Волоха Д.О. Актуальність аудіо-лінгвального методу у навчанні дітей дошкільного віку англійської мови

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 09:36, 27 квітня 2016

Волоха Д.О. – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Дошкільна освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

Анотація: У статті представлено непрямий аудіо-лінгвальний метод, історія його виникнення та актуальність у сьогоденні. Досліджено доцільність застосування цього методу в процесі навчання дітей іноземної мови та методика його використання на заняттях у дошкільному навчальному закладі.

Ключові слова: '' аудіо-лінгвальний метод, історія виникнення, актуальність дослідження, англійська мова, дошкільний вік.

Аннотация: В статье представлен непрямой аудио-лингвальний метод, история его возникновения и актуальность в нынешнем времени. Исследованно целесообразность использования этого метода в процессе обучения детей иностранному языку и методика его применения на занятиях в дошкольном учебном заведении.

Ключевые слова: аудио-лингвальный метод, история возникновения, актуальность изучения, английский язык, дошкольный возраст.

Annotation: An indirect audio-lingual method, the history of its origin and actuality in present time are presented in the article. The usage of this method during teaching a foreign language to preschool children and methodology of its realization in preschool classes are researched.

Key words: audio-lingual method, history of the origin, the relevance of the study, English language, pre-school age.

Постановка проблеми

Актуальність статті зумовлена величезною популярністю англійської мови в сучасному світі, тому що ця мова є мовою міжнародного спілкування. На сьогоднішній день існує багато методик викладання англійської мови, також регулярно з'являються і розробляються нові. А отже, кожен вчитель може вибрати для себе відповідну методику навчання. На нашу думку, аудіо-лінгвальний метод є найоптимальнішим методом для успішного навчання іноземної мови. Цей метод може бути використаний вчителями англійської мови в дошкільних навчальних закладах.

Аналіз досліджень

На думку багатьох дослідників дошкільний віковий період є найбільш сенситивним для оволодіння дітьми основами іноземного мовлення. Аналіз наукових праць свідчить про актуальність вивчення процесу підготовки дітей до іншомовного спілкування. Велика кількість науковців в різні часи займалися розв’язанням цього питання.

Так, Н.Імідадзе, Р.Пенфілд, розглядали проблему періодизації сенситивності до засвоєння іноземних мов дітей дошкільного віку. А Богуш, Н.Гавриш, К.Крутій, Т.Піроженко вивчали мовленнєву діяльність дітей дошкільного віку. М. Вашуленко, Г. Ніколайчук, Л. Калмикова досліджували готовність дітей дошкільного віку до мовлення як лінгводидактичну проблему. Л. Айдарова, М. Лісіна, А. Маркова досліджували комунікативний підхід до розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Д. Ельконін, М. Лісіна займалися вивченням процесу формування навичок іншомовного спілкування, як різновиду мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку.

Б. Ананьєв,О. Бодальов, Б. Паригін та інші вивчали сутність феномену спілкування серед дітей дошкільного віку. Л.Венгер, О. Запорожець, Г. Костюк, С. Кулачківська, Г. Люблінська, І. Луценко присвятили свої роботи проблемі педагогічного спілкування з дошкільниками. Також, О.Бойко, Г.Матюха, Р.Мартинова, Є.Негневицька, Ю.Пассов, С.Соколовська проводили дослідження щодо навчання дітей дошкільного віку іншомовного спілкування [1].

Дослідженням особливостей аудіо-лінгвального методу опікувалися такі вітчизняні та іноземні вчені, як Ю.Жлуктенко, О.Кашина, Р. Ладо, К.Ніколаєва, Г.Рогова, Ч. Фріз та ін. Вони розглядали аудіо-лінгвальний метод через призму позитиву і критики. Деякі вважали, що в аудіо-лінгвальному методі є чимало позитивного, наприклад, навчання іноземної мови за структурними моделями, посилене тренування у мовленні за допомогою системи усних вправ, колективні методи роботи, активність дітей під час навчання, жвавий темп занять, широке використання технічних засобів і наочного приладдя, стимулювання інтересу дошкільників до культури народу-носія мови та ін. Інші бачили в аудіо-лінгвальному методі багато недоліків, головними з яких є розрив між навчанням усного мовлення і читання, недостатня увага до навчання лексиці, перебільшення ролі механічного тренування, відмова від вправ у перекладі з однієї мови на іншу [4].

Науковий інтерес полягає в тому, що деякі аспекти навчання дітей дошкільного віку іноземних мов так і залишаються не розв’язаними, а зокрема визначення ефективності навчання іншомовного спілкування дітей дошкільного віку за допомогою аудіо -лінгвального методу.

Постановка мети дослідження

Мета – з’ясувати ступінь актуальності аудіо-лінгвального методу в навчанні дітей дошкільного віку англійської мови на сучасному етапі. Відповідно до мети, необхідно розв’язати наступні завдання, а саме: висвітлити актуальність використання аудіо-лінгвального методу на заняттях англійської мови в дошкільних навчальних закладах; розкрити методичні особливості використання аудіо-лінгвального методу на заняттях з англійської мови у ДНЗ.

