Надєждіна В.С. Застосування методу асоціації у навчанні англомовної лексики дітей старшого дошкільного віку
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Надєждіна В.С. – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність « Дошкільна освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка
Анотація: У статті розкрито сутність методу асоціацій та низку аспектів оптимального та ефективного застосування методу асоціацій у навчанні англомовної лексики дітей молодшого шкільного віку. Розглянуто складові методу асоціації навчання іноземної мови, зокрема у контексті навчання англійської мови дітей старшого дошкільного віку, а також проаналізовано мнемонічні прийоми та можливості їхнього застосування на занятті з англійської мови.
Ключові слова: метод асоціації, англомовна лексика, діти старшого дошкільного віку, навчання іноземної мови, мнемонічні прийоми.
Аннотация: В статье раскрыта сущность метода ассоциаций и ряд аспектов оптимального и эффективного применения метода ассоциаций в обучении англоязычной лексики детей младшего школьного возраста. Рассмотрены составляющие метода ассоциации обучения иностранному языку, в частности в контексте обучения английскому языку детей старшего дошкольного возраста, а также проанализированы мнемонические приемы и возможности их применения на занятии по английскому языку.
Ключевые слова: метод ассоциации, англоязычная лексика, деть старшего дошкольного возраста, учеба иностранного языка, мнемонические приемы.
Annotation: The article describes the essence of the method of associations and a number of aspects of the optimal and effective use of the method of associations in the teaching of English-language vocabulary for junior school-age children. The components of the association method of foreign language teaching, in particular in the context of studying the English language of senior preschool age children are considered, as well as the analysis of mnemonic techniques and the possibilities of their application in the English language lesson.
Key words: method of association, English-language vocabulary, to put senior preschool age, studies of foreign language, mnemonic receptions.
Зміст |
Постановка проблеми
У сучасному суспільному просторі система освіти в Україні знаходиться у стані модернізації, зумовленої загальними тенденціями світового розвитку, а саме переходом до інформаційного суспільства. Одним із центральних напрямів модернізації освіти є її інформатизація, під якою розуміється процес забезпечення сфери освіти методологією та практикою розробки, а також оптимального використання інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічних цілей навчання та виховання.
У процесі викладання іноземної мови педагог використовує традиційні методи, які доповнює за допомогою нових тенденцій, що диктує сучасне суспільство. Традиційні методи продовжують ефективно існувати завдяки впливу сучасних підходів і не можуть розвиватися один без одного, тому сучасний педагог повинен вміти поєднувати і ефективно використовувати їх для ефективного навчання і засвоєння програмного матеріалу вихованцями сучасного світу.
Зазначимо, що старший дошкільний вік характеризується значними якісними змінами, що відбуваються в розвитку пам’яті дитини. І відповідно при переходжені дітей у підготовчу группу, вони вже можуть мимовільно запам’ятовувати. Однак це вміння є недосконалим. Так, дитина часто не пам’ятає, що було на минулому занятті, хоча легко і швидко нотує в пам’яті те, що цікаво, що викликає в неї надмірні почуття.
Основною метою навчання іноземних мов є формування і розвиток іншомовної комунікативної культури дітей, навчання практичного оволодіння іноземною мовою. Педагог повинен створювати на уроці сприятливі умови для кожної дитини, вибрати такі методи навчання, що дали б змогу кожній дитині виявити свою активність та творчість.
Аналіз досліджень
Проблемами формування лексичної компетенції у дітей старшого дошкільного віку займалися дослідники у галузях педагогіки та філології протягом ХХ ст., серед яких О. Коломінова, О. Лещинський, М. Майєр, С. Роман, К. Яффке. Доцільність вивчення іноземної мови дошкільниками відображена в ряді праць вітчизняних та зарубіжних вчених таких як Н.В.Агурова, В.С.Гінзберг, С.І.Гвоздецька, Л.А.Надудварі, В.М.Плахотнік, О.С.Ханова і інші. Питанням навчання англомовної лексики займались Б. Беляєв, Л. Якушина, П. Гурвич, Г. Рогова, Н. Гез та інші.
Саме в молодшому шкільному віці починається формування школяра як мовної особистості. Досі не запропоновано найоптимальнішої та найефективнішої методики, яка б повною мірою відповідала цим вимогам, задовольняла вчителів та була спрямована, зокрема, на формування англомовних лексичних навичок у дітей молодшого шкільного віку, як однієї з базових іншомовних навичок [7, c. 201].
В експериментальних дослідженнях і на практиці ідеї асоціанізму активно використовуються для пояснення законів пам’яті (Г. Еббінгауз), під час діагностики патологічних змін психіки (Е. Крепелін, Е. Бейлер), у дослідженнях мотивації та психоаналізу (З. Фрейд, К. Г. Юнг) та ін. [3, c. 158].
