Гарбуз М.В. Формування навчальної мотивації у студентів першого курсу педагогічного коледжу
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Гарбуз Марія Віталіївна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра Кафедра початкової освіти та методик гуманітарних дисциплін Київського університету імені Бориса Грінченка
У статті зроблено аналіз загальних аспектів формування навчальної мотивації у студентів першого курсу педагогічного коледжу, встановлено особливості впливу мотивації на якість навчальної діяльності студентів.
Ключові слова: мотивація, навчальна мотивація, формування навчальної мотивації, студенти першого курсу педагогічного коледжу.
В статье сделан анализ общих аспектов формирования учебной мотивации у студентов первого курса педагогического колледжа, установлены особенности влияния мотивации на качество учебной деятельности студентов.
Ключевые слова: мотивация, учебная мотивация, формирование учебной мотивации, студенты первого курса педагогического колледжа.
The article is analysis the general aspects of the formation of learning motivation in first-year students of Teacher's College, the peculiarities of the impact on the quality of academic motivation of students.
Keywords: motivation, learning motivation, forming learning motivation, first-year students of Teacher’s College.
Зміст |
Постановка проблеми
Сучасна система вищої педагогічної освіти розвивається та функціонує у нових політичних та соціально-економічних умовах, які визначають не лише шляхи та напрями її розвитку, але й безпосередньо пов’язані з цими проблемами. Вдосконалення підготовки студентів в умовах вищого навчального педагогічного закладу І-ІІ рівнів акредитації зумовлене багатьма чинниками, серед яких важливим є мотивація їхньої навчально-пізнавальної діяльності. З урахуванням цього однією з актуальних проблем сучасної вищої освіти є побудова такого навчально-виховного процесу, який зможе бути основою для формування та розвитку мотиваційної сфери студентів, бо мотивація є важливою для кожної людини протягом усього її життя, тим паче вона важлива для студентів під час здобуття знань, формування навичок для подальшої успішної професійної діяльності.
Проблема мотивації навчальної діяльності особистості, зокрема студентів першого курсу педагогічного коледжу, є базовою проблемою вищої професійної освіти. Такий її статус пояснюється тим, що основною психологічною характеристикою будь-якої діяльності, в тому числі й навчальної, є її мотивація. Її актуальність зумовлена також оновленням змісту навчання, постановкою завдань формування у студентів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції. Соціальне замовлення суспільства вимагає від вищих навчальних закладів підвищення якості навчання і освіти, розвиток та формування конкурентоспроможного випускника, мотивованого на безперервну освіту та самоосвіту. Водночас управління мотивацією навчання дозволяє керувати і навчальним процесом, що досить важливо для досягнення успішних результатів у професійній підготовці.
Аналіз досліджень
Ґрунтовне вивчення наукових джерел засвідчило значну увагу науковців до проблеми формування мотивації у навчально-виховному процесі. У психологічних дослідженнях її широко розглядали Л. Божович, Є. Ільїн, Г.С. Костюк, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, П. Якобсон та інші, а також Л. Божович, О. Леонтьєв, А. Маркова, Г. Щукіна виділили загальну картину вікової динаміки мотивів навчання.
Мотиваційну складову навчальної діяльності студентів досліджували Т. Дубовицька, Н. Токар, Н Яковлєва; особистісні особливості викладачів та студентів – В. Кан-Калик, Н. Лейтес, B. Мерлін. Навчальну мотивацію висвітлювали у своїх роботах В. Давидов, А. Маркова, Ю. Орлов. Науковці Л. Ітельсон, А. Петровський досліджували джерела мотивації. Стійкість навчальної мотивації вивчалася в межах концепції А. Маркової такими науковцями, як: Л. Золотих, Т. Платонова, Е. Савонько. Вчені Т. Дубовицька та Н. Токар приділяли увагу динаміці розвитку мотивації у процесі професійної підготовки студентів та дослідженням діагностики рівнів їхньої професійної спрямованості. Здатність кожної особистості до самореалізації та особистісного зростання розглядались А. Маслоу, К. Роджерсом. С. Кожушко, О. Тарнопольський, досліджували формування мотивації у навчанні студентів ВНЗ.
Постановка мети дослідження
Проаналізувати загальні аспекти формування навчальної мотивації у студентів першого курсу педагогічного коледжу, встановити особливості впливу мотивації на якість навчальної діяльності студентів.
Виклад основного матеріалу
Дослідження проблеми формування мотивів та мотивації, зокрема навчальної мотивації, характеризуються складністю та суперечливістю, оскільки існує низка наукових позицій щодо тлумачення природи, змісту, структури зазначених феноменів, а також засобів їх формування. Так, більшість дослідників обґрунтовують потребове походження мотивів (Л. Божович, А. Ковальов, О. Леонтьєв, К. Платонов, Л. Столяренко). Деякі науковці розглядають мотив як ціль (О. Леонтьєв); як спонукання й готовність до дії (М. Магомед-Ємінов, В. Мерлін, М. Якобсон); як внутрішню позицію особистості (Л. Божович); як намір (К. Левін); як внутрішній стан особистості, який спрямовує її дію в конкретний момент часу (Х. Хекхаузен ); як спрямованість на окремі сторони діяльності (А. Маркова, Т. Матис, А. Орлов); як певну емоцію (Б. Додонов,); як стан задоволення, який є позитивним оцінювальним відношенням (В. Асєєв, А.Ковальов, П Якобсон).
Аналогічне різноманіття підходів має місце і у тлумаченні поняття „мотивація”. У загальному розумінні феномен мотивації використовується сучасною наукою в декількох значеннях, а саме: як система чинників, що детермінують поведінку й складають мотиваційну сферу особистості (мотиви, цілі, потяги, особистісні диспозиції) (В.Асєєв, С.Занюк); система мотивів або стимулів, яка спонукає людину до конкретних форм діяльності; характеристика процесу, який стимулює й підтримує поведінкову активність на певному рівні (В. Вілюнас, І. Імедадзе, М. Магомед-Ємінов). Отже, під поняттям «мотивація» розуміємо багаторівневе, багатокомпонентне, ієрархізоване динамічне утворення особистості, що містить систему мотивів, а також ситуативних чинників, що спонукають діяльність.
У психологічний літературі дослідниками виділяються різноманітні види мотивів навчальної діяльності. Зокрема, Л.Божович зазначає, що для людей різного віку не всі мотиви мають однакову спонукальну силу. Одні з них є основними, провідними, інші – другорядними, побічними, що не мають самостійного значення; які так чи інакше підпорядковані провідним мотивам. В одних випадках таким провідним мотивом може бути прагнення завоювати місце відмінника в колективі, в іншому випадку – бажання здобути вищу освіту, в третіх – інтерес до здобуття самих знань [2].
Усі ці мотиви умовно можна розділити на дві великі категорії. Одні з них пов’язані зі змістом самої навчальної діяльності і процесом її виконання;
інші – з ширшими взаємовідносинами людини з навколишнім середовищем. До перших відносяться пізнавальні інтереси, потреба в інтелектуальній активності і оволодінні новими уміннями, навиками і знаннями; інші – пов’язані з потребою у спілкування з іншими людьми, в їх оцінці і схваленні, з бажанням зайняти певне місце в системі доступних суспільних відносин.
У педагогічній літературі мотиви навчальної діяльності класифікують за: спрямованістю – соціальні та пізнавальні (М. Вовчик-Блакитна, А. Маркова); модальністю – позитивні та негативні (Б. Додонов, П. Якобсон); локалізацією стимулів поведінки – зовнішні та внутрішні (М. Рогов); процесуально-результативною орієнтацією – дискретні та процесуальні (І. Зимня). Результати численних досліджень свідчать, що ефективність навчальної діяльності студентів залежить від співвідношення зазначених типів мотивів у їхній мотиваційній сфері (Р. Борківська, В. Моргун та ін.).
Отже, якщо мотив – це складова мотиваційної сфери людини і є спрямованим на її потреби, спонукає її до дії, а навчання – окремий випадок діяльності, то і навчальна мотивація є окремим випадком мотивації особистості. Як і будь-який інший вид мотивації, навчальна мотивація визначається низкою специфічних для цієї діяльності чинників: освітньою системою, навчальним закладом освіти, організацією навчально-виховного процесу, суб’єктними особливостями того, хто навчається, а також того, хто навчає, специфікою навчальних предметів.
Попри доволі широке освітлення теми формування мотивації студентів до навчальної діяльності існують певні практичні проблеми у мотивуванні студентів першого курсу педагогічного коледжу до навчальної діяльності, що відбивається на успішності навчання студентів та їх формуванні як майбутніх фахівців. Якщо формування – це процес становлення чогось, а навчальна мотивація – приватний вид мотивації, залучений у навчальну діяльність, то можна зробити висновок, що формування навчальної мотивації – це циклічний процес переходу зовнішніх вимог у власні стимули й потреби того, хто навчається, щодо набуття ЗУН та способів здійснення навчальної діяльності.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державний вищий навчальний заклад», коледж – вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами бакалавра або молодшого спеціаліста з одного (кількох) споріднених напрямів підготовки або спеціальностей, має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу [1]. Зі вступом до вищого навчального закладу колишній учень-випускник набуває нового соціального статусу – стає студентом. На нашу думку, студент – це людина, яка, здійснюючи навчально-наукову діяльність у вищому навчальному закладі, засвоює зміст освіти відповідно до освітньо-професійної програми, освітньо-кваліфікаційних рівнів за обраними напрямом та фахом. Відповідно студент першого курсу коледжу – це особистість, що навчається на першому курсі обраного ним ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, оволодіває базовими знаннями, вміннями й навичками, має певний особистісно-професійний розвиток, прагнення здобути професію, оволодіти професійними знаннями та компетенціями.
Підтримуючи думку С.М. Мартиненко, зазначимо, що до особливостей успішної діяльності студентів-першокурсників необхідно віднести «своєрідність цілей та результатів (підготовка до самостійної праці, оволодіння знаннями, навичками, вміннями, розвиток особистісних якостей); особливий характер об’єкта вивчення (наукові знання, інформація про майбутню професію тощо); заплановані умови діяльності – програми, терміни навчання; особливі засоби забезпечення діяльності – книги, Інтернет, лабораторне устаткування, моделі, комп’ютери» [5, 52].
Навчально-пізнавальна діяльність студентів завжди є полімотивованою, тобто в структурі їх навчальних мотивів поєднуються зовнішні та внутрішні мотиви. До зовнішніх мотивів належать прагнення отримати певні успіхи у навчанні, набутті нових знань, навичок і умінь, взаємодії з товаришами. У разі зовнішньої мотивації чинники, що регулюють поведінку, не залежать від внутрішнього «Я» особистості. Проте у навчально-пізнавальній діяльності можуть мати місце і нейтральні, а іноді й негативні зовнішні мотиви. Наприклад, навчання як вимушена поведінка, навчання як намагання бути лідером або отримати престиж, прагнення бути в центрі уваги, бажання отримати тільки заохочення.
Внутрішні мотиви учіння чи навчально-пізнавальної діяльності щодо структури навчальних мотивів можна класифікувати за двома групами:
- пізнавальні мотиви, чи мотиви, які закладені в самій навчально-пізнавальній діяльності, ґрунтуються на інтересі студентів до змісту матеріалу, що вивчається, і майбутньої професійної діяльності й самого процесу пізнавальних дій, які сприяють їх самоутвердженню у соціальному середовищі;
- мотиви досягнення, в основі яких – прагнення до успіху і уникнення невдач. Це можуть бути: широкі соціальні мотиви (мотиви обов’язку перед народом України, товаришами, батьками тощо); мотиви самовизначення (розуміння ролі професійних знань, навичок і умінь для майбутньої професійної діяльності та досягнення успіхів у ній тощо); мотиви вдосконалення; корисливі мотиви: намагання отримати заохочення, високі оцінки (мотивація благополуччя), прагнення бути найкращим серед товаришів (мотивація престижу); негативні мотиви: намагання уникнути неприємних відносин з педагогами, товаришами (мотивація уникнення неприємностей).
Перевагою внутрішніх мотивів навчання є:
- позитивний вплив на вирішення творчих завдань, що не мають чіткого алгоритму вирішення (евристичний метод);
- емоційне задоволення від виконання завдання, подолання труднощів під час вирішення навчальних завдань, що викликають позитивні емоції і ґрунтуються насамперед на внутрішньому інтересі;
- підвищення самоповаги студента, його самооцінки.
Навчальна мотивація складається з оцінки студентами першого курсу педагогічного коледжу різних аспектів навчально-виховного процесу, його змісту, форм, способів організації з погляду їх особистих індивідуальних потреб і цілей, які можуть співпадати або не співпадати з метою навчання.
Позитивний мотив до навчання та конкретної професійної діяльності особистості, зокрема студентів першого курсу педагогічного коледжу, виникає у повному обсязі лише тоді, коли навчально-виховний процес організується і провадиться на основі педагогіки співробітництва із застосуванням технології особистісно орієнтованого навчання, коли забезпечується суб’єктність студента у процесі навчання.
На етапі першого року навчання у студентів педагогічного коледжу переважають зовнішні мотиви навчання, основними чинниками мотивації частіше за все є усвідомлення обов’язку гарно навчатися, щоб не розчаровувати рідних, уникати критики викладачів, можливих покарань чи неприємностей, пов’язаних з проблемами у навчанні. Найосновнішими ж мотивами навчання, які мають бути сформовані у студентів педагогічного коледжу вже у перший рік навчання, є внутрішні мотиви, а саме: потяг до знань та інтерес до їх здобуття. Для цього викладачам коледжу потрібно враховувати умови, що впливають на формування позитивної навчальної мотивації: зміст навчального матеріалу, організація навчальної діяльності, спосіб розкриття навчального матеріалу, оцінка навчальної діяльності студента, стиль педагогічної взаємодії викладача зі студентами, своєрідні властивості особистості [4, 40]. Повноцінно сформована навчальна мотивація повинна включати і пізнавальні мотиви, і широкі соціальні мотиви навчання і мотиви досягнення, але індивідуальність кожного студента педагогічного коледжу проявлятиметься в домінування одного з вказаних мотивів всередині навчальної діяльності. Це допоможе студенту-першокурснику активно включитися в навчальний процес як суб’єкту діяльності, що виражається у свідомому формуванні намірів і цілей навчальної діяльності, тобто у формування навчальної мотивації.
П.Якобсон виділяє декілька типів мотивації, пов’язаної з результатами навчання:
- мотивація, яка умовно може бути названа «негативною». Під негативною мотивацією вчений має на увазі спонукання, викликані усвідомленням певних незручностей і неприємностей, які можуть виникнути у процесі навчання (докори з боку батьків, викладачів, одногрупників); така мотивація не веде до успішних результатів;
- мотивація, що має позитивний характер, але так само пов’язана з мотивами, закладеними поза самою діяльністю, виявляється в двох формах. В одному випадку така позитивна мотивація визначається вагомим для особи соціальним устремлінням (відчутті обов’язку перед близькими). Інша форма мотивації визначається вузькоособистими мотивами: схвалення тих, що оточують, шляхи до особистого благополуччя;
- мотивація, що є в основі навчальної діяльності (мотивація, пов’язана безпосередньо з метою навчання, задоволення допитливості, подолання перешкод, інтелектуальна активність) [7].
Висновок
Проблема формування мотивації особистості тісно пов’язана з навчанням і здобуттям освіти. Це означає, що увага педагогів і психологів має бути спрямована не лише на здійснення студентом педагогічного коледжу навчальної діяльності, але і на те, як і що відбувається у розвитку його особистості у процесі навчально-пізнавальної діяльності. Навчальна мотивація є однією з основних умов реалізації навчально-виховного процесу, системою природних, соціальних та особистісних чинників, що спонукають студента включитися у процес навчання, впливають на характер і забезпечують ефективність цього процесу. Формування повноцінної навчальної мотивації запобігає відчуженню особистості від процесу та результатів навчання, коли вони сприймаються як щось зовнішнє, примусове, а також сприяє повноцінному розвитку особистості студента педагогічного коледжу як на початковому етапі навчання, так і впродовж всього навчання у ВНЗ та подальшого професійного становлення, оскільки спрямовує особистість на саморозвиток та самовдосконалення.
Список використаних джерел
- Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1074 «Про затвердження Положення про державний вищий навчальний заклад» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1074-96-п/page
- Божович Л.И. Проблемы формирования личности: Под ред. Д.И.Фельдштейна / Вступительная статья Д.И. Фельдштейна, 2-е изд. / Л.И. Божович. – М.: Изд-во: «Ин-т практ. психол.», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1997. – 352с.
- Гавриленко О. Формування мотивації до професійної діяльності з застосуванням ІКТ / О. Гавриленко // Витоки педагогічної майстерності. – 2012. – Випуск 10.
- Дзюбко Л. Мотивація навчальної діяльності як психолого-педагогічна проблема / Л. Дзюбко, Л. Гриценюк // Психолінгвістика. – 2009. – Вип. 4. – С. 33-43. [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/j-pdf/psling_2009_4_5.pdf
- Мартиненко С.М. Я - студент-грінченківець / С.М. Мартиненко та ін. // Я – студент: навч. посіб. для вищ. навч. закл. за заг. ред.: В.О.Огнев'юк. – К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2013. – С. 50-53.
