Туряниця С.С. Драматизація, як засіб навчання говоріння молодших школярів на уроках англійської мови

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Туряниця Світлана Сергіївна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

В статті досліджено особливості драматизації як засобу навчання говоріння молодших школярів на уроках іноземної мови. Проаналізовано особливості та технологія впровадження у навчальний процес; виявлено основні передумови мотивації дітей до вивчення іноземної мови.

Ключові слова: засіб навчання, драматизація, творча діяльність, творчі здібності, говоріння, молодший шкільний вік.

В статье исследованы особенности драматизации, как средства обучения устной речи младших школьников на уроках иностранного языка. Проанализированы особенности и технология введения в учебный процесс; выявлены основные предусловия мотивации детей к изучению иностранного языка.

Ключевые слова: средство обучения, драматизація, творческая деятельность, творческие способности, говорение, младший школьный возраст.

The article deals with the research of the features of dramatization as an oral speech learning of elementary school students at foreign language lessons. The features and technology of its introduction in educational process and the basic preconditions of children motivation to study a foreign language have been analyzed.

Key words: means of training, dramatization, creative activity, creativity, speaking as speech competence, elementary school age.

Постановка проблеми

Процес інтеграції системи вищої освіти України у світові освітні системи передбачає впровадження і дотримання принципів гуманізації та гуманітаризації освіти, якими керуються високо розвинуті демократичні країни. Зазначені принципи набувають особливого значення у підготовці майбутніх учителів, адже наше суспільство потребує освічених людей, компетентних фахівців, які б усвідомлювали необхідність самовдосконалення протягом усього життя і здатних розвивати власний творчий потенціал та особистісні здібності своїх учнів. Виходячи з цих принципів, учитель іноземної мови (ІМ) у сучасних умовах повинен уміти вирішувати складне завдання, а саме формувати в учнів іншомовну комунікативну компетенцію у взаємозв’язку з її основними компонентами з одночасним формуванням ключових соціально-особистісних, загальнонаукових та інструментальних компетенцій.

Молодший шкільний вік характеризується егоцентричністю дітей. Підгрунтям цієї риси є відчуття захищеності, бажаності в родинному середовищі, впевненості в тому, що їх люблять. Розуміючи, що за гарні вчинки, манери, зразкову поведінку вони отримують похвалу, більше уваги та любові, адже діти намагаються подобатися оточуючим.

За свідченням психологів, навчальна діяльність у початковій школі набуває специфічного змісту, що зумовлено особливостями формування та розвитку пізнавальних інтересів дітей цього віку, їхньої поведінки, емоційно-вольової та мотиваційної сфер, своєрідним характером діяльності та мовлення. На цьому віковому етапі становлення особистості молодшого школяра навчальна діяльність стає домінуючою. Вона відповідним чином зумовлює трансформацію у психіці дитини, що охоплює усі психофізіологічні особливості її розвитку і об’єктивно потребує урахування їх під час визначення змісту навчання. Тому зміст навчання має бути спрямованим на те, аби підтримувати в дітей інтерес до навчання. А як навчати є задачею вчителя, котрий повинен намагатися застосовувати різноманітні методи, засоби, аби бажання, запал в очах дітей до пізнання нового не зникли.

Домінуючими психологічними показниками молодших школярів є такі як: підвищена емоційність, важлива роль образів у сприйманні та запам’ятовуванні нової інформації під впливом емоційних вражень і сильних переживань, які сприяють ефективнішому засвоєнню навчального матеріалу. У той же час говоріння – складний вид мовленнєвої діяльності, оволодіння яким потребує застосування прийомів навчання, спрямованих на формування мовленнєвих умінь говоріння, всебічний розвиток особистості.

На нашу думку, використання засобу драматизації в навчальній діяльності ефективно відображатиметься в опануванні учнями знаннями іноземної мови. Він сприятиме швидшому запам’ятовуванні граматичних конструкцій, поповненню лексичного запасу іншомовних слів, а також впливає на розвиток моральних якостей особистості, додає сміливості, рішучості.

Аналіз досліджень

У сучасних дослідженнях драматизація розглядається як самостійна технологія для засвоєння тем (В. А. Караковський), як структурний елемент іншої технології (Н. Ф. Коряковцева, Є. С. Полат), як педагогічно організована гра (Н. П. Анікеєва, А. Б. Воловик), як засіб і технологія виховання (С. Р. Фейгінов, Н. Є. Щуркова), як технологія позакласної роботи з ІМ (А. М. Утєхіна), як педагогічний засіб формування комунікативної культури майбутніх учителів (З. А. Побежимова), як форма представлення творчого проекту (Є. С. Полат).

Особливості навчання іншомовного говоріння через застосування драматизації розглядали зарубіжні вчені (Г. Болтон, Р. Віа, С. Голден, Дж. Імкамп, Дж. Ладус, М. Шеве, Е. Целікас, Ш. Уеселз), які вважають драматизацію перспективним засобом для вдосконалення процесу оволодіння цим видом мовленнєвої діяльності.

Узагальнюючи досвід вищезгаданих науковців можна стверджувати, що засіб «драматизація» є ефективним засобом формування вмінь говоріння у молодших школярів, спрямовується на формування іншомовної комунікативної компетенції.

Постановка мети дослідження

Проблема навчання говоріння молодших школярів на уроках іноземної мови є досить актуальною та спричиняє багато дискусій щодо доцільності застосування різних прийомів навчання іноземній мові. І драматизація, як засіб навчання, є досить ефективним на уроках англійської мови. Технологія та специфіка застосування даного засобу навчання говоріння учнів початкової школи має безліч варіантів.

