Категорія:Я-концепція

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Я-концепція''' система уявлень індивіда про самого себе, усвідомлювана частина особистості, образ власного Я. Ці ставлення до самого себе більшою або меншою мірою усвідомлені та відносно сталі.
+
'''Я-концепція''' (від лат. conceptio – система, задум, розуміння)) – цілісний, хоч і не позбавлений внутрішніх суперечностей, образ власного «Я», який є установкою людини стосовно себе. «Я» містить такі компоненти: 1) когнітивний складник – «[[Образ-Я]]» – уявлення індивіда про самого себе, про свої якості, здібності, зовнішність, соціальну значущість тощо; 2) оцінний складник – «Ставлення-Я» – самооцінка, самоставлення, самоповага тощо; 3) поведінковий складник – «Вчинок-Я» – потенційні поведінкові реакції, конкретні дії, самопрезентації, які можуть бути викликані «Образом-Я» і «Ставленням-Я». У структуру «Я-концепції» входять: 1) «фізичне Я» – схема власного тіла; 2) «[[Я-реальне|реальне Я]]» – уявлення про себе в теперішньому часі; 3) «динамічне Я» – те, яким суб’єкт має намір стати; 4) «соціальне Я» – співвіднесене зі сферами соціальної інтеграції (статевою, етнічною, громадянською, рольовою та ін.); 5) «екзистенційне Я» – оцінка себе в аспекті життя і смерті; 6) «[[Я-ідеальне|ідеальне Я]]» – те, яким суб’єкт, на його думку, повинен бути, орієнтуючись на моральні норми; 7) «фантастичне Я» – те, яким суб’єкт бажав би бути, якщо це було б можливим.
  
Попри сталість, '''Я-концепція''' — не статичне, а динамічне утворення. На формування Я-концепції впливає цілий комплекс чинників, з яких особливо важливі контакти із «значущими іншими», що по суті визначають ставлення до себе.
+
[[Категорія: Психологічні терміни]]
 
+
[[Категорія: Приходько Ю.О., Юрченко В.І.Психологічний словник-довідник]]
Предметом самосприйняття і самооцінки індивіда можуть, зокрема, стати його тіло, його хист, його соціальні взаємини та багато інших особистісних проявів. На основі Я-концепції індивід будує взаємодію з іншими людьми та із самим собою. Тому формування адекватної Я-концепції, як і самосприйняття в цілому, є важливою умовою виховання свідомого члена суспільства.
+
 
+
Поняття «'''Я-концепція'''» народилося в 1950-ті роки у руслі феноменологічної, гуманістичної психології, представники якої (А. Маслоу, К. Роджерс), на відміну від  біхевіористів і фрейдистів, прагнули до розгляду цілісного людського Я як фундаментального чинника поведінки й розвитку особистості.
+
 
+
Часто термін використовують як синонім до «самосвідомості», та на відміну від нього «Я-концепція» менш нейтральна, включаючи у собі оціночний аспект самосвідомості.
+

Поточна версія на 14:53, 28 листопада 2011

Я-концепція (від лат. conceptio – система, задум, розуміння)) – цілісний, хоч і не позбавлений внутрішніх суперечностей, образ власного «Я», який є установкою людини стосовно себе. «Я» містить такі компоненти: 1) когнітивний складник – «Образ-Я» – уявлення індивіда про самого себе, про свої якості, здібності, зовнішність, соціальну значущість тощо; 2) оцінний складник – «Ставлення-Я» – самооцінка, самоставлення, самоповага тощо; 3) поведінковий складник – «Вчинок-Я» – потенційні поведінкові реакції, конкретні дії, самопрезентації, які можуть бути викликані «Образом-Я» і «Ставленням-Я». У структуру «Я-концепції» входять: 1) «фізичне Я» – схема власного тіла; 2) «реальне Я» – уявлення про себе в теперішньому часі; 3) «динамічне Я» – те, яким суб’єкт має намір стати; 4) «соціальне Я» – співвіднесене зі сферами соціальної інтеграції (статевою, етнічною, громадянською, рольовою та ін.); 5) «екзистенційне Я» – оцінка себе в аспекті життя і смерті; 6) «ідеальне Я» – те, яким суб’єкт, на його думку, повинен бути, орієнтуючись на моральні норми; 7) «фантастичне Я» – те, яким суб’єкт бажав би бути, якщо це було б можливим.



Сторінки в категорії «Я-концепція»

Показані 18 сторінок цієї категорії з 18.

"

І

А

Д

О

П

П (прод.)

С

С (прод.)

Т

Ф

Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама