Корнєєва О.Л. Комплексний підхід в організації допомоги дітям дошкільного віку в умовах соціальних конфліктів

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Корнєєва О.Л., кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник ДЗ «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров’я України», завідувач Дошкільного навчального закладу № 31 «Мир».

Актуальність дослідження

Необхідність допомоги населенню викликана руйнівним впливом на психіку небезпечних умов соціальних конфліктів. У цьому зв’язку логічної зрозумілості набуває те, що особливої допомоги потребують діти дошкільного віку. Світовий досвід роботи фахівців показав, що саме комплексна допомога є результативною в умовах поєднання найефективніших елементів наукових досягнень медицини, психології, педагогіки в одне ціле [1; 4; 7]. Комплексний підхід має істотні переваги над окремими психотерапевтичними підходами, зокрема: поєднання технік особистісно-орієнтованого підходу та фізичної реабілітації у комплексі діють швидше й ефективніше, сприяють швидкому встановленню контакту та плідній взаємодії дорослого й дитини.

Інноваційним пошуковим аспектом даної діяльності фахівців є розробка ефективної системи впливу, яка дозволяє забезпечити інформаційну безпеку дитини та використовувати її для формування позитивних якостей психологічного самозахисту. Система включає навчання дорослих засадам інформаційної безпеки дошкільників та пропонує рекомендації щодо здійснення цієї роботи [6].

Мета дослідження

Мета дослідження: визначення ефективності впливу комплексного підходу в організації допомоги дітям дошкільного віку, що знаходяться в умовах соціально-психологічного напруження.

Методика та організація дослідження

Професійний підхід до цього питання демонструє унікальний заклад Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров’я України. Науково- дослідна робота у напрямку «Розробка системи медико-психологічної допомоги дітям, що перебувають у зоні проведення антитерористичної операції» здійснюється з 2014 року та акцентована на об’єднанні у результативний комплекс досвіду найкращих фахівців медичної, психологічної, педагогічної галузей науки за для вирішення головних питань означеної вище проблеми: ретельна діагностика для того щоб зрозуміти що відбувається з кожною дитиною; та дієва допомога (що саме робити і як допомогти кожному з дітей).

Комплекс створений в інтеграційних умовах медичного та освітнього закладів пройшов дослідження з 2014 року та показав свою ефективність як за тривалого, так і епізодичного використання. Встановлені зміни емоційно-вольової сфери у вигляді тривожності (69,8%) та агресії (73,2%). Наявність соіальних страхів становить у 48,9%, страхів війни ‒ 91,3%. Погіршення соматичного стану з боку серцево-судинної системи у 77,3%, з боку травневої системи ‒ 66,7%.

Прояви тривожності, як маркера психологічного неблагополуччя дітей свідчать про схильність до розвитку невротичніх станів. Наявність соціальних страхів у дітей говорить про відчуття небезпеки з боку зовнішнього середовища та тривожним очікуванням від неконтрольованої ситуації. Тривале перебування дитини у стресових обставинах, здатне значним чином вплинути на сприйняття та формування картини світу загрозливого майбутнього. Таким чином, дитина виявляється ізольована від суспільства та соціально неадаптована [7].

Визначені статистично значущі розрізняння за показниками агресії у дітей зі страхом війни (р=0,05), що свідчить про вираженість агресивності у дітей, які бояться війни.

Також, у соматичному стані дітей, які опинились у психотравмуючій ситуації визначаються вегетативні порушення (83,5%): головні болі, свербіж шкіри, тремор пальців рук, зниження апетиту тощо. Найбільш виражений та стійкий ефект досягався при створенні основних умов комплексної роботи в реабілітаційному центрі та додаткових умов в дошкільному навчальному закладі. Важливою є організаційна складова виявлення та супроводу дітей, які потребують допомоги, яка теж сконструйована у комплексному контексті.

Практична значущість комплексної системи медико-психологічної допомоги дітям, що перебувають у зонах соціальних конфліктів, полягає в гармонійному поєднані трьох базових позицій впливу на дітей: медичного, психологічного, педагогічного. Реалізація завдань кожної складової має результативне здійснення на основі ретельної діагностики із формуванням та супроводом оздоровчого маршруту для кожної дитини.

