Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Новик Ірина Михайлівна, асистент кафедри педагогіки і психології дошкільної освіти та родинного виховання Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка

В статті розглядаються теоретичні основні використання комп’ютерних ігор в роботі з дітьми дошкільного віку, їх вплив на розвиток дітей та взаємозв'язок традиційних і комп’ютерних ігор. Подана класифікація комп’ютерних ігор та основна їх характеристика.

Ключові слова: комп’ютерна гра, розвивальна сутність гри, комп’ютерно орієнтовані засоби навчання.

Зміст 1 Актуальність дослідження 2 Стан дослідження проблеми 3 Розвивальна сутність гри 4 Висновки 5 Список використаної літератури

Актуальність дослідження

Розвиток інформаційної цивілізації впливає на всі сторони суспільного життя. Освіта людини є продуктом і рушієм його розвитку. Для сучасної системи освіти є притаманною технологізація педагогічного процесу. Розвивається новий вид навчання - інноваційний, в якому нові інформаційні технології (НІТ) з використанням комп'ютера є певним пріоритетом, виконуючи системоутворюючу та інтегруючу функції.

Одним із сучасних засобів інтелектуального розвитку дітей є комп’ютер. У дошкільних навчальних закладах комп’ютерні програми для ігор і занять використовуються з п’яти років, так як у дошкільників цього віку вже розвинута символічна функція мислення. Основними завданнями для педагогів є: формування у дітей елементарних уявлень про комп’ютер як сучасний технічний засіб, можливостями його використання в різних сферах життя; озброєння початковими знаннями, уміннями та навичками самостійного володіння комп’ютером для ознайомлення з довкіллям, конструювання, малювання, експериментування тощо; сприяння розвитку передумов теоретичного мислення та інтересу до дій з комп’ютерною технікою (витяг з методичного листа МОНУ «Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах» № 1/9-306 від 06.06.05р.)

Стан дослідження проблеми

Комп’ютеризація дошкільної освіти, тенденція до впровадження комп’ютерів в розвивальний процес у ДНЗ та сім'ї привертають увагу вчених і педагогів-практиків. Дослідження зарубіжних і вітчизняних вчених (Н.В. Бабкина, І.В. Васильєва, Ю.М. Горвиць, Б. Хантер та ін.) свідчать, що використання комп'ютера в дошкільному віці можливе і необхідне, воно сприяє підвищенню інтересу до навчання, його ефективності, розвиває дитину всебічно[3; 2; 4].

Як показують дослідження Л.О. Венгера, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, М.М. Подд’якова, В.П. Беспалько,Л.І. Божовича, Д.Б. Эльконіна у дитини до п’яти років повністю розвивається символічна функція наочно-образного мислення, що є основним показником рівня розумового розвитку малюка. Вік 5-6 років співпадає з моментом інтенсивного розвитку мислення дитини, що готує перехід від наочно-образного до логічного мислення. І це, на думку дослідників в області дошкільної педагогіки (К.М. Моторін, С.П. Первін, М.О. Холодна, С.О. Шапкин та ін.), свідчить про можливість оволодіння комп'ютером дітьми у даному віці. На цьому етапі комп'ютер виступає особливим інтелектуальним засобом для вирішення завдань різноманітних видів діяльності. Вже 4-5 річна дитина здатна свідомо обирати спосіб дії, сприймати особливі умови, пропоновані комп’ютерною грою.

У сучасному світі комп'ютер є своєрідним "інтелектуальним знаряддям", що дає людині змогу вийти на новий інформаційний рівень. Його можна розглядати і як сучасний засіб діяльності старшого дошкільника. П'ятирічна дитина проявляє великий інтерес до комп'ютера — його будови, функцій, можливостей, різноманітних комп'ютерних ігор. У цьому віці малюк здатний свідомо обирати спосіб дії, приймати особливі умови, які пропонує комп'ютерна технологія. Це стає можливим завдяки розвитку в дошкільника символічної функції наочно-образного мислення. Працюючи на комп’ютері, дитина шостого року життя діє з наочними екранними образами, яким надає ігрового значення, переходить від звичайних практичних дій із предметами до дії з ними в образному плані (уявному, модельному, символічному). Освоєння комп'ютерних засобів навчання формує в дітей передумови теоретичного мислення, здатність свідомо обирати способи діяльності, спрямовані на розв'язання завдання, а також особистісні якості, здатність працювати в індивідуальному темпі. Дитина, яка оволоділа елементарною комп'ютерною технологією, краще за інших здатна розмірковувати, розв'язувати задачі у внутрішньому плані, почуватися компетентною [15].

