Петренко І.В. Застосування інноваційних комунікативних технологій для врегулювання соціальних конфронтацій в освітньому середовищі

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія за 14:43, 11 червня 2019

Петренко Ірина Володимирівна\ Petrenko Iryna Volodymyrivna,старший науковий співробітник Лабораторії психології спілкування, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, кандидат психологічних наук, м. Київ

Актуальність

Сьогочасне соціальне середовище небезпідставно характеризується ознаками надмірної поляризації і конфліктності, оскільки множення суперечностей, антагонізмів у відносинах між людьми зумовлює поширення у суспільстві різноманітних форм протистояння. У цьому контексті освітній простір не є виключенням для розповсюдження конфронтаційних проявів на різних рівнях їх локалізації. У даному контексті важливо зауважити, що використання інноваційних комунікативних технологій і застосування комунікативно-технологічного підходу до врегулювання соціальних конфронтацій у сфері освіти є актуальним напрямком психологічних досліджень, завдання яких потребують свого невідкладного розв’язання.

Ці завдання набувають свого особливого значення і у зв’язку з імплементацією Концепції нової української школи, яка, як зазначається в нещодавно ухвалених державних рішеннях, працюватиме на засадах поваги до особистості; доброзичливості і позитивного ставлення; довіри у відносинах; діалогу – взаємодії – взаємоповаги; розподіленого лідерства (проактивності, права вибору та відповідальності за нього, горизонтальності зв’язків); принципів соціального партнерства (рівності сторін, добровільності прийняття забов’язань, обов’язковості виконання домовленостей). Привертає до себе увагу і такий важливий аспект реформування, що розкриває вихідні положення нової освітньої парадигми: на зміну односторонньої авторитарної комунікації «учитель – учень» приходять діалог і багатостороння комунікація між учнями, учителями та батьками, а серед десяти ключових компетентностей нової української школи визначається соціальність. Це, насамперед, уміння працювати з іншими на результат, здатність співпрацювати в команді, попереджати і розв’язувати конфлікти, вирішувати проблеми, досягати компромісів, оцінювати ризики та приймати рішення, уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати соціальний і емоційний інтелект. Зазначається також, що суттєвих змін зазнає процес і зміст підготовки вчителя. Учителі вивчатимуть особистісно-орієнтований та компетентнісний підходи до управління освітнім процесом, психологію групової динаміки тощо. У зв’язку з цим варто говорити про нову роль учителя – не як єдиного наставника та джерело знань, а як коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини [1; 2].

Результати дослідження

У ході проведення емпіричного дослідження за темою «Конструювання комунікативних технологій врегулювання соціальних конфліктів у системі освіти», що виконувалось з метою вивчення особливостей вияву соціального конфлікту та специфіки його комунікативно-технологічного врегулювання в освітньому середовищі, було вирішено низку наукових завдань [3; 4]. В результаті здійснення означеного дослідження визначено соціально-психологічні комунікативні ресурси, що забезпечують ефективність врегулювання освітніх соціальних конфліктів. З’ясовано чинники, що розкривають природу функціональності і дисфункціональності соціальних конфліктів в освітньому середовищі, а також розкрито соціально-психологічні параметри (особистісні, процесуальні, інноваційні), що виявляють ознаки конструктивності/деструктивності соціальних конфліктів у середовищі освіти. Реалізація завдань цього дослідження дала змогу розглянути специфіку застосування інноваційних комунікативних технологій врегулювання соціальних конфліктів в освітньому просторі. Задля цього апробовано і модифіковано комплекс комунікативних технологій соціально-психологічної діагностики і соціально-психологічної організації цільового комунікативного простору – технологію сфокусованої бесіди для шкіл і технологію аналізу проблемної ситуації у середовищі освіти – з метою усвідомлення суб’єктами проблемних питань, актуалізації готовності до подолання ними конфронтацій в освітньому вимірі, а до того ж для підвищення комунікативної компетентності в ситуації соціально-психологічної поляризації [5; 6]. У межах проведеного дослідження окреслено ефекти спілкування, що виявляються при застосуванні соціально-психологічних комунікативних технологій у сфері освіти, як-то: ефект псевдоконвенційності (порушення досягнутих в процесі обговорення домовленостей, правил), ефект псевдоконсенсусу (досягнення несправжньої, уявної згоди у спірних питаннях), ефект хибної комунікативної компетентності (самовпевненість суб’єкта у своїх комунікативних уміннях, що об’єктивно не підтверджуються).

У процесі опрацювання поставлених дослідницьких задач розроблено і опрацьовано комплекс послідовних операцій спілкування (комунікативних алгоритмів) щодо врегулювання соціальних конфліктів та забезпечення конструктивної міжособистісної комунікативної взаємодії в освітньому вимірі.

Висновки

Узагальнення даних нашого експериментального дослідження, одержаних до і після застосування комунікативних технологій серед учителів експериментальної групи, показало наявність позитивних тенденцій у рівні вияву таких вимірювальних показників, як-то: комунікативний потенціал і моральна нормативність поведінки особистості, обсяг інтеракцій і суперечливість міжособистісних стосунків. Таким чином, підтверджується наукове припущення про те, що врегулювання соціальних конфронтацій залежить від особливостей комунікативно-технологічної організації простору спілкування його суб'єктів, а комунікативно-технологічне врегулювання соціальних конфліктів, за умов реалізації послідовних операцій спілкування (комунікативних алгоритмів) його учасниками, може суттєво підвищити ефективність міжособистісної взаємодії у середовищі освіти.

Список використаних джерел

1. Концепція Нової української школи. – [Електронний ресурс]. – URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ ukrainska-shkola-compressed.pdf.
2. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р. – [Електронний ресурс]. – URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249613934.
3. Петренко І.В. Специфіка комунікативно-технологічного врегулювання соціальних конфліктів в освітньому середовищі / І.В. Петренко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Збірник наукових праць. Серія «Психологічні науки». Вип. 5. – Херсон: «Видавничий дім «Гельветика», 2018. – С. 199-205.
4. Петренко І.В. Комунікативно-технологічні засоби врегулювання соціальних конфліктів у просторі освіти / І.В. Петренко // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. – 2018. – Том. ХІ: Психологія особистості. Психологічна допомога особистості. – Випуск 18. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2018. – C. 270-286.
5. Jo Nelson. The Art of Focused Conversation for Schools, Third Edition: Over 100 Ways to Guide Clear Thinking and Promote Learning. iUniverse LLC Bloomington, 2013. – 337 p.
6. Levin К. Field theory in Social science. Tavistock, Londres, 1952; Рус. перев.: Левин К. Теория поля в социальных науках / [Пер. Е. Сурпина]. – СПб.: Речь, 2000. – 368 c.