Лященко К.В. Google-сервіси: можливості та перспективи використання у сучасному освітньому середовищі

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 06:16, 22 квітня 2016; Julia sabadash (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Лященко К.В. – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


Анотація: У статті розкрито особливості мережевих сервісів типу Веб 2.0; виокремлено сутність поняття ”хмарні технології”. Представлено переваги, можливості та перспективи використання Google-сервісів у сучасному освітньому середовищі.

Ключові слова: освітнє середовище, інформаційно-комунікаційні технології, хмарні технології, хмарні обчислення, Веб 2.0 (Web 2.0), Google-сервіси, соціальні сервіси, хмарні сервіси, gmail, Google Docs, Google Drive, Youtube, Google Translate, Google Calendar, Blogger.


Аннотация: В статье раскрыты особенности сетевых сервисов типа Web 2.0, сущность понятия «облачные технологии». Представлены преимущества, возможности и перспективы использования Google-сервисов в современной образовательной среде.

Ключевые слова: образовательная среда, информационно-коммуникационные технологии, облачные технологии, облачные вычисления, Веб 2.0, Google-сервисы, социальные сервисы, облачные сервисы, gmail, Google Docs, Google Drive, Youtube, Google Translate, Google Calendar, Blogger.


Annotation: The article reveals peculiarities of network services Web 2.0; highlights the essence of "cloud computing" concept. It is presented the advantages, opportunities and prospects of using Google-services in modern educational environment.

Key words: educational environment, information and communication technologies, cloud computing, Web 2.0, Google-services, social services, cloud services, gmail, Google Docs, Google Drive, Youtube, Google Translate, Google Calendar, Blogger.


Зміст

Постановка проблеми

Сучасна система освіти в Україні спрямована на створення належних умов для розвитку інтелектуальної та духовної культури, здібностей та талантів підростаючого покоління. Інформатизація освітньої галузі визначає необхідність широкого застосовування інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі.


Учасники освітнього процесу користуються мобільними телефонами, планшетами та іншими ґаджетами, проводять багато часу за спілкуванням або іграх у соціальних мережах, не усвідомлюючи, що можливості використання даних сучасних засобів варіативніші.


Саме тому перед вчителями та викладачами виникає завдання ‒ забезпечити навчально-виховний процес якісними електронним засобами навчання, які можна було б використовувати як під час занять, так і знаходячись поза межами навчального закладу. У зв’язку з тим, що вчителі та викладачі мають незначний досвід використання мережевих сервісів у навчальній діяльності, виникає необхідність отримання нових теоретичних знань щодо новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, хмарних технологій та соціальних сервісів, зокрема Google-сервісів.


Аналіз досліджень

Проблемі застосування ІКТ у навчальному процесі початкової школи присвячено роботи А. Коломієць, О. Співаковського, Н. Воро-пай, О. Суховірського.


Вчені М. Шишкіна, В. Биков, В. Кюма, Г. Кисельов досліджували питання використання хмаро орієнтованих технологій в галузі освіти.


Проблемі застосування ресурсів мережі Інтернет у процесі навчання іноземній мові були присвячені роботи С. Живіцької, П. Сисоєва, С. Титової, М. Євстегнєва та Е. Полата.


Аналіз останніх наукових досліджень щодо підготовки майбутніх вчителів початкової школи до впровадження ІКТ, використання хмаро орієнтованих технологій та Інтернет-ресурсів в освіті дає змогу стверджувати, що можливості та перспективи використання Google-сервісів у сучасному освітньому середовищі є актуальною проблемою сьогодення.


Постановка мети дослідження

Мета нашої статті – представити можливості та перспективи використання Google-сервісів у сучасному освітньому середовищі.


Виклад основного матеріалу

Сучасна концепція розвитку павутини отримала назву Веб 2.0. Поява терміну на інформаційному просторі пов’язана з статтею Тіма О’Рейлі [5] «Що таке Веб 2.0» (2005 р.), де автор встановлює зв’язок між виникненням значної кількості сайтів (згрупованими за певними принципами) та загальною тенденцією розвитку інтернет-співтовариства, називаючи дане явище Веб. 2.0 (web 2.0).


