Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Коваленко І.В., студентка спеціальності "Психологія", Навчально-науковий гуманітарний інститут Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, м. Київ.

Науковий керівник: Бєлавіна Т.І., кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри психології та педагогіки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, м. Київ.

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Аналіз результатів дослідження 3 Висновок 4 Список використаних джерел

Постановка проблеми

На зміну монологічної комунікації у минулому прийшов діалогічний характер інформаційного простору та зумовив інші завдання соціуму: потрібно об’єднувати рівноцінних відносно автономних комунікаторів у соціальні групи з єдиними типами поведінки. Основним засобом такої комунікації сьогодення стає вже не примус, а переконання, навіювання з метою зміни поведінки, зокрема споживчої. Важливу роль у вирішенні проблеми відіграє реклама, як особливий від інформаційного забезпечення. Ми розглянемо питання про вплив реклами на харчову поведінку на прикладі споживання цукру та продуктів з його підвищеним змістом. Рекламою є процес впливу однієї групи людей на іншу з метою активації у неї певного ставлення до об’єкту рекламної діяльності та сприяння утворенню активних реакційних дій спрямованих безпосередньо на об’єкт [5, c. 33].

Аналіз результатів дослідження

Реклама – один з найпоширеніших видів інформації, з яким ми стикаємося, іноді навіть і не підозрюючи, що перед нами рекламний трюк. Наприклад, коли ваш улюблений актор в телевізійному шоу або кіно п’є «Пепсі», палить «Мальборо» або слухає музику з плейєром фірми Sony, щоб в кадр потрапила саме його продукція, виробник, швидше за все, виклав агенту по рекламі кругленьку суму [6].

Раціональне використання навіть невеликої кількості інформації з посиланням на потреби і запити аудиторії може підвищити ефективність рекламного проекту і відповідно успіх продукту на ринку. Рекламодавці використовують цілий ряд різних методів і прийомів, які впливають на різні психічні структури людини, як на свідомому, так і на несвідомому рівні:

• метод переконання;

• метод навіювання;

• психоаналітичний метод;

• метод нейролінгвістичного програмування;

• метод лінгвістичного маніпулювання.

Реклама все більш агресивно втручається в наше життя, проникаючи в усі його сфери, особливо в сферу харчування. Основна мета і призначення комерційної реклами полягає в стимулюванні продажів зараз, або в майбутньому тих, чи інших товарів та послуг [2, c. 89]. Тобто реклама направлена на те, щоб продати певний продукт, незважаючи на те, корисний він чи ні.

Останнім часом дуже бурхливо йдуть дискусії з питання «вживання цукру», шкідливий він чи ні, чи впливає негативно на фізичне та психічне здоров’я людини. Хоч ця тема дуже часто обговорюється на телебаченні та в соціальних мережах, ми все одно не отримуємо чіткої відповіді. Можливо тому, що це справа великих харчових корпорацій, які не хочуть, давати справжню інформацію, адже цукор – це джерело, життєва сила майже всіх продуктів, а особливо таких корпорацій як: Coca-Cola Company, Groupe Danone S. A, Mars Incorporated і багато інших. І якщо коли небудь хтось зможе зв’язати цукор з хворобами, то ці корпорації зникнуть. Тому їх задача – довести всім іншим, що у цьому питанні немає однозначної думки [8].

Цукрові корпорації використовують замовні дослідження, в яких вченні неоднозначно відповідають, на запитання про шкоду цукру. Наприклад Джон Сівенпєпер лікар та вчений, в своєму інтерв’ю зізнався – «Ми отримуємо необмежене фінансування наших досліджень від Coca-Cola, і це означає, що вони диктують питання, на які ми маємо відповідати, як проводити дослідження, і які мають бути результати, та наші тарифні плани» [8].

Відзначимо, для здорового функціонування організму, людині потрібна не сахароза (цукор), а фруктоза і глюкоза отримана з натуральних продуктів і в певній кількості, 50 г. в день. Але завдяки нав’язаними рекламою стереотипа ми ми вживаємо значно більше цукру та цукровмісних продуктів ніж потребуємо. Наприклад, звичайна 330-мл склянка «Кока-коли» або «Пепсі», які широко рекламуються, вміщує 35 г цукру, або майже дев’ять чайних ложок. Курка, приготована під солодким соусом, також може містити понад 22 г цукру – або п’ять з половиною чайних ложок [4]. Цукор використовується у консервації овочів та фруктів, також немала кількість цукру використовується для випікання хлібу тощо.

Психолог та дієтолог Тетяна Годарт у своїх популярних інтернет публікаціях відмічає що постійне вживання солодкого «провокує регулярний викид ендорфінів, організм перестає виробляти їх природним чином. Настає реальне пекло. Самооцінка, працездатність і настрій починають прямо залежати від шматочка цукру, або вчасно поглиненої шоколадки. Солодке – екстаз – самобичування – дратівливість і злість – туга – солодке. І так по колу» [3].

«Немає цукру – немає ендорфінів. Щоб вони знову почали нормально вироблятися, організму потрібно перебудуватися, а на це потрібен час. У цей період виникають перепади настрою, дратівливість, агресивність. Як наслідок – реальна небезпека особистих конфліктів, проблем на роботі, погіршення здоров’я» – пише дієтолог та психолог Тетяна Годарт [3].

«Переїдання цукру може справляти на мозок вплив дуже подібний до впливу наркотичних речовин» – вважає Барт Хобель і його команда з факультету психології Прінстонського університету (Department of Psychology, Princeton University) [7]. Він розповів, що, за результатами експерименту, непомірне вживання підсолодженої води викликало у щурів поведінкові, і, навіть, нейрохімічні зміни, подібні до змін під впливом наркотичних речовин у людей і тварин. «У цих тварин з’являлися ознаки, які нагадували наркотичну залежність», – говорить Б. Хобель. До речи, сам по собі цукор такої дії не справляє, вона виявляється тільки в результаті його непомірного вживання.

«Ми поки не можемо говорити про людей, але результати свідчать про існування зв’язку між наркотичною залежністю від речовин, що традиційно відносяться до наркотиків, і ненормальною пристрастю до природних продуктів харчування, в нашому експерименті – до цукру» – вважає Барт Хобель. На його думку, результати дослідження можуть мати значення для людей, що стра- ждають розладами травлення, зокрема булімією [7].

Крім того, як зловживання цукру, так і недостатність негативно впливає на психологічний стан людини. Професор комунікації та психології у Державному університеті штату Огайо – Бред Дж. Бушман – у 2014 році досліджував зв’язок низького рівня глюкози з більшою агресією у подружніх пар. «Одним із можливих факторів насильства є поганий самоконтроль, самоконтроль вимагає енергії, частина якої забезпечується глюкозою» – пише Бред Дж. Бушман [1].

У дослідженні Бреда Бушмана прийняли участь 107 гетеросексуальних подружніх пар (середній вік 35,6 ± 10,9 у (СД); 78% білих), які були одружені в середньому 12 років. Упродовж 21 дня вони вимірювали два рази на день рівень глюкози, зранку та ввечері, значно понизивши рівень глюкози у їхньому харчуванні. Щоб виміряти агресивні пориви, учасники кожного вечора впихали у ляльки вуду шпильки, які представляли їх чоловіка/дружину, залежно від того, як вони злились один на одного. Як і очікувалося, чим нижче був рівень глюкози в крові, тим більша кількість учасників зафіксувала більшу кількість шпильок у ляльці вуду. Результати цього дослідження демонструють, що низький рівень глюкози впливає на самоконтроль та агресію [1].

Досліджуючи актуальне запитання про наслідки «вживання цукру», ми дійшли висновку, що цукор впливає на фізичний та психологічний стан людей. Надмірна кількість цукру, викликає перепади настрою, дратівливість, агресивність, а недостатній рівень глюкози у крові негативно впливає на самоконтроль та агресію.

Висновок

Отже, реклама призначена для формування уніфікованої думки та поведінки людей, а також переважно для зміни поведінки споживача, її основними засобами є переконання, навіювання. Завдяки нав’язливому формуванню стереотипів поведінки, вона чинить той чи інший вплив. Цей ефект виявляється на поведінці – людина купує рекламований товар, часто навіть не знаючи його властивостей, корисності або шкідливості, вважаючи, якщо цю продукцію рекламують на кожному кроці, значить вона смачна, і не несе загрози життю.

Відтак, інформація, яку розповсюджує ЗМІ, часто вигідна не споживачам, а рекламодавцям, які показують лише красиву картинку, вмовлять купити той чи інший товар, так, що ми і не усвідомлюємо, як нами маніпулюють використовуючи психологічні методи.

Реклама переважно не містить цю інформацію про шкідливість продукту, що може не відповідати нормам психогігієни, крім того відсутність таких попереджень є порушенням прав споживача.

Фізичне та психічне здоров’я знаходиться у полі відповідальності особи, яка підлягає впливу інформаційного простору, зокрема реклами, та значною мірою залежать від свідомого, критичного ставлення людей до агресивного, нав’язливого рекламного поля та самовиховання стійкості до нього.

Список використаних джерел

1. Бушмен Б. Дж., ДеВолл, RS Jr. & Hanus, MD. Низька глюкоза пов’язана з більшою агресією у подружніх пар. Праці Національної академії наук (PNAS), 111 (17), 6254-6257.
2. Веркман З., Каспер Дж. Товарные знаки. Сознание, психология, восприятие / Пер. с англ. В.В. Боброва. – М.: Прогресс, 1986. – 518 с.
3. Громова Т.Г. Як цукор впливає на мозок, тіло і психіку: п’ять шокуючих фактів. URL: https://nv.ua/ukr/style/blogs/jak-tsukor-vplivaje-na-mozok-tilo-i-psihiku-p-jat-shokujuchih-faktiv-2020438.html (дата звернення 21.02.2018)
4. Крістін Дж. Скільки треба їсти цукру URL: http://www.bbc.com/ukrainian/health/2014/06/140626_sugar_eating_ms(дата звернення 19.02.2018).
5. Мельникова О.Т. Потребительское поведение: теория и действительность / В кн. Социальная психология в современном мире / Под ред. Г.М. Андреевой, А.И. Донцова., 2002. – С. 258.
6. Харрис Р. Психология массових коммуникаций.– СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 448 с.
7. Хобель Б. Цукор – наркотик, що викликає звикання. URL: https://health.unian.ua/country/191670-tsukor-narkotik-scho-viklikae-zvikannya.html (дата звернення 21.02.2018).
8. Damon G. That Sugar Film. URL: https://www.imdb.com/title/tt3892434/ (дата звернення 22.02.2018).

---

---