Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Мамчур Аліна Миколаївна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

У статті розглядаються особливості формування іншомовної комунікативної компетентності та підвищення пізнавальної активності учнів початкової школи на уроках іноземної мови за допомогою застосування різних видів наочності. Досліджується роль та впив наочності на розвиток психічних процесів молодших школярів на уроках іноземної мови.

Ключові слова: наочні методи, наочність, іншомовна комунікативна компетентність, вікові особливості молодших школярів, пізнавальна активність.

В статье расматриваются особености формирования иноязычной коммуникативной компетентности и повышение познавательной активности учеников начальной школы на уроках иностранного язика при помощи использования разных видов наглядности. Исследуется роль и влияние наглядних пособий на развитие психических процессов младших школьников на уроках иностранного языка.

Ключевые слова: наглядные методы, наглядность, иноязычная коммуникативная компетентность, возрастные особенности младших школьников, познавательная активность.

In the article the peculiarities of primary school children’s foreign language communicative competence forming and the increase of their cognitive activity with the help of the use of different visual aids at foreign language lessons are considered. The role and influence of visual aids on junior pupil’s mental development processes at foreign language lessons are investigated.

Key words: visual methods, visual aids, foreign language communicative competence, junior pupil’s age peculiarities, cognitive activity.

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Аналіз досліджень 3 Постановка мети дослідження 4 Виклад основного матеріалу 5 Висновок 6 Список використаних джерел

Постановка проблеми

Використання різних видів наочності на уроках іноземної мови є необхідною складовою для ефективності навчання. Насамперед це стосується початкової школи, зокрема, через вікові особливості учнів молодшого шкільного віку. Завдяки можливості використання різних видів наочності, маємо широку сферу наочності: від предметів, картинок, жестів до відеофрагментів та комп'ютерних програм, за допомогою яких викладач демонструє явища об'єктивної дійсності. Тому актуальним є розширення застосування різних видів наочності з урахуванням відповідності змісту тем, що вивчаються.

Аналіз досліджень

Наочність як принцип навчання була уперше обґрунтована в педагогічних працях Я.А. Коменського, де він також зазначив способи використання наочності під час навчання. Підтверджували важливість наочності для навчання такі педагоги, як І.Г. Песталоцці та А. Дістервег. К.Д. Ушинський у своїх працях стверджував, що діти мислять формами, кольором, звуками, відчуттями. Таке сприйняття наочності дало йому можливість сформулювати: ефективність навчання підвищується зі збільшенням використання учнями в навчанні кількості органів чуття [5, 43]. Роль наочності у процесі вивчення іноземної мови школярів активно досліджували І.В. Дроздовська, Ю. Безкоровайна та О.І. Ярмолович. Особливості та доцільність використання різних типів наочних методів у початковій школі були розглянуті такими науковцями та методистами, як О.С. Казачинер, Б.В. Бєляєв, К.Б. Карпова, А.С. Лур'є і М.В. Ляховицький. Однак, питання застосування різних видів наочності, поєднання їх з іншими методами і прийомами навчання у процесі вивчення іноземної мови дітьми молодшого шкільного віку й досі залишається актуальним.

Постановка мети дослідження

Мета дослідження розглянути особливості використання різних видів наочності на уроках іноземної мови у початковій школі та визначити роль наочності в процесі вивчення іноземної мови дітьми молодшого шкільного віку.

Виклад основного матеріалу

О.І. Ярмолович дав наступне визначення наочності: «Під натуральними наочними посібниками розуміються реальні об’єкти, які вивчаються та використовуються в процесі навчання; образотворчі наочні посібники поділяються на площинні (плакати, малюнки, схеми, графіки, таблиці, фотографії, ілюстрації у книгах) і об’ємні (макети, моделі); до комбінованих наочних посібників належать динамічні плакати, тематичні щити та ін.» [6, 15].

Ю. Безкоровайна переконана, що наочність це не мета, а засіб, що сприяє ефективному навчальному процесу. Завдяки використанню наочності на заняттях в початковій школі активізується процес вивчення іноземної мови, а це сприяє розвитку креативності учня. Таким чином можна стверджувати, що наочність є результативною [1, с. 234].

При засвоєнні навчального матеріалу учнями молодшого шкільного віку відіграє важливу роль наочний матеріал. Особливо велика увага приділяється використанню наочних посібників в процесі навчання іноземної мови. Це зумовлено віковими особливостями учнів. Протягом індивідуального розвитку дитини послідовно розвиваються три види мислення: наочно-дійове, наочно-образне і абстрактно-теоретичне (понятійне). У процесі навчання всі вони тісно взаємодіють. Понятійне мислення неможливе без наочного.

Різні види наочності можуть бути застосовані на всіх етапах навчального процесу: при поясненні нового матеріалу, при закріпленні знань, формуванні умінь і навичок, при виконанні домашніх завдань, при перевірці засвоєння навчального матеріалу. Найбільш широко наочність застосовується на початкових етапах, де досить часто застосовується індуктивний шлях придбання знань.

З допомогою різних наочностей педагоги мають можливість показати динаміку явищ, їх розвиток, скеровувати індивідуальний процес засвоєння знань. Наочні засоби забезпечують багатогранне формування уявлень та образів, сприяють дієвому засвоєнню знань. У зв’язку з появою можливості використання нових видів наочних посібників в навчанні, в психолого-педагогічній літературі все більшого поширення набуває тема, пов’язана з принципом наочності у вивченні іноземної мови. Наочність під час вивчення іноземних мов створює умови для чуттєвого сприймання, упредметнює занурення в іншомовне середовище, підвищує пізнавальну активність.

При вивченні іноземної мови, різні види наочності сприяють кращому розумінню та засвоєнню іноземної мови, її лексичних одиниць, граматичних структур, фонетичного аспекту. Розрізняють два види наочності: слухова (озвучення образу) та зорова (вербально – графічна) [3, с. 37]. Щоб показати творчий підхід до навчального процесу, втілити поставлені дидактичні завдання за допомогою навчального матеріалу, викладач має уміти поєднувати слово і різні види наочності. У своїх працях О.С. Казачинер вказує на те, що наочні посібники в навчальному процесі виконують три основні функції: вони є засобом управління пізнавальною діяльністю учнів, засобом виховання, джерелом інформації [4, 43].

Предмети, дії або картинки, що їх демонструють, виступають джерелом сприймання. При такому демонструванні зорове сприймання, поєднуючись із слуховим, сприяє правильному сприйманню нового слова й міцному закріпленню його у свідомості учнів [2, с. 35]. Поєднання різних видів наочності буде сприяти ефективному і більш швидкому оволодінню матеріалом. Тим не менш, серед багатьох методистів, зокрема в працях К. Б. Карпова, А. С. Лур'є та М. В. Ляховицького існує думка, що недоцільно говорити про керівну роль слухової чи зорової наочності в процесі навчання іноземної мови. Якщо вони будуть використовуватися взаємопов'язано, учні більш ефективно будуть опановувати поданий під час уроку матеріал. Ці види наочності однаково важливі для більш ефективного процесу навчання іноземної мови.

Від застосування учителем широкого комплексу наочних засобів залежить якість викладання. У процесі навчання іноземної мови у початковій школі використовуються різні види наочності. Навчанню за допомогою навчальних таблиць особливу увагу приділяв Б.В. Бєляєв [6, 11]. Важливе місце на уроках іноземної мови займає образотворча наочність, яка має на меті дати відображення реального світу (малюнки, фотографії, картини). Учитель на уроці дуже часто використовує наочність цієї групи. Її перевага в тому, що вони можуть замінити дійсний предмет зображеннями, тому що показати реальний предмет найчастіше важко чи неможливо (наприклад, тварин, явища природи, історичні події тощо). Дана група наочності дозволяє формувати різноманіття уявлень про країну, мова якої вивчається, про різні сторони життя людей, природу. До образотворчих засобів наочності відносять і технічні засоби навчальні відеофрагменти, презентації, аудіозаписи, радіо- і телепередачі. Такі види наочності орієнтуються на зорові та слухові аналізатори учнів (аудіовізуальна наочність).

