Піско-Удайська школа
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
| Рядок 58: | Рядок 58: | ||
== Вчителі школи == | == Вчителі школи == | ||
| + | |||
| + | <center>[[Файл:Вчителі 1978.png]]</center> | ||
У різні роки в школі працювало більше 90 вчителів - майстрів педагогічної праці, які забезпечували ґрунтовну загальноосвітню підготовку, виховання і розвиток учнів, брали активну участь культурно-просвітницькому житті села. Серед них: | У різні роки в школі працювало більше 90 вчителів - майстрів педагогічної праці, які забезпечували ґрунтовну загальноосвітню підготовку, виховання і розвиток учнів, брали активну участь культурно-просвітницькому житті села. Серед них: | ||
Версія за 13:37, 23 серпня 2018
Піско-Удайська школа - загальноосвітня школа І-ІІ ступеня, яка була в с. Піски-Удайські Чорнухинського р-ну, Полтавської обл.
Зміст |
Історія
До 1890 року в селі не було школи. Селяни, що хотіли навчати дітей, наймали будинок, в якому викладали піп або дяк історію Заповіту або Закон Божий.
.jpg)
У 1890 році до села прибув вчитель Тихонович Г., який проводив заняття заняття з учнями у найнятому будинку Кайдаса Петра. Це була 3-х класна школа. Він викладав мову, арифметику, правопис, диктант і співи. Вчителем він був хорошим і учні його любили.
У 1905 р. на зібрані в селян кошти була побудована церковно-приходська школа з однією класною кімнатою.
У 1913-1914 роках побудували Земську однокомплектну школу за проектом Опанаса Сластіона і вона вважалася закінченням навчання сільських дітей. До революції в земській школі було всього 4 вчителя.
Після подій 1917 року порядок навчання в школі змінився. Населення було неписьменним: вдень навчалися діти, а вечором дорослі. Спочатку була початкова школа, а в 1932 році відкрили семирічну. У 1935 році відбувся перший випуск семирічної школи - 39 учнів.
Для навчання використовували приміщення церковно-приходської школи і земської школи.
Під час війни у Пісках активно діяла підпільна комсомольська група на чолі з вчителькою К. О. Матвієнко. Група писала і поширювала листівки, в яких повідомляли про події на фронтах, закликали на працювати на окупантів, а також попереджували про чергову мобілізацію на каторжні роботи до Німеччини. Визволення села від окупантів відбулося 18 вересня 1943 року.
Перед Другою світовою війною розпочали будівництво нового приміщення школи, яке завершилося в 1954 р. Площа школи 300 кв.м.
В 1961 році школа стала восьмирічною. На 1963 рік у Пісках працювала одна восьмирічна трудова загальноосвітня школа, в якій навчалося 148 учнів.
У 1967 р. було збудовано ще одне нове приміщення школи.
У 1995 році школа стала дев'ятирічною.
До 2005 року щорічно клуб та і 9-річна школа виступали на районних оглядах художньої самодіяльності (художній керівник Карпенко Іван Кіндратович).
У 2009 році школу розформовано в зв'язку з освітньою реформою.
У 2016 р. приміщення земської школи архітектора Опанаса Сластіона зусиллями ГО "Школи Лохвицького земства" на чолі з Ольгою Герасим'юк зареєстровано як пам'ятка Українського архітектурного модерну (УАМ) - "Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини" (Наказ № 233 Управління Культури Полтавської ОДА від 26.08.2016).
На фото: Учасники толоки щодо збереження приміщення Земської школи, 23 квітня 2016 р.
Директори школи
Директорами школи в різні часи були:
- Цепко Григорій Степанович - 30-ті роки;
- Поправка Микола Юхимович - 1939-1941. Розстріляний фашистами 14 червня 1942 р.;
- Трубка Олександр Іванович - 1943-1953;
- Губа Порфирій Михайлович - 1953-1968; 1970-1972; 1977-1978;
- Дубогрій Михайло Григорович -1968-1969;
- Матвієнко Микола Андрійович- 1972-1977;
- Єременко Василь Іванович- 1978-2002;
- Бабенко Микола Іванович - 2002-2009.
