Чміль А.С. Вживання назв тварин в українських та англійських приказках

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 19:27, 15 березня 2014; Julia sabadash (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Чміль Анастасія Сергіївна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


У статті розкривається поняття “паремології” (наука про прислів’я та приказки, що являється складовою частиною фразеології), автор розглядає основні способи відтворення прислів’їв та приказок з англійської мови на українську і навпаки, та робить аналіз лексикологічних одиниць (а саме зоонімів – назв тварин чи птахів) в обох мовах; у статті зроблено спробу виявити функції прислів’їв в обох мовах та особливості їх значення.

Ключові слова: лексична одиниця, фразеологія, паремій, прислів’я, приказка, зоонім.


В статье раскрывается понятие «паремологии» (наука о пословицах и поговорках, является частью фразеологии), автор определяет основные способы воспроизведения пословиц и поговорок с английского языка на украинский и наоборот, и делает анализ лексикологических единиц (а именно зоонимов – названий животных или птиц) в обоих языках: определяет, выполняют эти лексикологические единицы те же функции в обоих языках и в чем заключаются особенности их значения.

Ключевые слова: лексическая единица, фразеология, паремий, пословица, поговорка, зооним.


The complex analysis of paremiaes (a science of proverbs, which is a part of phraseology) opens up in the article, determination of basic methods of reproduction of proverbs and saying are given from English into Ukrainian and vice versa, and the author deals with analysis of lexicological units(namely zoonyms - the names of animals or birds) in both languages: to define the same functions of these lexicological units in both languages and what features their value has.

Key words: lexical unit, phraseology, paremiaes, proverb, saying, zoon.


Зміст

Постановка проблеми

Приказки є одним з найдавніших жанрів усної народної творчості. Протягом багатьох століть вони не тільки відображають різні об’єкти діяльності людей, а й дають оцінку, живуть турботами й болями народу, радіють його успіхам, палко захищають і підтверджують добро, нещадно карають зло. У них відтворені всі сторони людського життя: побут, потреби та звички, відношення до природи. Виникнувши на початку зародження мови та культури, вони стали невід’ємною частиною народного побуту, його словесності. У приказках базуються морально-етичні закони, які формувалися віками і передавалися у спадок протягом багатьох поколінь.


Вивчення іноземної мови включає не лише засвоєння певної кількості слів, оволодіння навичками письма, читання, граматики, а й вивчення культурних особливостей, традицій тієї країни, мову якої ми вивчаємо. Через глибше пізнання культурних звичаїв, мова яких вивчається, збагачується власна культура, оскільки привноситься щось якісно нове. У кожного народу є свої культурні особливості, які сформувались протягом багатьох сотень, а нерідко і тисяч років, сконцентрованим виразником яких є приказки, в них зосереджена народна мудрість, життєвий досвід, спостережливість багатьох поколінь. . Використання прислів’їв та приказок розширює знання про мову, збільшує словниковий запас, допомагає засвоїти лексичні, граматичні та фонетичні особливості, сприяє більш швидкому оволодінню іноземною мовою. Через пошук відповідних прислів’їв та приказок в українській мові формується здатність критично-аналітичного розуміння, що проявляється в здатності розуміння смислового навантаження висловлювання.


Аналіз досліджень

Розробкою питань теорії фразеології займалися Л.Г.Авксентьєв [1], М.Ф.Алефіренко [2], В.Л. Архангельський, Л.А. Булаховський, В.В. Виноградов [6; 7], В.Г. Гак, М.Т. Демський, В.П. Жуков, О.М. Мелерович, В.М. Мокієнко, Л.Г. Скрипник.


У вітчизняному мовознавстві біля витоків теоретичного вивчення прислів'я-приказкових висловів стояли В.Л. Архангельський, В.В. Виноградов [6], Г.Л. Пермяков, А.А. Потебня [11], А.А. Шахматов.


Також цьому питанню присвячені розвідки В.М. Бойка, І.О. Голубовської, Г.М. Доброльожі, Н.Ф. Зайченко, В.І. Мельник, Н.І. Поміркованої, Б.М. Проценко, О.О. Селіванової[13], Л.Г. Скрипник, В.Д. Ужченка, [15] та ін.


Зооніми в українській мові вивчали О.О.Селіванова [9], Д.В.Ужченко [15], у російській мові та порівняльному аспекті з іншими мовами цим питанням займався О.А.Корнілов.


Зооніми в лінгвокультурологічному висвітленні на матеріалі інших слов’янських мов опрацьовували Д.Б. Гудков, М.Б. Журек, О.В. Коваль-Костинська, Т.В. Козлова, В.М. Огольцев, В.М. Телія.


