Крещенко В.Ю., Гріньова О.М. Психологічні особливості гендерних стереотипів у сучасної молоді в умовах християнської та ісламської культур
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
BogdanA (Обговорення • внесок) |
|||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
Юнацький вік є одним із ключових періодів проектування людиною свого життєвого шляху. Саме у юності особистість здійснює особистісне й професійне самовизначення, набуває ідентичність, здійснює конструювання стратегічних життєвих цілей і планів з їх реалізації. Водночас у юнацькому віці індивідуум вперше набуває повної громадянської й соціальної зрілості, а отже - ще не має життєвого досвіду з вільного, відповідального й суб’єктного творення власної біографії. Тому процеси самотворення й самореалізації молоді значною мірою визначаються не лише особистісними, але й соціальними детермінантами. До останніх належать гендерні стереотипи. Формування жорстких, спрщених установок особистості щодо визначення свого місця у житті як жінки або чоловіка значною мірою обмежує свободу її самореалізації й обрії життєвого світу. Тому вивчення проблеми гендерних стереотипів та їх впливу на особистісне зростання й самореалізацію сучасної молоді має високу актуальність і соціальну значущість. | Юнацький вік є одним із ключових періодів проектування людиною свого життєвого шляху. Саме у юності особистість здійснює особистісне й професійне самовизначення, набуває ідентичність, здійснює конструювання стратегічних життєвих цілей і планів з їх реалізації. Водночас у юнацькому віці індивідуум вперше набуває повної громадянської й соціальної зрілості, а отже - ще не має життєвого досвіду з вільного, відповідального й суб’єктного творення власної біографії. Тому процеси самотворення й самореалізації молоді значною мірою визначаються не лише особистісними, але й соціальними детермінантами. До останніх належать гендерні стереотипи. Формування жорстких, спрщених установок особистості щодо визначення свого місця у житті як жінки або чоловіка значною мірою обмежує свободу її самореалізації й обрії життєвого світу. Тому вивчення проблеми гендерних стереотипів та їх впливу на особистісне зростання й самореалізацію сучасної молоді має високу актуальність і соціальну значущість. | ||
Ґендерні стереотипи являють собою складне психічне утворення, що проявляється у різних модусах життєвого поля людини, а саме містить традиційно жіночі йчоловічі особистісні якості, статевотипізовані види діяльності, зокрема професійної, гендерне співвідношення професій та соціальних ролей чоловіка й жінки, стереотипну оцінку привабливості чоловіків і жінок [3]; [5]; [6]. | Ґендерні стереотипи являють собою складне психічне утворення, що проявляється у різних модусах життєвого поля людини, а саме містить традиційно жіночі йчоловічі особистісні якості, статевотипізовані види діяльності, зокрема професійної, гендерне співвідношення професій та соціальних ролей чоловіка й жінки, стереотипну оцінку привабливості чоловіків і жінок [3]; [5]; [6]. | ||
| + | |||
У структурі гендерних стереотипів І.С.Кльоцина виокремлює стереотипии маскулінності-фемінності, традиційний розподіл ролей чоловіків і жінок, а також розподіл праці в суспільстві у залежності від гендеру. У стереотипному уявленні маскулінності фіксуються “типово чоловічі” характеристики, інструментальні риси особистості, а саме активність, домінантність, впевненість у собі, агресивність, логічне мислення, здатьність до лідерства. Фемінність, навпаки, інтерпретується як “пасивно-відтворююче начало”, що проявляється в експресивних особистісних характеристиках, таких як залежність, піклування, тривожність, низька самооцінка, емоційність. Маскулінні характеристики зазвичай протиставляються фемінним, розглядаються як протилежні, взаємодоповнюючі. Зміст стереотипів розподілу сімейних і професійних ролей між чоловіками і жінками передбачає, що для жінок найбільш значущою соціальною роллю вважається роль домогосподарки, матері. Жінці приписується буття у приватній сфері життя – дім, народження дітей, відповідальність за затишок і позитивний емоційний клімат у родині. Чоловікам декларується включенність у суспільне життя, професійна успішність, відповідальність за забезпечення сім’ї. Найбільш значущими соціальними ролями для чоловіка є саме професійні, що включають кар'єру і багатство. Третя група ґендерних стереотипів, за даними вченої, визначається специфікою змісту праці. У відповідності з гендерними суспільними стереотипами, жіноча праця має виконуючий, обслуговуючий характер, є частиною експресивної сфери людської діяльності. Типово жіночими сферами професійної діяльності є торгівля, медицина, освіта. Чоловікам відводиться творча та керуюча робота, типово чоловіча праця концентрується у інструментальній сфері діяльності [1]. | У структурі гендерних стереотипів І.С.Кльоцина виокремлює стереотипии маскулінності-фемінності, традиційний розподіл ролей чоловіків і жінок, а також розподіл праці в суспільстві у залежності від гендеру. У стереотипному уявленні маскулінності фіксуються “типово чоловічі” характеристики, інструментальні риси особистості, а саме активність, домінантність, впевненість у собі, агресивність, логічне мислення, здатьність до лідерства. Фемінність, навпаки, інтерпретується як “пасивно-відтворююче начало”, що проявляється в експресивних особистісних характеристиках, таких як залежність, піклування, тривожність, низька самооцінка, емоційність. Маскулінні характеристики зазвичай протиставляються фемінним, розглядаються як протилежні, взаємодоповнюючі. Зміст стереотипів розподілу сімейних і професійних ролей між чоловіками і жінками передбачає, що для жінок найбільш значущою соціальною роллю вважається роль домогосподарки, матері. Жінці приписується буття у приватній сфері життя – дім, народження дітей, відповідальність за затишок і позитивний емоційний клімат у родині. Чоловікам декларується включенність у суспільне життя, професійна успішність, відповідальність за забезпечення сім’ї. Найбільш значущими соціальними ролями для чоловіка є саме професійні, що включають кар'єру і багатство. Третя група ґендерних стереотипів, за даними вченої, визначається специфікою змісту праці. У відповідності з гендерними суспільними стереотипами, жіноча праця має виконуючий, обслуговуючий характер, є частиною експресивної сфери людської діяльності. Типово жіночими сферами професійної діяльності є торгівля, медицина, освіта. Чоловікам відводиться творча та керуюча робота, типово чоловіча праця концентрується у інструментальній сфері діяльності [1]. | ||
У дослідженнях М. Джекмена і М. Сентера було виявлено особливості прояву гендерних стереотипів на рівні конкретного індивідуума.Зокрема, 78% чоловіків, що взяли участь у дослідженні, погодились зі стереотипом про те, що жінки є більш емоційними, ніж чоловіки. Більшість респонденток дотримуються стереотипу, згідно з яким подружнє життя і діти нівелюють можливості сучасної жінки зробити кар’єру [2]. | У дослідженнях М. Джекмена і М. Сентера було виявлено особливості прояву гендерних стереотипів на рівні конкретного індивідуума.Зокрема, 78% чоловіків, що взяли участь у дослідженні, погодились зі стереотипом про те, що жінки є більш емоційними, ніж чоловіки. Більшість респонденток дотримуються стереотипу, згідно з яким подружнє життя і діти нівелюють можливості сучасної жінки зробити кар’єру [2]. | ||
| + | |||
В умовах соціальної взаємодії людини гендерні стереотипи являють собою когнітивні гендерні схеми, які керують процесами осмислення індивідуумом соціальної дійсності та гальмують конструювання авторських ціннісно-смислових імперативів діяльності, замінюючиїх соціально детермінованими гендерними стереотипами [4]. | В умовах соціальної взаємодії людини гендерні стереотипи являють собою когнітивні гендерні схеми, які керують процесами осмислення індивідуумом соціальної дійсності та гальмують конструювання авторських ціннісно-смислових імперативів діяльності, замінюючиїх соціально детермінованими гендерними стереотипами [4]. | ||
Здійснений аналіз літературних джерел дає можливість констатувати, що гендерні стереотипи являють собою спрощені, соціально детерміновані установки, що регламентують вибір людиною певних когнітивних, емоційних та поведінкових схем міжособистісної взаємодії у залежності від її статі. У структурі гендерних стереотипів разом з особистісними якостями й традиційними соціальними ролями високу значущість має і розподіл праці на “типово” чоловічі й жіночі види професійної діяльності. Аналіз досліджень сучасних зарубіжних вчених дає можливість констатувати значний вплив гендерних стереотипів на особистісний розвиток сучасної людини. Гендерні стереотипи складаються під впливом соціальних очікувань як традиційні уявлення індивідуума про себе як представника жіночої чи чоловічої статі і включають систему норм, поведінкових гендерних програм і обмежень власної поведінки і стосунків в відповідності з наявними гендерними уявленнями. Основними показниками формування гендерних стереотипів є стереотипні гендерні уявлення, фемінні й маскулінні якості характеру, а також стереотипні когніції, які містять аспекти традиційного розподілу видів професійної діяльності між чоловіками і жінками. | Здійснений аналіз літературних джерел дає можливість констатувати, що гендерні стереотипи являють собою спрощені, соціально детерміновані установки, що регламентують вибір людиною певних когнітивних, емоційних та поведінкових схем міжособистісної взаємодії у залежності від її статі. У структурі гендерних стереотипів разом з особистісними якостями й традиційними соціальними ролями високу значущість має і розподіл праці на “типово” чоловічі й жіночі види професійної діяльності. Аналіз досліджень сучасних зарубіжних вчених дає можливість констатувати значний вплив гендерних стереотипів на особистісний розвиток сучасної людини. Гендерні стереотипи складаються під впливом соціальних очікувань як традиційні уявлення індивідуума про себе як представника жіночої чи чоловічої статі і включають систему норм, поведінкових гендерних програм і обмежень власної поведінки і стосунків в відповідності з наявними гендерними уявленнями. Основними показниками формування гендерних стереотипів є стереотипні гендерні уявлення, фемінні й маскулінні якості характеру, а також стереотипні когніції, які містять аспекти традиційного розподілу видів професійної діяльності між чоловіками і жінками. | ||
| + | |||
З метою експериментального дослідження впливу гендерних стереотипів на професійне самовизначення старшокласників, нами було обрано наступні методики: | З метою експериментального дослідження впливу гендерних стереотипів на професійне самовизначення старшокласників, нами було обрано наступні методики: | ||
| + | |||
- методика “Опитувальник статевих ролей” С. Бем (BSRT); | - методика “Опитувальник статевих ролей” С. Бем (BSRT); | ||
- cпеціально розроблена авторська анкета для вивчення гендерних ролей . | - cпеціально розроблена авторська анкета для вивчення гендерних ролей . | ||
У дослідженні взяли участь 92 учні 10 – 11 класів, серед них 49 дівчат і 43 юнаки. У основу нашого експериментального дослідження також було покладено припущення про те, що вплив різних груп суспільних стереотипів на особистісне зростання особистості є взаємопов’язаним та взаємопідсилюючим. Тому у експериментальному дослідженні взяли участь 30 учнів 11 класів з Республіки Казахстан, м. Алмати. Найбільш поширеною релігією РК є Іслам, тому становлення гендерних стереотипів нерозривно пов’язане зі стереотипами релігійними. | У дослідженні взяли участь 92 учні 10 – 11 класів, серед них 49 дівчат і 43 юнаки. У основу нашого експериментального дослідження також було покладено припущення про те, що вплив різних груп суспільних стереотипів на особистісне зростання особистості є взаємопов’язаним та взаємопідсилюючим. Тому у експериментальному дослідженні взяли участь 30 учнів 11 класів з Республіки Казахстан, м. Алмати. Найбільш поширеною релігією РК є Іслам, тому становлення гендерних стереотипів нерозривно пов’язане зі стереотипами релігійними. | ||
Результати проведеного діагностування за опитувальником С.Бем дають можливість констатувати, що формування гендерних ролей у дівчат і хлопців має свою специфіку. Так, серед старшокласників-українців переважну більшість хлопців було зараховано до маскулінного (55,81%) і андрогінного (32,56%) гендерних типів особистості. Виявлення значної кількості юнаків з маскулінним типом особистості, на нашу думку, зумовлене домінуванням в сучасній українській культурі стереотипного образу “сильного” чоловіка, який повинен мати яскраво виражені чоловічі якості, матеріально забезпечувати родину тощо. Проте формування переважно маскулінних якостей характеру у юнаків зумовлює гальмування у них фемінних якостей, ускладнює становлення гнучкості поведінки, обмежує досвід використання різних стилів поведінки, призводить до гальмування самореалізації в різних сферах, зокрема – професійній. Незначну кількість юнаків нами було зараховано до фемінного (6,97%) і статевонедиференційованого (4,65%) гендерних типів особистості. | Результати проведеного діагностування за опитувальником С.Бем дають можливість констатувати, що формування гендерних ролей у дівчат і хлопців має свою специфіку. Так, серед старшокласників-українців переважну більшість хлопців було зараховано до маскулінного (55,81%) і андрогінного (32,56%) гендерних типів особистості. Виявлення значної кількості юнаків з маскулінним типом особистості, на нашу думку, зумовлене домінуванням в сучасній українській культурі стереотипного образу “сильного” чоловіка, який повинен мати яскраво виражені чоловічі якості, матеріально забезпечувати родину тощо. Проте формування переважно маскулінних якостей характеру у юнаків зумовлює гальмування у них фемінних якостей, ускладнює становлення гнучкості поведінки, обмежує досвід використання різних стилів поведінки, призводить до гальмування самореалізації в різних сферах, зокрема – професійній. Незначну кількість юнаків нами було зараховано до фемінного (6,97%) і статевонедиференційованого (4,65%) гендерних типів особистості. | ||
| + | |||
Кількість дівчат з маскулінним типом особистості склала 20,41%. До фемінного гендерного типу особистості було зараховано 38,77% дівчат. Такі результати проведеного діагностування, на нашу думку, зумовлені суперечливістю суспільних очікувань до статево-рольової поведінки жінок. З одного боку, соціально бажаною в українському суспільстві є “традиційна” роль жінки, яка передбачає фемінний тип особистості, проте нестабільна економічна та соціально-політична ситуація в країні створює умови для прояву жінками активності, наполегливості, інших суто “чоловічих” рис характеру, прагнення зробити кар’єру тощо. | Кількість дівчат з маскулінним типом особистості склала 20,41%. До фемінного гендерного типу особистості було зараховано 38,77% дівчат. Такі результати проведеного діагностування, на нашу думку, зумовлені суперечливістю суспільних очікувань до статево-рольової поведінки жінок. З одного боку, соціально бажаною в українському суспільстві є “традиційна” роль жінки, яка передбачає фемінний тип особистості, проте нестабільна економічна та соціально-політична ситуація в країні створює умови для прояву жінками активності, наполегливості, інших суто “чоловічих” рис характеру, прагнення зробити кар’єру тощо. | ||
Інші результати нами було одержано за результатами анкетування старшокласників, що проживають у Республіці Казахстан (РК). У переважної більшості юнаків і юнок було виявлено традиційний – маскулінний і фемінний – тип особистісного розвитку відповідно. Формування особистості за андрогінним типом було виявлено лише у незначної кількості юнаків. У процесі вільного інтерв’ю з респондентами було виявлено, що ці учасники експерименту вважають ефективними як типово чоловічі, так і жіночі стратегії міжособистісної взаємодії. На нашу думку, формування андрогінного типу особистості у юнаків обумовлюється тим, що соціальні стереотипи більшою мірою дозволяють вихід за межі соціальних норм у поведінці чоловіків, ніж жінок. Виявлення статевонедиференційованого типу особистості у жінок, на думку самих респондентів пояснюється тим, що вони прагнуть до конструювання власної траєкторії життя, відмінної від соціальних стереотипів, але конкретизувати зміст цієї траєкторії не можуть. | Інші результати нами було одержано за результатами анкетування старшокласників, що проживають у Республіці Казахстан (РК). У переважної більшості юнаків і юнок було виявлено традиційний – маскулінний і фемінний – тип особистісного розвитку відповідно. Формування особистості за андрогінним типом було виявлено лише у незначної кількості юнаків. У процесі вільного інтерв’ю з респондентами було виявлено, що ці учасники експерименту вважають ефективними як типово чоловічі, так і жіночі стратегії міжособистісної взаємодії. На нашу думку, формування андрогінного типу особистості у юнаків обумовлюється тим, що соціальні стереотипи більшою мірою дозволяють вихід за межі соціальних норм у поведінці чоловіків, ніж жінок. Виявлення статевонедиференційованого типу особистості у жінок, на думку самих респондентів пояснюється тим, що вони прагнуть до конструювання власної траєкторії життя, відмінної від соціальних стереотипів, але конкретизувати зміст цієї траєкторії не можуть. | ||
| + | |||
З метою дослідження гендерних уявлень старшокласника про роль жінки і чоловіка в різних сферах життя було складено авторську анкету. За результатами проведеного анкетування було виявлено, що стереотипність уявлень старшокласників-українців про традиційні жіночі й чоловічі ролі в різних аспектах життя складається нерівномірно. Найбільшу кількість стереотипних уявлень у дівчат і хлопців було виявлено за твердженнями, які стосуються питань щодо самостійності, незалежності жінки від чоловіка, її професійної самореалізації. Більшість опитуваних вважають, що чоловік повинен прагнути до високого соціального статусу й схвалюють маскулінні характеристики особистості чоловіка. На противагу кар’єрі сім’ю більшість респондентів-юнаків вважають суто жіночою сферою інтересів. Значна кількість опитуваних також дотримується думки про те, що жінка має піклуватись про чоловіка, відповідати за збереження родини, виконувати побутові обов’язки і тільки жінка має йти в декретну відпустку. Схожі погляди юнаків і дівчат було одержано на питання анкети щодо зовнішнього вигляду чоловіків і жінок. Більшість респондентів обох статей мають стереотипні гендерні уявлення і вважають, що жінка має доглядати за собою і завжди виглядати добре, а для чоловіка його зовншіній вигляд не важливий. | З метою дослідження гендерних уявлень старшокласника про роль жінки і чоловіка в різних сферах життя було складено авторську анкету. За результатами проведеного анкетування було виявлено, що стереотипність уявлень старшокласників-українців про традиційні жіночі й чоловічі ролі в різних аспектах життя складається нерівномірно. Найбільшу кількість стереотипних уявлень у дівчат і хлопців було виявлено за твердженнями, які стосуються питань щодо самостійності, незалежності жінки від чоловіка, її професійної самореалізації. Більшість опитуваних вважають, що чоловік повинен прагнути до високого соціального статусу й схвалюють маскулінні характеристики особистості чоловіка. На противагу кар’єрі сім’ю більшість респондентів-юнаків вважають суто жіночою сферою інтересів. Значна кількість опитуваних також дотримується думки про те, що жінка має піклуватись про чоловіка, відповідати за збереження родини, виконувати побутові обов’язки і тільки жінка має йти в декретну відпустку. Схожі погляди юнаків і дівчат було одержано на питання анкети щодо зовнішнього вигляду чоловіків і жінок. Більшість респондентів обох статей мають стереотипні гендерні уявлення і вважають, що жінка має доглядати за собою і завжди виглядати добре, а для чоловіка його зовншіній вигляд не важливий. | ||
Таким чином, аналіз результатів проведеного анкетування дає можливість констатувати, що гендерні погляди сучасних юнаків і дівчат на сімейні стосунки мають значні відмінності, а погляди на проблему професійної самореалізації, зокрема – жінки, є суперечливими. На нашу думку, одержані результати зумовлюються протиріччями між “традиційними” поглядами українського суспільства на гендерні ролі та специфікою соціально-економічної ситуації в Україні, зокрема – економічною та соціально-політичною кризою, яка сприяє формуванню у жінок суто “чоловічих” якостей, що часто призводить до формування у них маскулінного типу формування особистості. А це, в свою чергу, зумовлює виявлення ряду протирічь в гендерних уявленнях чоловіків. | Таким чином, аналіз результатів проведеного анкетування дає можливість констатувати, що гендерні погляди сучасних юнаків і дівчат на сімейні стосунки мають значні відмінності, а погляди на проблему професійної самореалізації, зокрема – жінки, є суперечливими. На нашу думку, одержані результати зумовлюються протиріччями між “традиційними” поглядами українського суспільства на гендерні ролі та специфікою соціально-економічної ситуації в Україні, зокрема – економічною та соціально-політичною кризою, яка сприяє формуванню у жінок суто “чоловічих” якостей, що часто призводить до формування у них маскулінного типу формування особистості. А це, в свою чергу, зумовлює виявлення ряду протирічь в гендерних уявленнях чоловіків. | ||
| + | |||
Результати анкетування старшокласників Республіки Казахстан показали, що за більшістю питань анкети юнаки дотимуються уявлень про традиційний розподіл гендерних ролей: керівні посади й високу оплату праці прагнуть отримувати чоловіки, а провідною сферою інтересів жінки є дім і родина. Водночас частина респондентів вважає, що типово “жіноча” робота не призведе до нівелювання маскулінних якостей чоловіка. Таким чином, гендерні стереотипи є менш жорсткими по відношенню до чоловіків, ніж до жінок. При цьому переважна більшість опитуваних юнаків і юнок вважає, що жінка має бути активною, цілеспрямованою й наполегливою. Однак у процесі вільного інтерв’ю було виявлено, що сферою такої активності є не професійна діяльність, а турбота жінки про чоловіка і родину. | Результати анкетування старшокласників Республіки Казахстан показали, що за більшістю питань анкети юнаки дотимуються уявлень про традиційний розподіл гендерних ролей: керівні посади й високу оплату праці прагнуть отримувати чоловіки, а провідною сферою інтересів жінки є дім і родина. Водночас частина респондентів вважає, що типово “жіноча” робота не призведе до нівелювання маскулінних якостей чоловіка. Таким чином, гендерні стереотипи є менш жорсткими по відношенню до чоловіків, ніж до жінок. При цьому переважна більшість опитуваних юнаків і юнок вважає, що жінка має бути активною, цілеспрямованою й наполегливою. Однак у процесі вільного інтерв’ю було виявлено, що сферою такої активності є не професійна діяльність, а турбота жінки про чоловіка і родину. | ||
| + | |||
Результати дослідження особливостей формування гендерних ролей та стереотипних гендерних уявлень старшокласників дають можливість звести одержані показники і зробити кількісний розподіл учасників експерименту за рівнями формування гендерних стереотипів у цілому. Результати розподілу дають можливість констатувати, що у більшості опитуваних юнаків виявлено високий (53,48%) і середній (25,58%) рівні гендерних стереотипів. До низького рівня гендерних стереотипів нами було зараховано лише 20,93% юнаків. На нашу думку, такі результати зумовлені тим, що, як показав проведений аналіз літературних джерел, важливим фактором у формуванні світогляду й цінностей сучасних юнаків є вплив школи (яка підтримує гендерні стереотипи) і сімейні цінності та стиль виховання в батьківській родині. Оскільки, як показує практика, більшість українських родин дотримуються традиційних поглядів на гендерні ролі жінки і чоловіка, то це зумовлює формування гендерних стереотипів у сучасної молоді. Згідно з результатами проведеного дослідження, серед дівчат було виявлено дещо меншу кількість опитуваних з високим рівнем гендерних стереотипів (38,77%), ніж серед хлопців, проте – більшу кількість опитуваних з середнім (32,65%) і низьким (28,57%) рівнями гендерних стереотипів. Серед старшокласників РК переважну більшість респондентів – 86,67% жінок і 73,33% чоловіків було зараховано до високого рівня формування гендерно стереотипних уявлень. У процесі вільного інтерв’ю з респондентами було виявлено, що вже на ранніх етапах онтогенезу, в умовах родинного виховання, особистість переживає значний вплив гендерно стереотипних очікувань значущих інших, що підсилюється специфікою релігійного світогляду. Результати проведеного теоретико-експериментального дослідження дають можливість констатувати високу значущість гендерних стереотипів як детермінанти особистісного зростання сучасної молоді. Вплив гендерних стереотипів підсилюється в умовах їх взаємодії зі стереотипами релігійними. Це зумовлює необхідність подальшого вивчення проблеми гендерних стереотипів у сучасної молоді, розробки шляхів і засобів їх нівелювання для розширення можливостей особистісної самореалізації юнаків і юнок. | Результати дослідження особливостей формування гендерних ролей та стереотипних гендерних уявлень старшокласників дають можливість звести одержані показники і зробити кількісний розподіл учасників експерименту за рівнями формування гендерних стереотипів у цілому. Результати розподілу дають можливість констатувати, що у більшості опитуваних юнаків виявлено високий (53,48%) і середній (25,58%) рівні гендерних стереотипів. До низького рівня гендерних стереотипів нами було зараховано лише 20,93% юнаків. На нашу думку, такі результати зумовлені тим, що, як показав проведений аналіз літературних джерел, важливим фактором у формуванні світогляду й цінностей сучасних юнаків є вплив школи (яка підтримує гендерні стереотипи) і сімейні цінності та стиль виховання в батьківській родині. Оскільки, як показує практика, більшість українських родин дотримуються традиційних поглядів на гендерні ролі жінки і чоловіка, то це зумовлює формування гендерних стереотипів у сучасної молоді. Згідно з результатами проведеного дослідження, серед дівчат було виявлено дещо меншу кількість опитуваних з високим рівнем гендерних стереотипів (38,77%), ніж серед хлопців, проте – більшу кількість опитуваних з середнім (32,65%) і низьким (28,57%) рівнями гендерних стереотипів. Серед старшокласників РК переважну більшість респондентів – 86,67% жінок і 73,33% чоловіків було зараховано до високого рівня формування гендерно стереотипних уявлень. У процесі вільного інтерв’ю з респондентами було виявлено, що вже на ранніх етапах онтогенезу, в умовах родинного виховання, особистість переживає значний вплив гендерно стереотипних очікувань значущих інших, що підсилюється специфікою релігійного світогляду. Результати проведеного теоретико-експериментального дослідження дають можливість констатувати високу значущість гендерних стереотипів як детермінанти особистісного зростання сучасної молоді. Вплив гендерних стереотипів підсилюється в умовах їх взаємодії зі стереотипами релігійними. Це зумовлює необхідність подальшого вивчення проблеми гендерних стереотипів у сучасної молоді, розробки шляхів і засобів їх нівелювання для розширення можливостей особистісної самореалізації юнаків і юнок. | ||
Поточна версія на 08:39, 19 січня 2017
Крещенко Вікторія Юріївна - студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Дошкільна освіта», кафедра дошкільної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ
Гріньова Ольга Михайлівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, м.Київ.
Анотація: в статті аналізуються психологічні особливості гендерних стереотипів у сучасної молоді в умовах взаємодії з релігійними стереотипами.
Ключові слова: особистість, юнацький вік, гендер, гендерні стереотипи.
Abstract: the psychological features of gender stereotype's forming in youth in conditions of interaction with religious stereotypes are analyzed in the article.
Keywords: personality, youth, gender, gender stereotypes.
Юнацький вік є одним із ключових періодів проектування людиною свого життєвого шляху. Саме у юності особистість здійснює особистісне й професійне самовизначення, набуває ідентичність, здійснює конструювання стратегічних життєвих цілей і планів з їх реалізації. Водночас у юнацькому віці індивідуум вперше набуває повної громадянської й соціальної зрілості, а отже - ще не має життєвого досвіду з вільного, відповідального й суб’єктного творення власної біографії. Тому процеси самотворення й самореалізації молоді значною мірою визначаються не лише особистісними, але й соціальними детермінантами. До останніх належать гендерні стереотипи. Формування жорстких, спрщених установок особистості щодо визначення свого місця у житті як жінки або чоловіка значною мірою обмежує свободу її самореалізації й обрії життєвого світу. Тому вивчення проблеми гендерних стереотипів та їх впливу на особистісне зростання й самореалізацію сучасної молоді має високу актуальність і соціальну значущість. Ґендерні стереотипи являють собою складне психічне утворення, що проявляється у різних модусах життєвого поля людини, а саме містить традиційно жіночі йчоловічі особистісні якості, статевотипізовані види діяльності, зокрема професійної, гендерне співвідношення професій та соціальних ролей чоловіка й жінки, стереотипну оцінку привабливості чоловіків і жінок [3]; [5]; [6].
У структурі гендерних стереотипів І.С.Кльоцина виокремлює стереотипии маскулінності-фемінності, традиційний розподіл ролей чоловіків і жінок, а також розподіл праці в суспільстві у залежності від гендеру. У стереотипному уявленні маскулінності фіксуються “типово чоловічі” характеристики, інструментальні риси особистості, а саме активність, домінантність, впевненість у собі, агресивність, логічне мислення, здатьність до лідерства. Фемінність, навпаки, інтерпретується як “пасивно-відтворююче начало”, що проявляється в експресивних особистісних характеристиках, таких як залежність, піклування, тривожність, низька самооцінка, емоційність. Маскулінні характеристики зазвичай протиставляються фемінним, розглядаються як протилежні, взаємодоповнюючі. Зміст стереотипів розподілу сімейних і професійних ролей між чоловіками і жінками передбачає, що для жінок найбільш значущою соціальною роллю вважається роль домогосподарки, матері. Жінці приписується буття у приватній сфері життя – дім, народження дітей, відповідальність за затишок і позитивний емоційний клімат у родині. Чоловікам декларується включенність у суспільне життя, професійна успішність, відповідальність за забезпечення сім’ї. Найбільш значущими соціальними ролями для чоловіка є саме професійні, що включають кар'єру і багатство. Третя група ґендерних стереотипів, за даними вченої, визначається специфікою змісту праці. У відповідності з гендерними суспільними стереотипами, жіноча праця має виконуючий, обслуговуючий характер, є частиною експресивної сфери людської діяльності. Типово жіночими сферами професійної діяльності є торгівля, медицина, освіта. Чоловікам відводиться творча та керуюча робота, типово чоловіча праця концентрується у інструментальній сфері діяльності [1]. У дослідженнях М. Джекмена і М. Сентера було виявлено особливості прояву гендерних стереотипів на рівні конкретного індивідуума.Зокрема, 78% чоловіків, що взяли участь у дослідженні, погодились зі стереотипом про те, що жінки є більш емоційними, ніж чоловіки. Більшість респонденток дотримуються стереотипу, згідно з яким подружнє життя і діти нівелюють можливості сучасної жінки зробити кар’єру [2].
В умовах соціальної взаємодії людини гендерні стереотипи являють собою когнітивні гендерні схеми, які керують процесами осмислення індивідуумом соціальної дійсності та гальмують конструювання авторських ціннісно-смислових імперативів діяльності, замінюючиїх соціально детермінованими гендерними стереотипами [4]. Здійснений аналіз літературних джерел дає можливість констатувати, що гендерні стереотипи являють собою спрощені, соціально детерміновані установки, що регламентують вибір людиною певних когнітивних, емоційних та поведінкових схем міжособистісної взаємодії у залежності від її статі. У структурі гендерних стереотипів разом з особистісними якостями й традиційними соціальними ролями високу значущість має і розподіл праці на “типово” чоловічі й жіночі види професійної діяльності. Аналіз досліджень сучасних зарубіжних вчених дає можливість констатувати значний вплив гендерних стереотипів на особистісний розвиток сучасної людини. Гендерні стереотипи складаються під впливом соціальних очікувань як традиційні уявлення індивідуума про себе як представника жіночої чи чоловічої статі і включають систему норм, поведінкових гендерних програм і обмежень власної поведінки і стосунків в відповідності з наявними гендерними уявленнями. Основними показниками формування гендерних стереотипів є стереотипні гендерні уявлення, фемінні й маскулінні якості характеру, а також стереотипні когніції, які містять аспекти традиційного розподілу видів професійної діяльності між чоловіками і жінками.
З метою експериментального дослідження впливу гендерних стереотипів на професійне самовизначення старшокласників, нами було обрано наступні методики:
- методика “Опитувальник статевих ролей” С. Бем (BSRT); - cпеціально розроблена авторська анкета для вивчення гендерних ролей . У дослідженні взяли участь 92 учні 10 – 11 класів, серед них 49 дівчат і 43 юнаки. У основу нашого експериментального дослідження також було покладено припущення про те, що вплив різних груп суспільних стереотипів на особистісне зростання особистості є взаємопов’язаним та взаємопідсилюючим. Тому у експериментальному дослідженні взяли участь 30 учнів 11 класів з Республіки Казахстан, м. Алмати. Найбільш поширеною релігією РК є Іслам, тому становлення гендерних стереотипів нерозривно пов’язане зі стереотипами релігійними. Результати проведеного діагностування за опитувальником С.Бем дають можливість констатувати, що формування гендерних ролей у дівчат і хлопців має свою специфіку. Так, серед старшокласників-українців переважну більшість хлопців було зараховано до маскулінного (55,81%) і андрогінного (32,56%) гендерних типів особистості. Виявлення значної кількості юнаків з маскулінним типом особистості, на нашу думку, зумовлене домінуванням в сучасній українській культурі стереотипного образу “сильного” чоловіка, який повинен мати яскраво виражені чоловічі якості, матеріально забезпечувати родину тощо. Проте формування переважно маскулінних якостей характеру у юнаків зумовлює гальмування у них фемінних якостей, ускладнює становлення гнучкості поведінки, обмежує досвід використання різних стилів поведінки, призводить до гальмування самореалізації в різних сферах, зокрема – професійній. Незначну кількість юнаків нами було зараховано до фемінного (6,97%) і статевонедиференційованого (4,65%) гендерних типів особистості.
Кількість дівчат з маскулінним типом особистості склала 20,41%. До фемінного гендерного типу особистості було зараховано 38,77% дівчат. Такі результати проведеного діагностування, на нашу думку, зумовлені суперечливістю суспільних очікувань до статево-рольової поведінки жінок. З одного боку, соціально бажаною в українському суспільстві є “традиційна” роль жінки, яка передбачає фемінний тип особистості, проте нестабільна економічна та соціально-політична ситуація в країні створює умови для прояву жінками активності, наполегливості, інших суто “чоловічих” рис характеру, прагнення зробити кар’єру тощо. Інші результати нами було одержано за результатами анкетування старшокласників, що проживають у Республіці Казахстан (РК). У переважної більшості юнаків і юнок було виявлено традиційний – маскулінний і фемінний – тип особистісного розвитку відповідно. Формування особистості за андрогінним типом було виявлено лише у незначної кількості юнаків. У процесі вільного інтерв’ю з респондентами було виявлено, що ці учасники експерименту вважають ефективними як типово чоловічі, так і жіночі стратегії міжособистісної взаємодії. На нашу думку, формування андрогінного типу особистості у юнаків обумовлюється тим, що соціальні стереотипи більшою мірою дозволяють вихід за межі соціальних норм у поведінці чоловіків, ніж жінок. Виявлення статевонедиференційованого типу особистості у жінок, на думку самих респондентів пояснюється тим, що вони прагнуть до конструювання власної траєкторії життя, відмінної від соціальних стереотипів, але конкретизувати зміст цієї траєкторії не можуть.
З метою дослідження гендерних уявлень старшокласника про роль жінки і чоловіка в різних сферах життя було складено авторську анкету. За результатами проведеного анкетування було виявлено, що стереотипність уявлень старшокласників-українців про традиційні жіночі й чоловічі ролі в різних аспектах життя складається нерівномірно. Найбільшу кількість стереотипних уявлень у дівчат і хлопців було виявлено за твердженнями, які стосуються питань щодо самостійності, незалежності жінки від чоловіка, її професійної самореалізації. Більшість опитуваних вважають, що чоловік повинен прагнути до високого соціального статусу й схвалюють маскулінні характеристики особистості чоловіка. На противагу кар’єрі сім’ю більшість респондентів-юнаків вважають суто жіночою сферою інтересів. Значна кількість опитуваних також дотримується думки про те, що жінка має піклуватись про чоловіка, відповідати за збереження родини, виконувати побутові обов’язки і тільки жінка має йти в декретну відпустку. Схожі погляди юнаків і дівчат було одержано на питання анкети щодо зовнішнього вигляду чоловіків і жінок. Більшість респондентів обох статей мають стереотипні гендерні уявлення і вважають, що жінка має доглядати за собою і завжди виглядати добре, а для чоловіка його зовншіній вигляд не важливий. Таким чином, аналіз результатів проведеного анкетування дає можливість констатувати, що гендерні погляди сучасних юнаків і дівчат на сімейні стосунки мають значні відмінності, а погляди на проблему професійної самореалізації, зокрема – жінки, є суперечливими. На нашу думку, одержані результати зумовлюються протиріччями між “традиційними” поглядами українського суспільства на гендерні ролі та специфікою соціально-економічної ситуації в Україні, зокрема – економічною та соціально-політичною кризою, яка сприяє формуванню у жінок суто “чоловічих” якостей, що часто призводить до формування у них маскулінного типу формування особистості. А це, в свою чергу, зумовлює виявлення ряду протирічь в гендерних уявленнях чоловіків.
Результати анкетування старшокласників Республіки Казахстан показали, що за більшістю питань анкети юнаки дотимуються уявлень про традиційний розподіл гендерних ролей: керівні посади й високу оплату праці прагнуть отримувати чоловіки, а провідною сферою інтересів жінки є дім і родина. Водночас частина респондентів вважає, що типово “жіноча” робота не призведе до нівелювання маскулінних якостей чоловіка. Таким чином, гендерні стереотипи є менш жорсткими по відношенню до чоловіків, ніж до жінок. При цьому переважна більшість опитуваних юнаків і юнок вважає, що жінка має бути активною, цілеспрямованою й наполегливою. Однак у процесі вільного інтерв’ю було виявлено, що сферою такої активності є не професійна діяльність, а турбота жінки про чоловіка і родину.
Результати дослідження особливостей формування гендерних ролей та стереотипних гендерних уявлень старшокласників дають можливість звести одержані показники і зробити кількісний розподіл учасників експерименту за рівнями формування гендерних стереотипів у цілому. Результати розподілу дають можливість констатувати, що у більшості опитуваних юнаків виявлено високий (53,48%) і середній (25,58%) рівні гендерних стереотипів. До низького рівня гендерних стереотипів нами було зараховано лише 20,93% юнаків. На нашу думку, такі результати зумовлені тим, що, як показав проведений аналіз літературних джерел, важливим фактором у формуванні світогляду й цінностей сучасних юнаків є вплив школи (яка підтримує гендерні стереотипи) і сімейні цінності та стиль виховання в батьківській родині. Оскільки, як показує практика, більшість українських родин дотримуються традиційних поглядів на гендерні ролі жінки і чоловіка, то це зумовлює формування гендерних стереотипів у сучасної молоді. Згідно з результатами проведеного дослідження, серед дівчат було виявлено дещо меншу кількість опитуваних з високим рівнем гендерних стереотипів (38,77%), ніж серед хлопців, проте – більшу кількість опитуваних з середнім (32,65%) і низьким (28,57%) рівнями гендерних стереотипів. Серед старшокласників РК переважну більшість респондентів – 86,67% жінок і 73,33% чоловіків було зараховано до високого рівня формування гендерно стереотипних уявлень. У процесі вільного інтерв’ю з респондентами було виявлено, що вже на ранніх етапах онтогенезу, в умовах родинного виховання, особистість переживає значний вплив гендерно стереотипних очікувань значущих інших, що підсилюється специфікою релігійного світогляду. Результати проведеного теоретико-експериментального дослідження дають можливість констатувати високу значущість гендерних стереотипів як детермінанти особистісного зростання сучасної молоді. Вплив гендерних стереотипів підсилюється в умовах їх взаємодії зі стереотипами релігійними. Це зумовлює необхідність подальшого вивчення проблеми гендерних стереотипів у сучасної молоді, розробки шляхів і засобів їх нівелювання для розширення можливостей особистісної самореалізації юнаків і юнок.
Список використаних джерел
- Клецина И.С. Самореализация и гендерные стереотипы / И.С.Клецина // Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 2. — СПб.: Изд-во СП6ГУ, 1998. - С. 188-202.
- Майерс Д. Социальная психология / Майерс Д. - СПб.: Питер, 1999. – 897 с.
- Feldman-Summers S. Those who are number two try harder: The effect of sex on attributions of causality / S.Feldman-Summers, S.B.Kiesler // Journal of Personality and social psychology. – 1974. – Vol. 30. – Pp. 846-855.
- Parsons T. Family, Socialization and Interaction Process / Parsons T. - NY: The Free University Press, 1995. - 35 p.
- Tannen D. Gender and discourse / Tannen D. - Oxford: Oxford University Press, 1994. - 203 p.
- Zimmermann D.H., West C. Sex roles, interruptions and silence in conversation/ D.H.Zimmermann, C.West // Toward a critical sociolinguistics. - 1996. - Vol. 3. - P. 260 - 292.