Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія за 13:14, 2 січня 2016 (переглянути вихідний код) BogdanA (Обговорення • внесок) (Створена сторінка: == Поточні новини Віснику психології та педагогіки ==)		Поточна версія на 08:33, 19 січня 2017 (переглянути вихідний код) BogdanA (Обговорення • внесок) (→До всіх новин Віснику психології та педагогіки)
(Одна проміжна версія одного користувача не показана)
Рядок 1:		Рядок 1:
−	== [[Новини|Поточні новини Віснику психології та педагогіки]] ==	+	=== '''[[Новини/2016|До всіх новин Віснику психології та педагогіки]]''' ===
		+
		+	== [[Новини/2016-12-30|30 грудня 2016 року]] ==
		+	[[Файл:New-year1.jpg|left]]'''Дорогі читачі! [[Вісник психології та педагогіки]] вітає Вас з Новим 2017 роком!'''
		+
		+	Нехай магічна чарівність цих свят буде в посмішках Ваших близьких, урочистих вітаннях, особливій теплоті, радості, які створюють дивовижне відчуття світла, злагоди і щастя.
		+
		+	Зичимо здоров’я, здійснення всіх бажань і надій, успіхів у Ваших справах, щоб кожен день був наповнений благополуччям та мудрістю, яка допоможе здолати всі негаразди.
		+
		+	Щиро бажаємо радості, любові, достатку в домі, щасливої та щедрої долі, а впевненість у завтрашньому дні хай назавжди наповнює Ваші серця!
		+
		+	З повагою, колектив [[Вісник психології та педагогіки]]
		+
		+
		+
		+
		+	== [[Новини/2016-12-19|19 грудня 2016 року]] ==
		+	[[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю на тему:[[Столярчук О.А. Інтелігентність як провідна риса професіоналізму особистості сучасного викладача ВНЗ]].
		+
		+	[[Файл:intelligent-muzh.jpg|left]]У статті розкрито зміст поняття професіоналізму педагога вищої школи, наголошено на провідній ролі його особистісних якостей у реалізації педагогічного супроводу професійного становлення студентів; розглянуто зміст і значення інтелігентності як базової риси професіоналізму особистості сучасного викладача; наведено дані емпіричного дослідження значущості інтелігентності у рейтингу особистісно-професійних якостей педагога вищої школи.
		+
		+	Окреслено перспективи подальших досліджень зв’язку інтелігентності викладача ВНЗ з його фаховою Я-концепцією та схильністю до професійного вигорання.
		+
		+	Попри розповсюдженість інформаційних технологій, технічних засобів навчання у педагогічному процесі ВНЗ особистісні риси викладача залишаються головним ресурсом його успішної взаємодії зі студентами.
		+
		+	Більше того, в умовах розвиненого суспільства «знань», коли викладач перестав бути єдиним авторитетним джерелом інформації для майбутніх фахівців, актуальним завданням постає його спроможність стати наставником на шляху їх професійного становлення.
		+
		+	== [[Новини/2016-10-10|10 жовтня 2016 року]] ==
		+	[[Вісник психології та педагогіки]] опублікував [[Вісник Дидактичної майстерні‎ №33]]
		+
		+	== [[Новини/2016-07-13|13 липня 2016 року]] ==
		+	[[Файл:Psyh uchitel.jpg|left]][[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю на тему: [[Ляшова І.Ф. Психoлoгo-педaгoгічні oсoбливoсті фoрмувaння твoрчoгo пoтенціaлу мaйбутньoгo вихoвaтеля]].
		+
		+	У стaтті дoсліджується прoблемa визнaчення психoлoгo-педaгoгічних умoв, сприятливих для удoскoнaлення нaвчaльнo-вихoвнoгo прoцесу, з метою результaтивнoгo фoрмувaння твoрчoгo пoтенціaлу студента; висвітлені чинники, щo впливaють нa рoзвитoк твoрчoгo пoтенціaлу; виoкремленo aрсенaл метoдів рoзвитку креaтивнoсті тa
		+	чoтири групи oсoбистісних якoстей креaтивнoгo суб'єктa, які склaдaють твoрчий пoтенціaл oсoбистoсті.
		+
		+	Рoзкриття твoрчoгo пoтенціaлу oсoбистoсті, твoрчa сaмoреaлізaція у прoфесійній діяльнoсті є вaжливим пoкaзникoм зрoстaння прoфесіoнaлізму.
		+
		+	Oсвітня прaктикa виoкремилa aрсенaл метoдів рoзвитку креaтивнoсті. Oдні з них пoв’язaні з підвищенням рефлексивнoї культури, інші – із стимулювaнням oсoбливoгo психічнoгo стaну твoрчoї aктивнoсті – нaтхнення, ще інші – із зaстoсувaнням метoдів aктивізaції пoшуку ідей, рoзвиткoм імaжинaтивних здібнoстей, пoшукoм внутрішніх спoнукaльних причин aктивізaції твoрчoї aктивнoсті.
		+
		+	Вaжливoю є думкa O. Мaтюшкінa прo те, щo твoрчий пoтенціaл зaклaдений в кoжнoму, і це відкривaє пoтенційні мoжливoсті для йoгo рoзвитку.
		+
		+	== [[Новини/2016-06-16|16 червня 2016 року]] ==
		+	[[Файл:Deti smeyutsya-350.jpg|left]][[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю на тему: [[ Уніченко С. С. Виховання почуття гумору у дітей дошкільного віку як науково-педагогічна проблема]].
		+
		+	У статті висвітлено питання науково-педагогічного дослідження проблеми виховання почуття гумору у дітей дошкільного віку;
		+
		+	проаналізовані підходи до визначення поняття «гумор», охарактеризовано психологічні механізми сприйняття і розуміння смішного дітьми, розвитку почуття гумору;
		+
		+	визначено методи та засоби виховання почуття гумору у дітей на етапі дошкільного дитинства.
		+
		+	Мета та завдання дослідження полягали у висвітленні результатів початкового входження в проблему виховання почуття гумору у дітей дошкільного віку, прагненні дослідити теоретичні та методичні аспекти її розв’язання засобами художнього слова;
		+
		+	визначенні психологічних механізмів розвитку почуття гумору у дошкільників та висвітленні методів та засобів виховання здатності до сприйняття, інтерпретації та продукування комічного у дошкільників.
		+
		+	== [[Новини/2016-05-31|31 травня 2016 року]] ==
		+	[[Файл:Psyh-kazka-350.jpg|left]] [[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю на тему: [[Гумовська Т.Ю. Роль казки на уроках англійської мови в початкових класах]].
		+
		+	Стаття присвячена визначенню ролі казок на уроках іноземної мови в початковій школі та організації уроків з використанням казок.
		+
		+	В наш час дітей захоплює цікаве, невідоме, тому саме за допомогою казки дітям легше усвідомлюється матеріал.
		+
		+	Вчитель є тим самим ключем, який прищепить любов до казок, до казкових героїв, адже кожна казка має навчити чомусь учнів.
		+
		+	Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується означена стаття. Актуальність даної проблеми викликана цілим рядом чинників. По-перше, інтенсифікація навчального процесу ставить завдання пошуку засобів залучення інтересу учнів до іноземного матеріалу і активізації їх діяльності. По-друге, однією з найважливіших проблем викладання іноземної мови є навчання усного мовлення.
		+
		+	Формулювання цілей статті. Метою статті є вивчення технології використання казки на уроках іноземної мови в початковій школі.
		+
		+	== [[Новини/2016-05-11|11 травня 2016 року]] ==
		+	[[Файл:English1-350.jpg|left]] [[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю на тему: [[Кравчук К.М. Проблема варіантності англійської мови (на прикладі канадської англійської мови)]].
		+
		+	Англійська мова, як і більшість інших мов світу, має безліч різноманітних діалектів.
