Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Мельник А.О., студентка III курсу спеціальності "Психологія", Навчально-науковий гуманітарний інститут Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, м. Київ.

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Аналіз результатів дослідження 3 Висновок 4 Список використаних джерел

Постановка проблеми

Сьогодні складовими інформаційної війни є не тільки засоби масової інформації, а й реклама. В останні десятиліття увагу дослідників до реклами викликані неоднозначним ставленням до неї в суспільстві, різноманіттям її зовнішніх зв’язків, місцем в системі масової комунікації, впливом, який вона чинить на весь спосіб життя сучасної людини, і великою багатогранністю характеристик форми і змісту реклами. Вона відіграє велику роль в житті сучасної людини і значно впливає на формування всього способу життя суспільства в наші дні. Ми звикли сприймати її, як невеличкий перерив між переглядом фільму, який не несе чогось цікавого, ба більше, небезпечного. Насправді, кожен з нас глибоко недооцінює це «п’ятихвилинне лихо».

Аналіз результатів дослідження

Реклама впливає не тільки на свідомість, а й на підсвідомість людини безпосередньо через органи чуття. Провідними є зорові та слухові. Саме тому безліч фахівців стверджують, що вона – могутній засіб впливу і маніпуляції людиною, здатний формувати і змінювати світогляд і поведінку людей.

Психологічний вплив виявляється на конкретні сфери психіки окремої людини, груп людей і суспільної свідомості в цілому:

• потребностно-мотиваційну (знання, переконання, ціннісні орієнтації, потяги, бажання);

• інтелектуально-пізнавальну (відчуття, сприйняття, уявлення, уява, пам’ять і мислення);

• емоційно-вольову сферу (емоції, почуття, настрої, вольові процеси);

• комунікативно-поведінкову (характер і особливості спілкування, взаємодії, взаємовідносин, міжособистісного сприйняття) [2].

Це означає, що психологічний вплив тільки тоді дає найбільший реальний ефект, коли враховуються властиві цим конкретним сферам особливості функціонування індивідуальної, групової і суспільної свідомості. Психологічний вплив має свої закономірності:

• якщо воно спрямоване в першу чергу на потребностно-мотиваційну сферу людей, то його результати позначаються в першу чергу на спрямованості та силі спонукань (потягів і бажань) людей;

• коли під прицілом виявляється емоційна сфера психіки, то це відбивається на внутрішніх переживаннях, а також на міжособистісних відносинах;

• поєднання впливів на обидві названі сфери дозволяє впливати на вольову активність людей і таким чином управляти їхньою поведінкою;

• вплив на комунікативно-поведінкову сферу (специфіку взаємовідносин і спілкування) дозволяє створювати соціально-психологічний комфорт і дискомфорт, змушувати людей співпрацювати або конфліктувати з оточуючими;

• в результаті психологічного впливу на інтелектуально-пізнавальну сферу людини змінюються в потрібну сторону його уявлення, характер сприйняття знову котра надходить інформації та, в результаті, його «картина світу» [2].

У рекламі використовуються такі види психологічного впливу:

1. Інформаційно-психологічні.
2. Психогенні.
3. Нейролінгвістичні.
4. Психотронні.

Інформаційно-психологічний вплив (часто його називають інформаційно-пропагандистським, ідеологічним) – це вплив словом, інформацією. Головна мета впливу такого виду є формування певних соціальних поглядів, ідей. Паралельно з цим, вона викликає у людини позитивні, або негативні емоції або почуття [2].

Реклама впливає на людину як позитивно, так і негативно. Проте для маніпуляції ці обидва впливи є ефективними. Головним критерієм першого є викликати у людей позитивні емоції, почуття кохання, довіри, родинного затишку. Людина відчуває це безпосередньо з акторів, які виконують ту чи іншу роль в ролику. Проглянувши ролик, її сповнюють ті почуття, які викликають довіру до продукту реклами не залежно від його форми, кольору, потрібності. Проте, ефективним є не тільки позитивний, але й негативний вплив реклами:

1. Така реклама не викликає захват, проте привертає увагу і стимулює обробку інформації.
2. Відбувається інформування людини з виробництвом.
3. Стимулює до пошуку схожої інформації, або контраргументів, що посилює ефективність реклами [1].

