Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Безух Юлія Сергіївна – старший викладач кафедри іноземних мов і методик їх навчання Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, м. Київ.

У статті висвітлено особливості іншомовної мовленнєвої підготовки майбутнього вчителя початкової школи; виокремлено методи, засоби та форми роботи, що сприяють активізації іншомовної комунікативної компетентності в процесі навчання іноземної мови студентів у ВНЗ.

Ключові слова: іншомовна мовленнєва діяльність, іншомовне середовище, іншомовна комунікативна компетентність.

В статье представлены особенности иноязычной речевой подготовки будущего учителя начальной школы; выделены методы, средства и формы работы, способствующие активизации иноязычной коммуникативной компетентности в процессе обучения иностранному языку студентов в вузе.

Ключевые слова: иноязычная речевая деятельность, иноязычная среда, иноязычная коммуникативная компетентность.

The features of the foreign language training of future elementary school teacher has been highlighted in the article; the methods, means and ways of training that help to activate the foreign language communicative competence in learning a foreign language in higher educational establishments have been singled out.

Key words: foreign language activities, foreign language environment, foreign language communicative competence.

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Аналіз досліджень 3 Постановка мети дослідження 4 Виклад основного матеріалу 5 Висновок 6 Список використаних джерел

Постановка проблеми

Інтеграція України до світового та європейського співтовариства, долучення вітчизняної системи вищої освіти до Болонської декларації, орієнтація на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти висувають особливі вимоги до професійної підготовки майбутніх фахівців, що потребує наукового переосмислення цінностей щодо формування професійної компетентності сучасного вчителя. Такий підхід передбачає активізацію пошуків оптимальних форм навчання у вищому закладі освіти та сприяє забезпеченню якісного виконання програмних вимог й особистісному розвитку школярів.

Напрями державної політики у сфері освіти, що конкретизують тенденції розвитку професійної підготовки майбутніх учителів, визначено Законом України «Про вищу освіту» (2002 р.), державною програмою «Вчитель», де зазначено про важливість поліпшення культурологічної, мовної, психолого-педагогічної, комп’ютерної, методичної, практичної підготовки майбутніх фахівців освітньої галузі. Зазначене повною мірою можна віднести до вимог щодо підвищення якості професійної підготовки вчителів початкової школи, які покликані в повному обсязі забезпечити перехід до вивчення іноземної мови, починаючи з першого класу, що передбачає необхідність розроблення і впровадження сучасних технологій навчання, ефективних форм, методів і засобів, які забезпечать розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів.

Аналіз досліджень

Необхідність підвищення результативності навчання на факультетах іноземних мов розглядається у контексті проблеми формування професійної компетентності, що досліджувалося вітчизняними й зарубіжними науковцями в аспектах: формування професійної компетентності вчителя в умовах багаторівневої професійної освіти (Т.Г. Браже, М.К. Кабардов, В.Ю. Кричевський, Г.І. Саранцев, Н.В. Харитонова, О.М. Шиян та ін.); реалізації відповідних технологій навчання в аспекті вирішення проблеми професійного розвитку (В.П. Беспалько, А.О. Вербицький, М.В. Кларін, Я.Л. Коломинський та ін.) У зарубіжній педагогічній думці формуванню професійної компетентності вчителя присвячені роботи Д. Бритела, Є. Джимеза, Р. Квасниці, В. Ландшеєр, М. Леннона, П. Мерсера, М. Робінсона та інших.

За останні роки здійснено наукові розвідки, предметом дослідження яких стало: формування готовності студентів вищих педагогічних закладів до іншомовного спілкування (Л.П. Гапоненко); підготовка майбутніх учителів до діалогічного навчання (В.В. Морозов); формування професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов (В.В. Баркасі); формування готовності майбутнього вчителя до педагогічної творчості в умовах педагогічного коледжу (О.В. Волошенко); формування комунікативної компетенції у майбутніх учителів іноземних мов (О.М. Волченко, Т.В. Зубенко); теоретичні основи формування методичної компетенції майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи (О.Б. Бігич).

Постановка мети дослідження

Мета статті полягає у пошуку шляхів активізації іншомовної мовленнєвої діяльності майбутніх вчителів початкової школи та виокремленні найпродуктивніших методів, засобів та форм роботи в процесі навчання іноземної мови студентів у ВНЗ.

Виклад основного матеріалу

У вимогах до вивчення іноземної мови у початковій школі заявлено, що протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

А відтак, метою вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях. Отже, учень початкової школи має:

-правильно вимовляти і розрізняти на слух звуки, слова, словосполучення і речення;

-оволодіти найбільш уживаною лексикою у межах визначеної тематики і сфери спілкування;

-отримати уявлення про основні граматичні категорії мови, яка вивчається; розпізнавати відомі лексичний і граматичний матеріал під час читання та аудіювання і використання його у процесі усного спілкування;

-розуміти на слух мовлення вчителя, однокласників, основного змісту текстів з використанням наочності;

-брати участь у діалогічному спілкуванні (вміння вести етикетний діалог і діалог-розпитування під час повсякденного спілкування);

-вміти коротко висловлюватися у межах тематики і сфери спілкування, що визначені для початкової школи, відтворювати напам’ять римовані твори дитячого фольклору;

-оволодіти технікою читання вголос, читання про себе навчальних та нескладних текстів, використання прийомів ознайомлювального та навчального читання;

-правильно писати слова, словосполучення, речення і тексти;

-засвоювати елементарні відомості про країну, мова якої вивчається [1].

Аналогічні види компетенцій ми формуємо у майбутніх учителів початкової школи. Провідною діяльністю при вивченні іноземної мови вважається мовленнєва.

Мовленнєва діяльність є самостійним видом діяльності, засобом здійснення вер¬бального спілкування як форми взаємодії людей. Вона визначається як об’єкт навчання, за посередництвом якої досягається ціль навчання – сформована комунікативна здатність реалізувати основні форми спілкування [3].

Іншомовна мовленнєва діяльність визначається здатність реалізувати основні форми спілкування засобами іноземної мови.

В ході дослідження було виявлено, що активізації іншомовної мовленнєвої діяльності студентів сприяє застосування ситуативного підходу, що передбачає застосування ситуативних форм, методів, прийомів у процесі навчання, спрямованого на досягнення фахової відповідності майбутній практичній діяльності тих, хто навчається. В основі ситуативного підходу лежить ситуативне завдання або навчальну ситуацію, вирішення якої є необхідною умовою успішної реалізації навчального процесу. Варто наголосити на тому, що навчальні ситуації на різних етапах формування елементів професійної компетентності можуть слугувати компонентом змісту, прийомом навчання, бути механізмом керування навчальною діяльністю студента й засобом організації роботи викладача, сприяти виконанню практичних, освітніх і виховних завдань. Їх сутність розкривається через функції (навчальну; діагностичну, виховну, розвивальну; проектувальну, захисну), реалізація яких у процесі майбутньої професійної діяльності вчителя іноземної мови початкової школи залежить від сукупності своєрідних факторів, детермінованих особливостями сприйняття нової інформації учнями молодшого шкільного віку, сформованістю вмінь ураховувати індивідуальні особливості кожного з них тощо.

В науково-педагогічній літературі існує наступна класифікація навчальних ситуацій: педагогічні, психологічні, мовленнєві. Ситуації такого типу доцільно використовувати під час професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи.

Так, навчальна педагогічна ситуація визначається як змодельована викладачем у змісті професійної підготовки у педагогічному ВНЗ взаємодія вчителя й учнів початкової школи, яка виникає у процесі навчальних дій, спрямованих на реалізацію потенційних можливостей школярів до вивчення іноземної мови та за допомогою якої відбувається навчальний і виховний вплив на студентів [2].

Одним із засобів розвитку професійної культури та активізації іншомовної мовленнєвої діяльності майбутнього вчителя іноземної мови є використання цікавих матеріалів ресурсного центру з іноземної мови, Британської Ради та Гете-інституту.

Центр вміщує:

– навчально-методичні комплекти з іноземної мови для початкової школи;

– фахові журнали та газети;

– іншомовну аудіо-та відеотеку;

– картотеку новітніх технологій навчання іноземної мови;

– кращі матеріали вчителів області.

Практичний досвід роботи із майбутніми вчителями-початківцями засвідчив, що продуктивними формами організації навчального процесу, які активізують іншомовну мовленнєву діяльність майбутнього вчителя, є бесіда, рольова гра, диспути, іншомовні екскурсії, з подальшим написанням есе, перегляд фільмів в оригіналі з подальшим їх обговоренням, веб круглі столи, поза аудиторні заходи, науково-пошукові проекти, зустрічі з носіями мови, яку вивчають.

Варто зауважити, що роль викладача на подібних заняттях опосередкована. Адже наше завдання полягає у наданні інструкцій, мотивуванні та спонуканні до іншомовної мовленнєвої діяльності.

Водночас, викладач є ініціатором створення іншомовного середовища, що також активізує мовленнєву діяльність. Адже, іншомовне комунікативне середовище характеризується колективною комунікативною діяльністю студентів і створенням ситуацій успіху, суб’єкт-суб’єктними взаєминами між викладачем і студентом, систематичним іншомовним спілкуванням і активною самостійною роботою майбутніх учителів з іноземної мови. Таке середовище забезпечує потреби в іншомовному спілкуванні та слугує майбутнім учителям певною моделлю організації відповідної діяльності в навчанні молодших школярів іноземної мови.

Доречність підібраного навчального матеріалу також слугує однією із передумов активізації іншомовної діяльності майбутнього вчителя-початківця. Зміст та наповнення методичних доробок мають відповідати інтересам молодіжної субкультури, реаліям сьогодення. Таким чином, здійснюється реалізація ключового принципу навчання “іноземні мови – для життя” [3].

Як відомо, учень повинен володіти чотирма видами мовленнєвої діяльності (читання, говоріння, аудіювання, письмо). Комунікативне спрямування освітнього процесу спричиняє деякі недоліки в оволодінні письмовими навичками. Згідно вимог до уроку іноземної мови, письму відводиться 30%. Іноді цього недостатньо. Студенти часто не вміють висловити свої думки на письмі, під диктовку записати інформацію.

Висновок

Тож метою наших подальших розвідок слугуватиме технологія та методика удосконалення писемних навичок майбутніх учителів початкової школи.

Список використаних джерел

1. Попик О. Науково-методична робота в регіоні - у контексті оновлення змісту освіти / О. Попик. // Майбуття. – 2013. – №13 – 16. – С. 3–45.
2. Сідун М. М. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 "теорія і методика професійної освіти" / Сідун Маряна Михайлівна – Житомир, 2013. – 22 с.
3. Хом’як А. П. Мовленнєва діяльність як засіб вербального спілкування. / А. П. Хом’як, П. А. Кліш. // Науковий вісник. Серія : Педагогічні науки.. – 2010. – №23. – С. 34–40.

---

---