Виклад основного матеріалу

Видатний психолог І.Зимня вважала, що іноземні мови, як і рідна, мають забезпечувати соціальні, інтелектуальні і особистісні функції людини [2, с.245-248].

Історія методики навчання іноземних мов завжди була зорієнтована на пошуки найбільш раціонального способу навчання дітей. Завжди методи навчання іноземних мов були у тісному взаємозв’язку із запитом суспільства, навіть зміст та завдання навчання мови, а подекуди і вибір самої мови залежав від цього. Отже на сучасному етапі, коли практичність використання мови стоїть на першому місці, ми маємо віднайти методи, які в найбільшій мірі будуть допомагати готувати дітей до іншомовного спілкування.

Фахівці, що займаються навчанням іноземних мов дітей дошкільного віку мають використовувати різноманітні форми і методи, що сприятимуть мовленнєвій активності дітей. Дискутуючи про методи навчання науковець В. Чайка зазначає «без них неможливо досягнути поставлених цілей, реалізувати зміст навчального матеріалу, організувати пізнавальну діяльність учнів. Метод навчання - важлива ланка в дидактичній системі "мета - зміст - методи - форми - результат навчання ".

Метод (грец. «methodos» - спосіб пізнання) навчання – упорядкована сукупність методичних прийомів, дій та операцій, за допомогою яких організовується навчальна діяльність учнів і процес засвоєння знань [6, с. 238].

Аудіо-лінгвальний метод, створений Чарльзом Фрізом (1887-1967 рр.) та Робертом Ладо (1915 р.) в США в 40-50-і роки XX ст., є своєрідним розвитком ідей Гарольда Пальмера.

Специфіку цього методу визначає насамперед належ¬ність Ч.Фріза до іншої лінгвістичної школи. Трактуючи мову з позицій дескрип¬тивної лінгвістики, представленої у працях американського лінгвіста Леонарда Блумфільда, Ч.Фріз розглядає її як систему знаків, що використовуються у процесі усного спілкування, вважаючи письмо штучним і не дуже точним способом фіксації звукової мови. Звідси робиться висновок про значення звукової системи мови та про систему моделей побудови речень. Відповідно робиться висновок про те, що одиницею усного спілкування (а значить, і навчання) є речення. Саме звукова система та система моделей речень відрізняє одну мову від іншої і тому складає її основу.

Незалежно від кінцевої мети початковий ступінь навчання повинен бути присвячений розвитку усного мовлення, а до навчання читання слід переходити після того, як учні оволодіють мовою в усній формі, що є дуже доречним у навчанні дошкільників. Діти оволодівають іноземною мовою природнім шляхом. Лексика в цей період відіграє допоміжну роль, її призначення — ілюструвати звуки та структури, що вивчаються. Матеріал відбирається на основі зістав¬лення мови, що вивчається, та рідної мови і встановлення типології труднощів, однак у процесі навчання зіставлення не проводиться. Розрізняють рецептивні та продуктивні види мовлення і відповідно до цього проводиться науково обґрунтований відбір матеріалу. Для рецептивного засвоєння структури відбираються за принципом частотності, для продуктивного — на основі вживаності, типовості та виключення синонімів. У першу чергу засвоюються стройові слова, що складають каркас структури, а потім повнозначні [4].

Як і Г.Пальмер, Ч.Фріз та Р.Ладо трактують процес оволодіння мовою як процес формування навичок, ефективність якого забезпечується багаторазовим повторенням одного і того ж матеріалу, і втілюють на практиці тезу Л.Блумфільда про те, що вивчення мови – це надзаучування. Одностайно вони розглядають безпомилковість мовлення учнів як необхідну умову успішного формування усно-мовленнєвих навичок.

Одним із головних завдань у процесі засвоєння іноземної мови є подолання негативного впливу рідної мови. Цим зумовлена важливість дотримання посту¬пового наростання труднощів, виявлених в результаті порівняння рідної та іноземної мов. Ця вимога порівнювати мовні системи відрізняє аудіо-лінгвальний метод від усіх інших прямих та непрямих методів. Найбільше вона реалізу¬ється стосовно граматичного матеріалу (для навчання англійської мови на базі рідної іспанської) і найменше — в області фонетики. Вважаючи письмо лише неточним відображенням звукової мови (оскільки воно не передає наголосу, інтонації, пауз та ін.), Фріз і Ладо рішуче виступають проти навчання читання (за винятком техніки читання) на початковому ступені. На їх думку, вчитися розмовляти і розуміти усне мовлення саме й означає оволодівати мовою; навчаючи ж читання і письма, ми припускаємо, що мова учневі вже відома і він оволодіває лише її графічним зображенням.

Суть запропонованого Ч.Фрізом і Р.Ладо методу, який пізніше був названий американським методистом Нельсоном Бруком "аудіо-лінгвальним", полягає в роботі зі структурами, оскільки, на їх думку, знати мову — це уміти користува¬тися структурами, наповнюючи їх відповідним мовним матеріалом та вимовля¬ючи їх у нормальному темпі спілкування. Розроблена ними методика роботи зі структурами справила значний вплив на сучасну методику. У процесі оволодіння структурами мають місце такі послідовні етапи: заучування моделей шляхом імітації, свідомий вибір нової моделі у її протиставленні вже відомим, інтенсивне тренування з моделями і вільне вживання моделі.

