Гріньова О.М.,Фараон О.В. Психологічні особливості уваги у дітей старшого дошкільного віку
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Гріньова Ольга Михайлівна - доцент кафедри психології Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка
Фараон Олексій Володимирович - студент 4 курсу спеціальності 6.010101 "Дошкільна освіта" Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка
Зміст |
Постановка проблеми
На сучасному етапі розбудови Української держави в умовах євроінтеграції, подальшої індивідуалізації й гуманізації освіти все більша увага вчених приділяється дослідженню проблем не лише навчання і виховання, але й психічного розвитку індивідуума на всіх рівнях освіти. Важливим аспектом даної проблеми є особливості психічного розвитку дитини в дошкільному віці, який є сензитивним періодом для становлення ряду феноменів пізнавальної, емоційно-вольової й особистісної сфер психіки дитини. Особливу роль в психічному розвитку дошкільника відіграє увага, оскільки саме увага, зокрема довільна, є необхідною передумовою засвоєння дитиною нового життєвого досвіду, який визначає подальшу успішність як пізнавального, так і особистісного її розвитку. Становлення довільної уваги в старшому дошкільному віці є однією з неодмінних умов формування пізнавальної готовності дитини до школи й подальшого навчання. Вміння діяти без відволікань, дотримуватись інструкцій і контролювати одержаний результат - все це вимоги, які пред'являє школа до довільності дитячої уваги. Усе це обумовлює високу актуальність і високу значущість дослідження проблеми особливості уваги у дітей старшого дошкільного віку.
Аналіз досліджень
Проблема уваги в психолого-педагогічній літературі не є новою. Вивченню даного феномену присвячено ряд спеціальних досліджень радянських та українських психологів [1]; [2]; [3]; [4]. Автори досліджують її роль в діяльності людини (Л.С. Виготський [1], С.Л. Рубінштейн [7]). Значна увага приділяється також вивченню умов та закономірностей виховання уваги (П.Я. Гальперін [2], Г.С.Костюк [3], Р.С. Нємов [4]).
У культурно-історичній концепції Л.С.Виготського представлено результати дослідження генезису уваги. Згідно з автором, історія розвитку уваги дитини - це історія розвитку організованості її поведінки, що ключ до генетичного розуміння уваги слід шукати не всередині, а поза особистістю дитини [1].
На сучасному етап становлення психологічної науки наявні різні визначення уваги, однак більшість авторів погоджуються з думкою П.Я. Гальперіна про те, що “… увага ніде не виступає як самостійний процес, вона відкривається як спрямованість, налаштованість і зосередженість будь-якої психічної діяльності на своєму об'єкті, як сторона або властивість цієї діяльності” [2, С.33].
Таким чином, згідно з П.Я.Гальперіним, наявність нерозривного взаємозв’язку уваги й діяльності, характеристика уваги як властивості інших психічних процесів, неможливість розглядати увагу як окремий психічний феномен, зумовлює зміщеня акценту в дослідженнях вчених зі змісту і функцій уваги на психофізіологічні передумови становлення даного феномену, наявність нерозривного взаємозв’язку уваги й особливостей нервової діяльності індивідуума. Так, згідно з С.Л. Рубінштейном, “…увага позбавлена свого змісту і є динамічною характеристикою перебігу пізнавальної діяльності” [7].
Згідно з І.П.Павловим, у основі фізіологічною основою уваги є орієнтаувальний рефлекс “що таке?”, який є необхідною передумовою властивостей зосередження і концентрації уваги [7]. Згідно з А.А.Ухтомським, у основі уваги лежить принцип домінанти, згідно з яким “… збудження розподіляється у нервовій системі нерівномірно, і кожна інстинктивна діяльність, як і умовно-рефлекторна, може викликати в нервовій системі осередки оптимального збудження, які відрізняються від рухомого осередку оптимального збудження підвищеною збудливістю та стійкістю” [6, C. 98]. Зідно з автором, саме постановка й постійне уточнення цілей діяльності викликає, підтримує і перемикає увагу [6].
Р.С. Нємов, досліджуючи функції уваги, також зазначає, що “Вона активізує потрібні і гальмує непотрібні в даний момент психологічні і фізіологічні процеси, сприяє організованому і цілеспрямованому відбору, що надходить в організм інформації, відповідно до його актуальними потребами, забезпечує виборчу і тривалу зосередженість психічної активності на одному і тому ж об'єкті або виді діяльності” [4, С. 206].
Таким чином здійснений аналіз літературних джерел який дає можливість констатувати що в зарубіжній та радянській психології під поняттям “увага” розуміється спрямованість і зосередженість психічної активності на певному об'єкті. Цей психічний процес є умовою успішного здійснення будь-якої діяльності як зовнішньої, так і внутрішньої, а її продуктом - є якісне виконання відповідної діяльності.
Важливим аспектом вивчення уваги є дослідження даного феномену на різних вікових етапах, зокрема - в сензитивному періоді, дошкільному віці. Однак здійснений аналіз літературних джерел не виявив комплексних досліджень основних властивостей уваги в дошкільному віці, хоча у роботах ряду авторів і підкреслюється думка про взаємопов’язаність та взаємообумовленість становлення різних властивостей уваги, а також високу значущість вивчення даного феномену саме на етапі старшого дошкільного віку як важливу передумову готовності дитини до школи [2]; [3]; [4]; [5].
Виклад основного матеріалу
Таким чином, висока актуальність і недостатня розробленість даної проблеми обумовлюють необхідність подальших експериментальних досліджень особливості уваги у дітей старшого дошкільного віку. У експериментальній роботі взяли участь 20 дітей віком 6-7 років. Костатувальний експеримент було проведено на базі ДНЗ №441 Дніпровського району м. Києва. Для проведення дослідження нами було використано наступні психодіагностичні методики: - “Коректурна проба” Б. Бурдона [5]; “Червоно-чорна таблиця” Шульте-Горбова [5]; методику Р. С. Нємова для виявлення особливостей розподілу уваги [4]; модифікацію метода П’єрона-Рузера [5].
За результатами виконання методики “Коректурна проба” Б. Бурдона [5], всіх дітей, нами було зараховано до високого, середнього, й низького рівнів розвитку концентрації уваги. Так більшість дітей (70,00%) мають середній рівень концентрації уваги. Результати 15,00% дітей відповідають високому рівню. У 15,00% дітей виявлено низький рівень досліджуваного феномену.
За результатами виконання методики “Червоно-чорна таблиця” Шульте-Горбова [5], у 35,00% дітей було виявлено високий рівень переключення уваги. Середньому рівню відповідає результат у 55,00% досліджуваних. Лише у 10,00% дошкільників виявлено низький рівень переключення уваги. На нашу думку, одержані результати обумовлені тим, що в старшій групі ДНЗ діти виконують різні види навчальної, ігрової й творчої діяльності. Необхідною умовою успішності дитини в навчальних завданнях вихователя, колективній грі, самостійній творчій діяльності тощо є здатність до зосередження, концентрації своєї уваги на предметному змісті діяльності, що виконується. Таким чином, соціальна ситуація розвитку в цілому, активізація психічних процесів і явищ, що, в свою чергу, сприяє зростанню різновидів діяльності, які може виконувати дитина, сприяє становленню концентрації уваги. Однак в стихійних умовах, за відсутності спеціально організованого навчання концентрація уваги досягає високого рівня лише у третини старших дошкільників.
За результатами проведення методики Р. С. Нємова [4] було виявлено, що серед дітей старшого дошкільного віку лише у 15,00% опитуваних рівень здатності до розподілу уваги відповідає високому. Значну частину дітей зараховано до середнього рівня (65,00%). Рівень розподілу уваги у 20,00% дітей залишається низьким.
За результатами методики П’єрона-Рузера [5] для визначення особливостей стійкості уваги більшість учасників експерименту було зараховано до середнього (75,00%) низького (15,00%) рівнів досліджуваного феномену. Результати 10,00% дітей старшого дошкільного віку відповідають низькому рівню.
Таким чином, результати здійсненого констатувального експерименту дають можливість зробити висновок про те, що становлення основних властивостей уваги в старшому дошкільному віці відбувається нерівномірно. Так, найвищі показинки одержано за результатами проведеного діагностування особливостей переключення уваги. На нашу думку, одержані результати пояснюються високою динамічністю нервової системи в дитячому віці, переважанням процесу нервового збудження над гальмуванням, а також тісним взаємозв’язком уваги дитини та особливостей функціонування нервової системи. Однак високі показники здатності до переключення уваги дітей в поєднанні з більш низькими показниками концентрації, розподілу та стійкості уваги, як показує практика, часто є чинником недостатньої стійкості їх довільної уваги, відволікання на несуттєві явища в умовах навчальних занять.
Згідно з результатами проведеного експериментального дослідження можна констатувати, що становлення різних процесів уваги у дітей старшого дошкільного віку відбувається нерівномірно. Найнижчі результати було виявлено у дітей за результатами психодіагностичного обстеження концентрації уваги. Дещо вищі показники було виявлено за результатами стійкості уваги й розподілу. На нашу думку, одержані результати зумовлені тим, що завдання з активізації цих двох процесів використовується в різних заняттях вихователів дошкільних навчальних закладів. Однак результати експериментального дослідження зумовлюють необхідність впровадження в роботу вихователів та психологів дошкільних навчальних закладів спеціальних систем активного соціально-психологічного навчання з активізації всіх процесів уваги старших дошкільників, і особливо, - концентрації уваги.
За результатами аналізу кількісних результатів виконання всіх психодіагностичних методик було визначено узагальнені показники довільної уваги у старших дошкільників. Аналіз одержаних результатів експериментального дослідження дає можливість констатувати, що за результатами констатувального експерименту у більшості дітей (76,90% опитуваних) виявлено середній рівень розвитку всіх основних процесів уваги. Лише 12,60% учасників експерименту було зараховано до високого рівня розвитку досліджуваного феномену. Результати 10,50% дітей відповідають низькому рівню досліджуваного феномену.
Недостатній розвиток більшості властивостей уваги у значної кількості дітей (показники як окремих властивостей уваги, так і даного феномену в цілому у більшості досліджуваних досягають лише середнього рівня) зумовлює необхідність розробки ефективної системи активізації всіх основних процесів уваги у дітей старшого дошкільного віку.
Для вирішення даного завдання нами було розроблено авторських тренінг з активізації уваги дітей старшого дошкільного віку. Формувальний та контрольний експерименти було проведено на базі ДНЗ №441 Дніпровського району м. Києва в березні 2013 року. З метою забезпечення максимальної ефективності тренінгової програми з активізації властивостей уваги дітей ми використовували спеціальні вправи для активізації всіх основних властивостей уваги, оскільки їх становлення є взаємопов’язаним та взаємообумовленим. Оскільки в основу авторського тренінгу було покладено принцип “від простого до складного”, то всі заняття тренінгу було поділено на ряд етапів. Основною метою кожного етапу було обрано активізацію відповідного процесу уваги дітей старшого дошкільного віку, хоча на кожному етапі тренінгу використовувались вправи на активізацію всіх основних властивостей уваги.
Для здійснення контрольного експерименту нами було використано ті самі психодіагностичні методики, що і на психологічному експерименті. Результати контрольного зрізу показали високу ефективність розробленого авторського тренінгу. Найвищі результати за результатами контрольного зрізу отримано за показниками концентрації та розподілу уваги, а також переключення уваги. Дещо нижчими є показники обсягу та стійкості уваги. На нашу думку результати зумовлені тим, що показники стійкості уваги за результатами констатувального експерименту були найнижчими. Під час проведення контрольного експерименту також було виявлено, що, за висловлюваннями самих учасників експерименту, вправи саме на стійкість уваги є для дітей найбільш складними. Тому розвиток цієї властивості уваги потребує більшого часу, ніж інших феноменів.