Сьогоднішня практика засвідчує, що дошкільний навчальний заклад використовує комп'ютерні ігри у спеціально обладнаному комп'ютерно-ігровому комплексі, завдяки чому їх можна поєднувати з іншими видами занять.

Комп’ютерні ігри та вправи необхідно розглядати як особливий засіб, що стимулює творчу активність дітей. Вони цікаві та доступні, а закладені в них ігрові завдання містять не тільки навчальний матеріал, способи та засоби для його вирішення, а ще мотив та мету, які стимулюють дитину.

Проблема використання комп’ютерно орієнтованих засобів навчання в дошкільних закладах розглядається сучасними науковцями в двох напрямках: 1)впровадження у дидактику дошкільної освіти інформаційних технологій і педагогічних методів їх застосування; розробки структури занять, рекомендацій щодо санітарно-гігієнічних вимог, проблем безпеки з організації комп’ютерно-ігрового комплексу в дошкільних навчальних закладах. 2) Всебічний розвиток дітей в комп’ютерно орієнтованому ігровому середовищі: оволодіння умінням вирішувати завдання конструктивної діяльності; формування просторових уявлень; розвиток логіко-математичних умінь; творчої активності інтелектуальний, естетичний розвиток дитини [1; 6; 7; 8; 9; 10; 11;13; 14; 16].

Комп'ютерна гра — програмний засіб, що надає можливість спрямувати діяльність дитини на досягнення певної дидактичної мети у ігровій формі. Вони не ізольовані від педагогічного процесу дошкільного навчального закладу; пропонуються поряд із традиційними іграми і навчанням, не замінюючи звичайних ігор і занять, а доповнюють їх, входячи в їх структуру, збагачуючи педагогічний процес новими можливостями. В комп'ютерних іграх пропонуються ті елементи знань, які у звичайних умовах і за допомогою традиційних засобів дидактики зрозуміти або засвоїти важко чи неможливо.

Діти в процесі комп’ютерних ігор здебільшого оперують символами і знаками, отож особливе значення має підготовленість дітей, як психологічна, так і фізична. Перш ніж грати в комп’ютерні ігри, не зважаючи з якою метою – навчальною чи розважальною, необхідно щоб їм передували ігри зі звичайними іграшками і предметами-замінниками. Поетапне формування різних видів традиційних ігор створює базу для залучення дітей до комп'ютерних ігор. Отож, іграм на комп'ютері з будь-яким змістом передує діяльність дітей з опорою на реальний предмет чи реальні дії.

Позитивним моментом, під час проведення комп’ютерних ігор виявляється те, що дітей не потрібно заохочувати до навчальної діяльності, адже комп’ютер сам по собі цікавить дітей і виступає засобом активізації пізнавальної діяльності. Також, хочемо відмітити позитивний емоційний стан дітей під час комп’ютерних ігор – діти не втрачають інтерес до діяльності так швидко, як у випадку із друкованими іграми.

С.Л. Новосьолова зазначає, що комп'ютерні ігри в дошкільному дитинстві мають особливу спрямованість. Вони не лише стимулюють індивідуальну діяльність дитини, її творчий потенціал, а є тим важливим засобом, що об'єднує дітей в цікавих колективних іграх, коли за одним комп'ютером грає двоє-троє вихованців[10].