Веб 2.0 – друге покоління мережевих сервісів, що діють в Інтернеті та дозволяють користувачам (на відмінну від Веб 1.0) працювати разом, обмінюватись інформацією, а також працювати з масовими публікаціями. Завдяки використанню соціальних сервісів Веб 2.0 в освітній галузі, взаємодія учасників навчального процесу між собою та вчителями (викладачами) відбувається на основі інструментів соціального програмного забезпечення [6].


Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій зумовлює появу ІКТ-орієнтованих освітніх технологій, новітніх засобів навчання, створення і використання в педагогічних системах сучасного комп’ютерно орієнтованого навчального середовища, поступове формування і розвиток комп’ютерно-технологічної платформи інформаційного освітнього простору, електронних інформаційних освітніх ресурсів і мережевих сервісів, що його змістовно наповнюють і процесуально підтримують [1].


До різновидів ІКТ можна віднести хмарні технології. Термін «хмарні технології» (з англ. сloud computing) або «хмарні обчислення» вперше вжив генеральний директор компанії Google Ерік Шмідт у 2008 році [6]. Раніше під хмарою розуміли безкоштовні хостинги (послуги надання дискового простору для розміщення інформації на сервері, що постійно знаходиться в мережі) поштових служб. Усі інші інструменти (які, зазвичай, пропонують для використання в хмарі) були відсутні через нестачу інформації та брак навичок застосування. Зараз же, хмарний сервіс – це сховище, в якому зберігаються дані на певних серверах, які надають право зберігати, редагувати, ділитися файлами і документами з іншими користувачами.


Г.Д. Кисельов подає наступну дефініцію: «Cloud computing – це програмно-апаратне забезпечення, яке доступно користувачу через Інтернет у вигляді сервісу, який надає зручний інтерфейс для віддаленого доступу до обчислювальних ресурсів (програм i даних)» [4].


Національний Інститут Стандартів і Технологій США (NIST) визначає хмарні обчислення як модель зручного мережного доступу до загального фонду обчислювальних ресурсів (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які можна швидко надати за умови мінімальних зусиль [6].


Серед значної кількості хмарних сервісів (Microsoft Office 365, MoodleCloud, Sugarsync, Onedrive тощо) особливу увагу привертають сервіси Google. Середовище Google містить доволі багато інструментів, які є корисними як для індивідуальної, так і для колективної (групової) діяльності. Сервіси Google орієнтовані на мережеву взаємодію людей, а для освіти в даному просторі є сприятливі можливості щодо спілкування та співпраці.


Застосування Google-сервісів в освітній галузі має низку прерогатив, а саме:

• для використання сервісів достатньо лише мати підключення до Інтернету

• можливість доступу до будь-якого сервісу, що входить до складу Google під одним аккаунтом;

• всі інструменти Google безкоштовні;

• користувачі мають смогу працювати колективно в режимі online;

• Google підтримують всі операційні системи і клієнтські програми, які використовують школи та ВНЗ;

• можливість створення та наповнення власної джерельної бази;

• вчитель слідкує за ходом роботи учня не відволікаючи його;

• доступ до матеріалів можна отримати і з школи, і з університету, і з дому;

• можливість інтерактивної перевірки виконання робіт.


Щоб активно користуватися сервісами Google необхідно створити власний профіль на сайті https://www.google.com.ua

Найпопулярнішими сервісами Google на нашу думку є:

Liaschenko article 16.jpg

Gmail – поштовий клієнт, який дозволяє обмінюватись миттєвими повідомленнями, голосовим та відеочатом, має мобільний доступ, а також захист від вірусів та спаму.


Google Drive (Google Диск) – хмарне середовище, що дозволяє зберігати файли на своєму дисковому просторі та мати доступ до файлів в інтернеті з власного комп’ютера або з мобільного пристрою.