- Пантелеймоненко Ю.А. Педагогічні умови розвитку у студентів мотивації навчання / Ю.А. Пантелеймоненко, І.С. Тодорова. – 2012. [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://dspace.uccu.org.ua/handle/123456789/531
- Якобсон П. М. Психологические проблемы мотивации поведения человека / П. М. Якобсон. – М.: А.С.К., 2001. – 64с.
ВІСНИК ПСИХОЛОГІЇ І ПЕДАГОГІКИ [Електронний ресурс] Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка. – Випуск 13. – К., 2013. – Режим доступу до збірника : http://www.psyh.kiev.ua/Збірник_наук._праць._-_Випуск_13
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:
Безпалько Ольга Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка (головний редактор);
Бєлєнька Ганна Володимирівна, доктор педагогічних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи, завідувач кафедрою дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;
Іванов Олександр Володимирович, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедрою соціальної педагогіки Московського гуманітарного педагогічного інституту;
Побірченко Неля Антонівна, доктор психологічних наук, Провідний науковий співробітник НДЛ освітології Київського університету імені Бориса Грінченка;
Сєргєєнкова Оксана Павлівна, доктор психологічних наук, доцент, завідувач кафедрою загальної, вікової та педагогічної психології Київського університету імені Бориса Грінченка;
Чернобровкін Володимир Миколайович, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедрою психології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка;
Бакланов Костянтин Володимирович, кандидат педагогічних наук, професор, декан факультету соціальної педагогіки Московського гуманітарного педагогічного інституту;
Веретенко Тетяна Григорівна, кандидат педагогічних наук, професор завідувач кафедрою соціальної педагогіки та корекційної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка;
Прокопович Євгеній Михайлович, кандидат медичних наук, доцент кафедри практичної психології Київського університету імені Бориса Грінченка;
Юрченко Віктор Іванович, кандидат психологічних наук, доцент, директор Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка (головний редактор);
Мартиненко Світлана Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедрою початкової освіти та методик гуманітарних дисциплінПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;
Котенко Ольга Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов і методик їх навчанняПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;
Гріньова Ольга Михайлівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психологіїПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка.
Артемова Л.В. Актуальні проблеми виховання дітей в поліетнічному дошкільному навчальному закладі
Безух Ю.С. Основні чинники розвитку іншомовної компетентності майбутнього вчителя початкової школи
Гарбуз М.В. Формування навчальної мотивації у студентів першого курсу педагогічного коледжу
Задерилова С.В. Засоби, що сприяють розвитку іншомовної компетентності учнів початкової школи
Коваленко Л.В. До проблеми мовної підготовки студентів - майбутніх учителів початкової школи
Кошарна Н.В. До проблеми мовної освіти в Україні в контексті підготовки вчителя іноземної мови
Лисенко Г.В. Формування соціокультурної компетентності студентів у процесі вивчення іноземної мови
Метелюк В.І., Марченко О.В. Національний характер: консерватизм і зміни
Павлюк Р.О. Інформаційна компетентність у структурі сучасної лінгводидактики
Петрик Л.В. Викладач іноземної мови ВНЗ у процесі формування творчої особистості студента
Руднік Ю.В. Іншомовна освіта вчителів Фінляндії
Ситник О.І. Мовна освіта в контексті освіти дорослих в Ірландії
Соломаха А.В. Концепт «вторинна мовна особистість» в теорії та методиці навчання іноземних мов
Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць
Збірник наук. праць. - Випуск 1 | Збірник наук. праць. - Випуск 2 | Збірник наук. праць. - Випуск 3 | Збірник наук. праць. - Випуск 4 | Збірник наук. праць. - Випуск 5 | Збірник наук. праць. - Випуск 6 | Збірник наук. праць. - Випуск 7 | Збірник наук. праць. - Випуск 8 | Збірник наук. праць. - Випуск 9 | Збірник наук. праць. - Випуск 10 | Збірник наук. праць. - Випуск 11 | Збірник наук. праць. - Випуск 12 | Збірник наук. праць. - Випуск 13 | Збірник наук. праць. - Випуск 14 | Збірник наук. праць. - Випуск 15 | Збірник наук. праць. - Випуск 16 | Збірник наук. праць. - Випуск 17