Використання комп'ютера дошкільниками не ціль, а засіб виховання і розвитку творчих здібностей дитини, формування її особистості, збагачення інтелектуальної сфери в дошкільному віці. Комп'ютери в дитячому закладі використовуються, насамперед, як засіб гри, як нова складна і керована самою дитиною іграшка за допомогою якої вона вирішує різноманітні ігрові задачі [13]. Комп’ютерні ігри:

• допомагають дітям краще засвоювати знання, стимулюють опанування новими знаннями, виявляють прогалини в певних видах колективної роботи, забезпечують досягнення дітьми певного рівня інтелектуального розвитку, який необхідний для подальшої навчальної діяльності в процесі комп'ютерної "діяльності" у дитини розвиваються позитивні емоційні реакції. Водночас це сприяє корекції й розвитку психічних процесів;

• заняття з використанням комп'ютерних програм, розвивальних ігор стимулюють у дітей цікавість і прагнення досягти поставленої мети.

Ситуації, в які потрапляє дитина під час комп'ютерної гри уявні, однак почуття, що дитина переживає - реальні. Отже, скеровуючи зміст гри, включаючи до її сюжету відповідні ролі, дорослий може програмувати відповідні пізнавальні та емоційно-ціннісні властивості дітей.

У комп'ютерних іграх діти виконують дослідницьку роботу, не задумуючись над ними. Педагогам потрібно підтримувати такі навички дослідження:

• уміння отримувати інформацію;

• правильної аналізувати та інтерпретувати;

• формулювати висновки, припущення;

• вміти будувати перевірочний експеримент;

• коригувати свої подальші дії [17].

Є величезна кількість комп'ютерних навчальних ігор для дітей різного віку, які тренують пам'ять, логіку, координацію рухів, уміння планувати свою діяльність, знаходити інформацію, необхідну для рішення поставленого завдання. Ігри формують у дитини мотиваційну, інтелектуальну, операційну готовність використання комп'ютерних засобів для здійснення своєї діяльності.

Отже, розвиваючі і навчальні здібності гри великі. За допомогою гри можна розвивати і удосконалювати всі сторони особистості дитини.

Розвивальна сутність гри

Для визначення розвивальної функції дитячих комп'ютерних ігор у різні вікові періоди дошкільного дитинства особливу цінність мають положення, висунуті психологом О.В.Запорожцем: якщо у дитини є стійка база практичного, реального, отриманого через різні органи почуттів досвіду, дитину можна поступово переводити до дій без постійного опертя на конкретний предмет (звук, запах...) до дій із символом і знаком, який його заміняє. Граючи, діти не просто механічно наслідують чи за зразком виконують окремі операції, вони вчаться ставити ігрову задачу і знаходити шляхи її реалізації в різних умовах.

Виділяються дві великі групи шляхів вирішення ігрових задач в залежності від дійсності, яку діти відтворюють: предметні й рольові способи.

Комп'ютерні програми мають перевагу порівняно з іншими формами ігор: в них рольові характеристики персонажів, результати і дії представлено значно розгорнутіше, а інколи і трохи спотворено, що дозволяє дітям побачити те, що в житті швидкоплинне. Діти в динаміці спостерігають, як найменша зміна спільних зусиль впливає на результат.

Взаємозв'язок традиційних і комп’ютерних ігор. Комп'ютерні програми для дошкільників можуть бути представлені як ігри різних видів. Ігрові комп'ютерні програми можуть носити характер дидактичних ("Абетка"), сюжетно-дидактичних ("Побудуй місто", "Веселий клоун"), сюжетно-режисерських, театралізованих, ігор-забав, ігор-експериментувань ("Фантастичні тварини" та ін.)

Комп'ютерні ігрові програми не підміняють ті, що успішно використовуються, а також методи і прийоми виховання і навчання дошкільників, які дають очікувані результати. До гри на комп'ютері дитина приєднується лише за умови своєчасного розвитку різних видів діяльності: предметно-продуктивної, ігрової, музичної, конструкторської, зображувальної та ін. Вони є базовими для формування того чи іншого типу дії. В комп'ютерних іграх він може засвоюватись глибше.