Тож приказки, до складу яких входять назви тварин, викликають значний науковий інтерес не лише у слов’янській лінгвістиці. Такі лінгвісти як А.І. Альохіна, Н.М. Амосова, О.В. Кунін [9], О.І. Смирницький досліджували фразеологію англійської мови, Б.М. Ажнюк [3] досліджував зооніми на матеріалі англійської мови.


Постановка мети дослідження

Відтворення прислів'їв і приказок складає особливу перекладацьку проблему. На відміну від одиниць, фразеологізмів, еквівалентних слову, у прислів'їв і приказок образний зміст, тобто їх внутрішня форма, звичайно зберігає свою значущість. Носії мови не тільки знають сенс прислів'я і ситуації, в яких її слід вживати, але і сприймають образ, метафору, порівняння, що формує прислів'я. Звичайно, початкові реалії, пов'язані з виникненням прислів'я, забуваються. Але двоплановість прислів'їв зберігається. Прямий сенс паремій і сенс іносказання співіснують. Сенс вільного поєднання, що лежить в основі прислів'я, і його зміст іносказання актуалізується в мові. Тому перекладачу важливо передати обидва ці компоненти: і сенс приказки, і її метафоричний зміст. [5]


Мета статті дослідити такі фразеологічні одиниці, як прислів’я та приказки (паремії), та порівняти зоонімічну лексику паремій в англійській та українській мовах. У ході дослідження нами поставлені такі завдання: 1) окреслити основні методи відтворення прислів’їв та приказок з української мови на англійську та навпаки; 2) порівняти лексичні одиниці паремій, що мають у своєму складі зоонім – назву тварини чи птаха.


Виклад основного матеріалу

Приказка – жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів констатуючого характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів'я, але без висновку. Вживається у переносному значенні [8].


Світ тварин дуже різноманітний, люди залежали і досі залежать від світу живої природи, тому нічого дивного, що цей багатогранний світ знайшов своє відображення в народній творчості.


Актуальними лексичними одиницями в англійських приказках є назви як домашніх так і диких тварин.


Слід зазначити, що в англійській мові існує два слова для визначення домашньої тварини. Такі як “pet” і “domestic animal”. Перше передбачає домашнього вихованця, улюбленця. Найпоширенішими домашніми улюбленцями є кішки (cats), собаки (dogs), хом'яки (hamsters). Дуже часто заводять акваріумних рибок (aquarium fish) і папуг (parrots). А інша лексична одиниця – “domestic animal” – позначає домашню тварину в більш загальному сенсі, тобто тварина, яка піддається розведенню в домашніх умовах. Наприклад, сільські жителі в господарстві можуть мати свиней (pigs), корів (cows), биків (bulls), овець (sheep), кроликів (rabbits), коней (horses) і кіз (goats). Також не можна забувати про таких птахів, як кури (hens), гуси (goose – geese), індики (turkeys) і качки (ducks). Крім того, потомство цих тварин, домашніх улюбленців і птахів буде мати іншу назву, зокрема: а pig – а piglet, а dog – а puppy, а cow – а calf, а hen – а chick / chicken, а sheep – а lamb, а duck – а duckling, а goat – а kid, а turkey – а turkey chic, а cat – а kitten, а goose – а gosling.


До речі, слово “pig” – свиня дуже часто використовується в ідіоматичних виразах англійської мови. Наприклад: greedy pig – про жадібну людину; a pig in a poke – кіт у мішку (про щось невідоме) [12].


Щодо назв диких тварин необхідно звернути увагу, що є рідкісні тварини, кількість яких обмежена, і мешкають вони на території з особливим кліматом. Інші, більш розповсюджені. Щоб не ділити всіх тварин англійською мовою (включаючи диких – wild animals) на тих, які живуть в пустелях, горах, преріях, лісах, на болотах і т.д., ми згадаємо лише тих, яких можна зустріти в зоопарку (zoo). Жителями африканських країн є лев (lion), тигр (tiger), леопард (leopard), слон (elephant), носоріг (rhinoceros), гіпопотам (hippopotamus), зебра (zebra), верблюд (camel), жираф (giraffe). Тропічні ліси і води населені коалами (koala bears), мавпами (monkeys), кенгуру (kangaroos), зміями (snakes), черепахами (tortoises / turtles). У тайзі можна зустріти лисицю (fox), вовка (wolf), ведмедя (bear), оленя (deer) і лося (elk).


