Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Мельник Олександр Миколайович (Melnyk Oleksandr) - кандидат педагогічних наук, доцент, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, м. Запоріжжя.

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Основна частина 3 Висновок 4 Список використаних джерел

Постановка проблеми

Ефективність роботи вчителя Нової української школи значною мірою визначається рівнем сформованості його професійної компетентності. Одним із шляхів розвитку професійної компетентності вчителя є післядипломна педагогічна освіта. Актуальність проблеми якісної післядипломної педагогічної освіти вчителів, ефективності освітнього процесу як необхідної умови досягнення зазначеної мети, висуває вимоги і до управління освітнім процесом, вичлененням та аналізом факторів, які визначають його якість.

У «Словнику української мови» якість розглядається як «внутрішня визначеність предмета, яка становить специфіку, що відрізняє його від усіх інших» [1, с.638].

Досягнення характеристик якості залежить від управління, що забезпечує їхні величини, комплекс і сполучення. Якість розглядається не тільки як результат діяльності, а і як можливості його досягнення у вигляді внутрішнього потенціалу та зовнішніх умов, а також як процес формування характеристик.

Основна частина

Освіта, як і будь-який процес або результат діяльності людини, має визначену якість. Найбільш точним у концептуальному розумінні є таке визначення якості освіти: «Якість освіти – це комплекс характеристик освітнього процесу, що визначають послідовне та практично ефективне формування компетентності та професійної свідомості» [2, с.935]. Тут можна виділити три групи характеристик: якість потенціалу досягнення мети освіти, якість процесу формування професіоналізму та якість результату освіти.

Отже важливо теоретично дослідити фактори, що визначають якість освіти.

Найбільш поширеним із застосовуваних у вирішенні даного завдання є моделювання. Педагогічний зміст моделі полягає в тому, що вона дозволяє виділити актуальні та перспективні завдання освітнього процесу, виявити, вивчити та науково обґрунтувати умови можливого зближення між вірогідними, очікуваними та бажаними змінами об’єкта, що вивчається.

Проблеми створення моделей компетентного учня і випускника школи, розвитку професійної компетентності вчителя школи, професійної компетентності директора школи, моделі шкіл та експериментальної школи найбільш повно і системно, на нашу думку, висвітлені у працях Є.М. Павлютенкова [3]. Модель (в перекладі із французького – міра, мірило, зв'язок, умовний образ) – у широкому розумінні – це будь-який образ (мисленнєвий або умовний: опис, схема, графік тощо) певного об'єкта, процесу або явища («оригіналу» даної моделі), який використовується в якості його «заступника», «замінника», «представника» [4, с.443].

Створення і функціонування моделей відбувається у процесі моделювання – дослідження певних явищ, процесів або систем об'єктів шляхом побудови та вивчення їх моделей.

Пропонуємо описову модель забезпечення якості освіти у післядипломній педагогічній освіті.

Якість освіти забезпечується:

• якістю змісту освіти : стандартів, освітньо-професійних програм;

• якістю освітнього процесу;

• якістю освітніх технологій;

• якістю педагогічних кадрів;

• якістю здобувачів освіти;

• якістю ресурсного забезпечення.

Якість змісту освіти, стандартів, програм визначається:

• удосконаленням змісту післядипломної освіти шляхом розроблення та оновлення освітньо-професійних програм, програмно-методичного забезпечення викладання навчальних курсів у відповідності до мети, завдань та особливостей організації освітнього процесу в Новій українській школі;

• впровадженням тренінгів, навчальних курсів за вибором слухачів з метою задоволення їх освітніх запитів;

• наближенням змісту навчальних проектів до розв’язання реальних практичних проблем.

Якість освітнього процесу реалізується:

• цілеспрямованою роботою всіх структурних підрозділів інституту із створення оптимальних умов для організації освітнього процесу;

• впровадженням моніторингу якості надання освітніх послуг: ефективності проведення навчальних занять, тренінгів, проектів, педагогічної практики, майстер-класів, консультацій, рівня майстерності та результативності діяльності викладачів;

• наближенням змісту навчального матеріалу до практики роботи початкової школи;

• мотивацією навчальної діяльності здобувачів освіти;

• реалізацією триєдиної мети занять – освітньої, розвивальної, виховної;

• інтеграцією знань зі споріднених навчальних дисциплін;

• доцільним добором змісту заняття, виділенням головного;