Отже, комп'ютерним іграм дошкільників властиві загальні закономірності, які властиві ігровій діяльності загалом. Водночас вони мають свої правила гри, свою специфіку, обумовлену технологічними особливостями нової "іграшки", а також особливостями психофізіологічного впливу комп'ютерних ігор на дітей.

У порівнянні із традиційними формами навчання дошкільників комп'ютер володіє рядом переваг:

1. Пред'явлення інформації на екрані комп'ютера в ігровій формі викликає в дітей величезний інтерес до діяльності з ним.
2. Комп'ютер несе в собі образний тип інформації, зрозумілий дошкільникам, які ще не вміють читати й писати. Рух, звук, мультиплікація надовго привертають увагу дитини.#Цей засіб підтримки завдань навчання. Рішення проблемних завдань за допомогою комп'ютера, заохочення дитини при їхньому правильному рішенні є стимулом пізнавальної активності дітей.
3. Комп'ютер надає можливість індивідуалізації навчання. Дитина сама регулює темп і кількість розв'язуваних ігрових навчальних завдань. У процесі своєї діяльності за комп'ютером дитина здобуває впевненість у собі, у тім, що він багато чого може.
4. Комп'ютер дозволяє моделювати такі життєві ситуації, які не можна побачити в повсякденному житті (льодохід, поле ракети або супутника, перетворення лялечки в метелика, несподівані й незвичайні ефекти).
5. Комп'ютер дуже «терплячий», ніколи не лає дитину за помилки. А чекає, поки він сам виправить їх.

Оскільки домашні комп'ютери здебільшого використовуються не тільки для роботи і навчання, а й для ігор, то постає питання правильного вибору - які комп'ютерні ігри розвивають дитину, а які з них мають сумнівну цінність успішного розв'язання означеного питання важливими є знання жанрової класифікації ігор.

Основних жанрів комп'ютерних ігор декілька, однак у кожному з них існують свої різновиди. Отож різних видів комп'ютерних ігор набагато більше ніж може видатись на перший погляд. Ігри одного жанру можуть мати між собою багато спільного, а також може бути в одній грі й кілька жанрів. Отже, умовно всі комп'ютерні ігри можна класифікувати таким чином:

• Адвентурні (в перекладі з англійської – пригодницькі) Візуально вони оформлені як мультиплікаційний фільм, однак з інтерактивними властивостями – можливістю управляти перебігом подій. Для вирішення поставлених завдань необхідно володіти кмітливістю і розвиненим логічним мисленням. Головним в таких іграх є те, що потрібно «щось» знайти. Різні предмети, які зустрічає персонаж, подорожуючи в ігровому просторі великих розмірів. І кожного разу при вирішенні проблеми потрібно використовувати ті чи інші засоби, які підручні в конкретній ситуації. Якщо задачі дуже складні для дитини дошкільного віку, вона швидко втрачає інтерес до гри, якщо дуже легкі – швидко проходить всю гру, не отримуючи почуття задоволення, характерного для людини від подолання складних перешкод.

• Стратегії. Основна ціль стратегічних ігор: управління ресурсами, корисними копалинами, військами, енергією чи іншими подібними складовими (юнітами). При цьому часто необхідно здійснювати не тільки довготривале планування, а й слідкувати за означеною ситуацією. Стратегічні ігри розвивають у дітей посидючість, здатність планувати свої дії, тренують багатофакторне мислення.

• Аркадні. Для такого жанру характерне поділ гри на рівні, коли нагородою і метою є право переходу до наступного епізоду, місії. Здебільшого, в кінці кожної місії гравцеві потрібно подолати противника. Для таких ігор характерна система набору очок і бонусів (додаткових нагород), які подаються за особливі заслуги, такі як швидкість проходження, перемога над сильним ворогом тощо. Аркадні ігри тренують окомір, увагу, швидкість реакції, а для дошкільників рекомендують обмежитись за часом гри.

