Квятковська Ю.А. Дії-інваріанти як основа конкретизації методичних умінь вчителя початкової та середньої школи
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Квятковська Ю.А. – старший вчитель вищої категорії гімназії № 315 з поглибленим вивченням іноземних мов, м. Київ.
У статті представлено один з можливих шляхів аналізу методичної діяльності вчителя і виокремлення в ній дії-інваріанти, тобто дії, які в методиці навчання залишаються інваріативними по відношенню до використовуємих систем навчання (наприклад, зарубіжної літератури, іноземної мови тощо), навчально-методичних комплексів, а також до конструктивно-плануючої, організаторської, комунікативно-навчаючої, виховної та гностичної діяльності вчителя.
Ключові слова: дія-інваріант, професійна діяльність вчителя, педагогічні уміння.
В статье рассмотрен один из возможных путей анализа методической деяельности учителя и выделение в ней действий-инвариантов, т.е. действий, которые остаются инвариантными по отношению к используемым системам обучения (например, зарубежной литературы, иностранному языку), учебно-методическим комплексам, конструктивно-планирующей, организаторской, комуникативно-обучающей, воспитательной и гностической функции в деятельности учителя.
Ключевые слова: действие-инвариант, профессиональная деятельность учителя, педагогические умения.
The paper deals with a possible way of methodical analysis and selection of teachers in their action-invariant, which are still actions accordingly to used learning systems (eg, foreign literature, foreign language, etc.), instructional systems, as well as design-planning, organizing, communicative teaching, educational activities and Gnostic teacher.
Key words:action-invariant, teachers’ professional work, pedagogical skills.
Зміст |
Постановка проблеми
Професіограма вчителя початкової та середньої школи визначає не тільки кардинальний шлях у справі удосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя, але і головні напрямки подальшої конкретизації виокремлених в професіограмі педагогічних функцій. Можна виокремити деякі вміння, які можна застосовувати до всіх педагогічних функцій. Майже кожне з цих умінь – по суті спроектований, чітко визначений, кінцевий результат, що, безумовно, представляє собою велику цінність для організації ефективної методичної підготовки вчителя. Але є інша сторона цієї проблеми: які складові процесу формування методичних вмінь вчителя?
Аналіз досліджень
Поліаспектність проблеми підготовки майбутнього вчителя знайшла своє відображення у дослідженнях учених різних галузей педагогічної науки. Широке коло питань і проблем загальнопедагогічної підготовки вчителів висвітлено у працях О.А. Абдулліної, А.М. Алексюка, Ю.К. Бабанського, А.П. Бєляєвої, І.М. Богданової, І.А. Зязюна, Н.В. Кузьміної та ін. Привертає увагу також досвід вивчення проблеми підготовки вчителів у працях зарубіжних учених, зокрема К.Ангеловськи, Дж. Брауна, П.Д. Еггена, К. Картера, К.М. Кларка, А. Коллінза, Б.Б. Левіна, Г.Сайкса, Р.Дж.Спіро, А. Шельтен, Л.Шульмана та ін. Технологічний напрям підготовки вчителя досліджувався вітчизняними фахівцями А.М.Алексюком, В.І.Бондарем, М.І.Жалдаком, О.Т.Шпаком та ін.
Постановка мети дослідження
Метою даної статті є з’ясування характеру дій-інваріантів і їх ролі в конкретизації методичних вмінь вчителя початкової та середньої школи.
Виклад основного матеріалу
В результаті спостережень за роботою вчителів, аналізу психолого-педагогічної літератури були визначені дії, які відображають методичну діяльність вчителя. Більшу частину цих дій можна класифікувати у сім груп, що дає можливість скоротити кількість методичних дій до семи дій-інваріантів (основних і другорядних):
-Цілепокладання (обґрунтування цілі конкретних навчально-виховних взаємодій, постановка і формулювання задач уроку, його ланок);
-Вибір одиниць навчального матеріалу, прийомів навчання, вправ, засобів навчання, режимів роботи тощо (виявлення того, що необхідно в конкретних умовах навчальної ситуації для досягнення поставленої задачі);
-Дозування навчального матеріалу, кількості та об’єму вправ, кількості мовленнєвих ситуацій, об’єму текстів тощо (виявлення того, що необхідно в конкретних умов навчальної ситуації для досягнення поставленої задачі);
-Моделювання (визначення послідовності презентованого матеріалу, виконання дій по організації ознайомлення з ним, тренування учнів в оволодінні цим матеріалом);
-Реалізація (Здійснення вчителем навчально-виховного впливу безпосередньо в ході уроку);
-Контроль розуміння учнями навчального матеріалу і рівня сформованості їх навичок і вмінь;
-Корекція результатів начальної діяльності вчителя (виправлення допущених тактичних помилок) і результатів навчальної діяльності учнів (виправлення їх помилок).
