Огнев'юк В.О. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку (монографія)
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Монографія Огнев'юк Віктор Олександрович. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку. – К.: Знання України, 2003.–450с. є новітнім дослідженням вітчизняної сфери освіти в контексті цінностей сталого людського розвитку.
Автор на основі філософського осмислення історично зумовлених тенденцій у розвитку сучасної освіти пропонує її нову модель, що нині формується в процесі трансформації українського суспільства та глобальних змін у світі. Розрахована на філософів, політологів, істориків, працівників освіти, державних службовців, діяльність яких спрямована на розвиток системи освіти, студентів та аспірантів, яких цікавить розвиток сфери освіти.
Рецензенти:
Андрущенко Віктор Петрович – доктор філософських наук, професор
Зязюн Іван Андрійович – доктор філософських наук, професор
Михальченко Микола Іванович – доктор філософських наук, професор
- © Огнев'юк В.О., 2003
Зміст монографії
Переднє слово автора
Розділ І. Освіта в структурі українського суспільства XX століття.
Розділ II. Роль освіти у формуванні цінностей демократичного суспільства.
Розділ III. Система освіти, соціальна сфера й ринкова економіка: проблема посилення взаємодії.
Розділ IV. Освіта, наука й новітні технології в структурі пріоритетів XXI ст.
Розділ V. Освіта й культура в контексті сталого розвитку суспільства.
Розділ VI. Цінності освіти як філософський чинник сталого розвитку.
Розділ VII. Інтеграційні горизонти української освіти: відкритість системи й пріоритет національних інтересів.
Післямова
Література
Переднє слово автора
Шановний читачу! Мене тішить, що Ви зацікавились пропонованою книгою, бо вона є так би мовити теоретичним підсумком моєї діяльності, відбиттям безпосередньої причетності до розвою освітянства і як вчителя, і як директора школи, і як заступника Міністра освіти і науки України. Розмірковуючи над феноменом освіти в життєдіяльності окремої людини й суспільства в цілому, інколи відчуваю спокусу українське поняття освіта (від укр. світло, світоч, свічадо) протрактувати у латинському варіанті: «os»–кістяк, хребет, основа і «vita» – життя. Таке тлумачення цього поняття, мабуть, ще більш достеменно розкриває глибоку, а може навіть, визначальну роль освіти в духовному, політичному й економічному поступі будь-якої цивілізації.
Генеза освіти у XX ст., як і більш далекі у часовому вимірі етапи її становлення, нові трансформації (скажімо – на зламі другого й третього тисячоліть) та взаємозв'язок з розвитком громадянського суспільства, ринковою економікою, соціальною сферою, наукою, культурою, духовним світом людини, глобальними перетвореннями у життєдіяльності сучасної цивілізації, дають можливість скристалізувати новітнє бачення взаємозумовлених впливів в системі «людина–освіта–суспільство–природа».
Аналітична ретроспектива різних періодів та аспектів розвитку освіти в Україні та стратегічний прогноз дозволяють визначити взаємозумовленість її становлення із суспільними перетвореннями та обґрунтувати логічність переходу до інноваційної освіти як важливої складової підготовки людини до самостійної діяльності в динамічно змінюваному суспільстві, спрямованої на часткове випередження суспільно-економічних трансформаційних процесів.
На основі ґрунтовного аналізу зазначеного феномена пропонується висновок, що зміст і методи освіти, відповідно сформоване педагогічне середовище можуть сприяти утвердженню високих цінностей, високодуховної культури, оновленого суспільства, а відтак нової людини, яка уособлює гармонійну єдність природного, духовного і суспільного витоків, оскільки людина є частиною як природи так і соціального світу.
Наукова мета цієї книги – пошук закономірностей, що визначають зміст освіти й характер її трансформації під впливом соціально-економічних, науково-технологічних, національно-культурних (в тому числі – глобальних) факторів, інтересів суспільства загалом й особистості.
Автор прагнув розкрити механізми, що визначають вплив освіти на утвердження філософії сталого людського розвитку, його нових пріоритетів. Не абсолютизуючи аксіологію людини, але виокремлюючи її як рівновелику цінність, суспільна думка має повернутись до особистості, її проблем у швидкоплинному сьогоденні. Саме під таким кутом зору в монографії подано проблеми, що водночас розкривають потенції освіти та її практичну ефективність.
Соціальне завдання пропонованого дослідження – сприяти модернізації вітчизняної освіти відповідно до потреб розвитку особистості й суспільства, динамізації соціокультурних змін, утвердженню пріоритетного розвитку освіти як важливого чинника утвердження сталого людського розвитку.
При цьому автор переконаний, що непрофесійне ставлення до освіти як до невиробничої й затратної сфери суспільної діяльності, є рудиментом минулого і не може в подальшому бути визначальним в освітній політиці держави, що прагне до гармонійного й динамічного розвитку. Подолання цього стереотипу й визнання освіти одним з найефективніших щодо віддачі капіталовкладенням, що відтворює й примножує інтелект нації, стає визначальним фактором оновлення всієї сукупності суспільних відносин та інтеграції України до європейського цивілізаційного простору.
Це дослідження є спробою розробки нового бачення сутності і функцій освіти в XXI столітті, коли освіта стає безпосереднім могутнім фактором перетворення світу і людини.
Повна версія книги
З повним текстом книги можна ознайомитися, звантаживши монографію за посиланням: Монографія "Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку" (скачати весь текст книги)