Титарчук І.В. Застосування педагогічних технологій у навчанні англійської мови учнів початкової школи
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
(Створена сторінка: Титарчук Іванна Василівна – студентка [[Педагогічний інститут|Педагогічного інститут...) |
|
| (Одна проміжна версія одного користувача не показана) | |
Поточна версія на 15:55, 25 квітня 2015
Титарчук Іванна Василівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка
У статті охарактеризовано поняття «педагогічна технологія» та проаналізовано технології навчання англійської мови учнів початкової школи, а саме: проектна технологія, технологія «Мовний портфель», технологія «Модифікована казка» тощо. Розкрито суть і ефективність застосування педагогічних технологій у навчанні англійської мови учнів початкової школи.
Ключові слова: педагогічна технологія, проектна технологія, мовний портфель молодшого школяра, сучасні педагогічні технології.
В статье охарактеризованы понятия «педагогическая технология» и проанализированы технологии обучения английскому языку учащихся начальной школы, а именно: проектная технология, технология «Языковой портфель», технология «Модифицированная сказка» и другие. Раскрыты сущность и эффективность применения педагогических технологий в обучении английскому языку учащихся начальной школы.
Ключевые слова: педагогическая технология, проектная технология, языковой портфель младшего школьника, современные педагогические технологии.
The article is characterized the notion of "educational technology" and analized the teaching English technologies at primary school, which are the following: design technology, technology "Language Portfolio" technology "Modified Tale" and so on.It is ponted out the essence and effectiveness of educational technology in teaching English to primary school pupils.
Key words: educational technology, design technology, language portfolio of primary school pupils, modern educational technologies.
Зміст |
Постановка проблеми
Сьогодення актуалізує проблему входження України у світовий освітній простір. Передумовою успіху цього є глибоке розуміння педагогами тенденцій розвитку освіти, зміни освітніх парадигм, моделей здобуття знань. Один із напрямів еволюції сучасної початкової освіти пов'язаний із використанням педагогічних технологій, які забезпечують високу якість навчання і виховання учнів [5; 6; 7].
Аналіз досліджень
Термін «педагогічна технологія» виник ще в 30-ті роки ХХ століття у США, коли були створені перші програми аудіовізуального навчання. Упродовж 80 років означене поняття трансформувалося, проте єдиного визначення на сьогодні не існує. Можна лише говорити про певні тенденції щодо наближення різних наукових шкіл до єдиної думки у розумінні головного: педагогічні технології – це доцільна сукупність різних засобів, умов, компонентів педагогічної діяльності, яка забезпечує досягнення бажаних освітніх і виховних ефектів [8, с. 295].
Розробкою проектної технології займалися Дж. Дьюї, З.Таран, та інші. Технологією «Мовного портфеля» займалися Н. Д. Гальскова, З. М. Никитенко та інші [3]. Для запровадження цих технологій навчання на практиці склалась певна джерельна база, методологічне підґрунтя якої становлять праці видатних психологів, лінгвістів і дидактів світу (Л. С. Виготський, Е. Берн, Р. Бернс, Д. К. Джонс, К. Джонсон, В. Кілпатрік, Р. Ладо, С. Лівінгстоун, Ж. Піаже, Р. Роджерс, Р. Скіннер, К. Славін, Т. Хатчінсон та інші). Вагомий внесок у розвиток інтерактивного навчання було зроблено великою низкою педагогів (В.Ф. Одоєвський, Н.А. Добролюбов, Н.Г. Чернишевський, К.Д. Ушинський, В.П. Вахтьоров та інші). Докладнішу розробку елементів інтерактивного навчання можна знайти у творчості вчителів-новаторів 1970 – 1980-х рр. (Ш.А. Амонашвілі, В.Ф. Шаталова, Є.М. Ільїна, С.М. Лисенкова та інші). Слід зазначити, що питання «Застосування педагогічних технологій у навчанні англійської мови учнів початкової школи» все ще залишається недостатньо вивченим.
Постановка мети дослідження
Мета статті – охарактеризувати особливості застосування педагогічних технологій у навчанні англійської мови учнів початкової школи.
Виклад основного матеріалу
Педагогічна технологія – це науково обґрунтована системна модель діяльності вчителя, яка містить опис алгоритму його дій з розв'язання певної навчально-виховної проблеми [8, с. 296].
Для прикладу розглянемо таку технологію навчання як «Проектна технологія». Проектна технологія – це різновид творчої роботи молодших учнів, які під керівництвом учителя або самостійно, вчаться створювати зміст своєї іншомовної навчальної діяльності в ході підготовки і захисту вибраного проекту. При цьому примітною ознакою останнього є те, що його кінцевий продукт має, як правило, матеріальне втілення, як-от: колаж, альбом, комікс, анкета, інсценівка тощо. Розрізняють міні-проекти, розраховані на один урок або його частину, і довгострокові – для домашнього виконання з наступним захистом на уроці. Проекти можуть бути індивідуальними і груповими.
Наведемо приклади орієнтовної тематики завдань проектів у початковій школі:
- Індивідуальні проекти: “My Pet”, “My Family Tree”, “MyPhoto Album”, “My Day”, “My Room / Flat / House”, “My Personal File”, “My Letter to an English Penfriend”, “Your FamilyWashing Line”.
- Групові проекти: “We Make a Comic Strip about Our Pets”, “At the Pet / Toy / Flower / Food Shop”, “We Make a Collage about Weather”, “The ABC Party”, “Merry Christmas”, “This is Our Class”, “Our Last Weekend”, “Our Favourites”, “Let’s Make Lunch Together”, “What We Can Do in English”.
Звичайно, тематика проектних завдань залежить від особливостей змісту підручника, за яким дітей навчають іноземної мови, тобто від предметного змісту мовлення, від навчально-ігрових ситуацій спілкування, від навчального матеріалу для слухання й розуміння, а також завдань його реалізації, від лексичного репертуару спілкування, закладеного в підручнику, який може включати й деякі слова, не обов’язкові для активного засвоєння (що пов’язано передусім з ознайомленням учнів із англомовною дитячою поетикою і відкриттям нового світу ігор і пісень). При цьому типологія проектів у початковій школі зумовлюється віковими можливостями молодших учнів, їхніми інтересам, мовною підготовкою [4, с. 147].
Наступна технологія – «Мовний портфель». Контроль тісно взаємопов’язаний з оцінюванням навчальних досягнень учнів. У сучасній дидактиці відповідно до ідей гуманізації освіти, окрім оцінювання методом тестових завдань, формується інноваційна технологія оцінювання методом портфоліо, сутність якого полягає в оцінюванні з урахуванням навчальних досягнень, накопичених за певний проміжок часу: півріччя, рік, кілька років.
Застосування «Мовного портфеля» покликано сприяти формуванню в учнів здатності до об’єктивної самооцінки – рефлексії, в термінології психології, до систематичності і регулярності самоспостережень, міркувань, самомоніторинга з урахуванням отриманих завдань щодо добору матеріалу в «Мовний Портфель Учня» і на підставі результатів своєї навчальної діяльності [9, с. 123 – 132].
Мовний портфель молодшого школяра – це інструмент оцінювання і самооцінювання його пізнавально-комунікативної діяльності при вивченні відповідної іноземної мови. В операційно-технологічному плані, поділяючи позиції Н. Д. Гальскої і З. М. Никитенко, «Мовний портфель» – це пакет документів, який дозволяє учню самостійно фіксувати і оцінювати свої досягнення і досвід оволодіння нерідними мовами незалежно від методів і засобів навчання, що застосовуються. Комплект документів пропонується національним «Мовним портфелем» молодшого школяра або самостійно розробляється вчителем за зразком «Європейського мовного портфеля» або варіанта «Європейського мовного портфеля», розроблено Н. Д. Гальскою і З. М. Никитенко і рекомендовано Радою Європи для запровадження в 15 Європейських країнах. Він передбачає: а) завдання для учня; б) анкети для батьків, заповнення яких можливо за умов ознайомлення з роботами учня; в) критерії оцінки і самооцінки робіт, які містяться у «Мовному портфелі»; г) сторінку вчителя, яка заповнюється наприкінці початкового курсу або коли дитина переходить до іншої школи [3].
Отже, для початкової школи «Мовний портфель» виконує інформативну, педагогічну і соціальну функції.
У правомірності цих функцій переконують структура і зміст «Мовного портфеля» для початкової школи, а також методика роботи з ним.
У структурі «Мовного портфеля» виділяють три розділи:
- Перший розділ - «Мови, які я знаю» (або “My Language Passport”, за Європейською термінологією).
- Другий розділ - «Мої успіхи» (або “My Language Biography”) призначений для самостійного оцінювання учнями свого рівня володіння нерідними мовами.
- Третій розділ - «Дос’є» - називається «Моя скарбничка» - це спеціальна тека, в яку учні складають витвори своєї продуктивної і навчальної діяльності [11, с. 127 – 128].
Також розглянемо «Технології використання автоматичних навчальних комплексів». Останніми роками в торговельній мережі разом із підручниками, посібниками та зошитами з’явилося чимало автоматизованих навчальних курсів з іноземних мов, які є мультимедійними продуктами. На екран із текстовою інформацією подається різноманітна графіка (статичне зображення, малюнки, фотографії, схеми, таблиці, мультиплікація, динамічне зображення, відеофрагменти) і звук (мова, музика, функціональні шуми і звуки). Текст і зображення можуть бути кольоровими, супроводжуватися фонограмою та звуковими ефектами.
Серед таких курсів можна виділити:
• “Sing And Learn English” пропонує оригінальну методику навчання іноземної мови на матеріалі народних пісень [8, с. 301].
• « Я і моя сім'я» - курс розроблений кращими західними педагогами та лінгвістами в 2004 р. й орієнтований на дітей віком від 4 до 9 років. Розвиває зорову пам’ять, логічне мислення та навички роботи з комп’ютером [8, с. 301-302].
• «Кліффоррд вчиться читати ангійською мовою» – трирівнева програма, що може стати корисною в навчанні читання на початковому етапі. Під час мандрівки по незнайомому островом користувача супроводжують головні дійові особи – дівчинка Ліза та її собака Кліффорд. Програма побудована з максимальним використанням ігрового елемента й містить у цілому дев’ять різновидів ігор, серед яких: «Спіймай літеру», «Сортування слів», «Додавання пропущених літер», «Написання слів» тощо [8, с. 302].
• «Мишка Мія вчить мови» – четверта гра із серії навчальних комп’ютерних програм, створених за мотивами всесвітньо відомої казки про непосидючу мишку Мію. У грі яскраво поєднуються захоплюючий сюжет (потрібно розкрити таємницю викрадення мами – Мімі) та грамотно дібраний навчальний матеріал [8, с. 302-303].
• «Світ слів» - захоплюючі пригоди в чудовому будинку кумедного ведмежати Ліла Хоуї та його друзів Стійкі та Алфабата, що складаються з восьми ігор для дітей віком від 6 до 9 років. Ця програма є освітньою та розважальною водночас [8, с. 303].
• «Джей-літачок. Герой спішить на допомогу» – програма успішно поєднує в собі навчання та розвагу. Вона складається з семи ігор, кожна з яких має три рівні складності. Під час роботи з програмою дитина вивчить англійську абетку, назви кольорів і цифр (від 1 до 10), а також зможе зіграти в цікаві ігри [8, с. 303].
Отже, такі автоматизовані навчальні курси з іноземних мов допоможуть учням усвідомити певні правила, сприятимуть формуванню навичок говоріння, читання, аудіювання, письма. Більшість завдань у цих курсах побудовані на матеріалах різного рівня складності, що дозволяє зреалізувати індивідуальний підхід у процесі навчання англійської мови [8, с. 303 – 304].
Технологія «Модифікована казка». Серед мистецьких технологій особливе місце посідає виховання художнім словом. Розглянемо технологію використання літературної казки на уроках іноземної мови у початковій школі.
Навчання іноземних мов можна поєднувати з методичними рекомендаціями казкотерапевтів. Такі заняття проводяться один раз на тиждень і можуть тривати 25 хвилин і більше, залежно від віку дітей та їх психологічних особливостей. У разі непередбачуваної втомлюваності дітей заняття можна повільно зупинити, пояснивши, що «чарівна сила» вичерпалась і немає можливості сьогодні продовжувати мандрівку казкою, що наступна зустріч із казковими героями відбудеться іншого разу [8, с. 304 – 306].
Технологія «Використання музики у навчанні іноземних мов». Значний вплив на почуття дитини має музика, вона прищеплює любов до прекрасного, закладає основи культури майбутньої людини. Сприйняття музики тісно пов’язано з розумовими процесами, потребує слухової уваги, спостережливості вміння слухати, порівнювати, оцінювати. Як і інші види мистецтва, музика має пізнавальне значення. Слухаючи музику діти по-своєму уявляють художні образи, в результаті чого формується їхня творча уява.
Особлива роль у навчанні іноземної мови належить пісням. Адже вони допомагають внести в урок іноземної мови елемент святковості, який так потрібен дітям. Практика свідчить, що вивчення пісні на уроці іноземної мови пробуджує у дітей інтерес до країни, мова якої вивчається, її культури й до самої мови зокрема [1].
Вивчення іноземних мов за допомогою пісень та музики сприяє розвитку навичок комунікативного мовлення молодших школярів, дає можливість оволодіти звуковою системою мови, її фонемним складом, ритмом та інтонацією.
Враховуючи швидкість втомлюваності учнів, необхідно вивчати нескладні, короткі веселі пісні, які супроводжуються діями, елементарними танцювальними рухами, ігровими моментами. До розряду музичних і рухливих ігор належать так звані пісні-вправи або пісні-ігри, які можуть бути граматично чи лексично спрямованими [8, с. 307 – 310].
Технологія «Застосування буквених ігор». Серед великої різноманітності ігор особливе місце належить буквеним (Word Games / Wortspiel). Суть гри полягає в тому, щоб відгадати слово або фразу, написані незвичним способом. Для відгадки необхідно провести комбінаторні перетворення з буквами – змінити їх послідовність, розміщення відносно одна одної, порядок читання, додати або вилучити окремі літери. Такі ігри мають різні назви: розважальні, інтелектуальні, словесні, тестові, буквені задачі. Вони входять до розряду розважальної енігматики (під грец. ainigmatos – загадка) або Language Puzzles.
Буквені ігри розширюють ерудицію, вчать працювати зі словником, дають можливість тренувати пам’ять, заглиблюватися в тонкощі мови, але при цьому не втрачають своєї розважальності. У них грають з метою змагання, групами, індивідуально, в письмовій чи усній формі, із застосуванням наочності (частіше образотворчої – графічної, друкованої, символічної) або без неї.
Перша група – буквені задачі:
• Анаграма (англ. Anagram Game – перестановка букв) – це слово або словосполучення, утворене перестановкою букв, які складають інше слово чи словосполучення [8. с. 311].
• Паліндром (від грец. palendromeo – біжу назад) – слова, які читаються однаково зліва направо і справа наліво, наприклад, піп, наган. Приклади паліндромів англійською мовою: dad, Anna, refer [8, с. 311].
• Метаграма (англ. doublet від грец. meta – між, після, через, gramma – буква) – загадка, в якій одна буква слова замінюється іншою. Складається ланцюжок метаграм, який з’єднує задані слова. Їх можна також відгадувати за ознаками, які сформульовані в римованому тексті, причому в змісті такого завдання вказані букви, зміна яких міняє смисл слова. Найбільш поширеною є метаграма із звичайним текстом, а не рифмованим. Винахідником метаграми вважається відомий англійський письменник Льюїс Керрол [8, с. 311].
• Логогриф (від грец. Iogos – слово, grithos – загадка) – буквена гра, в якій треба відшукати загадане слово і утворити від нього нові слова шляхом перетворення і відкидання окремих букв або складів [8, с. 312].
Друга група – головоломки (Puzzles):
• Кросворд (від англ. Cross-Word – слова, які перехрещуються) – гра, яка полягає в заповненні буквами рядів-клітинок, що перетинаються так, щоб по горизонталі і вертикалі вийшли задані за значенням слова [8, с. 312].
• Чайнворд (від англ. chain – ланцюжок, word – слово) – різновид кросворда, в якому слова розміщені одне за одним. Закінчення попереднього слова є початком наступного. Слова, які потрібно вставити, можуть бути зашифровані малюнками, ребусами тощо [8, с. 312].
• Файнворд (від англ. fine – точний, word – слово) складається з декількох клітинок, заповнених буквами – ключа до розгадки. З частини букв, розміщених у клітинках, складається якесь слово, сполучення слів або речення. Ключ служить для розгадування файнворда [8, с. 312].
• Ребус – гра-загадка, в якій слово або фраза, що шукається, зображені комбінацією букв, фігур, знаків [8, с. 312].
• Арифмогриф (англ. Word Arithmetic від грец. arythmos – число, rhythos – загадка). Меча гри – відгадування слів чи тексту, де букви зашифровані цифрами. Одна цифра замінює іншу в алфавіті від 0 до 9 [8, с. 313].
Третя група – шаради (англ. Charade – від фр. Charade у знач. – загадка) – гра, в якій загадане слово ділиться на частини, які являють собою окремі слова, що відгадуються за вказаними значеннями, а також загадка, що подається в образних сценах. Англійське слово CHARADE означає: акторська гра, до якої звертаються для зображення значення смислозначимих частин, з яких складається слово [12, с. 34 – 40].
Висновок
Отже, застосування педагогічних технологій у навчанні англійської мови учнів початкової школи відіграє важливу роль у сучасній освіті. Вони збільшують свідомість учнів і вирівнюють можливості засвоєння ними нового матеріалу [10].
Також значно підвищується особистісна роль учителя: він є лідером, організатором. Професіоналізм педагога і входження його в інноваційний режим роботи неможливі без творчого самовизначення, в якому провідну роль відіграє його налаштованість на самовдосконалення, самоосвіту, саморозвиток, що є необхідною умовою забезпечення нової якості освіти.
Список використаних джерел
- Вереникова Ж.Б. Песня как методический прием при фонетической отработке английских срединных сонатов / Ж.Б. Вереникова // Иностранный язык в школе. – 2000. – № 5. – С.26-31.
- Гальскова Н.Д. Новые технологии обучения в контексте современной концепции образования в области иностранных языков / Н.Д. Гальскова // Иностр. языки в школе. – 2009. – №7. – С. 13-14.
- Гальскова Н.Д., Никитенко З.Н. Европейский языковой портфель: Знакомство с языками (для детей 6-10 лет). / Н.Д. Гальскова, З.Н. Никитенко. – Московский госуд. лингвист. университет. – 2003.
- Гальскова Н.Д., Никитенко З.Н. Теория и практика обучения иностранным языкам. Начальная школа: Методич. Пособие / Н.Д. Гальскова, З.Н. Никитенко. – М.: Айрис-пресс, 2004 . – С. 239.
- Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології / І.М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 218 c.
- Книга вчителя іноземної мови: Довідково-методичне видання / Упоряд. О.Я. Коваленко, І.П. Кудіна. – Вид. 2-ге, доповн. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 412с.
- Конышева А.В. Современные методы обучения английскому языку / А.В. Конышева. – 3-е изд. – Мн.: Тетра-Системс, 2005. – С.36-50.
- Методика навчання іноземних мов у початковій школі : навч. посіб. для студ. вищ, навч. закл. / О.В. Котенко, A.B. Соломаха [та ін.|. – К. : Київ, ун-т ім. Б. Грінченка, 2013. – 356 с.
- Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. Пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина и др. [Под ред. Е. С. Полат.] – М.: Изд. центр «Академия», 2001. – С.123-132.
- Роман С.В. та ін. Навчально-методичний комплекс “Wonderland”: Книжка для вчителя / С.В. Роман, О.О. Коломінова, Г.С. Чекаль. – 3-є вид., допов. – К.: Ленвіт, 2000. – 208 с.
- Роман С.В. Методика навчання англійської мови у початковій школі: Навчальний посібник. / С.В. Роман – К.: Ленвіт, 2005. – 208 с.
- Савченко О.Ю. Використання буквених ігор в навчанні англійської мови / О.Ю. Савченко // Іноземні мови – 2001 – № 1. – С. 34 – 40.