Психологія
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Yrvi (Обговорення • внесок) (Створена сторінка: Психологія (від гр. psyhē – душа+ гр. logos – слово, поняття, вчення) – наука про закономірност...) |
Yrvi (Обговорення • внесок) |
||
| (2 проміжні версії одного користувача не показані) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Психологія (від гр. psyhē – душа+ гр. logos – слово, поняття, вчення) – наука про закономірності виникнення і діяльності психіки людини і вищих тварин, про психічні процеси, які є складовими компонентами діяльності та спілкування людей, поведінки тварин. Отже, предметом вивчення психології є психіка людини і вищих тварин. Історія психології налічує більше двох тисяч років свого існування, протягом яких вона розвивалась у надрах філософії і природознавства. Лише поступово, наприкінці Х1Х ст. вона виокремилась у самостійну науку. Психологія вивчає три групи психічних явищ: психічні процеси ([[відчуття]], [[сприймання]], [[пам’ять]], [[мислення]], [[уява]], [[почуття]]); психічні стани (спокій, схвильованість, зацікавленість, піднесеність, пригніченість, байдужість тощо); психічні властивості (чутливість, спостережливість, пам’ятливість, інтереси, знання, вміння, переконання, здібності, риси темпераменту і характеру, розумові, емоційні та вольові якості). Всю сукупність психічних явищ у їх зв’язку і динаміці прийнято називати психічним життям людини. | + | '''Психологія''' (від гр. psyhē – душа+ гр. logos – слово, поняття, вчення) – наука про закономірності виникнення і діяльності психіки людини і вищих тварин, про психічні процеси, які є складовими компонентами діяльності та спілкування людей, поведінки тварин. Отже, предметом вивчення психології є психіка людини і вищих тварин. Історія психології налічує більше двох тисяч років свого існування, протягом яких вона розвивалась у надрах філософії і природознавства. Лише поступово, наприкінці Х1Х ст. вона виокремилась у самостійну науку. Психологія вивчає три групи психічних явищ: психічні процеси ([[відчуття]], [[сприймання]], [[пам’ять]], [[мислення]], [[уява]], [[почуття]]); психічні стани (спокій, схвильованість, зацікавленість, піднесеність, пригніченість, байдужість тощо); психічні властивості (чутливість, спостережливість, пам’ятливість, інтереси, знання, вміння, переконання, здібності, риси темпераменту і характеру, розумові, емоційні та вольові якості). Всю сукупність психічних явищ у їх зв’язку і динаміці прийнято називати психічним життям людини. |
| + | |||
| + | Див.: [[Авіаційна психологія]], [[Асоціативна психологія]], [[Вершинна психологія]], [[Виправна психологія]], [[Психологія вищої школи]], [[Військова психологія]], [[Вікова психологія]], [[Генетична психологія]], [[Глибинна психологія]], [[Гуманістична психологія]], [[Дитяча психологія]], [[Диференційна психологія]], [[Екзистенціальна психологія]], [[Екологічна психологія]], [[Експериментальна психологія]], [[Екстремальна психологія]], [[Етнічна психологія]], [[Загальна психологія]], [[Індивідуальна психологія]], [[Інженерна психологія]], [[Інтроспективна психологія]], [[Клінічна психологія]], [[Кримінальна психологія]], [[Медична психологія]], [[Психологія особистості]], [[Педагогічна психологія]], [[Політична психологія]], [[Порівняльна психологія]], | ||
| + | [[Психологія праці]], [[Психологія розвитку]], [[Соціальна психологія]], [[Психологія творчості]], [[Юридична психологія]] | ||
| + | |||
[[Категорія: Психологічні терміни]] | [[Категорія: Психологічні терміни]] | ||
[[Категорія: Приходько Ю.О., Юрченко В.І.Психологічний словник-довідник]] | [[Категорія: Приходько Ю.О., Юрченко В.І.Психологічний словник-довідник]] | ||
Поточна версія на 15:53, 30 листопада 2011
Психологія (від гр. psyhē – душа+ гр. logos – слово, поняття, вчення) – наука про закономірності виникнення і діяльності психіки людини і вищих тварин, про психічні процеси, які є складовими компонентами діяльності та спілкування людей, поведінки тварин. Отже, предметом вивчення психології є психіка людини і вищих тварин. Історія психології налічує більше двох тисяч років свого існування, протягом яких вона розвивалась у надрах філософії і природознавства. Лише поступово, наприкінці Х1Х ст. вона виокремилась у самостійну науку. Психологія вивчає три групи психічних явищ: психічні процеси (відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, уява, почуття); психічні стани (спокій, схвильованість, зацікавленість, піднесеність, пригніченість, байдужість тощо); психічні властивості (чутливість, спостережливість, пам’ятливість, інтереси, знання, вміння, переконання, здібності, риси темпераменту і характеру, розумові, емоційні та вольові якості). Всю сукупність психічних явищ у їх зв’язку і динаміці прийнято називати психічним життям людини.
Див.: Авіаційна психологія, Асоціативна психологія, Вершинна психологія, Виправна психологія, Психологія вищої школи, Військова психологія, Вікова психологія, Генетична психологія, Глибинна психологія, Гуманістична психологія, Дитяча психологія, Диференційна психологія, Екзистенціальна психологія, Екологічна психологія, Експериментальна психологія, Екстремальна психологія, Етнічна психологія, Загальна психологія, Індивідуальна психологія, Інженерна психологія, Інтроспективна психологія, Клінічна психологія, Кримінальна психологія, Медична психологія, Психологія особистості, Педагогічна психологія, Політична психологія, Порівняльна психологія, Психологія праці, Психологія розвитку, Соціальна психологія, Психологія творчості, Юридична психологія