Під час навчання широко застосовуються записи автентичних текстів. Екранні наочні навчальні посібники, звукові навчальні посібники, а також комп’ютерні технології, об'єднуються в групу технічних засобів навчання. Завдяки сучасним можливостям, ми можемо широко використовувати комп’ютерні технології. Зокрема: презентації, відео матеріали, фільми – це не лише зручні, а й досить ефективні засоби навчання іноземної мови. У методиці навчання іноземних мов активно досліджувалися навчальні можливості технічних засобів. Велика увага їм приділена в роботах К. Б. Карпова, А. С. Лур'є, М. В. Ляховицького та інших методистів. Доцільне застосування технічних засобів під час вивчення іноземних мов дозволяє заповнити відсутність природного іншомовного середовища, яке є необхідним для молодших школярів.

Необхідність широкого використання різних видів наочності на уроках іноземної мови в початковій школі викликана тим, що учні вивчають її у штучних умовах. Створення штучного іншомовного середовища в процесі навчання іноземним мовам одне з проблемних питань сучасної методики Наочність є опорою для розуміння сприйнятого на слух матеріалу, забезпечує правильне осмислення на етапі ознайомлення, крім того, завдяки наочності створюються умови для практичного використання матеріалу, і, як наслідок, кращого розуміння та активного використання учнями.

Однак, використання різних видів наочності може мати не тільки позитивне, а й негативне значення. Перенасиченість використання різних видів наочності, неправильне її застосування ускладнює формування понять, тому що відволікає увагу учнів від суттєвих ознак показаних об”єктів, підсилюючи другорядні. Підкреслюючи роль різних видів наочності у навчанні, не можна нехтувати тим, що одночасно в учнів треба розвивати не тільки наочно-образне, а й абстрактно-логічне мислення. Через це не рекомендується надмірно застосувувати наочні засоби. Якість навчання залежить від правильного використання вчителем різних типів наочних засобів.

В цілому ж, наочність допомагає учням засвоювати мовний матеріал на уроках іноземної мови осмислено та з інтересом. Крім того, наочність активізує пізнавальну активність учнів, підвищує мотивацію до уроків іноземної мови, розширює об’єм матеріалу, тренує творчу уяву, розвиває волю, полегшує весь процес вивчення іноземної мови. Вчителю необхідно використовувати на уроках іноземної мови широкий спектр наочних засобів. Але ступінь застосування різних видів наочності та їх характер має відповідати певному етапу навчання.

Висновок

Застосування різних видів наочності на уроках іноземної мови у початковій школі дуже актуальна в сучасній освіті. Особливо важлива роль наочності в процесі розвитку мислення у школярів молодшого віку. Ефективність оволодіння мовним матеріалом молодшими школярами залежить від правильного поєднання різних видів наочності, використання різних видів наочності в тісному зв’язку з різними формами, методами та прийомами навчання, підтримання мотивації до вивчення іноземної мови в цілому. Формування іншомовної комунікативної компетентності у дітей молодшого шкільного віку неможливе без доцільного застосування різних видів наочності.

У перспективах подальших розвідок маємо на меті розробити систему вправ із застосуванням технічних засобів навчання на уроках іноземної мови в початковій школі.

Список використаних джерел

1. Безкоровайна Ю. Унаочнення як засіб формування іншомовної лексичної компетенції учнів / Ю. Безкоровайна // Студентський науковий альманах факультету іноземних мов, 2009. Вип 1(6) – С. 230 – 234
2. Дроздовська І.В. Наочність / І.В. Дроздовська // Англійська мова в початковій школі, 2008. №9. С. 35
3. Дроздова Т.И. Опоры – символы на уроках английского языка. / Т.И. Дроздова // Иностранные язики в школе, 1999 №6 – с. 35-39.
4. Казачинер О.С. Дидактичні ігри як засіб активізації діяльності учнів на уроках англійської мові / О.С. Казачинер // Англійська мова та література, 2007. № 36. С. 41-47.
5. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения / Я.А Коменский — М.: Педагогика, 1982. Т.2.
6. Ярмолович О.І. Формування образно-концептуальних компонентів мислення студентів у процесі вивчення педагогічних дисциплін: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / О.І. Ярмолович. Одеса, 1998. 18 с.

---

---