Закусило В.С. Науково-педагогічні дослідження проблеми формування готовності майбутніх вихователів ДНЗ до екологічного виховання дітей
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Закусило Валерія Сергіївна - студентка магістрантка спеціальності «Дошкільна освіта» Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ
У статті висвітлено питання науково-педагогічного дослідження проблеми формування готовності майбутніх вихователів ДНЗ до екологічного виховання дітей; охарактеризовані поняття «професійна готовність», «професійна готовність вихователя до екологічного виховання дітей»; визначено шляхи удосконалення готовності майбутнього вихователя ДНЗ до екологічного виховання дітей.
Ключові слова: професійна готовність; компоненти професійної готовності майбутніх вихователів ДНЗ до екологічного виховання дітей; професійна готовність вихователя до екологічного виховання дітей
The article highlights the issues of scientific-pedagogical research of the problem of formation of preparedness of the kindergarten`s future teachers` to ecological education of children; characterized such terms as «professional preparedness», «professional preparedness of the kindergarten`s future teachers` to ecological education of children»; identified the ways of improvement of the kindergarten`s future teachers` to ecological education of children.
Keywords: professional preparedness; components of professional preparedness of the kindergarten`s future teachers` to ecological education of children; professional preparedness of the teacher to ecological education of children
В статье освещены вопросы научно-педагогического исследования проблемы формирования готовности будущих воспитателей ДУЗ к экологическому воспитанию детей; охарактеризованы понятия «профессиональная готовность», «профессиональная готовность воспитателя к экологическому воспитанию детей»; определены пути совершенствования готовности будущего воспитателя ДУЗ к экологическому воспитанию детей.
Ключевые слова: профессиональная готовность; компоненты профессиональной готовности будущих воспитателей ДОУ к экологическому воспитанию детей; профессиональная готовность воспитателя к экологическому воспитанию детей
Зміст |
Постановка і обґрунтування актуальності проблеми
На сьогоднішній день особливого значення у змісті підготовки майбутніх фахівців вищих педагогічних навчальних закладів набуває екологічна складова. Це зумовлено низкою чинників, серед яких варто назвати глобальну екологічну кризу, низький рівень екологічної освіти та свідомості населення, зокрема молоді. Споживацькі настрої, що домінують у суспільстві, утилітарний підхід, до вирішення проблем охорони навколишнього середовища раціонального природокористування, нехтування правами громадянина (зокрема право жити в екологічно чистому середовищі) та гуманістичними цінностями – усі ці проблеми можна подолати лише на основі прищеплення молоді почуття відповідальності за стан довкілля, здатності сприймати життя як найвищу цінність і невід’ємну частину природи. Важливу роль тут має відігравати якісна екологічна освіта підростаючого покоління.
Особливої актуальності це завдання набуває при підготовці фахівців, чия майбутня професійна діяльність пов’язана з проблемами збереження, відтворення і використання природних ресурсів. З іншого боку, важливу роль у вирішенні екологічної проблеми відіграє громадськість, активна позиція особистості, локальної громади, суспільства в цілому.
Мета та завдання дослідження
Висвітлення питання науково-педагогічного дослідження проблеми формування готовності майбутніх вихователів ДНЗ до екологічного виховання дітей. Визначення шляхів удосконалення готовності майбутніх вихователів ДНЗ до екологічного виховання дітей дошкільного віку.
Виклад основного матеріалу
Одним із пріоритетних напрямів розвитку України на шляху її інтеграції з країнами Євросоюзу є екологічна безпека в усіх сферах діяльності. Її забезпечення тісно пов’язано з підготовкою якісно нової генерації спеціалістів, не тільки озброєних фаховими знаннями для вирішення проблем і подолання локальних екологічних криз, але й здатних до продуктивної міжнародної співпраці. Майбутні вихователі ДНЗ усвідомлюють, що основи екологічної культури закладаються ще в дошкільному віці, тому завдання педагога виховати підростаюче покоління у традиції гармонійного співіснування з природою, раціонального використання та відтворення її багатств, у психологічній готовності оберігати природні цінності [5, с. 27]. Ідеї вдосконалення навчання через інтеграцію навчальних дисциплін, їх міжпредметні зв’язки висловлювалися ще класиками педагогіки (І. Гербарт, Я. Коменський, Д. Локк, І. Песталоцці, К. Ушинський) [6, с. 313].
Науковці Г. Бєлєнька, Т. Науменко, О. Половіна, висувають перед майбутніми фахівцями дошкільної освіти завдання сформувати у дітей естетичне ставлення до природи, вміння помічати її красу, милуватися об’єктами та явищами природи, відчувати свій фізичний та емоційний зв’язок з нею [1, 155].
У вищих педагогічних навчальних закладах все більше уваги приділяється на якість освіти, фундаментальність підготовки фахівців, їх здатність самостійно і творчо мислити, приймати сміливі рішення, втілювати власні ідеї в практику професійної діяльності. Успіх розв’язання питань екологічної освіти та виховання дошкільників значною мірою залежить від рівня сформованості екологічної культури, свідомості, професійної майстерності вихователя дошкільного навчального закладу. В процесі цілеспрямованої підготовки, самовизначення, освіти, самоосвіти, виховання та самовиховання переважно в дослідницькому полі соціальної екології формуються екологічні знання. За своєю суттю вони істотно впливають на світогляд людей, оскільки передбачають пізнання процесів природи в їх цілісності, а соціальна екологія робить предметом свого вивчення взаємозв’язок суспільства та природи як частина єдиного цілого [7, 222-224].
Водночас, В. Воробей, досліджуючи проблему формування у студентів умінь та навичок організації навчально-виховного процесу, наголошує на значенні наявності педагогічних здібностей, обґрунтовуючи позицію тим, що для оволодіння педагогічними уміннями необхідні знання у відповідній галузі; осмислення певної суми знань потребує відповідного способу діяльності, свідомого застосування набутих знань, але важлива передумова формування педагогічних умінь − педагогічні здібності [3, 24].
Зміст, структура готовності до діяльності обумовлені її особливостями, водночас, вона визначає основні компоненти, які утворюють структуру педагогічної діяльності, а саме: знання потреб, тенденцій суспільного розвитку, основних вимог до людини, що визначає характер та зміст педагогічної діяльності, її цілі, завдання; різноманітні наукові знання, навички та вміння, основи досвіду, нагромадженого людством; педагогічні знання, виховний досвід, майстерність, інтуїція; високий рівень культури.
Найкраще втілення вимог до підготовки фахівців в галузі дошкільної освіти сформульоване в словах Є. Тихеєвої: «Братися за важку і відповідальну справу виховання взагалі і дітей дошкільного віку зокрема повинні тільки підготовленні особи, і підготовка повинна бути тривалою, ґрунтовною і всебічною. Ставитися до цієї підготовки слід з тією серйозністю і свідомістю, без яких жодна жива справа не може дати добрих результатів [2, 193]. Рівень готовності педагога до професійної діяльності, якість та результативність її перебувають у тісному взаємозв’язку із процесом підготовки педагога. На думку І. Казанжи, підготовка є засобом формування готовності до діяльності, а готовність - результатом і показником якості підготовки, що перевіряється у практичній діяльності вихователів. Тоді діяльність − мета підготовки, яка водночас виконує функції регулювання її та корекції [4, 66].
Про поняття «професійної готовності» майбутніх вихователів дошкільних начальних закладів можна сказати, що це інтегративна якість особистості, яка дає істотну передумову для втілення в навчально-виховному процесі всіх необхідних напрямків роботи з дітьми дошкільного віку, після закінчення студентами вищих педагогічних навчальних закладів. Професійна готовність є складним психологічним утворенням і включає в себе такі компоненти: мотиваційний, вольовий, орієнтаційний, операційний, оцінний. В свою чергу поняття «професійна готовність вихователя до екологічного виховання дітей» можна визначити як: вміння молодого фахівця з дошкільної освіти за допомогою отриманих і засвоєних знань, умінь і навичок донести знання про елементарні природні зв’язки, природні об’єкти, їх значущість для регіону та планети в цілому дітям дошкільного віку, творчо поєднуючи різні форми роботи. Учена Г. Тарасенко відводить важливу роль у підготовці майбутнього педагога до екологічного виховання дітей дошкільного віку його духовно-естетичному розвитку, який є першоосновою формування екологічно значущих ціннісних орієнтацій на зв’язок з природою, а також обумовлює відповідну технологію педагогічної діяльності вихователя ДНЗ [8, 4].
Отже, визначено шляхи удосконалення готовності майбутнього вихователя ДНЗ до екологічного виховання дітей дошкільного віку: екологізація навчальних дисциплін; орієнтація студентів на проведення заходів з екологічного виховання в період педагогічної практики; ширше залучення студентів до навчальної та наукової дослідницької роботи з проблем екологічного виховання дошкільників; підвищення екологічної спрямованості суспільно-політичної та суспільно-педагогічної діяльності студентів.
Висновки та рекомендації
Таким чином, ефективність та всебічність формування готовності студентів – майбутніх вихователів ДНЗ до екологічного виховання дітей у педагогічній діяльності визначається комплексом заходів, які передбачають теоретичне ознайомлення зі змістом, формами й методами організації виховного процесу, що реалізується шляхом засвоєння спеціальних знань на лекційних курсах; оволодіння прийомами та методами педагогічного впливу під час проведення практичних та семінарських занять; практичну роботу із набуття навичок і вмінь організації процесу екологічного виховання дошкільників під час педагогічної практики у ДНЗ тощо.
Список використаних джерел
- Бєлєнька Г. Дошкільнятам про світ природи. Методичний посібник для вихователів дітей дошкільного віку / Г. Бєлєнька, Т. Науменко, О. Половіна // К., 2013. – 155 с.
- Борисова З. Н. Теоретичні основи проблеми підготовки педагогічних кадрів у галузі дошкільного виховання / упоряд. Л. В. Артемова, Н. В. Лисенко // Удосконалення професійної підготовки спеціалістів дошкільного профілю .– 1996. – 206 с.
- Воробей В. И. Формирование у студентов педагогических институтов умений и навыков организации воспитательной работы с учащимися в процессе непрерывной педагогической практики: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / В. И. Воробей − К., 1989. – 155 с.
- Крисаченко В. С. Екологічна культура навч. посіб. / В. С. Крисаченко. − К. : Заповіт, 1996. − 352 с.
- Ращинська Л. І. Формування екологічної культури студентів ВНЗ та середніх спеціальних навчальних закладів / Л. І. Ращинська // Педагогічний пошук – 2013. – № 2 (78). – С. 26-28.
- Слатвінська О. А. Формування екологічної компетентності учнів ПТНЗ шляхом інтеграції навчальних дисциплін / О. А. Слатвінська //Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології – 2015. – № 5 (31). – С. 312-317.
- Степанюк Н. Особливосі формування екологічної культури особистості / Н. Степанюк // Нова педагогічна думка – 2014. – № 3 (79). – С. 222-224.
- Тарасенко Г. С. Відкрийте дітям дивосвіт природи : Порадник для батьків з виховання душі і серця дитини / Г. С. Тарасенко. − Вінниця : «Державна картографічна фабрика», 2008. − 240 с.