Бєлавін С.П. Теоретичні аспекти дослідження феномена «свій-чужий» в кроскультурній взаємодії
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Бєлавін С.П., кандидат психологічних наук, психолог Бердянського психоневрологічного диспансеру Запорізької обласної ради
Опозиція «свій – чужий» є предметом наукового розгляду як концепт, архетипний утвір, образи або почуття і постає як цілісна система уявлень, світосприймання та конструювання реальності та розглядається численними авторами полідисциплінарно.
З позицій загальнофілософського підходу категорія «свій – чужий» відображає одне з фундаментальних протиставлень, що існують у науковій картині світу (Л. Гумільов, Б. Поршнєв). У «неоекзистенційному» підході превалює думка, що буття індивіда робить «автентичним» не ізоляція від «інших», а навпаки, лише в подіях з «іншими» він тільки й може бути таким (П. Трене, М. Полані). Із цим перетинаються позиції гуманістичної, діалогічної філософії (У. Емерсон, М. Бубер), комунікативної теорії (К.-О. Апель, Ю. Габермас), інтенційної мовної комунікації (П. Лоренцен). У соціологічному аспекті опозицію «свій – чужий» досліджують як вияв внутрішньої диференціації суспільства, взаємин між окремими соціальними групами (Е. Ґідденс, Л. Іонін).
У кроскультурних дослідженнях визначають поняття етносу як групи людей, які мають схожі знання про життя, але форми його зберігання й передачі є різними, що дає змогу усвідомлювати одні одних як «чужих», тобто «не таких, як свої» (К. Коростеліна, Г. Солдатова, Т. Стефаненко).
Взаємозв’язки культури і соціального сприймання, вплив особистісних рис на процес міжкультурного спілкування, феномен стереотипізації найбільш фундаментально досліджено Дж. Беррі, М. Слюсаревським, Т. Стефаненко, Г. Теджфелом.
Цілісна багаторівнева система уявлень людини про світ, про інших людей, про себе (наприклад, образ «Я») знаходить відображення у наукових дослідженнях численних дослідників у тому числі й українських психологів. В. Василюк, І. Кон, В. Столін. В. Татенко, П. Фролов вивчали образ політика, Н. Хазратова – образ держави, О. Скнар – образ українців, І. Жадан, О. Васильченко – систему соціальних уявлень молоді. У структурі етнічного образу виділяють етнічні настановчі утворення (стереотипи, упередження, забобони), цінності та ціннісні орієнтації.
У соціальній психології феномен «Ми», на відміну від «Вони» розуміють як символічну групову роль, стан особистості, коли індивідуальна самосвідомість витісняється, а її замінюють різні форми групової свідомості, знеособлюючи особистість (П. Горностай), як створення образу групового «Ми», унаслідок чого виникають стереотипи внутрішнього і зовнішнього ворога (І. Данилюк).
Проблемам усвідомлення себе як члена етнічної спільноти, її місця серед етнічних груп, позиції в системі міжетнічних стосунків присвячено дослідження Е. Аронсона, Г. Андреєвої, Ю. Бромлея, В. Васютинського, В. Вундта, Л. Гумільова, А. Налчаджяна, Б. Паригіна, Ю. Платонова, Б. Поршнєва, Ф. Тьоніса та ін. Етнолінгвістичну спільноту серед інших соціальних груп виділяють за етнічним і мовним критеріями належності. Етнолінгвістичні спільноти бувають суспільно-історичними – такими, що складалися й розвивалися протягом певного історичного періоду, та ідентифікаційними – які мають суб’єктивно значущу ознаку, а основна їхня властивість – референтність (О. Васильченко, В. Васютинський).
Соціально-психологічні механізми у – такі як ідентифікація, стереотипізація, схематизація, стигматизація, категоризація, емпатія, атракція, рефлексія, каузальна атрибуція, афіліація, експектація – у різних конфігураціях, зокрема у контексті кросроскультурної взаємодії, досліджено в працях О. Вакуленка, І. Кона, К. Коростеліної, В. Петровського, В. Татенка, З. Фрейда, В. Ядова, В. Янчука.
Механізми прийнято розглядати як соціально-психологічні явища, що виникають у результаті взаємовпливу людей та безпосередньо визначають рівень комунікативної поведінки (Б. Паригін), або функціональну здатність реалізації особистістю її психічного життя, що закріпилася в психологічній організації (Л. Анциферова), або структуру пов’язаних психічних дій, виконання яких спричиняє специфічний результат (А. Налчаджян). Механізми проявляються на індивідуальному, міжгруповому та масовому рівні, при цьому деякі з них можуть функціонувати на всіх рівнях або виконувати подвійні функції (В. Мяленко).
