Муравйова О.А. Креативність як потенціал майбутнього юриста
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Муравйова Олена Антонівна, здобувач Національної Академії державної прикордонної служби України
Серед проблем психології, педагогіки, практики організації освітнього простору у вищій школі є проблема обдарованості та творчості. Пріоритетним завданням освіти стає розвиток креативності, як структурного компонента обдарованості та створення умов для реалізації цього процесу та потенціалу особистості.
Теоретичною основою розвитку креативності є методологічні підходи, де вчені підкреслюють виключну важливість креативності.
Проблема розвитку креативного мислення відображення в працях відчизняних та зарубіжних вчених (К. Альтшуллер, П. Виготський Н.Лейтес, В. Молеко, О. Лук, Т. Любарт, Є. Торранс, Дж. Тілфорд та ін..)
Психологічні аспекти розвитку креативного мислення в процесі навчання торкаються питань формування цього процесу на фізичних вікових етапах розвитку (Н. Лейтес, Л. Єрмалова – Томіна, Єд. Де Бано, Є Торранс, Дж. Рензуллі, В.Моллко, М. Рунко, Д. Богоявленська), з використанням нових психолого-педагогічних технологій (В. Давидов, Д. Ельконін, Л. Виготський, Є Торранс, З. Воронка, С. Каплан, Д. Сиск)
У цих дослідженнях запропоновані принципово нові важливі, як в теоретичному, так і в практичному аспекті результати. Однак в них не розв’язувалась проблема формування креативного мислення у майбутніх юристів.
Відповідно, метою нашого дослідження було розробити рекомендації по розвитку креативності у майбутніх юристів.
Креативність, на думку американського вченого Є. Терракса розглядається як виникнення чутливості до проблем, пов’язаних з недоліком знань, ідентифікацію труднощів, процес виникнення ідей та формування гіпотез.
З іншої сторони, американський вчений Дж. Гілфорд виділив такі способи стимуляції творчої активності для розвитку обдарованої особистості:
- Забезпечення доброзичливої атмосфери. Доброзичливість зі сторони педагогів, їх відмова від виставлення оцінок та критики на адресу дитини сприяє вільному прояву дивергентного мислення.
- Збагачення оточуючого середовища самими різноманітними новими для неї предметами та стимулами з метою розвитку її допитливості.
- Заохочення висловлювання оригінальних ідей.
- Забезпечення можливостей для вправ та практики . Широке використання питань дивергентного характеру стосовно до самих різноманітних сфер як навчального так ї поза навчального характеру.
- Використання особистісного прикладу творчого підходу до розв’язання проблем.
- Надання дітям можливості активно задавати запитання.
Саме такі методологічні підходи були покладені в основу розроблення методичних рекомендацій для розвитку креативності у студентів ВНЗ юридичного профілю
Важливим у розбудові такої технології є виділення параметрів для структурування навчального матеріалу з правознавства які виключають такі шість складових (Рис. 1.)
На основі використання таких параметрів ми пропонуємо такі рекомендації для збагачення навчальних програм креативним змістом в процесі навчання юристів:
- Вимагати вивчення широких та глобальних правових проблем, що дозволить врахувати інтерес майбутніх юристів до універсального та загального, їх підвищене прагнення до узагальнення, теоретичної організації та інтересу до майбутнього;
- Використовувати у навчанні міждисциплінарний підхід (філософії, соціології, психології, етики, історії, демографії) на основі інтеграції тем і проблем, що відносяться до різних сфер права майбутніх фахівців до розширення та поглиблення своїх знань, а також розвивати їх здібності при пошуку рішень на «межі» різних галузей;
- Передбачити розв’язання завдань «відкритого типу», які дозволяють сформувати вміння вирішувати проблемні ситуації, формувати навички та методи дослідницької діяльності;
- В максимальній мірі враховувати інтерес студента до окремих правових дисциплін і заохочувати вивчення тем, обраних самостійно;
- Всебічно стимулювати та заохочувати самостійність в навчанні та вибір у пошуку оригінальних рішень;
- Забезпечити гнучкість та варіативність учбового процесу з точки зору змісту, форм та методів навчання, надання можливості студентам корегувати навчальні програми з врахуванням характеру сучасних змін в суспільстві та прогнозування виниклих правових проблем;
- Передбачати формування вмінь щодо вільного використання різноманітних джерел та способів отримання інформації;
- Забезпечити збагачення інтелектуально-освітнього середовища за рахунок створення навчальних лабораторій, підготовки спеціальних учбових посібників, атласів, практикумів;
- Формувати професійні вміння публічного захисту та обговорення власних створених ідей, співвідносити результати своїх досліджень з критеріальними вимогами щодо оцінювання;
- Сприяти саморозвитку та самопізнання студента;
- Запроваджувати в практику ВНЗ індивідуальну психологічну підтримку здібних та обдарованих студентів з врахуванням індивідуально-створених проявів такого феномену;
- Залучати майбутніх юристів до максимальної участі у різних правових проектах, грантах, олімпіадах, конкурсах з метою набуття досвіду розроблення стратегічних правових проектів;
- Використати максимальні можливості.
Резюмуючи викладене, слід підкреслити, що лише за створення певних умов по збагаченню навчальних програм креативних змістом є можливість підготувати вільного, творчого та здібного спеціаліста у сфері правознавства.