Дрофа Т.П. Використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій під час викладання іноземної мови

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія за 13:53, 15 січня 2013

Дрофа Тетяна Петрівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Дошкільна освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

У статті розкрито різні погляди науковців на використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій в освіті загалом та під час викладання іноземної мови зокрема. Здійснено аналіз досвіду зарубіжних країн щодо використання інформаційно-комунікативних технологій в навчанні іноземної мови. Охарактеризовано напрямки використання ІКТ під час викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах України.

Ключові слова: сучасні інформаційні технології, інформаційно-комунікативні технології, мультимедійні засоби навчання, комп’ютерні навчальні програми, автоматизовані навчальні курси, Європейський Мовний Портфель, глобальна мережа Інтернет.

В статье раскрыты различные взгляды ученых на использование современных информационно-коммуникативных технологий в образовании в целом и во время преподавания иностранного языка в частности. Осуществлен анализ опыта зарубежных стран по использованию информационно-коммуникативных технологий в обучении иностранному языку. Охарактеризованы направления использования ИКТ во время преподавания иностранного языка в высших учебных заведениях Украины.

Ключевые слова: современные информационные технологии, информационно-коммуникативные технологии, мультимедийные средства обучения, компьютерные обучающие программы, автоматизированные учебные курсы, Европейский Языковой Портфель, глобальная сеть Интернет.

The article explores the different viewpoints of scholars to the usage of modern information and communication technologies in education in general and in the teaching of foreign languages in particular. The analysis of foreign countries’ experience of the use of information and communication technologies in teaching foreign languages. The characteristic of main directions of usage ICT in teaching foreign languages in higher educational institutions of Ukraine.

Key words: modern information technology, information and communication technology, multimedia training, computer training, computerized training, the European Language Portfolio, Internet.

Постановка проблеми

Наразі освітній процес знаходиться у стані інформатизації. Сучасні інформаційно-комунікативні технології входять в усі сфери життєдіяльності людини, і в освіту зокрема. Сучасність вимагає нових підходів до навчального процесу, нових методів, форм подання навчальної інформації. Зокрема, нові підходи потрібні і у викладанні іноземної мови. Одним із таких підходів є використання інформаційно-комунікативних технологій (далі - ІКТ) під час навчального процесу. Використання ІКТ у викладанні іноземної мови дозволяє інтенсифікувати освітній процес, прискорити передачу знань і досвіду, а також підвищити якість навчання й освіти.

Аналіз досліджень

Останнім часом помітно зросла кількість досліджень, предметом яких стало використання ІКТ у навчальному процесі. Цій темі в Україні присвячені дослідження таких науковців, як В.Ю. Биков, Я.В. Булахова, О.М. Бондаренко, В.Ф. Заболотний, Г.О. Козлакова, О.А. Міщенко, О.П. Пінчук та інші. Розробкою і впровадженням у навчальний процес нових інформаційних технологій активно займаються такі дослідники як, Полат Е.С., Дмитреєва Е.И., Новиков С.У., Полілов Т.А., Цвєткова Л.А. та багато інших.

Останні праці, що стосуються проблеми використання ІКТ в освітньому процесі, все більше свідчать про необхідність використання TICE-technologies de l’information et de la communication pour l’education (тобто інформаційно-комунікативних технологій для освіти), які відкривають широкі горизонти можливостей [19, с. 124]. У зарубіжних наукових публікаціях останніх років розглядаються різні питання, що стосуються проблем використання TICE. Так, Carmen Vera [21, с. 34] свідчить про велику кількість можливостей, які досягаються завдяки використанню мережі Інтернет та мультимедійних навчальних програм.

Питання використання ІКТ для навчання мови вже розглядалося різними вченими. Так, С.З. Алборова, обґрунтовуючи необхідність використання ІКТ в освітньому процесі, зазначала, що дидактичні можливості певних технічних засобів співвідносні з певними бажаними характеристиками [1]. І.А. Смольяннікова зазначає, що «сучасний фахівець в будь-якій галузі повинен володіти навичками використання інформаційних та комунікаційних технологій у професійному контексті» [9]. Сучасний рівень розвитку суспільства вимагає від тих, хто навчається досвіду існування в інформаційному просторі. В контексті мовної освіти це веде до розгляду можливостей ІКТ стосовно створення технологічного навчального середовища (тобто навчального середовища, в якому поряд із традиційними матеріалами та видами роботи використовуються можливості ресурсів ІКТ та навчальні матеріали нового покоління), а також простору, що передає соціокультурну своєрідність досліджуваного лінгвосоціуму.

У більшості публікацій науковці пропонують свій досвід щодо проведення мультимедійних конференцій та створення інтерактивних сайтів, вважають за необхідне відкрити новий портал для самоосвіти, де можна було б керувати навчанням мов, пропонувати тести для самоконтролю знань, які змогли б допомогти студентам визначити для себе рівні володіння мовою, організувати форуми для тих, хто мові навчається [13, с. 37].

Durel F., Winnicka K. [15, с. 37] відзначають такий аспект навчання, як розвиток креативного письма у вигляді написання романів за допомогою електронного листування; Clijsters W. та Verjans [13, с. 38.] діляться досвідом використання ігор та олімпіад для навчання мов; Torres M.-H. C. [20, с. 32] розповідає про переваги проведення мультимедійних конференцій, які розвивають різні компетенції (пропонуються усне та писемне спілкування під час проведення сеансів таких конференцій, писемне спілкування після конференції (електронне листування); Cord B., Ollivier CH. [14, с. 33], Henri F., Lundgren-Carol K. [16, с. 28] говорять про переваги так званого кооперативного навчання за допомогою інтерактивних сайтів (наприклад, таких як Canal Reve, Imagiers чи Olyfran), які виступають як засіб комунікації, дають можливість ”зустрічатися” на сайті, обмінюватися думками, точками зору, вести бесіду по різних проблемах, співпрацюючи, навчатись спілкуванню іноземною мовою; Malin F.[17, с. 33] свідчить про ті можливості, які дає використання мережі Інтернет для розвитку як читання, так і письма на інтерактивних сайтах та форумах для спілкування та проведення конкурсів.

Як бачимо, використання ІКТ в процесі викладання іноземної мови дає досить широкі можливості для підвищення якості цього процесу.

Постановка мети дослідження

Впровадження інформаційно-комунікативних технологій у навчальний процес характеризується:

• поступовим нарощуванням темпу;
• зміною кількісних та якісних характеристик засобів;
• збільшенням обсягу інформаційних потоків, зміною технологій викладання;
• трансформацією систем взаємостосунків у системах «викладач - студент», «викладач - група студентів», «студент – група студентів» [8, с. 162].

Окрім того, впровадження ІКТ у навчальний процес вимагає розробки та практичного використання науково-методичного забезпечення, створення й ефективного застосування інструментальних засобів і систем комп'ютерного навчання й контролю знань, системної інтеграції цих технологій в існуючі навчальні процеси та організаційні структури.

Таким чином, відмічаємо таке протиріччя: сучасність вимагає введення ІКТ в освітній процес, але методика впровадження ІКТ в процес навчання ще не достатньо розроблена.

Основним завданням статті є з’ясування можливостей використання ІКТ під час викладання іноземних мов та основних труднощів, що можуть виникати при активному впровадження ІКТ в освітній процес.

Виклад основного матеріалу

Визначення сучасного етапу розвитку суспільства, інтенсивний розвиток сучасних інформаційно-комунікативних технологій, визнання необхідності освіти протягом всього життя людини - все це визначає необхідність широкого використання інформаційних технологій в системі освіти в цілому та при викладанні іноземної мови зокрема.

Сучасні інформаційні технології – це форми і методи передачі інформації при допомозі новітніх засобів та пристроїв зв'язку (телебачення, комп'ютеризація, Інтернет та мобільна мережа зв'язку ).

Інформаційно-комунікаційні технології – це сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для добору, опрацювання, зберігання, подання, передавання різноманітних даних і матеріалів, необхідних для підвищення ефективності різних видів діяльності [10, с.29].