Постановка мети дослідження
Тож, нашою метою є висвітлення важливості застосування асоціативного навчання в англомовній лексиці дітей молодшого шкільного віку, як одного з основних способів вирішення цієї проблеми, що, в свою чергу, сприяє підвищенню ефективності навчанні лексичного матеріалу, оскільки корелюється з образністю мислення, що характерна для дитини у цей період життя. Поняття «асоціація» пов’язане з іменами Арістотеля і Платона. Так, уже Платон говорив про випадки пригадування за схожістю й суміжністю. Арістотель же стверджував, що образи, які виникають без видимої зовнішньої причини, є продуктами асоціацій. Саме його вважають засновником першої класифікації асоціацій: асоціації за схожістю, асоціації часової послідовності й асоціації за контрастом [10, c. 90].
Виклад основного матеріалу
Варто детально окреслити трактування методу асоціацій, і як правильно підбирати асоціації для вивчення слів. Адже в цьому випадку також потрібно володіти деякою технікою. Слова можна асоціювати по декількох ознаках: 1) за схожим звучанням (наприклад, англійське слово «clever» (розумний) можна порівняти з російським словом «конюшина», англійське слово «ditch» (яма) — з російським словом «дичина», англійське «ship» (корабель) — з російським «Шип» тощо) В даному випадку ми асоціюємося по звучанню російського слова, яке ми знаємо. По-перше, таким чином можна легко завчити вимову і написання. Для того, щоб легко запам'ятати переведення слова, краще представити «розумну конюшину», «дичину в ямі», «корабель з Шипом» і. т.д. Цей метод підходить дітям, оскільки у них з уявою все гаразд, і вони можуть історію придумати з такими, на перший погляд, нереальними словосполуками. 2) асоціювати з якоюсь ситуацією. (наприклад, слово «embarrassed» (збентежений, розгублений) можна запам'ятати, пригадавши ситуацію, коли ви відчували себе дійсно невміло) Тут починають грати роль при запам'ятовуванні також і емоці, згадуєте емоції і відчуття, які випробовували у минулому, і намагаєтеся накласти на них слово. 3) асоціації слова з людиною, особливо це ефективно у тому випадку, коли вивчаються слова для опису зовнішності або характеру людини (наприклад, описуватимемо стару Шапокляк. Представимо гарненько її. Асоціативно можна буде швидко завчити такі слова як капелюх (hat), ніс (nose), худий (thin), злий (evil), шкідливий (bad), хитрий (sly)) Ми виголошуємо слово, накладаємо на нього картинку (представляємо), бачимо само написання слова, а також його переведення. Все це разом в комплексі дає дуже сильний ефект — легке запам'ятовування слів. 4) асоціації слова із звуком, який воно позначає (наприклад, візьмемо англійське слово, що позначають стук — «bang», виходить, що багато слів, що позначають звучання, навіть схожі на сам звук, якщо його представляти).
Таким чином, ми розглянули ознаки асоціативного вивчення англійських слів. Метод асоціацій вважається одним з найефективніших і активно використовується на заняттях англійської. Під час навчання англомовної лексики діток дошкільного віку потрібно використовувати метод асоціації, аби це вивчення стало легким, веселим і приємним для них.
Сутність методу асоціацій, на думку науковця В.Н. Івановського, у відображенні в діяльності свідомості процесів, що відбуваються у нервовій системі. Закони асоціації – умова будь-якого пізнання. Це первинні, базові фони пізнавальної діяльності. Асоціативність, за словами вченого, є передвісником пізнання. За словами Юма, в асоціаціях є своєрідне притяжіння, яке приводить у світ свідомість [4, c. 56].
Знання іноземної мови асоціюється із знанням слів, в той час як володіння мовою – з лексичними навичками, які саме й забезпечують функціонування лексики у спілкуванні. Отже лексичні навички слід розглядати як найважливіший і невід’ємний компонент змісту навчання іноземної мови, а їх формування саме і є метою навчання лексичного матеріалу [6, c. 235].
Як відомо, презентація будь-якого навчального матеріалу на занятті іноземної мови, проходить за наступними принципами:
1) домовленість про використання асоціативного образу;
2) перевірка розуміння;
3) озвучення цього образу мовою, яка вивчається, з одночасним зображенням його.
Метод асоціацій грунтується на тому, що педагог викликає в дитини відповідні образи, уявлення, шляхом підбору співзвуччя до іншомoвних слів, які треба запам’ятати, з лексики рідної або мови, якою добре володіє дитина. При підготовці до заняття педагогу необхідно створити власний варіант фонетичних асоціацій до слів теми, яку починають вивчати. Деякі з слів (або їх орфографічне читання) співзвучні з цими ж словами в рідній мові. Наприклад: telephone, October, November, – близькі за звучанням з відповідними російськими або українськими словами.
Для організації роботи із англомовним лексичним матеріалом, педагогу необхідно заздалегідь складений словничок можливих асоціацій, адже інколи дітям іноді самостійно важко знайти асоціації або вона буде не досить вдалою. Хоча зазвичай діти мають різноманітні цікаві ідеї, які часто досить несподівані. Нововведене слово педагог читає двічі-тричі, акцентуючи увагу дітей на читанні слова, потім знайомить з перекладом і пропонує дітям визначити – яку звукову асоціацію викликає це слово, як можна пов’язати в сюжеті звучання й переклад слова.
Відомо, що кожна людина мислить не рідною мовою, а кодовою мовою уявлень і асоціацій. Використання асоціативних символів, створення умов, максимально наближених до життєвих ситуацій, уможливлюють мимовільне запам’ятовування мовного матеріалу, наближають процес вивчення іноземної мови до невимушеного сприйняття матеріалу. Рідна мова використовується лише для пояснення асоціативних символів. Навчання за методом асоціацій наближує вивчення іноземної мови до рідної. Діти виконують рухи, зображують предмети й озвучують їх одночасно. Це надає можливість отримати швидкий результат, полегшує роботу вчителя, навчає дитину мислити відразу іноземною мовою, сприяє вільному і легкому засвоєнню нових слів, адже відомо, що людина запам’ятовує: 10% того, що читає; 20% – того, що чує; 30% – того, що бачить; 50% – того, що бачить і чує одночасно; 70% – того, що проговорює, і 90% – того, що робить і промовляє одночасно.
Доцільність застосування методу асоціації обумовлено в чіткому виробленні символів у навчанні лексики, що стандартизовані й адаптовані дошкільного віку і умов. Цей метод надає можливості педагогу формувати в дитині автоматизовані навички володіння англійською мовою, оскільки дитина значно швидше запам’ятовує іноземне слово, якщо воно пов’язане з конкретним образом або дією.
Основними принципами навчання дітей за методом асоціативних символів є:
- відповідність навчального матеріалу віковим особливостям старших дошкільників, рівня їх фізичного, інтелектуального й психічного розвитку;
- комунікативна спрямованість, що сприяє формуванню в дитині умінь практично володіти іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування в усній і формі;
- забезпечення систематичності й тематичної організації навчального процесу;
- доступність через поступове підвищення складності;
- повторюваність навчальних процесів, що сприяє поглибленню знань;
- особистісна орієнтація через забезпечення високого рівня зацікавленості навчанням [8, c. 167].
Англійська належить до тих мов, що має найширший словниковий запас, і для його активізації викладачі застосовують різноманітні техніки, удаючись до стратегій пам’яті. Метою нашої статті є спроба розглянути функціонування захоплюючої гри для пам’яті – мнемонічних прийомів, які слугують для активізації лексичного запасу на заняттях з англійської мови. На жаль, мнемотехніками користуються вкрай рідко, вимагаючи просто завчити навчальний матеріал. Багато вчених пропонують свої цікаві системи поліпшення пам’яті (Д. Лапп, Р. Еббінгауз, П. Рамус), але ґрунтовних робіт щодо використання мнемоніки у вивченні іноземних мов немає. До сучасної мнемотехніки належить представлена В.А. Козаренком система «Джордано» [2], де серед численних прийомів запам’ятовування продемонстровано лише кілька для занять з іноземної мови.
У сучасному трактуванні мнемоніка позначає всю сукупність правил і прийомів, які полегшують запам’ятовування великої кількості фактів шляхом утворення додаткових асоціацій, а термін мнемотехніка трактується як практичне застосування методів, визначених в даній конкретній мнемоніці [1. c. 5 ].
Прийоми мнемоніки передбачають, по-перше, утворення штучних асоціацій, тобто заміну абстрактних об’єктів і фактів за допомогою понять та уявлень, які мають візуальне, аудіальне чи кінестетичне представлення; по-друге, об’єднання об’єктів з уже наявною інформацією в пам’яті різних типів з метою спрощення запам’ятовування.
Прийом співзвучних фонетичних асоціацій полягає в підборі до іноземного слова максимально співзвучного слова (або декількох слів) з рідної мови. Згадуючи одне слово, дитина автоматично згадує інше. Запам’ятовування інформації відбувається за допомогою знаходження яскравих незвичайних асоціацій (картинки, фрази). Так, педагог, подаючи нову лексику з теми, повідомляючи словосполучення frying pan [ˈfrʌɪɪŋ pan]сковорода, викликає в дітей асоціації з картоплею фрі, яку часто жарять на сковороді. Речення у каструлі багато соусу полегшить запам’ятовування іменника saucepan [‘sɔːspən] каструля.
