Бевз Г.М. Соціально-психологічне забезпечення освітніх реформ: створення тезаурусу понять
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Галина Бевз - завідувачка Лабораторії психології спілкування, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, докторка психологічних наук, професорка, м. Київ
ORCID іD: 0000-0003-2487-5429
galina.bevz@gmail.com
Halyna Bevz - Professor, Head of Communication Psychology Lab, Institute for Social and Political Psychology of National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine; Phd (Doctor of Psychology),
Зміст |
Вступ
Процеси глобалізації та формування інформаційного суспільства все ближче наближаються до пересічного громадянина: молодь вже будує своє життя саме у нових канонах швидкоплинності простору та часу. Водночас змінюється і роль старшого покоління, яке все більше втрачає функцію носія знань, оскільки пам'ять комп’ютерних технологій набагато перевищує потенціал людських здібностей. Нові запити, нові потреби, нові умови, нові он-лайн простори та широкий інформаційний горизонт…. Саме в цих умовах постали в Україні питання реформ, однією з яких є реформа освіти, як нагальна та така, що має розгортатися в умовах підвищеної мобільності. Стратегічні орієнтири реформи освіти в Україні передбачають включення її стейкхолдерів у процес реформування, де основна роль все таки надається самим педагогам та громадськості. Тож питання сприйняття реформ вчителями, як її носіями, та громадськістю, як замовниками освіти, є ключовими щодо успішності її перебігу та досягнення очікуваних результатів щодо інтеграції освітнього простору України у Європейський та світовий.
Результати дослідження
Успішність реалізації завдань реформи передбачає також наукове осмислення її перебігу а також пошук ефективних шляхів підтримки тих, хто безпосередньо покликаний до реалізації стратегічних та тактичних її завдань. Наразі в Лабораторії психології спілкування Інституту соціальної та політичної психології НАПН України реалізується наукова робота саме з питань соціально-психологічного забезпечення підтримки реформ у сфері загальної середньої освіти, реалізаторами якої є педагогічна спільнота та громадськість. Одним із напрямків такої підтримки безумовно виступають комунікативні технології організації взаємодії всіх учасників освітнього процесу, як замовників і користувачів освітніх послуг. За час реалізації наукової роботи (2020–2021 роки) планується:
1) з’ясувати зміст та особливості психологічної готовності громадськості і педагогічної спільноти до впровадження реформ в освітній галузі;
2) здійснити апробацію запропонованих технологій соціально-психологічного забезпечення підтримки реформ та обґрунтувати критерії їхньої ефективності;
3) запропонувати комплекс соціально-психологічних технологій для забезпечення ефективної підтримки реформ у сфері загальної середньої освіти.
Першій рік роботи науковців лабораторії показав, що реформа є завжди складним кроком у житті суспільства. Натомість вона наснажує молоде покоління, дає їм відчуття свободи та волі до творчості і сили до зрушень, не дає сприймати оточуючи світ як жорстко закріплений та непорушний. Також процес реформування створює умови для міжпоколінної комунікації та передачі тих цінностей, які не можна отримати засобом опосередкованої взаємодії через технічні он-лайн засоби комунікації. Спілкування, взаємодія, обмін думками, дискусії та дебати – ось перелік традиційних методів комунікації, що у сучасному просторі доповнюється новими технологіями (EdCampи, рефлексивні практики, світове кафе, конкурси-квести [3] тощо), для розвитку перш за все педагогічної спільноти як наставників та коучів молоді у їх опануванні світом освіти та науки.
Першій рік роботи науковців лабораторії показав, що наука «живе у людях» і традиційну послідовність наукових робіт вже давно слід порушити. Тож спершу має бути практика, а потім – її осмислення та порівняння із надбаннями попередників. Тож рік пройшов у спілкуванні, зустрічах та пропозиціях а також спільних активностях та поїздках. Метод «дослідження шляхом участі» є одним із тих, що спрямовує дослідження до людей [1].
Першій рік роботи науковців лабораторії показав, що реформа стосується різних наукових дисциплін і перш за все економіки, політики, управління (у тому числі державного) а вже потім – педагогіки і психології. Порозуміння між фахівцями цих сфер є першочерговим завданням. Тож міждисциплінарний підхід визнаний найкращим рішенням для спільних домовленостей.