Google Docs – текстовий документ, який можна використовувати як електронний робочий лист, в який можна вставляти інтерактивні фрагменти, посилання на зовнішні ресурси, публікувати на сайті, блозі або соціальній мережі. Працювати в документах Google можна як і індивідуально, так і колективно.


Blogger – сервіс, що дозволяє користувачу створювати власну сторінку в мережі Інтернет, створює умови для спілкування між людьми, об’єднаними спільними інтересами.


Google Calendar – сервіс, що дозволяє планувати зустрічі та справи. Користувач може задавати час зустрічі, встановлювати нагадування, а також надсилати запрошення іншим користувачам через електронну пошту.


Google Translate – сервіс, що дозволяє автоматично перекладати слова, фрази, тексти, використовуючи власне програмне забезпечення.


Youtube – сервіс, що надає послуги з відехостингу, дозволяє користувачам завантажувати, переглядати та коментувати відеозаписи. Активні користувачі даного сервісу створюють власні канали.


Представлені сервісами Google он-лайнові та оф-лайнові матеріали дозволяють користувачу перевіряти правильність виконаних вправ, не покидаючи простору, застосовувати найрізноманітніші енциклопедичні та довідникові видання, діставатися до носіїв мови, незважаючи на відстань і час. Надзвичайно важливим є також те, що користувач може опрацювати навчальний матеріал у відповідному на його розсуд темпі та режимі (одноразовий або багаторазовий перегляд, призупинення, повтори, перегляд і прослуховування разом з титрами або без них тощо) [3].


Використання такого середовище як Google, значно підвищує інтерес до навчання, створює умови для розвитку, активізує пізнавальну діяльність, вдосконалює сенсомоторну сферу, розвиває зорову і слухову чутливість, формує вміння сприймати, розвиває спостережливість, сприяє розвитку перцептивної уваги [2]. Реалізація всього вище переліченого можлива за умови використання сучасних хмарних технологій.


Висновок

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій є важливим завданням сучасної освітньої системи. Одним із різновидів ІКТ є хмарні технології, що дозволяють здійснити еволюційний крок до надання навчальному процесу гнучкості та мобільності. Особливу увагу привертають сервіси Google – зазначені сервіси засновані на інформаційній взаємодії між учасниками освітнього процесу та спрямовані на досягнення навчальних цілей.


Список використаних джерел

  1. Биков В.Ю. Інноваційний розвиток засобів і технологій систем відкритої освіти / В.Ю. Биков // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. – Вип. 29 / Редкол.: І.А. Зязюн та ін. – Вінниця, 2012. – С. 32-40.
  2. Воропай Н.А. Інформаційно-комунікаційні технології як засіб формування самоосвітньої компетентності майбутнього вчителя початкової школи/ Н.А. Воропай // Інформаційні технології в освіті. – 2013. – № 15. – С. 119-128.
  3. Живіцька С.Ю. Формування пізнавальної самостійності учнів засобами сервісів Google у процесі вивчення іноземної мови / С.Ю. Живіцька // Технологія фахової майстерності: електронні освітні ресурси та технології: обласна науково-практична Інтернет-конференція, 26-30 жовтня 2015 р. – Кіровоград, 2015. – Режим доступу: http://management.kr.sch.in.ua/news/id/131/vn
  4. Кисельов Г. Д. Застосування хмарних технологій в дистанційному навчанні / Г.Д. Кисельов, К.В. Харченко // Системный анализ и информационные технологии: 15-я международная научно-техническая конференция «САИТ-2013», 27-31 мая 2013 г. – К.: УНК «ИПСА» НТУУ «КПИ», 2013. – С. 351.
  5. O’Reilly T. What is Web 2.0: Design Patterns and Business Models for the Next Generation of Software/ Tim O’Reilly // International Journal of Digital Economics, 2007. – Р. 17-37.
  6. Шишкіна М. П. Хмаро орієнтоване освітнє середовище навчального закладу: сучасний стан і перспективи розвитку досліджень / М. П. Шишкіна, М. В. Попель // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2013. – № 5. – С. 66-80.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама