Петренко І.В. Застосування інноваційних комунікативних технологій для врегулювання соціальних конфронтацій в освітньому середовищі
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
# Jo Nelson. The Art of Focused Conversation for Schools, Third Edition: Over 100 Ways to Guide Clear Thinking and Promote Learning. iUniverse LLC Bloomington, 2013. – 337 p. | # Jo Nelson. The Art of Focused Conversation for Schools, Third Edition: Over 100 Ways to Guide Clear Thinking and Promote Learning. iUniverse LLC Bloomington, 2013. – 337 p. | ||
# Levin К. Field theory in Social science. Tavistock, Londres, 1952; Рус. перев.: Левин К. Теория поля в социальных науках / [Пер. Е. Сурпина]. – СПб.: Речь, 2000. – 368 c. | # Levin К. Field theory in Social science. Tavistock, Londres, 1952; Рус. перев.: Левин К. Теория поля в социальных науках / [Пер. Е. Сурпина]. – СПб.: Речь, 2000. – 368 c. | ||
+ | |||
+ | http://doi.org/10.33120/SPCOEIProcedings-2019 | ||
[[Категорія:Наукові праці]] | [[Категорія:Наукові праці]] |
Поточна версія на 17:54, 15 липня 2019
Петренко Ірина Володимирівна\ Petrenko Iryna Volodymyrivna,старший науковий співробітник Лабораторії психології спілкування, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, кандидат психологічних наук, м. Київ
Зміст |
Актуальність
Сьогочасне соціальне середовище небезпідставно характеризується ознаками надмірної поляризації і конфліктності, оскільки множення суперечностей, антагонізмів у відносинах між людьми зумовлює поширення у суспільстві різноманітних форм протистояння. У цьому контексті освітній простір не є виключенням для розповсюдження конфронтаційних проявів на різних рівнях їх локалізації. У даному контексті важливо зауважити, що використання інноваційних комунікативних технологій і застосування комунікативно-технологічного підходу до врегулювання соціальних конфронтацій у сфері освіти є актуальним напрямком психологічних досліджень, завдання яких потребують свого невідкладного розв’язання.
Ці завдання набувають свого особливого значення і у зв’язку з імплементацією Концепції нової української школи, яка, як зазначається в нещодавно ухвалених державних рішеннях, працюватиме на засадах поваги до особистості; доброзичливості і позитивного ставлення; довіри у відносинах; діалогу – взаємодії – взаємоповаги; розподіленого лідерства (проактивності, права вибору та відповідальності за нього, горизонтальності зв’язків); принципів соціального партнерства (рівності сторін, добровільності прийняття забов’язань, обов’язковості виконання домовленостей). Привертає до себе увагу і такий важливий аспект реформування, що розкриває вихідні положення нової освітньої парадигми: на зміну односторонньої авторитарної комунікації «учитель – учень» приходять діалог і багатостороння комунікація між учнями, учителями та батьками, а серед десяти ключових компетентностей нової української школи визначається соціальність. Це, насамперед, уміння працювати з іншими на результат, здатність співпрацювати в команді, попереджати і розв’язувати конфлікти, вирішувати проблеми, досягати компромісів, оцінювати ризики та приймати рішення, уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати соціальний і емоційний інтелект. Зазначається також, що суттєвих змін зазнає процес і зміст підготовки вчителя. Учителі вивчатимуть особистісно-орієнтований та компетентнісний підходи до управління освітнім процесом, психологію групової динаміки тощо. У зв’язку з цим варто говорити про нову роль учителя – не як єдиного наставника та джерело знань, а як коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини [1; 2].
Результати дослідження
У ході проведення емпіричного дослідження за темою «Конструювання комунікативних технологій врегулювання соціальних конфліктів у системі освіти», що виконувалось з метою вивчення особливостей вияву соціального конфлікту та специфіки його комунікативно-технологічного врегулювання в освітньому середовищі, було вирішено низку наукових завдань [3; 4]. В результаті здійснення означеного дослідження визначено соціально-психологічні комунікативні ресурси, що забезпечують ефективність врегулювання освітніх соціальних конфліктів. З’ясовано чинники, що розкривають природу функціональності і дисфункціональності соціальних конфліктів в освітньому середовищі, а також розкрито соціально-психологічні параметри (особистісні, процесуальні, інноваційні), що виявляють ознаки конструктивності/деструктивності соціальних конфліктів у середовищі освіти. Реалізація завдань цього дослідження дала змогу розглянути специфіку застосування інноваційних комунікативних технологій врегулювання соціальних конфліктів в освітньому просторі. Задля цього апробовано і модифіковано комплекс комунікативних технологій соціально-психологічної діагностики і соціально-психологічної організації цільового комунікативного простору – технологію сфокусованої бесіди для шкіл і технологію аналізу проблемної ситуації у середовищі освіти – з метою усвідомлення суб’єктами проблемних питань, актуалізації готовності до подолання ними конфронтацій в освітньому вимірі, а до того ж для підвищення комунікативної компетентності в ситуації соціально-психологічної поляризації [5; 6]. У межах проведеного дослідження окреслено ефекти спілкування, що виявляються при застосуванні соціально-психологічних комунікативних технологій у сфері освіти, як-то: ефект псевдоконвенційності (порушення досягнутих в процесі обговорення домовленостей, правил), ефект псевдоконсенсусу (досягнення несправжньої, уявної згоди у спірних питаннях), ефект хибної комунікативної компетентності (самовпевненість суб’єкта у своїх комунікативних уміннях, що об’єктивно не підтверджуються).
У процесі опрацювання поставлених дослідницьких задач розроблено і опрацьовано комплекс послідовних операцій спілкування (комунікативних алгоритмів) щодо врегулювання соціальних конфліктів та забезпечення конструктивної міжособистісної комунікативної взаємодії в освітньому вимірі.
Висновки
Узагальнення даних нашого експериментального дослідження, одержаних до і після застосування комунікативних технологій серед учителів експериментальної групи, показало наявність позитивних тенденцій у рівні вияву таких вимірювальних показників, як-то: комунікативний потенціал і моральна нормативність поведінки особистості, обсяг інтеракцій і суперечливість міжособистісних стосунків. Таким чином, підтверджується наукове припущення про те, що врегулювання соціальних конфронтацій залежить від особливостей комунікативно-технологічної організації простору спілкування його суб'єктів, а комунікативно-технологічне врегулювання соціальних конфліктів, за умов реалізації послідовних операцій спілкування (комунікативних алгоритмів) його учасниками, може суттєво підвищити ефективність міжособистісної взаємодії у середовищі освіти.
Список використаних джерел
- Концепція Нової української школи. – [Електронний ресурс]. – URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ ukrainska-shkola-compressed.pdf.
- Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р. – [Електронний ресурс]. – URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249613934.
- Петренко І.В. Специфіка комунікативно-технологічного врегулювання соціальних конфліктів в освітньому середовищі / І.В. Петренко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Збірник наукових праць. Серія «Психологічні науки». Вип. 5. – Херсон: «Видавничий дім «Гельветика», 2018. – С. 199-205.
- Петренко І.В. Комунікативно-технологічні засоби врегулювання соціальних конфліктів у просторі освіти / І.В. Петренко // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. – 2018. – Том. ХІ: Психологія особистості. Психологічна допомога особистості. – Випуск 18. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2018. – C. 270-286.
- Jo Nelson. The Art of Focused Conversation for Schools, Third Edition: Over 100 Ways to Guide Clear Thinking and Promote Learning. iUniverse LLC Bloomington, 2013. – 337 p.
- Levin К. Field theory in Social science. Tavistock, Londres, 1952; Рус. перев.: Левин К. Теория поля в социальных науках / [Пер. Е. Сурпина]. – СПб.: Речь, 2000. – 368 c.
http://doi.org/10.33120/SPCOEIProcedings-2019