Отже, метою нашого дослідження є з’ясування значення поняття «драматизація» та особливостей технології його застосування в процесі навчання говоріння молодших школярів на уроках англійської мови.

Виклад основного матеріалу

Пізнавальна діяльність учнів базується на розвитку пізнавального інтересу, який є одним із основних мотивів навчальної діяльності школярів. Учень на уроці повинен бути налаштованим на ефективний процес пізнання, мати в ньому особисту зацікавленість. Без мотивації навчальної діяльності пізнання не може принести позитивний результат.

Робота вчителя повинна бути спрямована на передачу знань з англійської мови, розвиток мовних навичок дітей, розширення лексичного запасу, одержання додаткової лінгвокраїнознавчої інформації про англомовні країни. Цей процес нерозривно пов’язаний з активністю учнів. Дитина повинна почувати потребу у вивченні мови й мати передумови для її задоволення. Основними джерелами є мотивація й бажання. А в школярів присутня висока мотивація до вивчення англійської мови.

Опанувати англійською, не перебуваючи в країні, мова якої вивчається, завдання досить важке. Тому важливим завданням учителів є створення реальних й уявлюваних ситуацій спілкування на уроці іноземної мови, використовуючи для цього різні методи й прийоми роботи (рольові ігри, дискусії, творчі проекти й ін).

Не менш важливим є завдання залучення школярів до культурних цінностей народу — носія мови. У цих цілях велике значення має текст та ілюстрації до нього. Безсумнівною перевагою сучасних підручників англійської мови — їхня насиченість країнознавчою інформацією. Навчальний процес може бути ефективним лише при умові, що кожний учень є не пасивним спостерігачем на уроці, а активним і творчим учасником процесу. Ігри, інсценування, драматизація допомагають створити атмосферу, в якій учбовий матеріал активізується, інтерпретується на новому мовному рівні і практично використовується в акті комунікації.

Драматизація сприяє розвитку мислення, розробці прийомів співтворчості та інтелектуальної напруги, передбачає експериментування дітьми, гнучке і гармонійне поєднання індивідуальної, групової та колективної діяльності, самостійної та педагогічно скерованої.

Під час драматизації твору діти залучаються до мистецтва художнього слова, формується техніка та логіка усного мовлення, розвивається вимова та долаються мовленнєві недоліки, що дуже важливо для нечуючих дітей. Учні засвоюють основні етапи роботи з текстом, принципами його членування, вчаться логічним наголосам у мовних текстах та використанню засобів їх виділення, знайомляться з видами пауз.

Говоріння — продуктивний вид мовленнєвої діяльності, за допомогою якого (спільно з аудіюванням) здійснюється усне вербальне спілкування. Змістом говоріння є вираження думок в усній формі. В основі говоріння лежать вимовні, лексичні, граматичні навички.

У процесі вивчення англійської мови драматизація трапляється на кожному кроці: будь-яка лексика, будь-які розмовні форми відпрацьовуються не тільки в монологічному мовленні, але й у діалогах. Учні спілкуються англійською мовою на задану тему, нерідко складають свої власні діалоги за ключовими словами, і у всіх цих вправах присутній елемент драматизації. Бесіди між собою англійською мовою не завжди цікаві учням, адже вони з успіхом можуть поговорити й українською. Тому, на нашу думку, краще проводити щось більш цікаве для учнів, наприклад, інсценізувати усім відому казку, але в новій інтерпретації. Нова роль, особливо діалог персонажів, ставить дитину перед необхідністю ясно, чітко, зрозуміло висловлюватися. У неї поліпшується діалогічна мова, її граматична будова, починає активно користуватися словником, який, у свою чергу, теж поповнюється. Беручи участь в діяльності, що театралізується, діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті через образи, фарби, звуки, а правильно поставлені питання примушують їх думати, аналізувати, робити висновки і узагальнення, сприяють розвитку розумових здібностей.

Висновок

При використанні драматизації, процес формування навичок говоріння спрямований на розвиток готовності до спілкування, на використання іноземної мови як засобу спілкування. Драматизація сприяє включенню дітей у процес спілкування. На змістовній основі казки, тексту чи іншого матеріалу для інсценування можуть бути побудовані різні ситуації ігрового рольового спілкування, сюжетно-рольові ігри, діалоги. Таким чином, драматизація є ефективним засобом для використання в навчальній діяльності, що сприяє формуванню мотивації навчання, підвищує виховні й освітні можливості іноземної мови, є прекрасним засобом навчання іншомовному спілкуванню.

Список використаних джерел

1. Пасів Є.І. Комунікативний метод навчання іноземної мови / Є.І. Пасів. –М.: Просвітництво, 1985. – 208с.
2. Зимова І.А. Психологічні аспекти навчання говорінню на іноземній мові / І.А. Зимова – М.: Просвітництво, 1989. – 222 с.
3. Абрамян В. Ц. Театральна педагогіка : Навч. посібник / В. Ц. Абрамян. – К. : Лібра, 1996. – 224 с.
4. Артемова О. І. Розвиток креативного мовлення молодших школярів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання» / О. І. Артемова. – Одеса, 2001. – 20 с.
5. Букатов В. М. Театральные технологии в гуманизации процесса обучения школьников: дис. …доктор педагогических наук: 13.00.02 / Букатов Вячеслав Михайлович. – М., 2001. – 376 с.
6. Гапонова С. В. Огляд зарубіжних методів викладання іноземних мов ХХ століття / С. В. Гапонова // Іноземні мови. – 2010. – № 2. – С. 18–22.