• проблемним характером викладу навчального матеріалу, активними методами навчання;

• підвищенням ефективності практичних занять для формування інтегрованих професійних умінь;

• зміною позиції викладача – співпраця із здобувачами освіти, керівництво їх навчально-пізнавальною діяльністю;

• забезпеченням дієвого контролю стану викладання навчальних курсів, дотримання державних вимог до змісту і рівня навчальних досягнень здобувачів освіти шляхом планового вивчення стану їх викладання, підвищення відповідальності викладачів за результативність навчання, планування до розгляду питань якості навчання на засіданнях кафедр, методичної та наукової ради, рефлексією навчальних досягнень;

• розробленням єдиних вимог та критеріїв оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти;

• удосконаленням методики та результативності проведення комп’ютерного виміру вхідного та вихідного рівня підготовленості здобувачів освіти.

Якість освітніх технологій визначається:

• впровадженням сучасних інформаційно-комунікаційних, проектної, особистісно орієнтованої технологій, інтерактивних форм і методів навчання, діяльнісного та компетентнісного підходів до організації та проведення освітнього процесу;

• наповненням сайтів кафедр матеріалами, завданнями для самостійної роботи здобувачів освіти, дистанційного контролю, пропедевтичного навчання.

Якість педагогічних кадрів залежить від:

• системи роботи із підвищення фахового рівня викладачів інституту;

• створення умов для навчання викладачів у магістратурі, аспірантурі, вибору форм і видів підвищення фахової майстерності;

• відслідковування професійного зростання викладачів, систематичне заслуховування виконання індивідуальних планів роботи, проведення майстер-класів, творчих звітів, презентацій досвіду роботи викладачів, висвітлення наукових та методичних доробків викладачів у фахових та професійних виданнях;

• запровадження рейтингової оцінки діяльності викладачів інституту, врахування її при проведенні атестації, формуванні навчального навантаження, стимулювання успіхів у роботі;

• впровадження в практику роботи анкетування «Викладач очима здобувачів освіти»;

• планування і проведення науково-практичних семінарів, тренінгів, майстер-класів, зустрічей з науковцями, обміну досвідом із колегами з інших кафедр, підрозділів;

• планування та сумісного проведення засідань кафедр за спільною проблематикою.

Якість здобувачів освіти визначають фактори:

• суб'єктна позиція здобувачів освіти в освітньому процесі;

• сформованість мотивів у професійному та особистісному самовдосконаленні, підвищенні власного фахового рівня;

• чітке усвідомлення змісту і способів виконання самостійної роботи;

• підготовка та захист кожним здобувачем освіти творчих, дослідницьких завдань різного рівня складності;

• стимулювання успіхів здобувачів освіти, використання викладачами механізмів формувального оцінювання;

• діалогічне спілкування в освітньому процесі, впровадження ідей педагогіки співпраці.

Якість ресурсного забезпечення визначається:

• забезпеченням здобувачів освіти сучасними підручниками, посібниками, методичною літературою, періодичними виданнями, створенням умов для самостійної роботи ;

• створенням освітнього середовища згідно із вимогами Нової української школи;

• використанням сучасних засобів навчання, роздаткового матеріалу, характерного для освітніх осередків класу початкового навчання, засвоєння методики його використання;

• удосконаленням методичного забезпечення організації самостійної роботи здобувачів освіти, використанням інформаційно-комунікаційних технологій при її організації;

• безперебійним доступом здобувачів освіти до мережі «Інтернет», сайту кафедри, інституту;

• поповненням відеотеки позитивного досвіду, записів уроків і занять вчителів початкових класів міста, області;

• створенням сприятливого санітарно-гігієнічного режиму, естетичного оформлення навчальних кабінетів і лабораторій.

Висновок

Отже, досягнення мети і завдань діяльності педагогічного колективу визначається злагодженою роботою усіх компонентів складної системи «освітній процес», узгодженням діяльності структурних підрозділів інституту, забезпеченням ефективного управління.

Список використаних джерел

1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І.К.Білодіда. – К. : Наукова думка, 1970 – 1980 . – Т.11. – С. 838.
2. Енциклопедія освіти / АПН України; головн. ред. В. Г. Кремінь. Київ : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
3. Павлютенков Є.М. Мистецтво управління школою / Є.М. Павлютенков. – Х. : Вид.група «Основа», 2011.
4. Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука, Київ, 1974. – С. 443.

---

---