Вчителі школи
У різні роки в школі працювало більше 90 вчителів - майстрів педагогічної праці, які забезпечували ґрунтовну загальноосвітню підготовку, виховання і розвиток учнів, брали активну участь культурно-просвітницькому житті села. Серед них:
- Бабенко Людмила Михайлівна
та ін.
Випускники школи
За період з 1945 по 2008 рік зі стін школи вийшло понад 1000 випускників.
370 мешканців села, більшість з яких випускники школи, були мобілізовані на фронти Другої світової війни. На жаль, 127 з них загинули смертю хоробрих.
Багато випускників досягнули особливих успіхів у професійному житті, серед них:
- Губа Порфирій Михайлович - 25 років був директором Піско-Удайської школи;
- Ужако Парасковія Василівна – доктор біологічних наук, професор, лауреат премії Ради Міністрів СРСР, фахівець з біохімії та біотехнології (Физиология человека и животных : [Учеб. пособие для естеств.-геогр. фак. пед. ин-тов] / И. И. Яновский, П. В. Ужако]. - К.: Вища шк., 1991. – 174);
- Ужако Григорій Васильович - журналіст, член спілки журналістів України, ветеран Другої світової війни;
- Зімбалевський Олексій Андрійович - військовий хірург, підполковник медичної служби, ветеран Другої світової війни;
- Лобас Олександр Олександрович - хірург, Заслужений лікар України, почесний громадянин м. Пирятин;
- Бойко Іван Кузьмович -був головою Полтавської облспоживспілки;
- Матвієнко Раїса Миколаївна - Відмінник народної освіти, старший вчитель, яка 30 років попрацювала в Піско-Удайській школі;
- Юрченко Віктор Іванович - кандидат психологічних наук, доцент.
Багато випускників школи і мешканців села за видатні трудові досягнення були нагороджені орденами і медалями СРСР, серед них:
- Кайдас Микола Антонович - орден "Знак Пошани", орден "Трудового Червоного Прапора";
- Калина Галина Митрофанівна - орден Леніна, орден Жовтневої революції, орден "Трудового Червоного Прапора"
- Кайдас Олександр Митрофанович - орден Леніна, орден "Трудового Червоного Прапора";
- Юрченко Параска Михайлівна - орден "Трудового Червоного Прапора", медаль "За доблесну працю";
- Юрченко Іван Панасович - орден "Знак Пошани", медаль "За трудову відзнаку";
- Балицька Марія Григорівна - орден "Трудового Червоного Прапора", медаль "За трудову відзнаку";
- Омельченко Олександр Миколайович - орден "Трудового Червоного Прапора", медаль "За трудову відзнаку";
- Лобас Параска Василівна - орден "Трудового Червоного Прапора";
- Юрченко Мотря Василівна - орден "Трудового Червоного Прапора";
- Копил Марія Микитівна - орден "Трудового Червоного Прапора";
- Жулик Марія Федорівна - орден "Трудового Червоного Прапора";
- Нестеренко Марія Панасівна - орден "Трудового Червоного Прапора";
- Сахно Віра Василівна - медаль "За трудову відзнаку";
- Назаренко Микола Іванович - "За трудову відзнаку";
- Олійник Марія Михайлівна - "За трудову відзнаку";
- Лобас Ганна Анатоліївна - "За трудову відзнаку"
та інші.
Cвяткування 100 років Піско-Удайської школи
До уваги земляків-випускників школи
Дорогі земляки, випускники Піско-Удайської школи! Цікаву інформацію про нашу школу, фото її вчителів і випускників, а також свої пропозиції і зауваження щодо оформлення сторінки сайту прошу надсилати на адресу: yrvi@ukr.net.
З повагою, Віктор Юрченко