Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Я-концепція (від лат. conceptio – система, задум, розуміння)) – цілісний, хоч і не позбавлений внутрішніх суперечностей, образ власного «Я», який є установкою людини стосовно себе. «Я» містить такі компоненти: 1) когнітивний складник – «Образ-Я» – уявлення індивіда про самого себе, про свої якості, здібності, зовнішність, соціальну значущість тощо; 2) оцінний складник – «Ставлення-Я» – самооцінка, самоставлення, самоповага тощо; 3) поведінковий складник – «Вчинок-Я» – потенційні поведінкові реакції, конкретні дії, самопрезентації, які можуть бути викликані «Образом-Я» і «Ставленням-Я». У структуру «Я-концепції» входять: 1) «фізичне Я» – схема власного тіла; 2) «реальне Я» – уявлення про себе в теперішньому часі; 3) «динамічне Я» – те, яким суб’єкт має намір стати; 4) «соціальне Я» – співвіднесене зі сферами соціальної інтеграції (статевою, етнічною, громадянською, рольовою та ін.); 5) «екзистенційне Я» – оцінка себе в аспекті життя і смерті; 6) «ідеальне Я» – те, яким суб’єкт, на його думку, повинен бути, орієнтуючись на моральні норми; 7) «фантастичне Я» – те, яким суб’єкт бажав би бути, якщо це було б можливим.

---

---