Звичайно використовуються наступні способи відтворення прислів'їв та приказок: – З повною відповідністю (еквівалентом), коли в мові перекладу є приказка, рівнозначна по сенсу, функції і стилістичним характеристикам прислів'ю оригіналу і співпадає з нею повністю або в основі своєї по образному змісту. Іншими словами, метафора, поміщена в приказках, повинна спиратися на ідентичні образи. Наприклад: A wolf guzzles counted sheep too (вовк і полічених овець краде); оne must howl with the wolves (з вовками жити – по-вовчому вити); to set the wolf – to keep the sheep (біда вівцям, де вовк пастушить); a bad man is like a wolf in the flock (лихий чоловік у громаді, що вовк у стаді); a wolf doesn’t steal where he lives (там вовк не бере, де сам живе); the great fish eats up the small (велика риба маленьку цілою ковтає); fish and company stink in three days ( риба та гості через три дні псуються); never offer to teach fish to swim (не вчи рибу плавати); never look a gift horse in the mouth (дарованому коневі в зуби не заглядають); it is too late to shut the stable door after the horse has been stolen ( замкнув стайню, як коней вкрали); a horse stumbles that has four lags (кінь на чотирьох ногах, та й то спотикається) [12].


У цьому способі відтворення прислів’їв та приказок не втрачається лексична образність зоонімів. Зоонім – власна назва виду, вікостатевої групи або й окремої особини (кличка) тварин. Якщо це риба в українській мові, то вона й залишається рибою і в англійській мові, так само як і вовк і кінь. Порушена тільки структура речення, що й являється розбіжністю зі способом відтворення за допомогою калькування.


Наступним способом є прислів'я з частковою відповідністю, коли прислів'я, мови перекладу еквівалентне прислів'ю, оригіналу по сенсу, функції і стилістичному забарвленню, але розрізняється своїм образним змістом. Пропонуємо розглянути наступні приклади: dog doesn’t eat dog (вовк вовка не кусає) – дослівно: собака не їсть собаку; the leopard cannot change its spots (вовк линяє, а натури не міняє) – дослівно: леопард не в змозі замінити свої плями; put a cat among the canaries (замкнув вовка межи вівці) – дослівно: заперли кота серед канарейок; beware of a silent dog and still water (бережіть козла спереду, коня ззаду) – дослівно: бережіться мовчазного собаки та сталої води; geese with geese and women with women (знайся кінь з конем, віл з волом, свиня з свинею, рівня з рівнею) – дослівно: гусаки з гусаками, а жінки з жінками [4].


Досліджуючи цей спосіб відтворення можна зазначити, що в цьому типі втрачається лексична відповідність. Прислів'я або приказка мови перекладу еквівалентна прислів'ю, приказці оригіналу за змістом, функціями і стилістичним забарвленням, та втрачає образну відповідність. Взяти, наприклад “Dog doesn’t eat dog”. І так майже з усіма прислів’ями та приказками.


При передачі прислів'їв нерідко використовується прийом калькування. Він відрізняється тільки тим, що калька не піддається ніякій персональній ритмічній і метафоричній організації. Прислів'я відтворюється майже дослівно, і сам контекст підказує, що читач має справу із стійким оборотом, відтвореним за оригіналом. Пропонуємо вашій увазі приклади: a wolf in sheep’s skin (вовк в овечій шкурі); as hungry as a wolf (голодний як вовк); a man is a wolf to a man (людина людині вовк); neither fish nor flash (ні риба ні м'ясо); fish begins to stink at the head (риба починає псуватися с голови).


Тут, як ми бачимо, зберігається повна специфіка приказки. Спосіб калькування зберігає усі образні лексеми в їх початковій формі, у формі мови оригіналу.


До відповідностей, «псевдо прислів'їв» вдаються, коли перекладач вважає недоцільним використовувати наявні в мові відповідності або коли в ньому взагалі немає повного або часткового еквівалента прислів'я. В цьому випадку перекладач «винаходить» прислів'я, відтворюючи без модифікацій або з деякими змінами образний зміст оригінального прислів'я і, звичайно, зберігаючи його сенс. При створенні такого «псевдо прислів'я» використовуються образні і звуко-ритмічні засоби. Словосполучення стилізується під прислів'я. У читача повинне скластися враження, що створене прислів'я існує в мові перекладу або що це іноземне прислів'я, відтворене засобами рідної мови із збереженням ознак прислів'їв, і їх характеристик. Відповідність, «псевдо прислів'я», – завжди результат творчого відтворення речення мови оригіналу.


Наприклад: a good riddance to bad rubbish (баба з воза – кобилі легше) – дослівно: добра прогулянка на погане сміття; the cat would eat fish and would not wet her feet (щоб рибку з’їсти, треба у воду лізти) – дослівно: кіт з’їсть рибку та не замочить її ноги; nature draws more than ten oxen (як вовка не годуй, а він все в ліс дивиться) – дослівно: природа приваблює більш ніж десять волів; аn ass is but an ass, though laden with gold (на свиню хоч і сідло надінь, то все конем не буде) – дослівно: осел так і залишиться ослом, навіть якщо він завантажений золотом; to hold a wolf by the ears (битись, як риба об лід) – дослівно: утримувати вовка за вуха (тобто вговорювати залишитись).


