Соломаха А.В. Доцільність поглибленого вивчення особливостей культури, звичаїв та традицій німецького народу в "Країнознавство"

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 18:38, 16 травня 2012

Соломаха Анжеліка Вікторівна – доцент кафедри іноземних мов і методик їх навчання кафедри іноземних мов і методик їх навчання Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, м. Київ.

Актуальність викладеного матеріалу зумовлена загальними потребами модернізації системи професійної підготовки вчителів німецької мови початкової школи та доцільністю приведення лінгвокраїнознавчих знань студентів до сучасних вимог, готовністю застосовувати їх у майбутній педагогічній діяльності для покращення якості викладання німецької мови.

Ключові слова: «Країнознавство Німеччини», мова, культура, звичаї та традиції німецького народу.

Актуальность материала, изложеного в статье, обусловлена общими потребностями модернизации системы професиональной подготовки учителей немецького языка и целесообразности приведения лингвострановедческих знаний студентов к современным требованиям, готовностью применять их в будущей педагогической деятельности для улучшения качества преподавания немецкого языка.

Ключевые слова: курс «Страноведение Германии», язык, культура, обычаи и традиции немецького народа.

Relevance of the material contained in the article is conditioned by general needs of the German language teachers` professional training system modernization and by the appropriateness of bringing the culture-oriented linguistics students` knowledge to the modern requirements, willingness to use them in future pedagogical work in order to improve the quality of German language teaching.

Key words: course «Germany country studies», language, culture, customs and traditions of the German nation.

Постановка проблеми

Роль вчителя іноземної мови в початковій школі особливо важлива, тому що він повинен не тільки досягти комунікативної мети навчання, а й прищепити повагу та любов учня до іншої культури та народу. Проте наш досвід довів, що студенти-магістри з напрямком підготовки «Початкова освіта» зі спеціалізацією «Німецька мова», маючи достатнє уявлення про географічне, суспільно-політичне становище Німеччини, досить поверхово знайомі з німецькою культурою, видатними постатями Німеччини, її звичаями та традиціями. Тому метою нашої розвідки є визначення напрямів поглиблення культурно-історичної компетентності студентів-магістрів зазначеного фаху.

Виклад основного матеріалу

Аналізуючи роботи сучасних дослідників розвитку педагогічної іншомовної освіти (Пассова Є.І., Бондаренко О.Ф., Бігича О.Б.), ми погоджуємося з їхніми висновками, що культуровідповідна професійна підготовка майбутнього вчителя, взагалі, а вчитетеля іноземної мови в початковій школі зокрема, є однією з головних складових системи професійної компетенції вчителя іноземної мови [1, c. 51; 5, с. 3-18].

Вчитель іноземної мови взагалі, а німецької, зокрема, повинен зрозуміти, що мова – це лише засіб спілкування, а й «дух народу» [2, c. 45]. Німецька мова, як і будь-яка інша мова, є продуктом тривалого історичного розвитку суспільства. В ній акумулювалися досвід, зв’язок між різними поколіннями та збереження культурної пам’яті німецького народу. Треба усвідомити, що мова це не тільки «...семіотичний код, знакова система для шифрування інформації; ...інструмент комунікації, засіб оформлення та регулювання інформаційних потоків; ...інструмент мислення та пізнання...» [9], вона моделює специфічні риси національного світосприйняття і національного складу мислення на всіх стратифікаційних рівнях за допомогою передзнакових, знакових та суперзнакових мовних знаків. Взаємодія колективної мовної свідомості – етносвідомості – реального світу та мови як засобу фіксації знань про світ призводить до формування особливого феномену – національно-мовної картини світу, яка, за словами В. І. Постовалової, не є стенограмою знань про світ, «не є дзеркальним відображенням світу, не є відкрите вікно у світ, а саме картина, тобто інтерпретація, акт світобачення... вона залежить від призми, через яку здійснюється світобачення...» [7, с.55]. Саме тому національну мову розглядають як національну мовну картину світу, як неповторний результат «розумово-емоційної та духовної творчості конкретного етносу, його колективним органом самопізнання власної культури на фоні просторово-часового континуума» [4, с.137]. Вивчаючи мову, людина мимоволі засвоює вербалізовану інформацію про світ, побут, спосіб життя, стосунки між людьми, що зумовлює формування її культурної самосвідомості та національно-культурної ідентичності.

Говорячи про співвідношення мови і культури, акад. Д. С. Лихачов зазначає: «...Мова нації є сама по собі згорнутим, якщо хочете, алгебраїчним вираженням усієї культури нації» [6, с.281]. Дійсно, мова виступає дзеркалом культури певного етносу, відбиваючи не лише той фрагмент навколишнього середовища, який беспосередньо сприймається етносом, але й спосіб життя, світосприйняття та світовідчуття, національний характер, темперамент, систему цінностей, – тобто менталітет народу, його самосвідомість в цілому: «Мови – це ієрогліфи, в які людина вміщує світ та своє уявлення» [3, с.349].

Отже, мова є важливою частиною національної культури, всебічне знайомство з якою передбачає не лише вивчення матеріальних складників цієї культури, не лише знання її історичної, географічної, економічної та інших детермінантів, але й спробу проникнення в спосіб мислення народу, спробу подивитися на світ очима носія цієї культури. Зробити це неможливо без знання мови певного культурного соціуму. Але це знання передбачає не просто здатність вирішувати цією мовою комунікативні завдання, а глибоке проникнення в сферу означуваного цієї мови, в її семантику, пізнати план змісту цієї мови, а глибинне знайомство з семантикою чужої мови передбачає, в свою чергу, оволодіння мовною картиною світу саме цієї національної мови як системою її бачення світу, саме тому ми вважаємо, що у подальшому складаючи програму до курсу «Країнознавство Німеччини» необхідно враховувати та донести до майбутніх вчителів німецької мови значущість знання культури, звичаїв та традицій німецького етносу.

Як приклад, наведемо розкриття концепту das Fest у німецькій мовній картині світу. Насамперед, необхідно звернут увагу на те, що в німецькому календарі важливе місце відведено насамперед релігійним святам, які мають свої національні особливості.

Одним з найважливіших свят у Німеччини є Різдво Weihnachten – свято народження Христа (Fest der Freude, des Lichtes und der Familie), про яке німці говорять: über Weihnachtеп kein Fest, über des Adlers kein Nest. Таке значення Різдва пояснюється тим, що з давніх часів у цей час німці святкували велике свято – Mittwinterzeit [10].

Підготовка до Різдва (es weihnachtet) розпочинається за чотири тижні до нього, ще у листопаді. Цей час називається der Advent, який розпочинається у першу неділю після 26 листопада та триває до самого Різдва. З кожним днем свято, якого чекають діти та дорослі, наближається, а значення та цінність кожної неділі адвенту зростає. Третя неділя перед Різдвом називається – kupferner Sonntag (мідна неділя), передостання неділя – silberner Sonntag (срібний неділя), остання неділя – goldener Sonntag (золота неділя).

У кожній оселі з’являється der Adventskalender (передріздвяний дитячий календар, на якому кожного дня, починаючи з 1 грудня, відкривається віконце, за яким сховані невеликі солодощі) та der Adventskranz (вінок з гілок ялинки) – вісника Різдва, що наближається, на якому встановлюється 4 свічки та за чотири неділі до Різдва запалюється по свічці, що горить весь тиждень.

На нашу думку, майбутні вчителі німецької мови повинні знати всі особливості та використовувати у своїй роботі, наприклад, у класі вишати der Adventskalender та ставити Adventskranz, як позакласний захід влаштовувати свято св. Миколая та Різдвяні вечорниці за традиціями німецького народу, таким чином залучаючи молодших школярів до пізнання культури та звичаїв Німечинни, прищеплюючи повагу та толерантне ставлення до інших культур взагалі.

Таким же чином чином необхідно розкривати зміст усіх інших важливих для німецького етносу свят.

Висновок

Підсумовуючи, цілком обґрунтовано стверджувати, що у курсі «Країнознавство Німеччини» для студентів-магістрів за спеціальністтю «Початкова освіта» зі спеціалізацією «Німецька мови», необхідно більшу кількість аудиторних годин присвятити вивченню особливостей культури, традицій та звичаїв німецького народу. Незайвим буде також, більш ґрунтовне вивчення видатних особистостей Німеччини в таких галузях знань, як філософія, педагогіка, мовознавство, література, музика, що підвищить загальний рівень освіченності майбутнього вчителя німецької мови початкової школи, адже необхідно пам’ятати про високе значення особистості вчителя у становленні будь-якої людини.

Список використаних джерел

1. Бондаренко О.Ф., Бігич О.Б. Сучасні тенденції професійної підготовки вчителя іноземної мови для початкової школи. // Іноземні мови. –2002 - № 4. – с.48-51 – с. 51;
2. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию / Пер. с нем. – М.: АО ИГ 9«Прогресс», 2000. – 400 с.
3. Гумбольдт В. Язык и философия культуры / Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1985. – 451 с.
4. Корнилов О. А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов. – М.: ЧеРо, 2003. – 349 с.
5. Пассов Е.И. Культуросообразная модель профессиональной подготовки учителя: философия, содержание, реалии. // Іноземні мови. – 2002. - № 4. – с. 3-18
6. Лихачов Д. С. Концептосфера русского язика // Русская словесность.От теории словесности к структуре теста: Антология. – М.: Асаdemia, 1997. – С. 280–287.
7. Постовалова В. И. Картина мира в жизнедеятельности человека // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. – М.: Наука, 1988. – С. 8–69.
8. Степанов Ю. С. Изменчивый «образ языка» в науке ХХ века // Язык и наука конца ХХ века. – М.: РАН. Ин-т языкознания, 1995. – С. 7–34.
9. Филичева Н. И. Немецкий литературный язык. – М.: Высшая школа, 1992. – 175 с.