Хоменкова А.М. Специфіка мотивації дітей до вивчення іноземної мови у початковій школі

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Хоменкова Анна Максимівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


У статті розглянуто особливості та проблеми мотивації у процесі вивчення іноземної мови у початковій школі. Досліджено методи і види мотивації, а також мотиви під час вивчення іноземної мови. Висвітленні етапи формування мотивації у навчальному процесі.

Ключові слова: мотивація, навчання іноземній мові, зовнішня мотивація, внутрішня мотивація, мотиви.


В статье рассмотрены особенности и проблемы мотивации в процессе изучения иностранного языка в начальной школе. Исследовано методы и виды мотивации, а также мотивы во время изучения иностранного языка. Представлены этапы формирования мотивации в учебном процессе.

Ключевые слова: мотивация, обучение иностранному языку, внешняя мотивация, внутренняя мотивация, мотивы.


Peculiarities and problem of motivation during foreign language learning in primary school are considered in the article. Methods and kinds of motivation as well as motives in the process of foreign language learning have been studied. Stages of motivation forming during teaching are highlighted.

Key words: motivation, learning a foreign language, external motivation, intrinsic motivation, motives.


Зміст

Постановка проблеми

Без знання іноземної мови сьогодні не може обійтись жодний фахівець будь - якої галузі. Іноземна мова служить своєрідним містком між різними країнами і робить можливим обмін духовними і культурними цінностями. Крім того, без іноземної мови не можливі економічні, політичні відносини між країнами. Завданням вищих навчальних закладів є випуск професійно сформованого в нашому випадку вчителя початкової школи, який вільно володіє іноземною мовою для здійснення своєї професійної діяльності у сучасній ЗОШ, спроможного вирішувати проблеми професійного характеру швидко і професійно [1].


Навчання дітей англійської мови розпочинається з першого класу і має важливе, фундаментальне значення адже тут вчителем закладаються фонетичні, лексичні,граматичні основи вивчення іноземної мови. Необхідним на цьому початковому етапі є зацікавлення і вмотивування вчителем дітей початкової школи до вивчення іноземної мови, адже формування мотивації учня початкової школи виступає найважливішим компонентом у структурі учбової діяльності, і є однією з центральних проблем сучасної школи. Оскільки не сформована вмотивованість і зацікавленість на початковому рівні призводить до пасивного і неефективного вивчення іноземної мови, майбутній вчитель початкової школи повинен навчитися шукати ефективні методи і шляхи мотивування, і вміти правильно і вчасно почати формувати у учня мотивацію до навчання іноземної мови яку він вивчає, що і є ціллю нашого наукового дослідження [2].


Аналіз досліджень

Дослідженням питання мотивації займалися вітчизняні та зарубіжні вчені і дослідники так філософський аспект проблеми мотивації представлений в працях: Г. Сельє, В. Франкла, Е. Фромма, К. Юнга. Теоретичні питання структури та розвитку мотиваційної сфери особистості , аналіз природи мотивів широко розглядаються в дослідженнях психологів: В. Г. Асєєва , Л. І. Божович, В. К. Вилюнаса , В. І. Ковальова , О. Н. Леонтьєва , В. Е. Мільмана , А. Б. Орлова , С. Л. Рубінштейна , П. М. Якобсона та інших. У вітчизняній педагогіці в працях М. А Данилова, А. С. Макаренка, М. М. Пістрак, В. А. Сухомлинського розроблені загальнопедагогічні положення формування мотивації навчання школярів як невід'ємного компонента розвитку особистості . Ці концептуальні положення про роль і значення потреб , інтересів , мотивів у життєдіяльності школи та учнів отримали подальший розвиток і конкретизацію в роботах О. С. Гребенюка, Є. П. Ільїна, А. К. Маркової , Г. І. Щукіної та інших педагогів. Теорії мотивації відображені також у дослідженнях зарубіжних вчених (Д. Брунер, Б. Вайнер, Т. Гільберт, К. Левін, Д. К. Макклеланд, Ф. Олпорт, Б. Скіннер, Е. Томпсон, Х. Хекхаузен та інші).


Постановка мети дослідження

Розглядаючи проблему мотивування дітей сучасної початкової школи, маємо розглянути основи і шукати нові підходи стимулювання учнів початкової школи до навчання іноземної мови, адже з плином часу відбуваються зміни.


Мета статті полягає у розкритті специфіки мотивації щодо вивчення іноземної мови, а також у виявленні ефективних шляхів у навчання іноземної мови у початкових класах.


Виклад основного матеріалу

Мотивація - це внутрішня психологічна характеристика особистості, яка знаходить вираз у зовнішніх проявах, у відношенні людини до навколишнього світу, різних видів діяльності а навчально-пізнавальна мотивація молодших школярів – це їх діяльнісний підхід до навчання, реалізація бажання добре вчитися.


Слід зазначити що формування мотивації – це не «перекладання» учителем в голову учня готових мотивів і цілей вчення. На практиці формування мотивів навчання – це створення таких умов, при яких з'являться внутрішні спонукання (мотиви, цілі, емоції) до навчання; усвідомлення їх учнем і подальшого саморозвитку ним своєї мотиваційної сфери. Учитель при цьому виступає не в ролі простого спостерігача за тим, як розвивається мотиваційна сфера учнів, він стимулює її розвиток системою психологічно продуманих прийомів. Важливу роль у стимулюванні пізнавального інтересу має позитивна психологічна атмосфера уроку , забезпечення гуманних відносин між вчителем і учнем, вибір демократичного стилю педагогічної взаємодії : прийняття своїх учнів незалежно від їх навчальних успіхів, переважання спонукання, заохочення, розуміння і підтримки. Психологічне заохочення учнів: вітання, прояви уваги до можливо більшому числу дітей - поглядом, посмішкою, кивком. Слід пам'ятати, що велике значення має формування мотивації не тільки у не встигаючих учнів, а й у кожної, навіть зовні благополучної дитини. Для цього необхідно виявити стан пізнавальної сфери дитини (прагнення вчитися), вольової та емоційної сфери (цілі в ході навчання , переживання в процесі навчання) [3].


Під час вивчення англійської мови, дитині потрібна позитивна мотивація – тобто бажання займатися, потреба у цьому, інтерес. Без неї усі зусилля батьків чи вчителів будуть приречені на невдачу: дитина або не вчитиметься, або вчитиметься лише для того, щоб її не карали (негативна, деструктивна мотивація), і в останньому випадку знання будуть поверхневі й швидко забуватимуться. Мотивація має велике значення у навчанні іноземної мови. Основне завдання вчителя – своєчасно зберегти, збудити і підтримати її. Але для цього йому необхідно чітко бачити можливі джерела мотивації [1, с. 224].


Основним джерелом мотивації є формування в учнів особистісних потреб вивчення іноземної мови. Для повної реалізації цього мотиву в навчанні іноземної мови необхідно розширити поле для самовираження учня, створити умови для більш самостійного і самокерованого засвоєння мови.


Вагомим постійно діючим джерелом мотивації навчання іноземної мови є задоволення від самого процесу навчання. Йдеться не про те, щоб навчання було легким і без труднощів. Навпаки, постійне переборення труднощів є необхідною умовою такого задоволення.


Задоволення від навчальної праці зумовлене двома факторами. По- перше, радістю досягнення результату, яка спочатку випливає з окремих успіхів, а згодом може стати постійною внутрішньою потребою, нормою. В.О. Сухомлинський підкреслював, що навчання втрачає свою виховну цінність, якщо воно не забезпечує реальних успіхів [2].


По-друге, задоволення від навчання зумовлюється тим, що в процесі його реалізується потреба інтелектуальної діяльності, закладена в людині еволюцією. Завдяки цій потребі людина тягнеться до переборення труднощів навіть тоді, коли це немає для неї якогось практичного значення. Мотивація учіння може бути не тільки зовнішньою або внутрішньою, а й ситуативною або особистісною. Ситуаційна мотивація пов’язана із необхідністю продемонструвати певні знання, вміння, навички в конкретній ситуації, наприклад на екзамені в школі. Особистісна мотивація зв’язана із потребою самовдосконалення людини, з реалізацією цілей, викликаних обдарованістю і допитливістю і спрямована на розвиток здібностей і інтелектуальний ріст. Крім цього, мотивацію навчання можна визначити як релевантну та іррелевантну [5].


