Рептух Д.І. Соціально-психологічна характеристика сучасної жінки

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Рептух Д.І., магістрант спеціальності "Психологія", Навчально-науковий гуманітарний інститут Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, м. Київ.

Постановка проблеми

Традиційним, глибоко закоріненим у сучасному суспільстві є гендерний стереотип, за яким навіть працююча освічена, але заміжня жінка є насамперед дружиною й матір’ю, що повинна допомагати чоловіку, нерідко зневажаючи власні прагнення до самореалізації та професійного успіху.

Однак, на даному етапі розвитку суспільства, сучасна жінка бажає мати вільний вибір у здійсненні нею будь-якої дії – чи то материнство, чи професійна кар’єра, чи участь у керівництві суспільством. Нарешті має стати очевидною здатність жінки бути рівноправною з чоловіком, нести з ним рівну відповідальність як за сім’ю, за дітей, так і за весь світ в усьому різноманітті його проявів [3, с. 124].

У сучасному суспільстві можливості для жінок значно розширилися. Важливе місце в житті жінки займає її професійна кар’єра. Сучасні жінки прагнуть розширити свій кругозір і не обмежуються лише турботою про сім’ю. Заміжжя і материнство перестали бути основними сферами самореалізації жінок. Стабільний дохід дозволяє жінкам бути фінансово незалежними від чоловіків, а інколи й повністю самостійно утримувати сім’ю [2, с. 37].

Аналіз результатів дослідження

К. Г. Юнг вважав, що чоловіки і жінки прагнуть розвиватися, реалізовувати себе в житті по-різному. Для чоловіка це шлях подолання різного роду перешкод в процесі чого він стає все більш спритним, вмілим та сильним. Паралельно з цією лінією розвитку він стає і все більш відповідальним, моральним: він уміє обмежувати свої пориви, коли це може завдати шкоди оточуючим, піклуватися про оточуючих, про жінок, що є ознакою відповідальності [5, с. 75].

Сучасна європейська культура не приділяє великої уваги психологічним відмінностям між чоловіками і жінками, коли пропонує їм форми і способи отримання освіти, подальшого кар’єрного зростання. Тому, як вважають К. Г. Юнг і його послідовники, в більшості випадків жінці доводиться в європейській культурі йти шляхом чоловіків, розвивати свою психіку в тому напрямку, в якому це зазвичай роблять чоловіки. Але при цьому, стверджують прихильники аналітичної психології, в розумі жінок існує більш давній пласт, що проявляється через почуття, які направляють їх на те, щоб вони все-таки стали жінками, а не повторювали чоловіків. Коли цей вміст психіки дає про себе знати, сучасна жінка може придушити його, оскільки воно загрожує позбавити її досягнень емансипації – рівності в дружбі і можливості суперництва з чоловіками на роботі. Це може відштовхувати чоловіків і викликати у жінки почуття незадоволеності собою.

Серед сучасних масових стереотипів є примат еротизму у образі жінки, а самореалізація її передбачається у рівномірному та гармонійному прояві себе у професійній та сімейній сфері, поєднання материнства та кар’єри. Таким чином, сучасні українські жінки опиняються у ситуації рольового перевантаження, оскільки намагаються притримуватися високих стандартів у виконанні багатьох соціальних ролей.

Дослідниця Т. П. Вівчарик запропонувала структурно-функціональну модель самореалізації жінки в основі якої лежить самоідентифікація, інтеграція особистості, опредметнення потреб продиктованих самістю через діяльність. На її думку, традиційні стереотипні уявлення про роль жінку в суспільстві, її призначення являють собою зовнішню опозицію, яка обмежує розвиток самодостатньої жіночої особистості. Жіночність, що є внутрішньою детермінантою розвитку жінки, також конфліктує з нетрадиційною роллю (діяльністю) жінки на шляху до її самоздійснення, шлях жінки до самореалізації лежить через опір стереотипній свідомості та вміння узгодити власну жіночність із прагненням особистісного розвитку [1, с. 167].

Жінки прагнуть гармонійно поєднувати сімейні та професійні обов’язки. Але, оскільки сімейно-побутові функції залишаються переважно за нею, то нерідко виникає конфлікт між професійною роботою і сімейним клопотом. Це стає причиною «подвійної» завантаженості жінки, погіршення її фізичного і психічного здоров’я, дисгармонійного способу життя. Крайніми варіантами вирішення цього конфлікту є або звільнення з роботи, або зменшення домашнього навантаження [4, с. 416].

Висновок

У наш час жінка знаходиться під натиском гендерних стереотипів, що заважає їй розвиватися в тому, чи іншому напрямку. Іноді це може призводити до психологічних проблем особистості, до невпевненості та незадоволеністю собою. Але сучасна жінка прагне вийти за рамки даних стереотипів та самореалізуватися в тих сферах життя, які є актуальними саме для неї.

Список використаних джерел

1. Вівчарик Т.П. Психологічні механізми самореалізації жінки (на прикладі жіночої молоді,включеної у творчу професійну діяльність). Чернівці, 2000. 200 с.
2. Клецина И.С., Иоффе Е.В. Гендерные нормы как социально-психологический феномен. СПб., 2017. 320 с.
3. Пушонкова О.А., Шевченко З.В. Гендерні відносини: архетип, стереотип, ідентичність. Черкаси, 2016. 202 с.
4. Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс лекций. Москва, 2000. 512 с.
5. Юнг К.Г. Человек и его символы. Москва, 2012. 352 с.