Необхідно спеціально підкреслити, що контроль і корекція (відносимо їх до супровідних дій) мають подвійну природу. Вони можуть виступати як самостійні дії і як дії, що супроводжують один одного.
Використовуючи в якості теоретичного інструментарію структурно-функціональний аналіз методичної діяльності вчителя, який спирається на діяльнісному підході (Л. С. Виготський, А. Н. Лєонтьев, П. Я. Гальперин, Н. Ф. Тализіна), розглянемо методичну діяльність вчителя в контекст орієнтовного, виконавчого і контролюючого компонентів.
Орієнтовна частина методичної діяльності вчителя – це конкретні умови, які вчителю необхідно враховувати, щоб досягти адекватної реалізації виконавчої частини своєї діяльності. При цьому враховуються наступні фактори:
•методичні (цілі, зміст, методи і принципи навчання, а також принципи, які лежать в основі навчально-методичного комплексу, цілі та задачі уроку, серії уроків тощо);
•психологічні (вікові особливості учнів, їх здібності, сфери інтересів, життєвий досвід, , особистісні характеристики кожного учня тощо);
•педагогічні (етап навчання, наповнюваність класу, об’єктивні умови проведення уроку: день тижня, час дня, характер попереднього уроку, готовність учнів до уроку, час, відведений на даний навчальний матеріал та означену начальну діяльність тощо).
В шкільній практиці орієнтовна частина представляє собою систему умов, в яких здійснюється методична діяльність вчителя по ознайомленню з новим матеріалом, вправляння, закріплення.
Чим більш усвідомленими є ці умови, тим вищою є майстерність вчителя, якість конструктивно-плануючих вмінь, ефективнішим є аналіз навчального процесу, його контроль.
Абсолютно ясно, що виокремленні основні та супутні дії-інваріанти необхідно достатньо деталізувати. З метою подальшої конкретизації дій-інваріантів їх можна співвіднести з діяльністю вчителя по організації ознайомлення з навчальним матеріалом, вправлянні в його використанні та застосуванні.
Пропонуємо орієнтовний перелік дій-інваріантів, які набувають особливої специфіки в межах одного з трьох названих видів методичної діяльності вчителя, а саме дії-інваріанту при організації ознайомлення учнів з новим навчальним матеріалом:
-цілепокладання – постановка задачі конкретної навчальної ситуації;
-вибір одиниць навчального матеріалу, прийомів розкриття значення, пред.ставлення форми, ілюстрації, засобів навчання;
-дозування навчального матеріалу; часу, відведеного на ознайомлення з одиницею навчального матеріалу; кількістю прийомів та засобів навчання;
-моделювання прийомів розкриття нового матеріалу;
-контроль розуміння значення навчальної одиниці, адекватності сприйняття форми навчальної одиниці;
-корегування результатів навчальної діяльності.
Інваріант – це припис, орієнтовна основа діяльності вчителя й учнів. Він складається з опису послідовності дій як уявлення вчителя про майбутню діяльність.
Природньо, що в реальній діяльності вчитель може і не враховувати означених фактів. Однак їх врахування відповідало б адекватній реалізації методичної дії вчителя в заданій ситуації.
Висновок
Кожен вчитель у процесі своєї діяльності розвиває професійно-педагогічні знання та накопичує досвід роботи, які необхідно трансформувати в узагальнене вміння педагогічно мислити, а це, в свою чергу, передбачає розвиток у вчителя аналітичних, прогностичних, проективних, а також рефлексивних умінь на основі використання дій-інваріантів.
Список використаних джерел
- Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования : для пед. спец. высш. учеб. завед. / О.А. Абдуллина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1990. – 141 с.
- Метод проектів: особливості застосування в початковій школі : [посіб. для вчит. поч. кл., слух. курсів підвищ. квал., студ. пед. ф-тів вищ. навч. закл.] – К. : Вид-во Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка. – 2009. – 42 с.
- Педагогічний словник / за ред. М. Д. Ярмаченка: - К. : Пед. думка, 2001. – 516 с. – ISBN 966-06-002-Х.
- Сластенин В. А. Педагогика : учеб. пособ. для студ. высших пед. учеб. заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, А. И. Мищенко, Е. Н. Шиянов; под ред. В. А. Стастенина. – М.: Издательский дом «Академия», 2002. – 576 с.
ВІСНИК ПСИХОЛОГІЇ І ПЕДАГОГІКИ [Електронний ресурс] Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка. – Випуск 13. – К., 2013. – Режим доступу до збірника : http://www.psyh.kiev.ua/Збірник_наук._праць._-_Випуск_13
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:
Безпалько Ольга Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка (головний редактор);
Бєлєнька Ганна Володимирівна, доктор педагогічних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи, завідувач кафедрою дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;
Іванов Олександр Володимирович, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедрою соціальної педагогіки Московського гуманітарного педагогічного інституту;
Побірченко Неля Антонівна, доктор психологічних наук, Провідний науковий співробітник НДЛ освітології Київського університету імені Бориса Грінченка;
Сєргєєнкова Оксана Павлівна, доктор психологічних наук, доцент, завідувач кафедрою загальної, вікової та педагогічної психології Київського університету імені Бориса Грінченка;
Чернобровкін Володимир Миколайович, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедрою психології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка;
Бакланов Костянтин Володимирович, кандидат педагогічних наук, професор, декан факультету соціальної педагогіки Московського гуманітарного педагогічного інституту;
Веретенко Тетяна Григорівна, кандидат педагогічних наук, професор завідувач кафедрою соціальної педагогіки та корекційної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка;
Прокопович Євгеній Михайлович, кандидат медичних наук, доцент кафедри практичної психології Київського університету імені Бориса Грінченка;
Юрченко Віктор Іванович, кандидат психологічних наук, доцент, директор Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка (головний редактор);
Мартиненко Світлана Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедрою початкової освіти та методик гуманітарних дисциплінПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;
Котенко Ольга Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов і методик їх навчанняПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;
Гріньова Ольга Михайлівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психологіїПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка.
Артемова Л.В. Актуальні проблеми виховання дітей в поліетнічному дошкільному навчальному закладі
Безух Ю.С. Основні чинники розвитку іншомовної компетентності майбутнього вчителя початкової школи
Гарбуз М.В. Формування навчальної мотивації у студентів першого курсу педагогічного коледжу
Задерилова С.В. Засоби, що сприяють розвитку іншомовної компетентності учнів початкової школи
Квятковська Ю.А. Дії-інваріанти як основа конкретизації методичних умінь вчителя початкової та середньої школи
Коваленко Л.В. До проблеми мовної підготовки студентів - майбутніх учителів початкової школи
Кошарна Н.В. До проблеми мовної освіти в Україні в контексті підготовки вчителя іноземної мови
Лисенко Г.В. Формування соціокультурної компетентності студентів у процесі вивчення іноземної мови
Метелюк В.І., Марченко О.В. Національний характер: консерватизм і зміни
Павлюк Р.О. Інформаційна компетентність у структурі сучасної лінгводидактики
Петрик Л.В. Викладач іноземної мови ВНЗ у процесі формування творчої особистості студента
Руднік Ю.В. Іншомовна освіта вчителів Фінляндії
Ситник О.І. Мовна освіта в контексті освіти дорослих в Ірландії
Соломаха А.В. Концепт «вторинна мовна особистість» в теорії та методиці навчання іноземних мов
Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць
Збірник наук. праць. - Випуск 1 | Збірник наук. праць. - Випуск 2 | Збірник наук. праць. - Випуск 3 | Збірник наук. праць. - Випуск 4 | Збірник наук. праць. - Випуск 5 | Збірник наук. праць. - Випуск 6 | Збірник наук. праць. - Випуск 7 | Збірник наук. праць. - Випуск 8 | Збірник наук. праць. - Випуск 9 | Збірник наук. праць. - Випуск 10 | Збірник наук. праць. - Випуск 11 | Збірник наук. праць. - Випуск 12 | Збірник наук. праць. - Випуск 13 | Збірник наук. праць. - Випуск 14 | Збірник наук. праць. - Випуск 15 | Збірник наук. праць. - Випуск 16 | Збірник наук. праць. - Випуск 17