На думку доктора технічних наук, професора, академіка НАПНУ В.Ю.Бикова «на основі поєднання традиційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій навчання вдається значно ефективніше розвинути і примножити природні задатки і здібності людини. Використання цих технологій у процесі навчання створює додаткові умови і спричинює появу нових цілей та оновлення змісту освіти, дає змогу досягти значно більших результатів навчальної діяльності, забезпечити для кожного учня, студента формування і розвиток їхньої власної освітньої траєкторії» [2].

Комп’ютерні навчальні програми в навчанні англійської мови, вважає Е.Л. Носенко [6], стали використовуватися з 80-х рр. XX в. Автоматизовані навчальні системи (АНС) відносяться до так названих комбінованих технічних засобів навчання. Вони призначені для реалізації за допомогою комп’ютера, що працюють у діалоговому режимі, функцій по пред’явленню навчальної інформації в зручній для сприймання формі, індивідуалізованому керівництву навчальною діяльністю в ході програмованого, проблемного навчання; контролю знань, а також для забезпечення доступу до обчислювальних, інформаційно-довідкових і інших ресурсів комп’ютера.

Розглядаючи проблему інтеграції ІКТ у освітньому процесі, варто зазначити, що на сучасному етапі значна увага приділяється матеріально-технічному, програмному, методичному забезпеченню щодо використання ІКТ у навчально-виховному процесі. Проведення моніторингових, аналітичних та інших досліджень на рівні держави, участь у міжнародних проектах, сприяє виробленню стратегічних підходів до впровадження ІКТ у навчальний процес, що значною мірою сприяє виявленню тенденцій та аналізу проблем і просуває їх розв'язання. Сьогодні в Україні на державному рівні робляться певні кроки для впровадження ІКТ у освітній процес.

Інформатизація суспільства пов’язана, насамперед, з розвитком комп’ютерної техніки, різноманітного програмного забезпечення, глобальних мереж (Інтернет) та мультимедійних технологій.

Мультимедійні засоби навчання займають важливе місце у розвитку інформаційного суспільства. Мультимедійні засоби навчання за С.У. Гончаренко – це комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяють користувачеві спілкуватися з комп’ютером, використовуючи різноманітні, природні для себе середовища: графіку, гіпертексти, звук, анімацію, відео. Мультимедійні системи надають користувачеві персонального комп’ютера такі види інформації: текст; зображення; анімаційні картинки; аудіо коментарі; цифрове відео. Технології, які дозволяють з допомогою комп’ютера інтегрувати, обробляти і водночас відтворювати різноманітні типи сигналів, різні середовища, засоби і способи обміну інформацією, називаються мультимедійними [3, с. 298].

Нові мультимедійні засоби, в яких використовується аудіо-візуальний формат, надають такі можливості, які традиційні підручники надати не можуть.

І.В. Ставицька пропонує різні способи застосування засобів мультимедіа в навчальному процесі, серед яких:

• використання електронних лекторів, тренажерів, підручників, енциклопедій;
• розробка ситуаційно-рольових та інтелектуальних ігор з використанням штучного інтелекту;
• моделювання процесів і явищ;
• забезпечення дистанційної форми навчання;
• проведення інтерактивних освітніх телеконференцій;
• побудова систем контролю й перевірки знань і умінь студентів (використання контролюючих програм-тестів);
• створення і підтримка сайтів навчальних закладів;
• створення презентацій навчального матеріалу;
• здійснення проективної і дослідницької діяльності студентів тощо [11].

Французький науковець Chauminot G.[18, с. 33], роблячи опертя на власний досвід експериментальних досліджень, стверджує, що завдяки мультимедійним програмам студент може працювати у своєму ритмі та відповідно до своїх потреб. Досвід науковця свідчить про можливості, які надають студентам мультимедійні навчальні програми: покращення розуміння запропонованих документів та підвищення мотивації до навчання.