Висновок
Проблема уваги у фаховій літературі не є новою. У роботах українських, радянських та зарубіжних вчених представлені різні підходи до вивчення змісту цього феномену, різні теорії й властивості уваги (обсяг, стійкість, концентрація та ін.), що відображає складність і неоднозначність становлення даного феномену. У роботах радянських підкреслюється фізіологічна обумовленість уваги, залежність становлення цього феномену від особливостей функціонування нервової системи індивідуума, зокрема - типу темпераменту. У ряді психолого-педагогічних досліджень підкреслюється висока значущість уваги як важливої детермінанти навчальної успішності й пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку у цілому. Однак автори зазначають, що значна кількість старших дошкільників зазнає труднощів у процесі розвитку процесів уваги, зокрема – стійкості.
Крізь роботи сучасних українських і російських дослідників червоною ниткою проходить думка про те, що становлення довільної уваги в сензитивному періоді - старшому докшільному віці - в стихійних умовах, без спеціально організованого навчання відбувається недостатньо, а розвиток основних властивостей уваги відбувається нерівномірно. Однак зідйснений аналіз літературних джерел не виявив у роботах сучасних вчених комплексних досліджень уваги в старшому дошкільному віці.
Результати проведеного констатувального експерименту показали, що становлення уваги у старших дошкільників відбувається недостатньо: у більшості учасників експерименту рівень основних властивостей даного феномену досягає лише середнього. При цьому найвищі показники одержані за властивістю "переключення уваги", що в поєднанні з більш низькими показниками розподілу, концентрації та стійкості уваги часто призводить до відволікання дітей і, як наслідок, - до гальмування уваги в цілому і низької успішності при виконанні навчальних завдань у ДНЗ, а згодом - в молодшій школі. Усе це зумовлює необхідність розробки ефективних тренінгових занять для активізації не лише окремих, а всіх основних властивостей уваги, оскільки становлення стурктурних компонентів даного феномену є взаємопов"язаним та взаємообумовленим. Результати впровадження авторського тренінгу з активізації уваги дітей показали високу ефективність активного соціально-психологічного навчання для формування даного феномену. При цьому найвищу динаміку було виявлено за показниками переключення, розподілу і концентрації уваги, а найнижчу - за показниками стійкості уваги. Це зумовлює необхідність розробки та впровадження в практику роботи психологів і вихователів ДНЗ спеціальних тренінгів з активізації уваги з акцентом на розвиток стійкості, оскільки саме ця властивість уваги є необхідною передумовою формування довільності, саморегуляції, самоконтролю та ряду вольових якостей дітей, які є необхідною умовою успішності їх подальшого пізнавального розвитку.
Список використаних джерел
- Выготский Л. С. Развитие высших форм внимания в детском возрасте /Л.С.Выготский// Хрестоматия по вниманию / Под ред. А.Н.Леонтьева, А.А.Пузырея, В.Я. Романова. - М., 1976. - С. 184-219.
- Гальперин П.Я. К проблеме внимания / П.Я.Гальперин // Доклады АПН РСФСР. -1958.- № 3. - С. 33-38.
- Костюк Г.С. Психология / Костюк Г.С. – Киев: Радянська школа, 1968. – 395 с.
- Немов Р.С. Психология. В 3 кн . / Немов Р.С. - М.: Владос, 1999. Кн. 3. Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. - М.: Владос, 1999. – 640 с.
- Основы психологии. Практикум / ред.-сост. Столяренко Л.Д.- Ростов-на-Дону: «Феникс», 1999. - 248 с.
- Павлов И. П. Ответ физиолога психологам // Полное собрание сочинений в 6 т.- кн. 2. - М.-Л., 1951. - 188 с.
- Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2 т. - Т. 2. - М.: Педагогика, 1989. –357 с.
- Ухтомский А. А. Доминанта как рабочий принцип нервных центров. Собр. Соч. В 2 т. / Ухтомский А. А. - Т. 1. - Л.: Наука, 1950. - 172 с.