• Рольові. В іграх цього жанру в розпорядженні геймера (гравця) є невеликий загін персонажів, кожен з яких виконує певну роль чи функцію. Задача героїв - спільними зусиллями дослідити віртуальний світ з метою виконання поставленої на початку гри мети (цілі). Ціллю може бути відшукування певного артефакта, людини чи заклинання. На шляху до досягнення цілі стають різні вороги, з якими потрібно вступити у бій чи обхитрити. Тут проявляється визначальний принцип рольової гри – використання погрібного персонажу в потрібний час і в потрібному місці, тобто те, що не виходить в одного, з легкістю може вдається іншому.

• 3D-Action. Коротко девіз цих ігор можна виразити словами "Зруйнуй!". Повністю тип ігор для розваг. Вони розвивають моторні функції, дещо гірше -пізнавальні, при цьому є сумнівними для розвитку мислення і розв'язання завдань морального виховання.

• Логічні. Їх користь полягає в тому, що вони розвивають навички логічного мислення, особливо в дітей дошкільного віку.

Здебільшого гра є одним завданням чи набором кількох головоломок, які повинен вирішити гравець. Типовими представниками означеного жанру є різноманітні задачі на перестановку фігур чи моделювання малюнка.

• Симулятори (імітатори). Гра має в назві певний префікс, наприклад: авто-, авіа-, спортивний та ін. Перші імітатори з'явились спільно з аркадними іграми. Сьогодні можна знайти імітатори майже всіх технічних засобів - парусних човнів, літаків... У цих іграх приділено увагу реалізму відповідних реакцій віртуального середовища, майже до найдрібнішого відображення технічних показників в авіасимуляторах чи характеристик гравців у спортивних симуляторах.

Існують й інші класифікації комп'ютерних ігор, однак не можна категорично заявляти, що ігри одного жанру, безумовно, успішні, а ігри іншого - не такі. Не все так просто, багато що залежить від конкретної гри.

Отже, впровадження комп’ютерних програм та мультимедійних технологій у практику дошкільної освіти дає змогу:

• поєднати інноваційні дидактичні функції комп'ютера з можливостями традиційних засобів навчання;

• збагатити і наповнити виховний та навчальний процес новими формами роботи;

• створити інноваційні методики, що сприятимуть більш ефективному засвоєнню знань дітьми дошкільного віку;

• створити навчальні, розвивальні комп’ютерні ігри та впрви.

Висновки

Отже, можемо зробити висновки, що використання інформаційних технологій значно підвищує зацікавленість дитини у навчанні, робить процес засвоєння нових знань та уявлень про оточуюче більш швидким та різнобічним, сприяє вдосконаленню та закріпленню старого матеріалу, розвиває логічне мислення, покращує пізнавальну активність, сприяє розвитку багатьох психічних процесів.

Комп’ютерні ігри: допомагають дітям краще засвоювати знання; стимулюють оволодіння новими знаннями; виявляють прогалини в певних видах колективної роботи; забезпечують досягнення дітьми певного рівня інтелектуального розвитку, який необхідний для подальшої навчальної діяльності; в процесі комп'ютерної "діяльності" у дитини розвиваються позитивні емоційні реакції. Водночас це сприяє корекції й розвитку психічних процесів; заняття з використанням комп'ютерних навчальних програм, розвивальних ігор та вправ стимулюють у дітей цікавість і прагнення досягти поставленої мети.

Для ефективного педагогічнодоцільного застосування ігрових програм з метою виховання і розвитку дошкільника педагогам і батькам потрібно застосовувати на практиці низку рекомендацій:

• вибирати жанр гри відповідно до темпераменту та нахилів дитини;

• дозволяти грати в ігри з дослідницьким змістом, а не зі змістом розваг; наголошувати на тому, що комп’ютер слід застосовувати тільки для навчання, а не для розваг;

• тривалість гри вибирається дотично до віку дитини і характеру гри;

• не рекомендується переривати гру дитини до завершення епізоду, залишати комп'ютер слід з усвідомленням успішно виконаної роботи;

• деякі ігри сумісні для ігор дорослого і дитини (адвентурні та рольові),

• звертати увагу на систему управління (керування) грою і вимоги, які відносяться до процесора, оперативної пам'яті, відео карти (наприклад: для авіастимуляторів бажано мати джойстик чи геймпад).

