Андрєєв В.О. Професійна взаємодія викладачів коледжу мистецького спрямування

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 21:53, 21 березня 2018

Андрєєв В.О., аспірант кафедри педагогіки та психології Університету імені Альфреда Нобеля

Постановка проблеми

Професійні стосунки викладачів коледжу мистецького спрямування здійснюються у формі взаємодії. Взаємодія представляє собою загальнонаукове поняття. З точки зору філософії взаємодія присутня на всіх рівнях буття людини, тому лежить в основі вивчення всіх суспільних процесів і явищ. Взаємодія передбачає рівність відносин, співробітництво як початок соціального життя людини, взаємне збагачення інтелектуальної, емоційної, діяльнісної сфер учасників цього процесу, що має соціально значимий характер для викладачів коледжу мистецького спрямування.

Процес взаємодії в коледжі мистецького спрямування заснований на безпосередньому спілкуванні викладачів один з одним. Спілкування являє собою багатопланове становлення і розвиток контактів в процесі вироблення єдиної лінії взаємодії, сприйняття і розуміння іншої людини, обміну інформацією та організації спільної діяльності.

Аналіз результатів дослідження

Питання професійної взаємодії останнім часом все більш цікавить науковців. Проблемою розробки поняття професійної взаємодії займалися Ю. К. Бабанський, Б. М. Бим-Бад, П. П. Блонський, Т. А. Ільїна, М. С. Каган, В. А. Кан-Калик, І. Б. Котова, В. В. Макаєв, А. С. Макаренко, А. В. Мудрик, В. О. Сластенин, В. О. Сухомлинський, І. Ф. Харламов, С. Т. Шацький, Є. М. Шиянов, Н. Є. Щуркова та інші.

Основним компонентом професійної взаємодії є професійне спілкування викладачів коледжу мистецького спрямування, що представляє собою суб’єкт- суб’єктну взаємодія з метою організації будь-якого виду діяльності – пізнавальної, освітньої, трудової.

Основними характеристиками професійної взаємодії викладачів є предметна спрямованість, вираженість, рефлексивна багатозначність. Логікою професійної взаємодії викладачів обумовлені стадії його реалізації (моделювання і організація спілкування, управління процесом спілкування і аналіз його результатів), а також особистісно-орієнтовна і функціонально-рольова спрямованість.

Основні характеристики взаємодії викладачів коледжу мистецького спрямування по-різному проявляються, в залежності від умов і ситуацій, в яких здійснюється взаємодія учасників педагогічного процесу.

В роботі викладачів коледжу мистецького спрямування можна визначити основні характеристики професійної взаємодії: 1) взаємопізнання; 2) взаєморозуміння; 3) взаємовідносини; 4) взаємні дії; 5) взаємовплив.

Фундаментом професійної взаємодії викладачів коледжу можуть бути різні типи зв’язків. Зв’язок – це взаємообумовленість існування явищ, розділених між собою в просторі і в часі.

Зв’язок класифікують за: 1) формами руху матерії; 2) формами взаємозумовленості (детермінізму), причому, тут відрізняють однозначні, достовірні і кореляційні (при взаємозалежності) зв’язки; 3) характером результатів зв’язку; 4) здійсненням дій (прямі, зворотні); 5) типом процесів, які визначає даний зв’язок (зв’язок функціонування, зв’язок розвитку, зв’язок управління); 6) змістом (зв’язок, що забезпечує надання інформації) [1, с. 742-743].

Взаємодія – це систематичні, досить регулярні та стійки взаємоспрямовані дії педагогічних працівників з метою викликати наперед визначену реакцію. Така зворотна реакція викликає нову реакцію того, хто діє першим. Тобто йдеться про обмін діями чи схемами дій обох або декількох викладачів коледжу мистецького спрямування.

У професійному спілкуванні викладачів коледжу мистецького спрямування виділяють стратегію і тактику взаємодії.

Стратегія – це спосіб дії суб’єкта для досягненню головної мети впливу на партнера по спілкуванню.

Залежно від цілей виділяють такі провідні тактики поведінки у взаємодії викладачів коледжу:

1. співробітництво – така форма взаємодії, при якій обидва партнери по спілкуванню сприяють один одному в досягненні індивідуальних та загальних цілей спільної діяльності;
2. протиборство – партнери протидіють один одному в досягненні індивідуальних цілей, орієнтуючись тільки на свої цілі без урахування цілей партнера;
3. компромісна взаємодія – партнери по спілкуванню в чомусь сприяють, а в чомусь протидіють один одному;
4. відхід від взаємодії – партнери намагаються уникати активної взаємодії, йдуть від контактів, йдуть на ризик недосягнення власних цілей;
5. контрастна взаємодія – один з партнерів намагається сприяти іншому, а той активно протидіє йому;
6. односпрямована взаємодія – один з партнерів приносить в жертву власні цілі і сприяє досягненню цілей іншого, який ухиляється від співпраці щодо спілкування.

У викладачів коледжу мистецького спрямування згідно специфіки роботи можуть бути наступні взаємодії: особистісні, міжособистісні, особистісно- групові, міжгрупові.

Cтруктура професійної взаємодії включає: суб’єкти взаємодії, взаємний зв’язок суб’єктів спілкування, взаємний вплив суб’єктів, взаємні зміни суб’єктів спілкування.

Оскільки будь-яке спілкування здійснюється з приводу того чи іншого предмета, то характер взаємодії визначається відкритістю або закритістю предметної позиції.

Відкритість спілкування – це відкритість предметної позиції в сенсі здатності висловити свою точку зору на предмет і готовність врахувати позиції інших, і навпаки, закритість спілкування означає нездатність або небажання розкривати свої позиції.

Крім відкритого і закритого спілкування можуть існувати і змішані типи:

• одна зі сторін намагається з’ясувати позицію іншої, не розкриваючи своєї;

• спілкування, при якому один із співрозмовників відкриває партнеру всі свої «обставини», розраховуючи на допомогу, не цікавлячись намірами іншого.

Мета професійного спілкування досягається лише у випадку, коли викладачі коледжу мистецького спрямування прагнуть до взаємодії, зорієнтовані на отримання взаємної згоди, задоволення потреб кожного.

Умовами прояву ефективної взаємодії викладачів коледжу у професійному спілкуванні є:

• прагнення досягти спільних поглядів;

• щирість поглядів на проблему, що обговорюється;

• дотримання принципу рівноправності сторін.

При виборі позиції в спілкуванні слід враховувати всі обставини: ступінь довіри до партнера, можливі наслідки відкритості професійного спілкування.

Вітчизняні вчені М. Бєляєва, В. Деміденко, В. Моторна, І. Свириденко, С. Юрченко, Ф. Пономарьова вважають, що при здійсненні професійного спілкування необхідно враховувати такі компоненти, як пізнавальний, емоційний та практичний. Але надмірний прояв одного із вказаних компонентів погіршує результати професійно-педагогічного контакту: зосередження тільки на пізнавальному компоненті призводить лише до створення методики та стратегії розв’язання проблем; емоційне спілкування може звестися лише до взаємообміну чим при професійному спілкуванні [2, с. 150].

Список використаних джерел

1. Андрущенко, И.В., Вусатюк О.А., Линецкий С.В., Шуба А.В. Философский словарь. - К.: А.С.К., 2006. - 1056 с.
2. Ботвина Н.В. Міжнародні культурні традиції: мова та етика ділового спілкування: навч. посібник. - К.: АртЕк, 2000. - 192 с.