Мультимедійні засоби дозволяють задіяти майже всі органи чуття студентів, поєднуючи друкований текст, графічне зображення, рухоме відео, статичні фотографії та аудіозапис, створюючи «віртуальну реальність» справжнього спілкування. Доведено, що застосування мультимедійних матеріалів та комп’ютерних мереж скорочує час навчання майже втричі, а рівень запам’ятовування через одночасне використання зображень, звуку, тексту зростає на 30-40 відсотків [12, с. 137].

Науковець Carmen Vera зазначає, що при навчанні мов за допомогою комп’ютера виникають нові методи та форми навчання, такі як:

1. autodidaxie – тобто самоосвіта, яка досягається під час використання мережі Інтернет для зібрання та обробки інформації;
2. apprentissage guide – форма навчання, яка характеризується тим, що студент самостійно вибирає форми роботи з матеріалом, який йому було запропоновано викладачем;
3. apprentissage dirige – форми самоосвіти, коли як навчальний матеріал, так і методи його опрацювання добираються викладачем.

Найбільшою перевагою таких нових форм і методів є встановлення студентом свого власного ритму навчання. Тобто, таким завдяки цим формам і методам ми максимізуємо особистісно-орієнтований підхід до навчання.

На сучасному етапі в Україні поширюється використання автоматизованих навчальних курсів вивчення іноземних мов. Але варто використовувати їх лише як допоміжний засіб у викладанні іноземної мови. Особливо корисним є їх використання на етапі ознайомлення учнів (студентів) з новим мовним матеріалом, новими зразками, а також на етапі тренування. Студенти мають можливість:

• тренувати правопис;
• вивчати лексичний матеріал;
• удосконалювати розуміння аудіотексту;
• розвивати техніку читання;
• вивчати граматику;
• тренувати вимову [12, с. 136].

Без сумніву, корисною можливістю, яку надає використання комп’ютера під час викладання іноземних мов – це моделювання умов комунікативної діяльності та їх реалізація у різноманітних вправах.

Великі можливості у підвищенні ефективності процесу викладання іноземних мов є використання мережі Інтернет. Зазвичай, найпростіше застосування Інтернету у навчанні іноземних мов – це використання його як джерела додаткових матеріалів. Однак, найповніше можливості Інтернету розкриваються при використанні його у навчальній аудиторії: це можуть бути спеціальні тренувальні вправи для дистанційного навчання мов, електронне листування з іноземними партнерами, творча діяльність цілих колективів при створенні інтерактивних журналів тощо [5, с. 119]. Інтернет дає студентам доступ до інформації, включаючи аудіювання, читання і письмо. Студенти можуть працювати в комунікативному середовищі в реальному часі або вибирати засоби, які дадуть їм змогу створити і перевірити повідомлення; зайти на форум і поспілкуватися з одним або декількома співбесідниками. Електронна пошта дозволяє студентам підтримувати зв’язки з носіями мови, спонукає їх до діалогу з ними. В той же час існує своєрідна «небезпека» в застосуванні електронної пошти: особисте листування (навіть з носіями мови) недостатньо формалізоване, а тому існує ризик закріплення невірних навичок формулювання письмової думки.

Практика свідчить про той факт, що в умовах практично повної відсутності мовного середовища навіть на факультетах перекладу залишаються зовсім недостатньо розвинутими вміння аудіювання та письмового спілкування. Тому думки багатьох дослідників у галузі методики викладання іноземних мов націлено на пошук форм та методів навчання, які б могли як можна більше сприяти розвитку недостатніх вмінь. Серед різних напрямів пошуку в останні роки все частіше постає питання про застосування у навчальному процесі комп’ютерних технологій та мережі Інтернет.

Існує такий засіб підвищення ефективності вивчення іноземної мови як Європейський Мовний Портфель (далі - ЄМП). ЄМП визначається Радою Європи як документ/пакет документів, за допомогою яких власники Портфеля відображують свої досягнення і досвід у вивченні іноземних мов, збирають зразки виконаних робіт, а також отримані свідоцтва і сертифікати. Як свідчить досвід його використання у навчальних закладах різних рівнів акредитації у більш ніж п’ятнадцяти країнах-членах Ради Європи, ЄМП надає можливості тим, хто вивчає іноземні мови, самостійно простежувати свій досвід і прогрес, розвивати свою навчальну компетенцію, планувати майбутнє.