Список використаної літератури

1. Бондаровская В.М. Вопросы эргономики в процессе взаимодействия ребенка с компьютером /В.М. Бондаровская// Проблемы компьютеризации дошкольного воспитания: Материалы научно-технического семинара. Серия 9. ”Экономика и системы управления”. Выпуск 2 (229). - М.: ЦНИИ ”Электроника”, 1989.- с.31-33.
2. Булгакова Н.Н. Знакомство с компьютером в детском саду / Н.Н.Булгакова // Информатика. - 2001. - № 18. - С. 16-17.
3. Глушкова Е.К. Компьютер в детском саду /Е.К.Глушкова, Л.А.Леонова // Дошкольное воспитание. - 1990. - № 10. -С.44-46.
4. Горвиц Ю.М. Зачем нужны компьютеры в дошкольных учреждениях? /Ю.М.Горвиц // Информатика и образование. - 1994. - № 3. - С.63-73.
5. Горвиц Ю.М. Новые информационные технологии в дошкольном образовании / Ю.М.Горвиц, Л.Д.Чайнова. - М.: ЛИНКА-ПРЕСС, 1998. - 328 с.
6. Зварыгина Е.В. Педагогические подходы к компьютерным играм для дошкольников/Е.В.Зварыгина//Информатика и образование. – 1990. – №6 – С.94-104.
7. Кореганова О.І. Комп’ютер у дошкільному закладі /О.І. Кореганова// Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2000. – №3. – С.40.
8. Лисенко Н.В. Педагогіка українського довкілля / Н.В.Лисенко, Н.Р. Кирата. – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – С.101-116.
9. Моторин В. Воспитательные возможности компьютерных игр /В. Моторин // Дошкольное воспитание. – 2000. – №11. – С.53-57.
10. Новоселова С.Л. Психолого-педагогические аспекты обоснования использования компьютерно-игрового комплекса в системе дошкольного воспитания / С.Л. Новоселова// Проблемы компьютеризации дошкольного воспитания: Материалы научно-технического семинара. Серия 9. Экономика и системы управления. Выпуск 2 (229) М.: ЦНИИ “Электроника”. – 1989. – С.8-11.
11. Новоселова С.Л. Проблема информатизации дошкольного образования / С.Л.Новоселова// Информатика и образование. – 1990. – №2. – С.93-96.
12. Новоселова С.Л.Компьютерный мир дошкольника / С.Л. Новоселова, Г.П.Петку. – М.: Новая школа, 1997. – 128 с.
13. Осипова Т.Г «Компьютерные программы для детей дошкольного возраста» /Т.Г.Осипова // Детский сад от А до Я: научно-методический журнал для педагогов и родителей. – 2003. – №1. – С. 149-161.
14. Петку Ф.П. Компьютерные игры - особенности использования в дошкольном возрасте /Разнообразие форм воспитания и обучения дошкольников в психолого-педагогическом аспекте: Сб. науч. тр. /Редкол.: Л.А.Парамонова (отв.ред.) и Е.М.Гаспарова. – М.: Изд. АПН СССР. – 1990. – С.113-119.
15. Полька Н. Комп’ютер: санітарні вимоги / Н.Полька// Дошкільне виховання. – 1999. – №5. – С.8.
16. Чайнова Л.Д. Компьютерные игры в дошкольном образовании / Л.Д. Чайнова// Техническая эстетика. – 1992. – №1. – С.19-21.
17. Чайнова Л.Д., Ассоциация КИД действует. По материалам межрегионального семинара по проблемам компьютеризации дошкольного воспитания/ Л.Д. Чайнова, Ю.М. Горвиц// Техническая эстетика. – 1992. – №5. – С.24-25.
18. Чайнова Л.Д. Компьютеры для детей: психологические проблемы безопасности и комфорта /Л.Д. Чайнова, Ю.М. Горвиц //Психологический журнал. – 1994. – №4. – С.63-65.

---

---