Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Джежер-Личова Світлана Миколаївна - Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла- садок) № 1"Малятко"Сватівської міської ради, вихователь дошкільного закладу, м. Сватове, Луганської обл.

У статті з’ясовано значення використання новітніх технологій STREAM-освіта, Освіта для сталого розвитку. За допомогою яких діти не тільки отримувати знання про навколишній світ, а й вміють їх використовувати, шукати і знаходити, спираючись на ці знання, виходи з проблемних ситуацій, здійснювати нові маленькі відкриття для себе, а в майбутньому, можливо, і для всього людства.

Ключові слова : інформаційно- комунікативні технології, STREAM-освіта, сталий розвиток, інженерне мислення, ціннісні орієнтації.

Зміст 1 Постановка проблеми в загальному вигляді 2 Аналіз досліджень і публікацій 3 Формулювання цілей статті 4 Виклад основного матеріалу дослідження 5 Висновок 6 Список використаних джерел

Постановка проблеми в загальному вигляді

STREAM-освіта – інтегрований підхід до освіти, яких передбачає формування уявлень та вмінь дітей у галузях природничих наук, технологій, читання та письма, інженерії, мистецтва, математики; акцентує увагу на вивченні точних наук, виховує культуру інженерного мислення. Це позитивно впливає на розвиток мислення дитини дошкільного віку, оскільки наочно-образне мислення, здійснюється на основі перетворення образів-сприйняття в образи-уявлення, подальшої зміни, перетворення і узагальнення предметного змісту уявлень.

Наочно-образне мислення є важливим видом мислення протягом всього життя, а для деяких професій (письменник, модельєр, дизайнер, архітектор тощо) є провідним. Наочно-образне мислення дає змогу людині не лише споглядати і пізнавати, а й змінювати світ, мати користь з явищ природи, створювати нові предмети, і при цьому не зашкодити навколишньому середовищу [4].

Переваги STREAM-освіти:

• навчання за темами, а не за предметами: дитина бачить зв’язок між науками, навчання стає насправді системним;

• використання знань у повсякденному житті;

• розвиток критичного мислення та вміння вирішувати проблеми;

• надання впевненості у власних силах;

• комунікація та командна робота;

• розвиток інтересу до технічних дисциплін;

• креативні та інноваційні підходи до проектної та дизайн-діяльності.

STEAM -освіта -це «навчанням навпаки». Не «від теорії до практики», а " від практики до теорії". Спочатку – гра, придумування, майстрування пристроїв, механізмів, а вже потім, у процесі цієї діяльності – опанування теорії і нових знань.

Аналіз досліджень і публікацій

На сьогоднішній день STEM є одним з головних трендів освітньої політики багатьох розвинутих країн світу. Зазначений напрям в освіті дає можливість у навчальних програмах посилити природничо-науковий компонент. Багато країн світу, у тому числі і розвинуті економічні держави, такі як США і Європейський союз (ЄС), трансформують свої системи освіти, щоб бути конкуренто спроможними у вік інновацій [7; 8].

Результати досліджень сучасних науковців (Н. Гавриш, І. Кіндрат, К.Крутій та ін.) доводять, що в умовах інтеґрованого підходу взаємопроникнення й систематизація знань дітей, становлення в них цілісної та багатовимірної картини Всесвіту, розвиток пізнавальних здібностей, гнучкого мислення, умінь і навичок відбуваються ефективніше. Також для дошкільників є характерним домінування процесів інтеґрації (синтезу) над процесами диференціації (аналізу). Отже, для цієї вікової категорії органічним є інтеґрований підхід до змісту освіти.

Тому саме базуючись на принципі інтеграції забезпечується освітній доведено, що STEM-ocвiтa мaє пoчинaтиcя з дoшкiльнoгo вiку i пpoдoвжувaтиcя в cтудeнтcькi poки. Кpiм тoгo, paннє зaлучeння в STEM мoжe пiдтpимaти нe лишe poзвитoк кpeaтивнoгo миcлeння тa фopмувaння кoмпeтeнтнocтi дocлiдникa, a й cпpияти кpaщiй coцiaлiзaцiї ocoбиcтocтi, тoму щo poзвивaє тaкi нaвички, як cпiвpoбiтництвo, кoмунiкaтивнicть, твopчicть.

Формулювання цілей статті

Мета статті – проаналізувати результативність сучасних наукових підходів до проблеми впровадження STREAM-освіти в роботу з дітьми старшої групи природничо-екологічного спрямування КЗДО № 1 "Капітошка", м.Сватове, Луганської області для підготки їх до навчання у школі.

Виклад основного матеріалу дослідження

"Скажи мені і я забуду, покажи мені і я запам`ятаю, дай мені зробити і я зрозумію" (Конфуцій)

Cтpiмкий poзвитoк IT-гaлузi, нaнoтeхнoлoгiй виявляє пoтpeбу у дocвiдчeних фaхiвцях, a тому виникaє ocвiтня потреба у навчанні дітей тeхнiчним диcциплiнaм – мaтeмaтицi, фiзицi, iнжeнepiї, пpoгpaмувaнню. Мaйбутнє дepжaви зaлeжить вiд якocтi ocвiти, тoму вoнa пoвиннa бути випepeджувaльнoю, вiдпoвiдaти тeндeнцiям poзвиткy cycпiльcтвa в мaйбутньoмy.Oдним iз нaпpямкiв iннoвaцiйнoгo навчання є cиcтeмa нaвчaння STEM (Science-нaукa, Technology-тeхнoлoгiя, Engineering- iнжeнepiя, Mathematics-мaтeмaтикa), що дає змогу дітям poзвивaти лoгiчнe миcлeння тa тeхнiчну гpaмoтнicть, вчитися виpiшувaти проблемні питання. Діти відчувають важливість своєї думки, cтaють нoвaтopaми, винaхiдникaми.

Цей напрям освіти поєднує в собі завдання з формування в дітей загальних наукових уявлень про світ з умінням експериментувати, конструювати, спілкуватися.

Я вважаю, що одним із ефективних засобів впровадження STREAM-освіти є дитяча дослідницька діяльність, яка спрямована на отримання самостійних результатів під керівництвом вихователя. Довготривалий експеримент «Що Землі подобається, а від чого вона хворіє?» (закопування пластику, скла, паперу, заліза, тканини, харчових відходів). Вихованці з'ясували, яке сміття зникає, а яке залишається на довгі роки, шкодячи природі та людям ). В результаті дослідницької діяльності і спостережень, ми прийшли до висновку, що сміття штучного походження засмічує навколишнє середовище, його потрібно збирати в спеціально відведені місця (сміттєві баки тощо), або використовувати в якості вторинної сировини для виготовлення виробів.

Тому в старшій групі "Капітошка" була створена та функціонує STREAM- лабораторія «Юні науковці» з "експериментальними міні- лабораторіями "Рослинна лабораторія" - ( город на підвіконні з дослідженням проростання насіння та росту овочів в різних умовах - ґрунт, вода, парник, без ґрунту, світла;туалетний папір, поролон. "Зоолабораторія"(морська свинка, хом`ячком, равлики Хаатіни, акваріуми з рибами та черепахою)- як реагують на турботу, що потрібно для комфортного життя та розмноження, який корм до вподоби. Для формування нестандартного мислення, діти разом з вихователем проводять дослідницьку діяльність, слухають проблеми придуманих героїв, шукають шляхи їх вирішення. А для бажання пізнавати світ та робити відкриття, уміння спостерігати за рослинним та тваринним світом, відкривають таємниці води,повітря, грунту, піску, рослин,молока та таке інше. Наприклад, знайомство з " Таємницями паперу".

Як, із чого виготовляють папір? Які види? (господарсько-побутовий, кольоровий, офісний, офсетний, пакувальний, гофрований, пергаментний, газетний, шпалерний, спеціальний папір для виготовлення грошей).Які властивості? (тонкий, товстий, міцний, цупкий, гладенький, глянцевий, рветься,мнеться, згинається, ріжеться, промокає, втрачає свою форму). Самостійно виготовили папір з відпрацьовано матеріалу та дослідили, як використовується папір в побуті людей та іграх дітей. Створили міні- музей паперу та виробів з нього, показали Театр "Паперових суконь". За допомогою кіл Лоуллія запропонували свої варіанти в рішення проблем збереження лісів та повторного використання паперу, разом з батьками взяли участь в екологічній акції "Здамо макулатуру - збережемо ліс".

Таємниці спонукають дітей думати, шукати, вигадувати, сумніватися,мріяти, дослухатися до думки інших, гратися, констрюювати, експерементувати, приймати самостійно рішення.

З власного досвіду помітила, що STREAM- освіта формує сучасне світобачення дітьми екологічної, здоров’язбережувальної проблеми людства. Тобто плавно переходить в виховання сталої поведінки («Дошкільнятам - освіта для сталого розвитку»). Де в центрі дитина — особистість, яка самостійно, в силу власних вікових і психофізіологічних особливостей, обирає свої дії та рішення, досягає вищого рівня пізнавального розвитку на користь добра. А вихователь тільки дає мотивацію до дій, корегує,вдало поєднуючи вітчизняний та зарубіжний досвід виховання і навчання дітей. Доцільними на мою думку з них є:

1) Метод Марії Монтессорі - організація вільної діяльності дітей дошкільного віку в розвиваючому предметно-просторовому середовищі. Це і Осередки науки експериментально-дослідним матеріалом - зразками ґрунту, піску, насіння, пір`я тощо, метеомайданчики, екологічні стежки, городи. І міні- музеї з колекціями каміння, паперу, звуків птахів та тварин, тканини, мушлів і т і. Так, як діти - маленькі вчені, у яких природою закладено прагнення відкривати нове. Дорослим треба лише створювати умови (ровивальне середовище), які спонукають спостерігати за навколишнім світом і дивуватися всьому навколо, отримуючи знання шляхом дослідження. Виробляє свідоме ставлення до занять, тренує волю, високе почуття надійності, посидючість, працьовитість, прагнення до самовдосконалення, розвиває інтуїцію.

2) Методи В.Сухомлинського - "Хвилинки милування природою" для розвитку естетичних відчуттів, емоційної пам’яті, образного мовлення, бережливого ставлення до природи та "Уроки мислення серед природи" для отримання наукових знань про закономірності розвитку природи («Живе і неживе»,» «Сезонні зміни в природі»). Діти мають змогу дізнаватися багато нового і цікавого про погодні явища і зміни, вчитися експериментувати: так за допомогою флюгера та вітряного рукава, діти спостерігають за зміною вітру.

На "дідусі "Каштані живе Мудра сова (іграшка), з термометром та барометром у вигляді шишки, щоб спостерігати за змінами температури та вологості, дощомір. А біля каштану – куниця (макет), яка «розповідає» дітям про зміни в природі. Поряд з деревом - сонячний годинник. Метеомайданчик дав можливість познайомити дітей з основними стандартними метеорологічними приладами, з методикою і технікою спостережень і обробки їх результатів.

В. Сухомлинський говорив, що екологічне виховання повинно забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв’язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства і кожної людини зокрема, сформувати потребу людини у спілкуванні з природою та прагнення брати активну участь у збереженні довкілля. Усвідомлення дітьми єдності з природою,турбота про збереження і примноження навколишнього середовища, бережне ставилися до всього живого. Якщо дотримуватися основних порад видатного педагога, то діти будуть розуміти природу, як у ній пов’язане одне з одним та головне – чому ми є лише невеликою частинкою «великого механізму». "Вважаю, – писав В.О. Сухомлинський, що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Тільки через це ми повинні берегти і поповнювати природні багатства, які маємо» [5, с. 303]. Світ природи стає невичерпним джерелом знань завдяки тому, що знання надходять у дитячу душу складним шляхом: через руки, через працю, через взаємовідносини з іншими людьми, через почуття і переживання, які забарвлюють діяльність» [5, с. 537-538];

3)Методи критичного мислення Лоуллія та Фішбоун, кубик Блума.

Як і багато інших інноваційних технологій, допомагає навчити дітей не тільки отримувати знання про навколишній світ, а й вміти їх використовувати, шукати і знаходити, спираючись на ці знання, виходи з проблемних ситуацій, шляхи вирішення важливих завдань, здійснювати нові маленькі відкриття для себе, а в майбутньому, можливо, і для всього людства. Діти з цікавістю вирішували проблеми збереження води ,лісів, приводячи важливі аргументи з власного досвіду, використовуючи набуті знання і навички.

4) Метод Лісових шкіл Мулле у Швеції. На основі яких ми створили в групі «Школу Чепурика». Емоційне ставлення до пізнавального об’єкта домінує у дошкільному віці, тому я залучила в наше дитяче життя, персонажа Чепурика, який слідкує за станом довкілля в нашому місті. Разом з ним ми ходили на прогулянки, екскурсії, робили досліди, вчилися раціонально використовувати природні ресурси, берегти природу та жити за принципом трьох «з» - зменшуй, збирай, застосовуй А спільний проект України зі Швецією «Освіта для сталого розвитку в дії», знайшов втілений у життя дитячих садків нашого міста у вигляді книжечки « Чепурик- захисник довкілля».

5)Залучення дітей до Екологічних громадських організацій. Наші діти стали членами Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта», мають сертифікат учасників спілки та право носити емблему. Це дало дітям упевненості в тому, що вони в змозі захищати природу,а тому звикають жити за принципами сталого розвитку, починають контролювати не лише свої дії та дії одне одного, а і дії дорослих та батьків. Тобто діти стають ініціаторами дій, спрямованих на сталий розвиток. Дошкільнята взяли участь в інтернет – конкурсах «Екологічної варти»: «Замість ялинки – зимовий букет», «Пташиний друг». Виготовили разом з вихователем « Екологічну абетку» з правилами природокористування. Активно залучають батьків та дітей інших груп до екологічних акцій - «Здай батарейку - врятуй їжачка», « Посади дерево роду,«Бережи воду!»,«Зимою кожній пташині- по зернині» та інші.

6) Методика схем-моделей у лексично – граматичній роботі (автор Крутій К.) Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, формування у них уміння користуватися основними логічними прийомами і операціями у процесі навчання старших дошкільників. Пропонується наступна схема ознайомлення дітей із предметами:

• первинне ознайомлення з предметом і його назвою;

• дослідження властивостей предметів: колір, відтінки, форма, розмір, звуки, шуми; співвідношення в просторі; вага; властивості поверхні; ритм; рух предмета; назва деталей предмета;

• групування, узагальнення і найпростіша класифікація предметів, формування родових і видових понять.

7) Метод проектів. У проекті можна об'єднати зміст освіти з різних областей знань, крім того, відкриваються великі можливості в організації спільної пізнавально-пошукової діяльності дошкільнят, педагогів і батьків. Як показує практика, діти з бажанням і інтересом виконують завдання, пропоновані дорослим. Цей інтерес обумовлений тим, що ці завдання задовольняють потреби дитини, допомагають реалізувати себе в активній діяльності. Крім того, дитину захоплює сам процес спільної діяльності з дорослим. Це також досвід різноманітної спільної діяльності, що вимагає від дітей вміння узгоджувати дії, надавати допомогу один одному. У цьому віці продовжує розвиватися самостійність, дитина вже здатна стримувати свої імпульсивні спонукання, терпляче вислуховувати дорослого і однолітків. Приймаючи рішення використовувати метод проєктів в освітньому процесі, я орієнтувалася на зону актуального і найближчого розвитку вихованців, бо проектна діяльність націлена не на інтеграцію вже наявних знань, а на їх застосування і придбання нових (в тому числі і шляхом самоосвіти). Активне включення в створення тих чи інших проектів дає дитині можливість освоювати нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі [7,с.14-16].