Першій рік роботи науковців лабораторії показав, що нічого немає сталого і кожне покоління живе у часи перемін. Усвідомлення цих перемін є більш чутливим для старшого покоління, яке виросло у інших умовах, і їм складно пристосовуватися до нових умов зміненого життя, в які, наразі, підростає їхнє молоде покоління. Цей час для молоді сприймається як сталий і захищений, а для старшого – непередбаченим і тому незахищеним. Тож прояснення міфів постало одним із напрямів вивчення у сприйманні реформ як громадськістю, так і педагогічною спільнотою.
Першій рік роботи науковців лабораторії показав, що ніхто не хоче лінуватися, і,більше того, створювати опір новому. Зрозумівши своє місце у процесі реформи, кожний завзято включається у процес свого життя, в якому знаходиться і місце для реформи. Дати відповідь на питання: «Для чого?» - означає співвіднести затрати і переваги, щоб прийняти рішення про свою участь.
Першій рік роботи науковців лабораторії показав, що думати краще, ніж емоційно реагувати. Однак емоції прикрашають життя, особливо, якщо вони викликані успішністю спільної діяльності. Вчитись треба весело і, якщо це роботи у команді, то це стає навіть цікавіше і, більше того, розширяє відчуття різноманіття та здатність до прийняття іншого [4; 5].
Першій рік роботи науковців лабораторії показав, що слід задавати прості питання, зокрема: Що саме має бути забезпечено? Які ресурси для цього потрібні? Які результати мають бути досягнуті і як вони покращать якість життя? [2]. Прості відповіді на ці питання відкриють горизонти до непорушних цінностей життя – відчуття щастя, що необхідно нашим дітям і нам - їхнім батькам та їхнім вчителям. Вчити себе і своїх дітей бути щасливими – ось той напрямок, який має наснажувати нас до зрушень, які несуть нам реформи.
Висновки
Видається, що назва про одне, а текст – про інше. Натомість, це не так. Створення тезаурусу понять означає віднайти спільну мову, навчитися чути тих, хто поруч, вчитися вибирати тих, з ким хочеш бути поруч, вчитись будувати те, що є корисним і таким, що наснажує. Вчитись спілкуватися, щоб нове його етап наснажував до щастя бути і відчувати себе у потоці нового.
Список використаних джерел
- Бевз Г.М. Дослідження шляхом участі: уявлення освітян про школу у здобутках реформ в Україні // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць / НАПН України ДЗВО «Ун-т менедж. освіти»; голов. ред. В. В. Олійник; редкол.: О. Л. Аніфрієва [та ін.]. 2019. Вип. 8(37). С. 10-22. (Серія «Соціальні та поведінкові науки») DOI https://doi.org/10.32405/2522-9931-8(37)-10-22
- Бевз Г.М. Соціально-психологічне забезпечення як напрямок психологічних досліджень: теоретичний аналіз. Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Київ-Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2019. Т.VІ. Психологія обдарованості. Вип. 16. С 6-15
- Гриценок Л.І., Капустюк О.М., Юрченко В.І. Конкурс-квест як технологія підтримки освітніх змін / Л.І. Гриценок, О.М Капустюк, В.І. Юрченко // Вісник психології і педагогіки. – Випуск 25. – 2019. – URL: http://www.psyh.kiev.ua/Гриценок_Л.І.,Капустюк_О.М.,_Юрченко_В.І._Конкурс-квест_як_технологія_підтримки_освітніх_змін
- Кравчук С.Л. Соціальна компетентність як умова партнерської взаємодії учасників процесу реформування / С. Л. Кравчук // Психологія та педагогіка: історія розвитку, сучасний стан та перспективи досліджень: Збірник наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції (20-21 вересня 2019 р., м. Одеса). – Одеса: ГО «Південна фундація педагогіки», 2019. – Ч. 1. – С. 15–19.
- Чуніхіна С.Л. Колективні почуття як чинники становлення соціальної інклюзії. // Проблеми політичної психології. Збірник наукових праць. № 8(22) С. 140 -152.