Процеси стереотипізації розглядали з точки зору формування й підтримання стереотипів та упереджень (Т. Нельсон), групових феноменів (М. Слюсаревський), спрощених схем образів етнічних спільнот (Т. Стефаненко), соціально-психологічних функцій (Г. Теджфел). Своєрідним механізмом подолання стану напруження, гарантією психологічної безпеки, способом пошуку «своїх» є ідентифікація (П. Бергер, Т. Лукман, І. Тюріна).
Отже, опозиція «свій – чужий» виявляється в когнітивних, афективних і поведінкових компонентах соціальної ідентичності та соціальної перцепції: деструктивних установках у міжособових стосунках, соціально-психологічній особистісній установці «альтруїзм – егоїзм», емоційно-мотиваційних орієнтаціях у міжособових комунікаціях, соціальній емпатії, мотивах афіліації та схвалення, особливостях соціально-психологічної активності, типах «его- захисту», проявах фізичної або вербальної агресії, рівнях та особливостях прийняття інших, ступені соціальної ізольованості особи і групи, потребі підтримки з боку оточення.
Аналіз теоретичних підходів до розуміння феномена «свій – чужий» у процесі соціальної перцепції в кроскультурній взаємодії в загальнофілософському, етнокультурному та соціально-психологічному контекстах дозволило констатувати міждисциплінарний характер проблеми – на стику соціальної психології та етнопсихології, та потребує ретельної уваги до визначення змісту таких явищ і категорій, як етнолінгвістична спільнота в соціально-психологічному вимірі, соціально-психологічні механізми в процесі кроскультурної взаємодії.
Завдання зниження наслідків негативних стереотипів у процесі сприйняття «іншого» та представників «чужих» груп потребує від учасників взаємодії усвідомлення власної упередженості і прагнення змінити свої переконання виходячи з цінностей толерантності, справедливості рівності і сумління.
Список використаних джерел
- Белавин С. П. Факторная структура социальной перцепции представителей этнолингвистических общностей / С. П. Белавин // Социосфера. – 2013. – № 4; ч. 1. – С. 156–161. – (РИНЦ, DOAJ, Google Scholar).
- Бєлавіна Т. І., Бєлавін С. П. Особливості фрустраційньої поведінки представників етнолінгвістичних груп / Т. І. Бєлавіна, С. П. Бєлавін // Психологічні перспективи. – Спец. випуск. Психологічні виміри українського соціокультурного простору / Ін-т соц. та політ. психології НАПН України. – К.: Золоті ворота, 2011. – С. 154-162.
- Васютинський В. О. Російськомовна спільнота в Україні: загрози ідентичності і постави щодо інтеграції / В. О. Васютинський // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна: зб. наук. праць. – Львів: ЛьвДУВС, 2008. – Вип. 1. – С. 37-44.
- Грушевицкая Т. Г. Основы межкультурной коммуникации / Грушевицкая Т. Г., Попков В. Д., Садохин А. П. Учебник для вузов. – Под ред. А. П. Садохина. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 352 с.
- Лозова О.М. Психосемантика етнічної свідомоті / О. М. Лозова – К.: «Освіта України», 2007. – 402 с.
- Поршнев Б.Ф. Противопоставление как компонент этнического самосознания / Б. Ф. Поршнев. М.: Наука, 1973. – С. 163-184.
- Слюсаревський М. М. Ілюзії і колізії: нариси, статті, інтерв’ю на теми політичної та етнічної психології / М. М. Слюсаревський. – К.: Гнозіс, 1998. С. 58-81.
- Тьонніс Ф. Спільнота і суспільство. Основні поняття чистої соціології / Ф. Тьонніс. Пер. з нім. – К.: Дух і літера, 2005. – С. 17-18.
- Янчук В. А. Введение в современную социальною психологию: уч. пос. для вузов / В. А. Янчук. – Мн.: АСАР, 2005. – 768 с.: ил.
- Schwartz. T Anthropology and Psychology. Thedore Schwartz. In: New direction in Psychological Anthropology. Theodor Schwartz, Geoffry M. White, Сatherine A. Lutz (eds.) Cambridge: Cambridge University Press, 1994, pp. 324-325.