Діти з задоволенням залучилися до проектів «Природа наш дім, сміттю немає місця в нім», «Паперові відходи, які допоможуть зберегти природні ресурси», «Вода - скарб природи». Діти долучили батьківську громаду до челленджа «Ні-пластиковим пакетам», розмістивши світлини з екоторбинами на стенді «А вам слабо?» та ярмарку «Шедеври з побутових відходів».

Вирішуючи пізнавально-практичні завдання разом з дорослими і однолітками, діти вчилися сумніватися, мислити критично. Пережиті при цьому позитивні емоції (подив, радість, гордість в разі успішного вирішення завдання, схвалення дорослих) дали впевненість в своїх силах, спонукали до нового пошуку знань, до перевірки наявних. У роботі над проектами ми вдало поєднували різні методи й форми діяльності дітей, такі як: ТРВЗ, рефлексія, моделювання, спостереження, експериментування, гра тощо.

Німецький педагог А. Флітнер характеризує проектну діяльність як навчальний процес, в якому обов'язково беруть участь розум, серце і руки ("Lernen mit Kopf, Herz und Hand"), тобто осмислення самостійно добутої інформації здійснюється через призму особистого відношення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті.

Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних видів навчання, тому що він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні.

Висновок

Наш час - це ера цивілізації, епоха організаційних та інформаційних технологій, епоха технічної культури, епоха відповідального, дбайливого ставлення до довкілля та здоров’я людини. Новому періоду розвитку людства має відповідати нова філософія освіти , нові системи, нові моделі навчання. Одними з яких є «Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку» та «STREAM- освіта» , які дають дітям можливість висловлювати та відстоювати власну точку зору, мислити критично, вчитися працювати у команді, домовлятися та поважати демократичні рішення, бути відкритим для навчання та самонавчання, вміти приймати самостійні рішення у власному повсякденному житті.

Список використаних джерел

1. Діти і соціум: особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: Монографія/ А.М. Богуш та ін. За заг. ред.Н.В. Гавриш. – Луганськ: Альма – матер, 2006.
2. Крутій К. Л. Інноваційна діяльність у сучасному дошкольному навчальному закладі:Методичний аспект / К. Л. Крутій, Н. В. Маковецька. - Запоріжжя : ЛІПС, 2004. – С. 84-86.
3. Крутій К. STREAM-освіта дошкільнят: виховуємо культуру інженерного мислення / К. Крутій, Т. Грицишина. // Дошкільне виховання. – 2016. – №1. – С. 3–7.
4. Парціальна програма Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку, Гавриш Н., Пометун О.К.,2019,23.
5. Панченко І. Експериментально-дослідницька діяльність дітей / І. Панченко, О. Бадуненко // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2012. – № 11. С. 22 – 28.
6. Патрикеєва О. STEM-освіта: умови впровадження у навчальних закладах України / О. Патрикеєва, О. Лозова, С. Горбенко // Управління освітою. – 2017. – № 1. – С. 28 – 31.
7. STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт : альтернативна програма формування культури інженерного мислення в дошкільників / автор. Колектив ; наук. Керівник К.Л. Крутій. — Запоріжжя : ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2018. — 146 с.
8. Сухомлинський В.О. Вибрані твори / В.О. Сухомлинський // В.О.
9. Стеценко І. ЛЕГО-конструювання як компонент STREAM-освіти для дошкільників. / І. Стеценко // Комп’ютер у школі та сім’ї. — 2016. — № 5 — С. 37–41.

---

---