Цикл занять за аудіо-лінгвальним методом розпочинається роботою з ко-ротким діалогом, який містить необхідні для засвоєння граматичні структури. Заключним етапом є вивчення діалогу напам'ять. Робота з кожною структурою, взятою з вивченого діалогу як зразок, включає слухання та повторення за вчителем речення-зразка і додаткових речень, які мають таку ж структуру; порівняння нової структури з раніше вивченими та, головним чином, відпрацювання структури у процесі виконання цілої серії вправ, а саме:

1) проста підстановка одного елемента — слова, названі викладачем, замінюють один і той же елемент структури;

Do you have an apple? -I have an apple.

Do you have a room? - I have a room.

Is your room big? - My room is (not) big(small).

2) проста підстановка різних елементів структури — слова, що їх називає викладач, замінюють різні за функцією елементи струк¬тури (учень сам повинен вирішити, який елемент структури потрібно замінити):

Does she have an apple? -She has an apple.

Who is tidy? -Hi (she) is a tidy (neat) boy (girl).

3) підстановка елемента, що потребує зміни форми іншого елемента речення;

Are you tired?- I am tired.

Do you like it?-I like (dislike) it.

What is your name? -My name is...

4) підстановка елемента, форма якого повинна бути змінена (у порівнянні з формою, названою викладачем);

Are you tired?- Yes, I am tired [3, с.260-263].

За підстановчими виконуються вправи на трансформацію, а також учні тренуються в розширенні речень (додавання нових елементів до вихідного речення) та об'єднують два речення в одне і, нарешті, складають власні речення. Усі вправи виконуються усно без будь-якої опори на друкований текст [5].

В аудіо-лінгвальному методі основна увага зосереджується на структурах, а лексиці не надається особливого значення, що й відрізняє його від прямого методу, де лексичний аспект речення часто є визначальним. Проголошення основним способом засвоєння структур механічне повторення не пов'язаних одне з одним речень нагадує собою граматико-перекладний метод. На відміну від прямого методу, де з самого початку імітується усне спілкування і учнів навчають робити зв'язні висловлювання, в аудіо-лінгвальному методі на початковому ступені зв'язні висловлювання не передбачені (якщо не враховувати обмеженої кількості невеликих діалогів). Орієнтація на імітацію, складання речень за аналогією та багаторазове повторення вивченого дає підставу розглядати аудіо-лінгвальний метод як подальший розвиток прямих методів і віднести його до так званих неопрямих методів [4, с.105].

Висновок

Таким чином, аудіо-лінгвальний метод навчання іноземних мов Ч. Фріза і Р. Ладо містить багато позитивних рис. Практичний досвід довів ефективність використання у навчанні дітей дошкільного віку аудіо-лінгвального методу, що сприяє оволодінню живою мовою. Використання цього методу, порівняно з іншими методами, значною мірою полегшує процес навчання іноземної мови, забезпечує логічність, ясність і цілісність в набутті практичних мовленнєвих навичок. Процес освоєння англійської мови при використанні даної методики відбувається природним шляхом, максимально наближеним до процесу освоєння мови дитиною.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі розглядаємо у вивченні якісного використання вихователями дошкільних закладів аудіо-лінгвального методу в навчанні дітей іноземної мови, використання правильно підібраних підходів, ігор, завдань.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук; Авт. кол-в: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П., Ільченко Т. С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М. А., Низковська О. В., Панасюк Т. В., Піроженко Т. О., Поніманська Т. І., Сідєльнікова О. Д., Шевчук А. С., Якименко Л. Ю. ― К.: Видавництво, 2012. – 26 с.
2. Бойко О.В. Особливості формування мовленнєвої активності у дітей на заняттях з іноземної (англійської) мови / О.Бойко // Наукові записки Ніжин. Держ. ун-ту імені М.Гоголя : наук. журн. / за ред. Є.І.Коваленко. – Ніжин: НДУ, 2006. – С. 45-48.
3. Дитина: Освітня програма для дітей від двох до семи років / наук. кер. Проекту В.О. Огнев’юк ; авт. кол. Г. В. Белєнька, О. Л. Богініч Н. І. Богданець-Білоскаленко [та ін.] ; наук. ред. Г. В. Белєнька, М. А. Машовець; Мін. осв. і науки України, Київ ун-т ім. Б. Грінченка. – К.: Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2016. – 304 с.
4. Жлуктенко Ю.О. Навчання іноземних мов за методичною системою Ч. Фріза – Р. Ладо / Жлуктенко Ю. О. – К. : Рад. школа, 1969. – 105 с.
5. Шкваріна Т.М. Методика навчання іноземної мови дошкільників: Навчальний посібник.- Київ: «Освіта України», 2007. – 300 с.
6. Чайка В. М. Основи дидактики : навч. посіб. / В. М. Чайка. – К. : Академвидав, 2011. –238 с. – (Альма-матер)