Релевантна мотивація відповідає цілям навчальної діяльності, тобто така, яка пов’язана із прагненнями мати більше знань. Іррелевантна – це така, яка не відповідає цілям навчання, тобто така, яка пов’язана із отриманням певної вигоди, яка не стосується знань (наприклад, отримання визнання серед дорослих). До педагогічних факторів, що впливають на формування позитивної, стійкої, внутрішньої особистісної, релевантної навчанню мотивації до навчальної діяльності відносять: зміст навчального матеріалу, організацію навчальної діяльності, демократичний, а не авторитарний, недоброзичливий стиль педагогічної діяльності, оцінка пізнавальної активності школяра в порівнянні не з іншими, що спричиняє напругу учня і стимулює зовнішню мотивацію бути кращим за всіх, а оцінка пізнавальної активності на основі порівняння досягнень учня вчора і сьогодні, де позитивна динаміка обов’язково проглядається, якщо учень навчається із задоволенням.


Як вже згадувалось вище про мотиви слід зазначити що, в загальному мотиви навчання мають двоякий характер. По - перше, вони можуть бути зовнішніми і виступати у вигляді вимог навчальних планів, програм, навчальних закладів, вчителя, батьків. Такі мотиви ґрунтуються на почутті обов'язку перед суспільством, сім'єю, учителем, друзями. В їх основі лежать переконання в доцільності певної діяльності, почуття відповідальності, поваги до вимог навчального закладу, бажання зміцнити свою репутацію доброго учня. По - друге, мотиви навчальної діяльності можуть зумовлюватись внутрішніми почуттями учня, які пов'язані з особистими інтересами, переконаннями, намірами, мріями, ідеалами, сформованими раніше настановами.


Під мотивом , який спонукає школяра вчитися, мається на увазі не один, а цілий ряд різних властивостей, які можна розбити на наступні групи: • Навчально-пізнавальні ( інтерес до навчання, прагнення до отримання знань, пізнавальна потреба, допитливість та ін); • Безпосередньо - які спонукають (яскравість, новизна, цікавість, страх перед покаранням та ін.); • Перспективно - які спонукають (відповідальність, почуття обов'язку, та ін.) [4].


Численні дослідження показують, що для формування повноцінної навчальної діяльності у школярів необхідно проводити цілеспрямовану роботу. Знизу представленні етапи мотивування учнів :


1-й етап – Виникнення мотивації. На цьому етапі потрібно у дітей зафіксувати мотиви попередніх досягнень. ( Ми гарно попрацювали над попередньою темою). Визвати мотиви відносної незадоволеності. ( Але не засвоїли ще важливу сторону). Посилення мотивів орієнтації на попередню діяльність ( А знання про це вам потрібні будуть)


2-й етап – Підкріплення і посилення виниклої мотивації. На цьому етапі використовується чергування різних видів діяльності, матеріалу різної міри складності і оцінювання, що викликає і позитивні і негативні емоції. Задоволеність і незадоволеність результатами діяльності. доцільно також активізувати пізнавальний інтерес через пошукову діяльність самих учнів, підключення їх до самоконтролю і самооцінки.


3-й етап – Мотивація завершення. Тут важливо, щоб кожний учень вийшов із діяльності, пізнавальної активності з позитивним особистим досвідом, щоб в кінці заняття виникла позитивна установка на подальший процес навчання, тобто позитивна мотивація перспективи. Такими є деякі теоретичні положення і практичні рекомендації, яких потрібно дотримуватися. Щоб підтримувати інтерес до навчання в системі позашкільної освіти.

Висновок

Отже, щоб розвинути навчально-пізнавальну мотивацію, необхідна така діяльність, яка б спиралася на їхні потреби. Від так враховуючи той факт, що проблема мотивування учнів початкової школи досліджена недостатньо, актуальним є продовження пошуку ефективних методів стимулювання до навчання.

Список використаних джерел

  1. Вишневський О. І. Діяльність учня на уроці іноземної мови / О. І. Вишневський. – К.: Рад. школа, 1989. – 224 c.
  2. Матковская И. Роль мотивации в изучении иностранного языка на разных этапах обучения / И. Матковская // Учитель. – № 3, май – июнь, 2005. – С. 12 – 19.
  3. Цукерман Г. А. Що оцінює об'єктивна оцінка? / Г. А. Цукерман // Психологічна наука і освіта, № 4. – 1997. – С. 65–70.
  4. Фурсенко С. В. Граматика у віршах / С. В. Фурсенко. – КАРО, 2005. – 30 с.
  5. Формування позитивної мотивації до вивчення англійської мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://znvk67.zp.ua/formuvannya-pozitivno%D1%97-motivaci%D1%97-do-vivchennya-anglijsko%D1%97-movi


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама