Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи.Типова навчальна програма
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Напрям підготовки: всі напрями
Спеціальність: для магістрів усіх спеціальностей
Тема 1.1. ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ, ЇЇ ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИ
Предмет психології вищої школи як галузь психологічної науки.
Завдання психології вищої школи відповідно до Закону України «Про вищу освіту», «Національної Доктрини розвитку освіти в Україні». Основні напрями реформування освіти ХХІ століття та проблеми сучасної психології вищої школи. Зв’язок психології вищої школи з іншими галузями психологічних знань.
Принципи психологічного дослідження: науковість, об’єктивність, поетапність. Класифікація методів збору емпіричних психологічних фактів. Методи інтерпретації одержаних даних. Етика дослідника. Поняття про методику психологічного дослідження. Дослідницькі вміння.
Тема 1.2. ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТУДЕНТСЬКОГО ВІКУ
Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості (психофізіологічні особливості, протиріччя, соціальна ситуація розвитку).
Вищий навчальний заклад – один із провідних факторів соціалізації студента як фахівця. Адаптація студента до навчання у вищій школі, види адаптації, умови ефективності.
Типологічні особливості студентів, що виявляються в навчальній діяльності та поведінці.
Врахування психологічних особливостей юнацького віку при роботі зі студентами.
Тема 1.3. ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА ЯК МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ
Навчально-професійна діяльність як провідна в студентському віці. Формування професійної спрямованості особистості студента. Розвиток «Я-концепції» як показника особистісного зростання і професійного становлення студента. Складові та функції «Я-концепції». Формування професійних та особистісних якостей майбутнього фахівця. Розвиток творчості в студентів. Самоосвіта та самовиховання студента, їх значення в його професійному зростанні. Готовність до професійної діяльності випускника.
Тема 1.4. ПСИХОЛОГІЯ СТУДЕНТСЬКОЇ ГРУПИ
Психологічні особливості студентської групи та її структура.
Рівні розвитку студентської академічної групи. Шляхи формування студентського колективу.
Соціально-психологічні явища в студентській групі та їх вплив на особистість кожного студента.
Проблема лідера та лідерства в студентській групі. Соціально-психологічний клімат у групі та його вплив на її працездатність.
Психологічні засади студентського самоврядування. Закон України «Про вищу освіту» про студентське самоврядування.
Контроль за якістю знань: контрольна робота, тести успішності.
Тема 2.1. ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ У ВИЩІЙ ШКОЛІ
Загальна характеристика навчального процесу і навчально-професійної діяльності як об’єктів управління, психологічний аналіз їх складових.
Поняття про управління в системі освіти. Опосередковане та пряме управління, їх особливості. Сутність управління навчально-професійною діяльністю студентів (соціальна нормативність навчальної діяльності, свідомий характер, власна активність, творчий підхід). Кваліфікаційна характеристика та професіограма.
Педагогічне управління навчальним процесом у вищій школі та його психологічний аналіз із позицій сучасних вимог. Управління професійною рефлексією. Педагогічний процес як цілеспрямована активна взаємодія викладача зі студентом.
Управління як контроль і оцінка навчальної діяльності студента.
Тема 2.2. ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УЧІННЯ СТУДЕНТІВ
Студент як суб’єкт власної навчально-професійної діяльності. Мотиваційна спрямованість учіння студента. Формування професійних мотивів навчання. Власна пізнавальна активність студента, її спрямованість на засвоєння професійних знань, умінь і навичок. Розвиток творчого потенціалу студентів під час навчання.
Психологічні принципи організації навчально-професійної діяльності студентів. Вимоги до навчання, вміння вчитися самостійно. Психологічні аспекти організації самостійної роботи студентів.
Критерії ефективності учіння. Причини неуспішності студентів і шляхи їх подолання.
Контроль за якістю знань: контрольна робота, тести успішності.
Тема 3.1. ПСИХОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
Єдність процесів навчання, розвитку та виховання. Сучасні вимоги до особистості фахівця з вищою освітою та завдання виховання студентів відповідно до пріоритетних напрямів реформування освіти в Україні. Мета та зміст виховання студентської молоді. Психологічні механізми формування якостей особистості та відповідні функції виховання. Психолого-педагогічна характеристика основних напрямів реалізації функцій виховання у вищому навчальному закладі.
Етапи становлення моральної свідомості студента. Критерії моральної вихованості людини.
Соціально-психологічні чинники і психологічні механізми формування національної самосвідомості студентів.
Тема 3.2. ПСИХОЛОГІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ВИКЛАДАЧА ЗІ СТУДЕНТАМИ
Роль педагогічного спілкування в розв’язанні соціально-моральних завдань професійної підготовки майбутнього фахівця. Виховна позиція викладача в педагогічній комунікативній взаємодії: розуміння, визнання та прийняття студента. Активне рефлексивне слухання та «Я-повідомлення» в комунікативній взаємодії. Діалогічне спілкування, його характеристика.
Протиріччя та бар’єри спілкування, причини їх виникнення та засоби регулювання. Особливості педагогічного конфлікту, стадії розвитку, поведінка конфліктуючих сторін. Психологічні передумови та шляхи вирішення педагогічного конфлікту.
Тема 3.4. ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ
Психологічна характеристика викладача вищої школи як особистості. Характеристика самосвідомості (рефлексивності) викладача, аналіз його професійної компетентності та майстерності. Вплив «Я-концепції» викладача на його науково-педагогічну діяльність. Науково-педагогічна творчість, її особливості. Умови імпровізації в науково-педагогічній діяльності. Культура педагогічного мислення.
Характеристика педагогічних здібностей. Особливості діяльності викладача при різних стилях взаємодії. Типологія викладачів. Педагогічна етика. Вимоги студентів до викладача.
Шляхи формування педагогічної майстерності й підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
Контроль за якістю знань: контрольна робота, тести успішності.
Педагогічний контроль за навчально-професійною діяльністю слухачів (магістрантів і аспірантів) здійснюється в таких формах:
а) поточний контроль відбувається за результатами виконання самостійних робіт (опрацювання психологічної літератури, написання рефератів, конспектування першоджерел, ведення психологічного словника, складання тестів тощо);
б) залік виставляється наприкінці семестру на основі поточного контролю з урахуванням відвідування занять, виступів на семінарах, якості самостійної навчальної роботи;
в) умовою допуску магістранта до екзамену є виконання ним усіх індивідуальних завдань. До екзаменаційного білету включається 2 теоретичні питання й одне практичне завдання.
Слухач може бути звільнений від складання екзамену за результатами його роботи впродовж семестру. Йому виставляється оцінка поточного контролю.
Критерії та норми оцінювання знань слухачів із психології вищої школи
При оцінюванні знань, умінь і навичок слухачів із психології вищої школи враховується:
1) характер засвоєння наявних знань слухача з психології (рівень усвідомлення, міцність запам’ятовування, обсяг, повнота і точність знань);
2) якість актуалізації слухачем знань із психології вищої школи (логіка мислення, аргументація, послідовність і самостійність викладу, культура професійного мовлення);
3) рівень оволодіння відомими прийомами аналізу психологічних фактів, сформованості умінь і навичок використання засвоєних знань на практиці;
4) прояв творчості й самостійності в навчально-пізнавальній діяльності;
5) якість виконання роботи (зовнішнє оформлення, своєчасність виконання, ретельність тощо).
Особливими вимогами до знань слухачів із психології вищої школи є:
- знання психологічних основ навчання і виховання у вищій школі як однієї з найважливіших передумов розвитку особистості майбутнього викладача;
- усвідомлення психологічних закономірностей формування особистості студента в період вузівського навчання;
- уміння показати можливості застосування здобутків психологічної науки для підвищення ефективності науково-педагогічної діяльності, виховання і навчання студентської молоді;
- розуміння ролі психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищого навчального закладу.
Норми оцінювання:
Оцінки «відмінно» заслуговує слухач, який виявив всебічні, систематичні й глибокі знання навчального матеріалу і вміння вільно виконувати передбачені програмою завдання, ознайомлений з основною і додатковою психологічною літературою.
Зазвичай, оцінка «відмінно» ставиться студентам, які засвоїли взаємозв’язок основних категорій і понять психології вищої школи, усвідомлюють значення наукових знань для організації педагогічного процесу та науково-педагогічної діяльності викладача, творчо використовують їх при розв’язанні ситуаційних психологічних задач.
Оцінки «добре» заслуговує студент, який виявив повне знання навчального матеріалу, успішно виконав передбачені програмою завдання, засвоїв рекомендовану основну психологічну літературу.
Як правило, оцінка «добре» виставляється студентам, які засвідчили систематичні знання із психології вищої школи і здатні до їх самостійного поповнення та оновлення під час подальшої навчальної роботи і професійної діяльності. Проте при цьому вони допустили несуттєві неточності, пропуски, помилки, які змогли самостійно виправити.
Оцінки «задовільно» заслуговує студент, який виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, потрібному для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією, частково справився з виконанням передбачених програмою завдань, ознайомлений із частиною рекомендованої основної психологічної літератури.
Зазвичай, оцінка «задовільно» виставляється студентам, які допустили суттєві помилки у відповіді на семінарському занятті, іспиті або при виконанні залікових завдань, але продемонстрували здатність усунути ці помилки за допомогою викладача.
Оцінка «незадовільно» виставляється студентові, який виявив значні прогалини в знаннях основного навчального матеріалу, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань, не знайомий з основною психологічною літературою.
Як правило, «незадовільна» оцінка виставляється студентам, в яких відсутні знання з психології вищої школи, або їх недостатньо для продовження навчання чи початку професійної діяльності.
ІV. Література до всього курсу- Закон України «Про вищу освіту».
- Національна Доктрина розвитку освіти // Освіта. – 2002. – 24 квітня – 1 травня. – С. 2-4.
- Галузинский В. М., Євтух М. В. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні. – К.: Інтел, 1995. – 168 с.
- Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. Психология высшей школы: Учеб. пособие. – 3-е изд., перераб. и доп. – Мн.: Университетское, 1993. – 368 с.
- Мороз О.Г., Падалка О.С., Юрченко В.І. Педагогіка і психологія вищої школи. – К.: НПУ, 2003. – 267 с.
- Основы педагогики и психологии высшей школы / Под ред. А. В. Петровского. – М.: МГУ, 1986. – 303 с.
- Педагогика и психология высшей школы / Под ред. С. И. Самыгина. – Ростов - на - Дону, 1998. – 544 с.
- Педагогика и психология высшей школы: Учеб. пособие / Отв. ред. М. В. Буланова-Топоркова. – 2-е изд., доп. и пер. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. – 544 с.
- Подоляк Л.Г.Юрченко В.І.Психологія вищої школи: Підручник. 3-є вид.- К.:Каравела, 2011. - 360 с.
- Подоляк Л.Г.Юрченко В.І.Психологія вищої школи: Практикум. - К.:Каравела, 2008. - 356 с.
- Практическая психология для преподавателей / М. К. Тутушкина, В. Л. Васильев, С. А. Волков и др. – М.: Филин, 1997. – 328 с.
- Слєпкань З. І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. - К.: Вища школа, 2005. – 240 с.
- Смирнов С. Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности: Учеб. пособие. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 304 с.
- Чернілевський Д.В., Томчук М.І. Педагогіка та психологія вищої школи // Навч. посібн. - Вінниця: Вінн. соц.-екон. ін.-тут Ун-ту "Україна", 2006. - 402 с.
- Якунин В. А. Педагогическая психология: Учеб. пособ. – 2-е изд. - СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 2000. – 348 с.