Римування. Цей мнемонічний прийом передбачає створення ритмічних пар з метою запам’ятовування слів. Так, український іменник суп англійською перекладається soup. У цьому випадку дітям запам’ятовувати нічого не потрібно. Вислів soup spoon [suːp spuːn] супова ложка завдяки римі значно полегшує запам’ятовування іменника spoon оскільки він римується зі словом soup. Контекст їсти суп ложкою додатково полегшує процес запам’ятовування.
Метод Цицерона, або як ще його називають Метод місць або Метод на просторову уяву, полягає у тому, що дитина уявляє, що він перебуває на кухні і розвішує на різних кухонних приладах папірці зі словами, які вивчає, а потім ще раз подумки знову проходить кухнею та згадує, де яке слово.
Метод взаємодії всіх відчуттів. При запам’ятовуванні певного слова (наприклад, saucepan[‘sɔːspən] каструля) дитина повина подумки або вголос постійно промовляти це слово (але без перекладу!), представляючи в деталях, як виглядає каструля, як вона тримає її у руках, або миє. Суть цього підходу полягає в тому, щоб вихованець навчився автоматично розмовляти іноземною мовою, розуміти співрозмовника і при цьому не перекладав постійно в умі почуті фрази. У свідомості повинні бути яскраві асоціації з будь-яким досліджуваним словом.
Висновок
Модернізація системи сучасної дошкільної освіти потребує особливої уваги до засобів та дидактичних методів навчання іноземної мови. Одним із таких методів, на нашу думку, є метод асоціацій символів, використання якого допомагає вихованцям долати багато труднощів у засвоєнні англійської мови принципово новим способом. Метод асоціативних символів допомагає вирішити одну з базових проблем навчання іноземної мови – збереження в пам’яті мовного матеріалу. Саме цей метод може активізувати процеси мислення й допомогти засвоїти велику кількість нових слів під час вивчення англомовної лексики дітей старшого дошкільного віку.
Тому, успішна робота пам‘яті залежить від прийомів, які були застосовані для запам‘ятовування. У сучасних умовах викладач повинен уміти ефективно використовувати методи аналітико-синтетичної переробки інформації, користуватись принципово новими методами, прийомами та засобами навчання. При цьому заняття повинні бути жваві, цікаві, мотивувати й спонукати студентів до вивчення мови, адже чим більша зацікавленість у нових знаннях, тим краще вони запам’ятовуються.
Перспективу подальших наукових розвідок вбачаємо в розробці вправ для навчання англомовної лексики із застосуванням методу асоціацій у вимірах третього тисячоліття.
Список використаних джерел
- Бідюк І. В. Психологічні основи навчання іноземної мови у початковій школі / І. В. Бідюк (Електронний ресурс). — Режим доступу: http:// www.glavnyk.com.ua/PG UKR 20 04 2004.htm). — Назва з екрана.
- Василенко М. Граючись-виграємо / М. Василенко //Іноземні мови в на- вчальних закладах. — 2003. — №1. — 104–106 с.
- Горошко Е. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента / Е. Горошко. — М. : Ин-т языкознания РАН, 2001. — 316 с.
- Гуляев Н.А. Теория литературы в связи с проблемами эстетики / Н.А. Гуляев, А.Н. Богданов, Л.Г. Юдкевич. – М. : Высш. Школа, 1970 – 85 с.
- Гунько С. Метод асоціативних символів – сучасний високоефективний метод вивчення іноземної мови на початковому етапі / С. Гунько // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2010. – №8. – 319-329 с.
- Глазкова І. Я. Шляхи розширення активного словникового запасу учнів [Електронний ресурс] / І. Я. Глазкова // Режим доступу: http://library.svpurst.crimea.ua/dudchenko/165/fulltext/knp110t1/knp110t1_114-116.pdf
- Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. укр. вид. д-ра пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. — К. : Ленвіт, 2003. — 273 с.
- Котенко О. В. Методика навчання іноземних мов у початковій школі: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. /О. В. Котенко, А. В. Соломаха [та ін.].-К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2013.- 356 с.
- Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання : навч. посіб. / [А.М. Алексюк, А.А. Аюрзанайн, П.І. Підкасистий, В.А. Козаков та ін.]. – К. : ІСДО, 1993. – 336 с.
- Сахарный А. А. Введение в психолингвистику: курс лекцій / А. А. Сахарный. — Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1989. — 184 с. — 90––91 с.
- Словник психолого-педагогічних термінів і понять / [ред.-упоряд. Ю. В. Буган, В. І. Урупський]. – Тернопіль : Астон, 2001. – 176 с.