У цьому способі відтворення паремій, як бачимо, зазвичай зоонімічна лексика не зберігається. І взагалі практично повністю змінюється лексичний фон прислів’я чи приказки.


Наступний спосіб відтворення паремій – це переказ фразеологізму, тобто описовий спосіб відтворення.


Відсутність необхідних відповідностей і неможливість дослівного калькування впливають на вибір цього способу відтворення. Він зводиться до тлумачення, пояснення прислів'я, яке в перекладеному тексті практично перестає існувати як самостійна мовна одиниця і немов розчиняється в контексті. При такому способі перекладу неминучі стилістичні і інформаційні втрати. Приведемо декілька прикладів способу переказу фразеологізму: іt is a good fishing in troubled water (в каламутній воді риба ловиться краще).


При такому способі відтворення паремій лексичний фон зазвичай частково зберігається. Образна лексика, звичайно, порушується. Та взагалі при такому способі відтворення перекладач має превілегію обирати чи залишити образну лексику оригіналу, чи змінити. Наприклад, це ж саме прислів’я з української мови на англійську можна було б перекласти так: we can catch much fish in troubled water. У такому випадку, розглянута нами зоонімічна лексика зберегла б форму оригіналу.


Отже, існує декілька способів відтворення прислів’їв та приказок з однієї мови на іншу. В деяких способах лексична образність прислів’їв та приказок зберігається, в інших не зберігається. Не дивлячись на це, необхідно зазначити, що в будь-якому випадку лексичні одиниці “зооніми” в обох мовах хоча і мають різні значення та виконують однакову функцію.


Висновок

Прислів'я і приказки, будучи частиною культури британського народу, завжди залишалися і залишаться актуальними і є характерною рисою кожного народу, зокрема англійського, об'єктом уваги і дослідження.


Отже, в ході нашого дослідження ми дійшли таких висновків, що глибоке оволодіння англійською мовою не може бути завершене без вивчення такого компоненту мовознавства як фразеологія у широкому розумінні та у вузькому, як паремії. А так як тварини мають велике значення у житті людини, тож прислів'я та приказки з використанням назв тварин є невід’ємними лексичними одиницями у мові, що становлять органічну частину його духовної культури. Хто хоче ближче пізнати Британію і її народ, той не може пройти повз його прислів'я і приказки. Значна частина їх постійно знаходиться в побуті, ними широко користуються.


Список використаних джерел

  1. Авксент’єв Л. Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості її формування / Л. Г. Авксент’єв // Мовознавство. – 1987. – № 1. – С. 43 – 46.
  2. Алефіренко М.Ф. Проблема фразеологічного рівня мови / М.Ф. Алефіренко // Мовознавство. – 1984. – №5 с.42 – 47
  3. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні / Б.М. Ажнюк. – К.: Наук. думка, 1989. – 134 с.
  4. Баранцев К. Т. Англійські прислів'я та приказки / К. Т. Баранцев. – Вид. 2–ге, допов. – К., 1973. – 174 с.
  5. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов: посіб. для переклад. від-нь вузів / Л. Г. Верба. – Вінниця : Нова кн., 2003. – 153 с.
  6. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова // Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. – М., 1977. – с. 162 – 189.
  7. Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). – М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001, – 224 с.
  8. Есипенко Д. Українські прислів’я та приказки / Д. Есипенко. – К. Т-во Знання, 1992. – 96 с.
  9. Кунін А.В. Английская фразеологія / А. Кунін. – М.: Вища шк., Дубна: вид. «Фенікс», 1990. – 381 с.
  10. Кунін А.В. Курс фразеології сучасного англійської мови: Підр. для інст. і фак. інозем. мов. – 2-е вид., перепрац. / А. Кунін. – М.: Вища шк., Дубна: вид. «Фенікс», 1996. – 381 с.
  11. Потебня А. А. Теоретическая поэтика / А. Потебня. – М.: Лабиринт, 1990. – 198 с.
  12. Раєвська Н. М. Курс лексикології англійської мови / Н. М. Раєвська. – К. : Вища школа, 1971. – c. 325 – 331.
  13. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: Підручник / О.О. Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2008. – 712 с.
  14. Сидоренко М.В. Українські прислів’я та приказки / М.В. Сидоренко. – Київ, 1963. – 790 с.
  15. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Навч. посіб. - К.: Знання, 2007. – 494 с.
  16. Longman Dictionary of Contemporary English, 2000


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама