Пуховець Л.О. Підвищення комунікативної компетентності менеджерів туризму в процесі вивчення іноземної мови

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 20:08, 15 квітня 2015

Пуховець Любов Олександрівна – студентка Інституту розвитку дитини Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, спеціальність «Культура».

У статті розглядаються фактори, які впливають на підвищення комунікативної компетентності менеджерів туризму. Автор аналізує використання комунікативно-діяльністного підходу в практичній діяльності з метою підвищення професійної конкурентоспроможності.

Ключові слова: туризм, туристична сфера, іноземна мова, фахівець, компетентність.

В статье рассматриваются факторы, которые влияют на повышение коммуникативной компетентности менеджеров туризма. Автор анализирует использование коммуникативно-деятельностного подхода в практической деятельности с целью повышения профессиональной конкурентоспособности.

Ключевые слова: туризм, туристическая сфера, иностранный язык, специалист, компетентность.

The article examines the factors that influence the increase of communicative competence of managers of tourism. The author analyzes the use of communicative diyalnistnoho approach in practice in order to improve professional competitiveness.

Key words: tourism, tourist area, foreign languages, expert, competence.

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку туристичної індустрії особливої актуальності набуває проблема професійної підготовки управлінських кадрів для сфери туризму, які були б спроможні забезпечити її розвиток. Сучасність вимагає працівників, що не просто мають спеціальну освіту, а працівників компетентних,які володіють іноземними мовами, здатних приймати професійні рішення, розв'язувати типові і нетипові проблеми, тим самим забезпечуючи високу якість обслуговування та задоволення потреб споживачів.

Одним з основних проблемних питань є недосконале знання іноземних мов, у тому числі англійської мови, що не дозволяє в′їзному туризму розвиватися у повному обсязі. Низьким є рівень володіння не тільки професійною лексикою, а й простими комунікативними навичками.

Багато вчених займалися дослідженням даної проблематики, зокрема такі як: Є. Єлець, С. Заскалєта, Г. Малиновська, І. Кобяцка. Проте мало дослідженою залишається проблема підвищення ефективності функціонування туристичної індустрії, шляхом підвищення компетентності фахівців даної галузі, дослідженню якої присвячена дана публікація.

Всі плани, програми та проекти щодо розвитку туристичної індустрії повинні бути максимально зорієнтовані на створення належних умов для туристів та на забезпечення високого комфорту, саме тому однією з основ кадрової підготовки у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації повинно бути вивчення іноземної мови (англійської, французької, польської та інших), не на рівні загального предмету, а вже на рівні професійного спрямування. Це дозволить розвинути туристичну індустрію у нащій державі, туристичний бізнес та збагатити економічний фонд країни[1, с. 139].

Аналіз досліджень

Володіння іноземною мовою є однією з запорук успіху на життєвому шляху, що дозволяє піднятися на сходинку вище, охопити більш поширений простір спілкування, познайомитися з національними особливостями культури та традиціями народів інших країн. Проникнути у сферу діяльності, де обертається суспільство висококваліфікованих спеціалістів, тим самим збагачувати свої знання і інтелектуальні здібності, роблячи своє життя цікавим та різноманітним.

Вивчення іноземної мови складається з декількох етапів, кожний з яких має свою лінгвістичну та психологічну специфіку. Інтенсивна методика надає нові перспективи у вивченні іноземної мови, забезпечує практичне оволодіння студентом іноземною мовою за короткий термін. На думку Л. Сакун, після засвоєння значного лексичного та граматичного матеріалу ”навчання повинно проходити за принципом занурення у відповідне мовне середовище” [4, с.86]. Зважаючи на те, що комп’ютеризація є важливим інструментом функціонування оперативних служб і управління туризмом, таке занурення може відбуватись як з допомогою викладача, так і під час роботи з електронними засобами інформації.

Постановка мети дослідження

На сьогодні обов’язковою сталою компетентнісної моделі фахівця з туризму мають стати мовні компетентності, зокрема ґрунтовне вивчення іноземних мов, що забезпечує їх мобільність. Вирішення проблеми забезпечення висококваліфікованим персоналом у сегменті екскурсійної діяльності вимагає поглибленого вивчення історії, культури, мистецтва, музеєзнавства, країно- та краєзнавства.

Основними цілями даної роботи є: дослідження проблеми професійної підготовки управлінських кадрів для сфери туризму; аналіз джерельної бази програм та проектів щодо розвитку туристичної індустрії; обґрунтування плюсів володіння іноземними мовами фахівців в сфері туризму.

Виклад основного матеріалу

Дослідження засновників теорії комунікативної компетенції Н. Чомськи, Д. Хаймса та їхніх послідовників (Дж. Аллена, К. Брамфіта, М. Кенела, Т. Террела та ін.) засвідчили, що для адекватного спілкування індивіда з носієм мови, яку він вивчає, необхідне не лише знання про те, як, використовуючи ту чи іншу іншомовну лексику, грамотно і правильно висловити свою думку (знання лінгвістичного коду мови, яка вивчається), але і діяльнісні знання (як саме використовувати певні засоби іноземної мови у різноманітних ситуаціях спілкування з іноземцями); вміння використовувати прийоми сприйняття стратегічної компетенції у разі виникнення труднощів у процесі спілкування й оцінювати виконання акту комунікації[2, с.76]. Компетенція фахівця сфери туризму нерозривно пов’язана з принципами комунікативної поведінки. Вона інтегрує ставлення, мотивацію, знання особливостей мови, її використання. Щоб підтримувати компетенцію на необхідному рівні, треба використовувати соціальний досвід, мотиви і потреби, результати дій. Крім того, результати дій самі по собі є оновленим джерелом мотивів, потреб та досвіду [5, с.7].

Володіння іноземними мовами фахівців туристичних спеціальностей необхідне для здійснення професійної діяльності у майбутньому, його можна віднести до найбільш актуальних завдань професійної педагогіки, адже рівень їх підготовки має бути достатньо високим. Володіння іноземними мовами не тільки необхідне їм у подальшій кар’єрі й дозволить ефективно і професійно взаємодіяти із зарубіжними партнерами щодо розробки турів, укладання угод, вивчення можливостей потенційних партнерів, але й у взаємодії з різними людьми дозволяє спиратися на систему поведінкових норм, заснованих на готовності до діалогу культур, терпимості, толерантності, поваги до культури партнерів комунікації [3, с.38].

З вище викладеного, можна зробити висновок, що туризм - це та сфера людської діяльності, де спілкування займає домінуючу позицію, а отже володіння іноземними мовами має велике значення. Від того, наскільки грамотно побудовано спілкування, залежить результативність роботи, ступінь взаєморозуміння з клієнтами, партнерами, співробітниками, задоволеність працівників своєю працею, морально-психологічний клімат в організації. Практично всі питання, які виникають в туристичній сфері тією чи іншою мірою пов'язані із спілкуванням - процесом передачі ідей, думок, почуттів, доведення їх до розуміння іншими людьми. Тому дуже важливим аспектом у туристичній сфері є володіння іноземними мовами, оскільки партнерами частіше за все в туризмі є іноземні компанії, переговори з якими ведуться іноземною мовою.

Висновок

Багатогранність ділового спілкування у сфері туризму свідчить про те, що працівнику туристичного підприємства з метою оптимізації своєї діяльності сьогодні недостатньо бути просто ввічливим і доброзичливим. Йому необхідно мати багаж знань не тільки стосовно своєї професії, але й володіти іноземними мовами.

Список використаних джерел

1. Кобяцька І. Роль мотивації вивчення іноземної мови студентами технічних ВНЗ у період адаптації: Навчальний посібник / І. Кобяцька – К.: Педагогіка і психологія професійної освіти, 2002. – 280с.
2. Малиновська Г. Вивчення іноземних мов студентами фінансово- економічного профілю (мотиваційний аспект): Навчальний посібник / Г. Малиновська - К.: Педагогіка і психологія професійної освіти, 2001. – 178с.
3. Сакун Л.В. Теория и практика подготовки специалистов сферы туризма в развитых странах мира: Монография / Л.В. Сакун - К.: МАУП, 2004. – 220 с.
4. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні: [Навч. посіб.] / В.К Федорченко, Т.А. Дворова. - К.: Вища школа, 2002. - 195 с.
5. Чорна Л.В. Вимоги до змісту та форм підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі в США / Л.В. Чорна // Вісник Черкаського університету. - 2009. - Випуск 148. - с. 7-12.