На жаль, в навчальних закладах України для вивчення іноземних мов ще й досі не запроваджувалось використання ні вітчизняних, ні іноземних мовних портфелів.

Існують певні проблеми щодо застосування ІКТ, які є загальними для багатьох ВНЗ України. Це, насамперед, недостатня матеріально-технічна база, яка не дозволяє широко використовувати ПК для вивчення іноземних мов, недостатнє програмне забезпечення, відсутність відповідних науково-методичних засобів, необхідних для організації самостійної роботи студентів [7, с. 2], обмеженість доступу до Інтернету. Однак комп’ютеризація навчання іноземної мови почалася і успішно розвивається.

Як бачимо, можливості й перспективи використання ІКТ у викладанні іноземних мов досить великі, але на жаль не поспішають реалізовуватись повною мірою. Реально в Україні (в більшості ВНЗ) ІКТ використовуються в трьох напрямках (рис. 1).

Найчастіше таке використання ІКТ має вигляд підготовки мультимедійних презентацій, прослуховування записів, перегляд відеороликів тощо.

Надзвичайно важливою у використанні ІКТ на заняттях та поза ними є роль викладача. Необхідно, щоб кожен викладач зрозумів: комп’ютер у навчальному процесі – не механічний педагог, чи заступник/аналог викладача, а засіб навчання, що підсилює і розширює можливості його навчальної діяльності. Те, що викладач бажає одержати в результаті використання машини, у неї необхідно запрограмувати. Тому викладач має бути інформаційно та інформативно компетентним.

Висновок

Інформатизація істотно вплинула на процес придбання знань. Нові технології навчання на основі інформаційно-комунікативних дозволяють збільшити швидкість сприймання, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань.

Враховуючи той факт, що навчання іноземної мови, яке відбувається далеко від мовленнєвого середовища, завжди сприяє зменшенню мотивації до навчання цієї мови, вважаємо, що одним з ефективних засобів підвищення такої мотивації є створення персонального середовища спілкування іноземною мовою через широке використання ІКТ (зокрема мережі Інтернет).

Отже, використання ІКТ у процесі викладання іноземних мов:

• значно розширює та урізноманітнює програму вивчення іноземних мов у ВНЗ;
• надає доступ до різноманітних автентичних матеріалів (комп’ютерне подання мовного матеріалу на основі художньої літератури, статей, матеріалів інформаційних сайтів; робота зі словником та ін.);
• зацікавлює студентів до вивчення іноземних мов;
• розширює мотивацію студентів до навчання, надаючи їм можливість працювати над мовою у зручному для них темпі, сприяючи, таким чином, індивідуалізації навчання та ефективному оволодінню іноземною мовою.

Нові засоби навчання і нові інформаційні технології вимагають високого ступеня підготовленості, навченості і готовності викладачів застосовувати різні досягнення інформаційних технологій у процесі навчання. Викладачам слід усвідомити, що без удосконалення і розширення своїх знань і навичок у сфері використання інформаційних технологій вони можуть відстати від своїх учнів і тим самим втратити авторитет викладача.

Сучасний викладач – це генератор ідей, організатор, режисер, який визначає ролі і процес навчання, поєднуючи традиційні і новітні методики, прийоми і засоби. Він повинен знайти мотивацію для студента і побудувати його діяльність так, щоб в останнього виникло бажання пізнавати і відкривати нове.

Оскільки впровадження ІКТ в освітній процес відбувається досить інтенсивно, доцільним вбачаємо визначення пріоритетних положень у цій галузі та чітке виокремлення психолого-педагогічних та дидактичних принципів створення і використання нових педагогічних технологій. Також, актуальною до подальшого розгляду і вивчення є оптимізація взаємодії педагога з комп’ютером.

Список використаних джерел

1. Алборова С.З. Телекоммуникации как средство развития познавательного интереса учащихся: Автореф…дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Северо-Осетинский гос. ун-т им. К. Л. Хетагурова. – Владикавказ, 1999. – 14 с.
2. Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія / В.Ю. Биков. - К.: Атака, 2008. - 684 с.
3. Гончаренко С.У. Український педагогічний енциклопедичний словник. Видання друге, доповнене і виправлене – Рівне: Волинські обереги, 2011. - 522 с.
4. Гриценчук О.О. Теоретико-методологічні основи застосування ІКТ в процесі вивчення суспільствознавчих дисциплін в країнах зарубіжжя та Україні: загальні підходи [Електронний ресурс] // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2010. – №5 (19). Режим доступу до журналу: http://www.ime.edu-ua.net/em.html.
5. Давиденко Ю.Є., Онищенко М.Ю. Програми з електронного листування як засіб формування мовленнєвих компетенцій / Ю.Є. Давиденко, М.Ю. Онищенко // Збірка: «Преподавание языков в вузе на современном этапе. Межпредметные связи». – Харків. - Випуск 12. – С.117-125.
6. Носенко Е.Л. Методичні прийоми забезпечення ефективності запам’ятовування інформації у дистанційному навчальному курсі / Е.Л. Носенко, С.В. Чернишенко. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2003. – 127 с.
7. Основні положення доповіді Міністра освіти і науки України Василя Кременя // Освіта. – 3–4 березня 2004. – №11. – С. 2.
8. Рождественська Д. Б. До проблеми застосування інформаційно-комунікаційних технологій при вивченні української мови та культури мови у загальноосвітній середній школі (на матеріалі 6-9 класів) / Д. Б. Рождественська, Н. В. Сороко // Інформаційні технології і засоби навчання : зб. наук. пр. / Ін-т засобів навчання АПН України. – К. : Атіка , 2005. - С. 162-170.
9. Смольянникова И.А. Конгресс конференций «Информационные технологии в образовании» [Электронный ресурс] / И. А. Смольянникова, Ресурсы ИКТ как технологическая составляющая учебной среды для формирования иноязычной компетенции. - Режим доступа: http://ito.edu.ru/2003/II/2/II-2-2196.html (21.12.12).
10. Співаковський О.В., Петухова Л.Є., Коткова В.В. Інформаційно-комунікаційні технології в початковій школі: навч.-метод. посіб. [для студ. напряму підгот. «Початкова освіта»]. – Херсон, 2011. – 267с.
11. Ставицька І.В. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://confesp.fl.kpi.ua/node/1103 (21.12.12). – Назва з екрану.
12. Чередніченко Г.А. Мультимедійні технології у процесі викладання дисципліни «іноземна мова» у вищих технічних навчальних закладах./ Г.А.Чередніченко, Л.Ю. Шапран, Л.І. Куниця // Наукові записки. Серія: Педагогіка. - Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка – 2011. - №4. – С.134 – 138.
13. Clijsters W., Verjans M. Olyfran.com: pour jouer avec le fransais // FDLM – Cle international – Paris, 2002. – № 323. – P. 37-38.
14. Cord B., Ollivier Ch. Collaborer pour apprendre: le site Canal Reve // FDLM – Cle international – Paris, 2002. – № 323 – P. 33-34.
15. Durel F., Winnicka K. Ecriture creative en ligne: un roman par courriels // FDLM – Cle international. – Paris, 2002. – № 322. – P. 36-37.
16. Henri F., Lundgren-Carol K. Apprentissage collectif et nouvelles technologies / Les nouvelles technologies // FDLM – Cle international – Paris, 2002. – № 326. – P. 27-28.
17. Malin F. Creer un webzine // FDLM – Cle international – Paris, 2002. – № 332. – P. 31-33.
18. Maugenot F. Produits multimedia mediation ou mediatisation // FDLM – Cle international – Paris, 2002. – № 322. – P. 34-35.
19. Pothier M. Multimedias, dispositifs d’apprendre et acqisition des langues. – Ochrys. –160 p.
20. Torres M.-H. C. L’enseignement а distance et visioconference // FDLM – Cle international. – Paris, 2002. – № 323. – P 31-32.
21. Vera C. L’Internet en classe de FLE. Pearson Educacion. Espagne, 2001. – 48 p.