Для конструювання ефективної системи допомоги корисним виявилося поєднання медичних, психологічних, педагогічних методів, що склали послідовні кроки пошукової роботи, а саме: визначення контингентів дітей та критеріїв роботи з ними, визначення параметрів очікуваного результату, проведення аналізу діагностичних даних, врахування існуючих тенденцій, проведення оцінки гіпотези, розробка програми уникнення помилок; аналіз оптимальних баз використаних ресурсів, документальне забезпечення процесу, створення методичної бази програми. Це дозволило отримати певні результати на кожному з етапів науково-дослідної роботи. Діагностико-критериальный етап роботи, комплексно-реабілітаційний, корекційний, рекреаційний, інформаційний, комплексний етапи складають дієву організаційну модель реалізації даної системи. Результатом роботи дорослих з дітьми, які перебувають у зоні соціальних конфліктів є зменшення впливу психотравмуючої ситуації, володіння дітьми навичок самоконтролю негативних емоційних станів, вміння дітей самостійно знімати психом’язове напруження, у перспективі розвиток позитивних рис характеру й потенційних можливостей особистості. Для цього важливим є врахування особливостей (умов) системи медико-психологічної допомоги дітям, що перебувають у зонах соціальних конфліктів. А саме: обов’язкова рівнозначна участь лікаря, педагогів та батьків у створенні та реалізації корекційно-відновлювальної програми для дитини; узгодження, доповнення корекційно-відновлювальної роботи з медичним лікуванням дитини; додержання тактики єдиного виховного впливу всіх дорослих, які задіяні у роботі з дитиною; організація здорового харчування дитини. Особливої актуальності набуває створення сприятливих умов для організації корекційно-відновлювального впливу на дитину: здоров’язберігаючий режим дня; спостереження за вегетативними реакціями дитини; попередження перенавантаження; створення психологічного комфорту; визначення сприятливого часу, простору та іграшок для організації занять з дитиною; створення корекційно-відновлювального простору для реалізації означених завдань; виключення дратівливих факторів впливу; створення системи навичок самоорганізації дитини; створення мотиваційних орієнтирів для занять з дитиною.

Корекційно-відновлювальна комплексна робота з дітьми включає в себе методи, серед яких ми можемо виділити наступні види корекції: корекція через гру; корекція та відновлення через творче самовираження (малювання (у тому числі нетрадиційні його форми), ліплення з різних матеріалів (гнучкий пластилін, глина, солоне тісто; конструювання, казкотерапія, заняття з музики, танців, театральна діяльність тощо); через сублімацію емоційного розладу в соціально прийнятну діяльність, наприклад, театр, спорт, піклування про інших; через спілкування у групі однолітків, встановлення соціальних зв’язків з ними через взаємодію; через засвоєння кращих прикладів поведінки, які демонструються у театральних, літературних, мультиплікаційних прикладах; через активізацію сенсорних реакцій засобами дослідного та спрямованого впливу (методи роботи у мультисенсорному просторі) [2; 3; 5]. Організаційно-методична основа системи складається з трьох активностей: пошукової «Я розумію» (передбачає навчання дитини розуміти свій стан); прикладної «Я дію» (передбачає навчання дитини самостійно регулювати негативні імпульси); релаксаційної (відновлювальної) «Я перетворююся» (зняття емоційного напруження).

Висновки

Досвід реалізації комплексного підходу доводить результативність роботи з дітьми дошкільного віку. Діяльність та подальше розширення можливостей унікальної системи медико-психологічної допомоги дітям, що перебувають у зонах соціальних конфліктів має сучасне сьогодення і перспективне майбутнє.

Своєчасна діагностика дітей дозволила встановити порушення з боку соматичного статусу та психологічного стану: тривожності (69,8%) та агресії (73,2%). Наявність соціальних страхів становить 48,9%, страхів війни 91,3%. Погіршення соматичного стану: з боку серцево-судинної системи 77,3%, з боку травневої системи 66,7%, вегетативні порушення 83,5%.

Важливою складовою комплексної роботи є використання стандартів інформаційної безпеки дітей, розвиток інформаційної захищеності дітей починаючи із дошкільного віку.

Комплексний вплив з боку лікарів, педагогів та психологів підвищує ефек- тивність реабілітаційних заходів, а також сприяє прискоренню одужання.

Список використаних джерел

1. Допомога дітям постраждалим внаслідок воєнного конфлікту: довідник вихователя дошкільного навчального закладу / Н.В. Пророк, С.А. Гончаренко, Л.О. Кондратенко та ін.; за ред. Н.В. Пророк. Словянськ: ПП «Канцлер», 2015. 84 с.
2. Євченко І.М. Проективні методики: з ким? Навіщо? Як? / І.М. Євченко. Кам’янець-Подільський: Друкарня «Рута», 2017. 222 с.
3. Захаров А.И. Неврозы у детей и психотерапия. СП. б.: Союз. 2008. 331 с.
4. Овчаренко Л.Ю. Система психологической помощи детям беженцев. URL: http://systempsychology.ru/journal/2014-12/234-ovcharenko-lyu-sistema-psihologicheskoy-pomoschi-detyam-bezhencev.html (27.05.17).
5. Особистість у кризових ситуаціях: огляд сучасних психодіагностичних методик: навчальний посібник / Н.О. Євдокимова, В.Л. Зливков, О.В. Федан. Миколаїв: Іліон, 2016. 342 с.
6. Панченко О.А. Информационная безопасность ребенка. К.: КВИЦ, 2016. 380 с. :илл.
7. Цуциева Ж.Ч. Психология постравматического стрессового расстройства у детей, жертв террористических актов (концепция формирования и коррекции) / Ж.Ч. Цуциева. Автореф. дис. докт. психол. наук. СПб. 2010. С. 14-23.