Гаврилюк М.О. Розвиток здібностей обдарованої особистості
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
РОЗВИТОК ЗДІБНОСТЕЙ ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ
Гаврилюк М. О., вчитель математики, Житомирський обласний спортивний ліцей Житомирської обласної ради, м. Житомир, Україна.
е-mail:bogdandarina27@gmail.com
Постановка проблеми
Здібності — це поєднання сприятливих індивідуально своєрід¬них особливостей та властивостей психіки, які виявляються у швидкості, результативності та якості виконання відповідної діяльності за мінімальних силових, енергетичних і часових затрат.[1]
До нашого закладу освіти вступають діти з усіх куточків Житомирської області, з різними рівнями навчальних досягнень. Одні мають навички самостійного навчання, опрацьовування навчального матеріалу, роботи з різними джерелами, а іншим доводиться цьому вчитися. Наполеглива праця, як з боку дітей, так і вчителів, дає плідні результати, зокрема успішний вступ випускників ліцею у вищі навчальні заклади на державну форму навчання. І вже ставши студентами, наші учні продовжують розвиватися, тому що отримали, розвинули ці навички саме в ліцеї.
Для розвитку самоосвітньої діяльності здібностей дуже важливе значення має зацікавленість учнів до предмету, який вивчається, до того, як вчитель викладає матеріал, мотивує дитину навчальним предметом. Але з іншої сторони, також важливим чинником є роль батьків цієї дитини для розвитку її здібностей. Загальновідомо, що здібності формуються і розвиваються на основі генетично успадкованих задатків. Водночас успадковані властивості людини не визначають її здібностей. У мозку наявні не ті чи інші специфічні людські здібності, а лише можливості щодо їх формування [2, с 102].
Свої здібності учні розвивають наполегливою працею, беруть активну участь у житті закладу. У них, як правило, добре розвинені організаторські здібності. Такі ліцеїсти стають призерами третього етапу Всеукраїнських олімпіад з профільних предметів. Соціалізація обдарованих ліцеїстів відбувається по-різному: в одних коло спілкування обмежується лише однокласниками або учнями інших класів, інші мають групи спілкування поза навчальним закладом.
Авторитет вчителя для більшості обдарованих ліцеїстів має важливе значення. Часто вони визначають прихильність до навчального предмету не тільки відповідно до власних здібностей, а й враховуючи симпатії до вчителя як особистості.
На мою думку, кожна дитина з народження є здібною до навчання, має природні задатки для цього. І розвиток цих здібностей починається з сім’ї, з умов виховання. Якщо в родині створені всі сприятливі умови, коли батьки приділяють належну увагу для розвитку своєї дитини, то й отримують відповідні результати. А завдання школи — поглибити їх та підготувати дитину до дорослого життя.
Список використаних джерел
- Варій М. Й. Психологія особистості: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури», 2008. – 592 с.
- Платонов К.К. Психологический практикум. — М., 1980. — 325 с.