Психогений вплив є наслідком:

а) фізичного впливу на мозок індивіда, в результаті якого спостерігається порушення нормальної нервово-психічної діяльності.

б) шокового впливу навколишніх умов або якихось подій (наприклад, картин масових руйнувань, численних жертв тощо) на свідомість людини.

У рекламі звертають увагу саме на другий аспект цього виду, адже в стані шок людина не здатна думати раціонально, аналізувати інформацію, обробляти її. Людина у такому стані «йде за масою», що є вигідним рекламодавцям.

Нейролінгвістичний вплив (НЛП – нейролінгвістичне програмування) – вид психологічного впливу, що змінює мотивацію людей шляхом введення в їх свідомість спеціальних лінгвістичних програм. При цьому основним об’єктом впливу є нейрофізіологічна активність мозку і виникають завдяки їй емоційно-вольові стани. Головним засобом впливу виступають спеціально підібрані вербальні (словесні) і невербальні лінгвістичні програми, засвоєння змісту яких дозволяє змінити в заданому напрямку переконання, погляди і уявлення людини [2].

Психотронний (парапсихологічні, екстрасенсорне) вплив – це вплив на інших людей, що здійснюється шляхом передачі інформації через неусвідомлюване сприйняття [2].

Щоб підвищити ефективність реклами відповідно до психологічних видів вплив, використовують відповідні методи:

1. Метод переконання.
2. Метод навіювання.
3. Метод гіпнозу.
4. Психоаналітичний метод.
5. Метод нейролінгвістичного програмування.
6. Колір.

Метод переконання полягає в тому, щоб довести споживачеві, за допомогою аргументів, переваги даного товару, доречність його придбання. Процес переконання споживача передбачає критичне осмислення отриманої рекламної інформації, її співвідношення з попереднім власним життєвим досвідом.

Метод навіювання розглядається як штучне прищеплення інформації. Це відбувається за допомогою 2 шляхів: певним переконуючим текстом; демонструванням різних психічних явищ.

Головна відмінність методу переконання і навіювання в тому, що в першому на передній план виходить логіка і раціональна оцінка об’єкту, який рекламується, а у другому акцент робиться на емоційній сфері людини.

У цьому методі майстерно використовується весь спектр емоційного впливу, використовуючи бажання та потреби людини, згідно ієрархією потреб Маслоу.

Гіпноз. Суть цього методу полягає в тому, що прямі накази – відсутні. Відбувається розмова між людьми, які допомагають обрати кращий продукт. Саме з допомогою таких мовних стратегій приховується наказ. Головна ідея – товар повинен бути потрібним підсвідомо. Головні методи гіпнозу:

1. Ілюзія вибору.
2. Припущення.
3. Команда прихована у питанні.
4. Трюїзм.
5. Використання протилежностей.

Лінгвістичне маніпулювання – це використання особливостей мови та правил його вживання з метою прихованого впливу на адресата в потрібному напрямку [1].

Колір впливає на психофізіологічний і емоційний стан людини. Так, експериментально встановлено, що при впливі пурпурного, червоного, помаранчевого і жовтого кольорів частішає і поглиблюється дихання і пульс людини, підвищується його артеріальний тиск, а зелений, блакитний, синій і фіолетовий кольори надають зворотний ефект. Перша група кольорів є збудливою, друга – заспокійливою [2].

Існують деякі закономірності в перевазі тих чи інших кольорів:

а) пов’язані з типом нервової системи людини. Так, людям зі слабкою нервовою системою найчастіше подобаються червоний і жовтий кольори, особам з міцними нервами – зелений і синій;

б) пов’язані з історичним минулим того етносу, представником якого він є, і з його індивідуальним життєвим досвідом [2].

Висновок

Реклама представляється жанровим різновидом мови масової інформації і в цій якості природно відображає особливості менталітету народів.

Реклама як різновид масової комунікації, грає велику роль в житті сучасної людини і значно впливає на формування всього способу життя суспільства в наші дні.

Список використаних джерел

1. Завадський, І.І. Інформаційна війна – що це таке? [Текст] / І.І. Завадський // Захист інформації. «Конфідент». – № 4, 1996.
2. Крысько В.Г. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, формы, опыт) / В.Г. 2. Крысько. – Минск, 2008.

---

---