Власенко О.М. Гуманістичне спрямування процесу формування системи громадянських цінностей старшокласників: історичний аспект

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Власенко О.М., кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка, м. Житомир.

Постановка проблеми

Аналіз проблем громадянської освіти свідчить про те, що вона визначає нову філософію освіти, в основу якої покладено не тільки гуманістичну концепцію прав й свобод людини, але й гуманізацію та гуманітаризацію освітнього процесу, що, в свою чергу, має сприяти не лише переорієнтації освітнього процесу від технічної парадигми до гуманізованої, але й утвердженню громадянських цінностей. Власне, першоосновою у визначенні змісту підготовки учнів старших класів освітніх закладів в контексті громадянської політики держави, що покращить якість освітнього процесу навчального закладу, є реалізація гуманістичної спрямованості навчальних дисциплін.

Аналіз результатів дослідження

Розвиток ідей гуманізму розпочався в працях Сократа, Платона, Аристотеля, В. да-Фельтре, Ф. Рабле, Е. Роттердамського, В. Ратке, Я. Коменського, Ж.-Ж. Руссо, Й. Песталоцці, Г. Сковороди. Реформаторська педагогіка (Е. Кей, А. Біне, Дж. Дьюї, Г.Кершенштейнер, Р. Штайнер), як і українські педагоги-просвітники М. Драгоманов, П. Грабовський, О. Духнович, М. Корф, Л. Українка та інші виступали за ідеї демократизму, народності, патріотизму й гуманізму.

Розглянемо деякі базові категорії. Поняття гуманізм в Українському педагогічному словнику – це система ідей і поглядів на людину як найвищу цінність, спрямована на утвердження поваги до гідності й розуму людини, її права на земне щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей [1, с. 76].

Для нашого дослідження важливими стали розробки проблеми громадянської освіти та формування громадянської компетентності, системи громадянських цінностей, які відображені в працях Р. Євтушенко, П. Кендзьора, О. Кузьменка, О. Пометун, А. Сбруєвої, О. Сухомлинської, К. Чорної та інших.

Водночас підтримуємо думку І. Беха, П. Вербицької, І. Зязюна, В. Кузя про те, що необхідно обов’язково враховувати попередній історико-педагогічний досвід, який забезпечить модернізацію, інновацію освіти й виховання, а отже, і розробку теорії та методики формування системи громадянських цінностей учнів старших класів.

Досліджуючи проблему формування громадянських цінностей, гуманізм будемо розглядати як створення умов для гармонійного розвитку старшокласників в освітньому середовищі навчального закладу, яке визначає зміст навчання, способи діяльності учнів для успішної організації громадянського виховання в освітньому закладі.

Продовжуючи думку К. Ушинського про право кожного народу навчатися рідною мовою, М. Драгоманов, М. Грушевський, Б. Грінченко, І. Огієнко, С. Русова визначають мету національного виховання – формування національної свідомості, опанування національної культури, формування системи громадянських цінностей. Гуманізм А. Макаренка проявлявся у твердженні, що саме дитячий колектив, середовище навчального закладу є осередком гуманних взаємостосунків його членів, тому неможливо уявляти розвиток та виховання кожного вихованця без колективу.

Гуманізм В. Сухомлинського передбачав врахування цінності людини, її права на свободу й гідність, «пізнаючи світ й себе, вступаючи в різноманітні стосунки з людьми, стосунки, що задовольняють матеріальні й духовні потреби, дитина залучається до суспільства, стає її членом» [6, с. 474], тому важливим є відповідність виховного процесу в навчальному закладі суспільному досвіду, традиціям та ідеалам виховання.

Провідні вітчизняні формування системи громадянських цінностей визначають як багатоаспектну педагогічну проблему. Середня освіта покликана сприяти всебічному розвитку особистості як найвищої цінності суспільства та стати головним фактором розвитку духовної культури українського народу, формування громадян суспільства.

На підставі проведеного аналізу проблеми розвитку гуманістичних ідей та гуманістичної педагогіки дійшли таких висновків: головною ознакою громадянських цінностей є ставлення до іншої людини, в основі якого лежить безкорислива допомога, любов, здатність здійснювати вибір добра на противагу злу.

Гуманний учитель, який буде працювати в контексті проблеми формування громадянських цінностей, має володіти системою переконань, норм та принципів суспільної поведінки, особистісно значущими й професійно важливими якостями (справедливість, сумління, патріотизм, любов до рідної землі, відповідальність, честь і гідність, співчуття, милосердя, турбота, повага, терпимість і толерантність до поглядів інших людей, співчуття, співпереживання, своєчасна допомога, доброзичливість тощо).

Громадянське виховання передбачає формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що надає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично, юридично дієздатною та захищеною. Соціальна відповідальність в усіх сферах суспільного життя є одним із критеріїв громадянського суспільства, соціальна орієнтація передбачає задоволення суспільних потреб та інтересів членів суспільства.

Висновок

Основними пріоритетами реформування освіти на сучасному етапі є розробка і створення державної та громадської, соціально орієнтованої, безперервної системи виховання і навчання учнів освітніх закладів, особливо старшокласників, забезпечення умов для формування системи громадянських цінностей школярів, становлення їх громадянськості як основи національного патріотизму та засобу виховання законослухняного громадянина держави, формування громадянської компетентності учнів старшої школи, а також реалізація громадянської політики в інтересах соціалізації особистості та розвитку правової держави загалом.

Список використаних джерел

1. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К., 1997. 375 с.
2. Горпинюк В. Соціально-професійне самовизначення молоді як рушійної сили середнього класу в громадянському суспільстві. Освіта і управління. 2011. Т. 14. № 2-3. С. 7-15.
3. Громадянська освіта : теорія і методика навчання : [посібник для студен- тів вищих навчальних закладів] / Т. Асламова [та ін.]. К. : Етна-1, 2008 174 с.
4. Клепко С. Громадянська освіта : утопії, моделі, філософії. Наук. і освіт- нян. методології та практики. К. : ЦГО НАН України. 2003. С. 409-424.
5. Пометун О. Теоретичні засади формування громадянської компетентно- сті учнівської молоді. Управління школою. 2005. № 8 (92). Березень. С. 5-8.
6. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: У 5-ти т. Київ, 1977. Т. 1. 654 с.
7. Шестопалюк О. Громадянська освіта як фактор формування громадянських компетентностей сучасної молоді. Рідна школа. № 3 (березень). 2010. С. 33-35.