Кравченко А.П. Роль профорієнтації у професійному самовизначенні в умовах інформаційної війни
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Кравченко А.П., студент спеціальності "Психологія", Навчально-науковий гуманітарний інститут Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, м. Київ.
Науковий керівник: Бєлавіна Т.І., кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри психології та педагогіки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, м. Київ.
Зміст |
Постановка проблеми
Проблема професійного самовизначення особи є досить актуальною на сучасному етапі розвитку особистості в умовах інформаційної війни. Зміни в нашій державі відбуваються в економічній, культурній, соціальній та інших сферах, які зумовлюють необхідність удосконалення існуючих форм і методів підготовки учнівської молоді до самостійного і свідомого вибору подальшого професійного шляху. Підлітковий період та юність дуже важливі в житті людини, яка дорослішає, тому що – це період особистісного самовизначення. Самовизначення соціальне, особистісне, професійне, духовне і практичне – є основним завданням юнацького віку. У основі процесу професійного самовизначення лежить вибір майбутньої сфери діяльності. Проте професійне самовизначення пов'язане з пошуком відповіді на питання: ким бути? Яким бути? По суті, це проектування майбутнього і визначення життєвих перспектив [1].
Проблема професійного самовизначення пов'язана з існуванням протиріччя між системою зовнішніх стимулів, спонукань до пошуку майбутньої сфері діяльності, що характеризують досі недосконалу практику роботи шкіл з профорієнтації, і системою реально діючих мотивів старшокласників.
Аналіз результатів дослідження
Загальним теоретичним, психолого-педагогічним та організаційним проблемам підготовки молоді до вибору майбутньої професії, її професійного самовизначення присвячені дослідження К. Абульханової-Славської, В. Мадзігона, Є. Клімова, М. Захарова, Г. Костюка, Є. Павлютенкова, В. Сидоренка, В. Синявського, С. Чистякової, Ю. Гільбуха, B. Моляко, В. Чебишевої, І. Баріхашвілі та інших. Деякі дослідники розглядають формування професійного самовизначення особистості не як одиничне явище вибору, а як тривалий процес її розвитку в рамках майбутньої професійної діяльності (О. Асмолов, Н. Касаткіна, І. Кон, Т. Кудрявцев, М. Пряжніков та ін.). Особливості здійснення профорієнтаційної роботи та підготовки учнівської молоді до професійного самовизначення у процесі трудової підготовки розкрито у працях В. Сидоренка. Також привертають увагу й зарубіжні дослідження в галузі професійного самовизначення та професійної орієнтації (А. Маслоу, С. Фукуяма, Д. Голанд, Д. С’юпер та інші). [2].
У цих науковців простежується дещо спільне розуміння професійного самовизначення молоді як усвідомлення особою себе суб’єктом певної професійної діяльності з одного боку та передбачає оцінювання старшокласником власних ресурсів і співвіднесення власних можливостей із вимогами професії з іншого; усвідомлення старшокласником своєї ролі у певній системі соціальних відносин, цінностей та своєї відповідальності за успішну реалізацію своїх можливостей, а також за самореалізацію поведінки, спрямованої на досягнення поставленої мети [3].
Проте, незважаючи на рівень наукової розробленості проблеми самовизначення, зокрема професійної, на сьогоднішній день залишається актуальною проблема організації цілеспрямованої кваліфікованої психологічної допомоги з професійного самовизначення у ранньої юності, а саме організації профорієнтації старшокласників. Безумовно, професійне самовизначення – це процес активного і свідомого пошуку людиною свого місця у світі професій, вироблення свого ставлення до усіх професій в цілому і до конкретної, обраної нею самою, майбутньої професійної діяльності. Цей процес пошуку триває протягом усього життя людини: від виникнення професійних спрямувань та намірів до виходу з трудової діяльності [4].
Не викликає сумніву, що головною умовою успішного професійного самовизначення є повноцінний психічний і особистісний розвиток школяра, сформованість його мотиваційної сфери, наявність розвинених інтересів, нахилів і здібностей, достатній рівень самосвідомості. Тому робота з підготовки учнів до вибору професії повинна стати органічною частиною всього навчально-виховного процесу і починатися вже в молодших класах Адже відомо, що професійний інтерес до тих або інших видів професійної діяльності у людини починає формуватися ще в початковий період шкільного навчання. А саме, перші кроки професійного становлення особистості дитини робляться ще на уроках праці [5].
Основним моментом у процесі професійного самовизначення є розуміння соціально – економічних умов, в яких здійснюється свідомий вибір професії, а головне – усвідомлення людиною своїх особистісних характеристик та можливостей, обізнаність щодо вимог, які ставить професія перед людиною, тому що будь-які, навіть самі масові професії висувають свої вимоги до наявності й розвитку тих або інших психофізіологічних якостей [6].
Крім того, успішність учнів залежить значною мірою від розвитку навчальної мотивації, а не тільки від природних здібностей. За певних умов, зокрема, при високому інтересі особистості до конкретної діяльності, може включатися так званий компенсаторний механізм. Недолік здібностей при цьому компенсується розвитком мотиваційної сфери - інтересом до предмета, усвідомленістю вибору професії тощо, і школяр домагається значних успіхів [7].
Висновок
Отже, психологічний зміст професійного самовизначення полягає не просто у виборі конкретної професії, а в знаходженні особистісних основ цього вибору, що суб'єктивно переживається як пошук покликання, що відповідає потребі зрозуміти себе та відшукати сенс свого життя.
Відтак, профорієнтація у професійному самовизначенні може бути спрямована по-перше, на реалізацію соціальних мотивів юнаків, по-друге, на їхню самореалізацію і розвиток індивідуальних здібностей, по-трете, на формування прагнення до задоволення матеріальних потреб. Рівновага цих мотиваційних складових буде сприяти розвитку гармонійної і цілісної особистості.
Список використаних джерел
- Коропецька О.М. Профорієнтація та профвідбір : навчальний посібник / Коропецька О.М. – Івано-Франківськ, 2005. – 236 с.
- Рабочая книга школьного психолога. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.persev.ru/book/rabochaya-kniga-shkolnogo-psihologa.
- Захаріяш Л. П., Бєлавіна Т. І. Соціально-психологічні особливості професійного самовизначення сучасного старшокласника / Л. П. Захаріяш, Т. І. Бєлавіна // Професійна психологія: реалії та перспективи розвитку: зб. матер. конф.: статті / За заг. ред. проф. Ж. Вірної. – Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2008. – С. 67-72.
- Баріхашвілі І. Психологічні основи профорієнтації і професійного самовизначення : навч.-метод. посібник / Баріхашвілі І., Ворона М., Старіков І. – Миколаїв : Атол, 2006. – С. 57-64.
- Пряжников Н. С. Теория и практика профессионального самоопределения : учебное пособие / Пряжников Н. С. – М. : МГППИ, 1999. – 97 с.
- Заєць І. В. Науково-методичне забезпечення профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю в загальноосвітніх навчальних закладах / І. В. Заєць // Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання населення : матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (24 листопада 2011 р., м. Київ): у 2 ч. – Ч. 1. / уклад. : Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г. Авдєєв та ін. – К.: ІПК ДСЗУ, 2011. – С. 48-57.
- Кавецький В. Мотиваційна основа вибору професії школярами / В. Кавецький // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2009. – № 3. – С. 29-32.