		+
		+	В даному випадку це пов'язано з тим, що велика кількість носіїв мови в періоди англійської колонізації покинули рідний будинок і на чужій землі стали спілкуватися з представниками інших мов і мовних груп.
		+
		+	Як наслідок, їхня англійська видозмінилася і багато в чому стала відрізнятися від британської англійської.
		+
		+	Так, з'явилися численні діалекти, серед яких американська англійська, канадська англійська, австралійська англійська тощо.
		+
		+	В даний час проблемі мовної варіативності приділяється підвищена увага. На зміну спрощеним поданням про мову як єдиному монолітному освіту прийшло розуміння гетерогенності мовної структури, обумовленої лінгвістичними і екстралінгвістичними факторами.
		+
		+	[[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю на тему: [[Жабська О.П. Методика роботи з різними жанрами писемної творчості на уроці англійської мови в початковій школі ]].
		+	[[Файл:English-for-kids-350.jpg|left]] Мета статті – з’ясувати особливості методики роботи з різними жанрами писемної творчості на уроці англійської мови в початковій школі.
		+
		+	Проблема сучасної шкільної освіти полягає в тому, що учні дуже перевантажені.
		+
		+	Кожен вчитель вважає свій предмет найважливішим, тому вимагає від учнів досконалого вивчення саме свого предмету.
		+
		+	Через надмірну кількість завдань, учні не можуть вивчити і запам’ятати все на належному рівні.
		+
		+	Крім того, вони починають вивчати іноземну мову, наразі англійську, вже з першого класу.
		+
		+	Саме різні жанри писемної творчості можуть забезпечити цікавість, ентузіазм, легше розуміння і запам’ятовування матеріалу, а також можуть познайомити учнів початкової школи з культурою, традиціями та історією країни, мова якої вивчається.
		+
		+	== [[Новини/2016-04-12|12 квітня 2016 року]] ==
		+	[[Файл:UK-University-psyh-students-350.jpg|left]][[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю на тему: [[Миколаєнко М.О. Розвиток педагогічної діагностики у Великій Британії]].
		+
		+	На сучасному етапі розвитку Української держави система освіти зазнає докорінних змін, зокрема змінюються форми, методи, технології навчання, а, отже, змінюється й
		+	педагогічна діагностика.
		+
		+	Сучасний викладач має вміти не лише здобути інформацію про рівень навчальних досягнень тих, хто навчається, а й приймати відповідне управлінське рішення в залежності від отриманих ним даних.
		+
		+	Досконале знання сутності форм і методів педагогічної діагностики та доцільний вибір діагностичних методик сприятимуть ефективному аналізу стану протікання освітнього процесу та його результатів, а відповідні управлінські рішення впливатимуть на якість підготовки майбутніх фахівців.
		+
		+	Запорука успішного впровадження змін в системі освіти значною мірою залежить від вивчення та врахування як вітчизняного, так і світового досвіду.
		+
		+	== [[Новини/2016-03-29|29 березня 2016 року]] ==
		+	[[Файл:Starshoclass-psyh-350.jpg|left]] [[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю на тему: [[Методологічні підходи як підґрунтя дидактичної підготовки майб.учителів математики до проектування навч.діяльності старшокласників]].
		+
		+	У статті розглядаються методологічні підходи щодо дидактичної підготовки майбутнього вчителя математики до проектування навчальної діяльності старшокласників.
		+
		+	Структура методологічного знання передбачає три рівні проблеми розвитку підготовки майбутнього вчителя: загальнонауковий, конкретно-науковий, технологічний.
		+
		+	Загальнонауковий рівень заснований на системному підході.
		+
		+	Конкретно-науковий рівень, заснований на практичному використанні в процесі підготовки майбутнього вчителя математики положень особистісно орієнтованого, компетентнісного, контекстного та діяльнісного підходів у їх взаємодії.
		+
		+	Системне використання методологічних підходів забезпечує методологічний синергізм, тобто підвищення їх ефективності в результаті взаємодії з іншими.
		+
		+	== [[Новини/2016-03-08|8 березня 2016 року]] ==
		+	[[Файл:Psych-buket.jpg|left]] '''Ніжні матері, турботливі бабусі, любі сестри, кохані дружини, милі дочки й онучки!'''
		+
		+	'''[[Вісник психології та педагогіки]] cердечно вітає Вас із найпрекраснішим святом весни – Міжнародним жіночим днем 8 березня!'''
		+
		+	Добрі і ласкаві, мужні і ранимі, такі хоробрі і такі тендітні, Ви – найдорожче, що є в житті чоловіків.
		+
		+	Охоронниці домашнього вогнища, берегині роду людського, Ви народжуєте і виховуєте дітей, передаючи з покоління в покоління традиції високої духовності, культури, працьовитості.
		+
		+	Щедрість ваших душ зігріває, сила духу – захоплює, а краса – вселяє віру в те, що світ буде врятований.
		+
		+	Від усієї душі бажаємо Вам величезного жіночого щастя, любові і добра!
		+
		+	Бажаємо, щоб кожен прийдешній день Ви зустрічали з посмішкою, з передчуттям радості, із впевненістю і щиросердечним спокоєм!
		+
		+	== [[Новини/2016-02-17|17 лютого 2016 року]] ==
		+	[[Вісник психології та педагогіки]] опублікував [[Вісник психології і педагогіки. Збірник наук. праць. - Випуск 15]]. Файл доступний у форматі pdf.
		+
		+	== [[Новини/2016-02-11|11 лютого 2016 року]] ==
		+	[[Файл:Child-forest-350.jpg | left]][[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю [[Закусило В.С. Науково-педагогічні дослідження проблеми формування готовності майбутніх вихователів ДНЗ до екологічного виховання дітей]]. На сьогоднішній день особливого значення у змісті підготовки майбутніх фахівців вищих педагогічних навчальних закладів набуває екологічна складова.
		+
		+	Це зумовлено низкою чинників, серед яких варто назвати глобальну екологічну кризу, низький рівень екологічної освіти та свідомості населення, зокрема молоді.
		+
		+	Споживацькі настрої, що домінують у суспільстві, утилітарний підхід, до вирішення проблем охорони навколишнього середовища раціонального природокористування, нехтування правами громадянина (зокрема право жити в екологічно чистому середовищі) та гуманістичними цінностями – усі ці проблеми можна подолати лише на основі прищеплення молоді почуття відповідальності за стан довкілля, здатності сприймати життя як найвищу цінність і невід’ємну частину природи.
		+
		+	Важливу роль тут має відігравати якісна екологічна освіта підростаючого покоління.
		+
		+	== [[Новини/2016-02-10|10 лютого 2016 року]] ==
		+	[[Файл:Child-theater-350.jpg | left]][[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю [[Глібовець Г.С. Формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку засобами театралізованих ігор ]]Дошкільне дитинство визначається педагогами та психологами як найбільш сенситивний період для формування основ базових якостей особистості.
		+	Одним з найважливіших напрямів роботи в цей період є становлення у дитини самостійності, яка закладається в молодшому дошкільному віці в процесі формування певних умінь і навичок.
		+	В цей період важливо формувати в дітей звичку до чистоти, акуратності, порядку, адже навички та звички, сформовані в молодшому дошкільному віці, зберігаються на все життя.
		+	Слід також зазначити, що формування у дітей навичок особистої гігієни відіграє найважливішу роль в охороні їх здоров'я, сприяє правильній поведінці в побуті, у громадських місцях.
		+
		+	Зрештою, від знання і дотримання дітьми необхідних гігієнічних правил і норм поведінки залежить не тільки їх здоров'я, але й здоров'я інших дітей і дорослих.
		+
		+	== [[Новини/2016-01-25|25 січня 2016 року]] ==
		+	[[Файл:Vlyublennye-para-romantika-350.jpg|left]][[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю [[Гріньова О.М., Науменко М.С. Гендерні особливості ставлення до кохання у сучасної молоді]].
		+
		+	На сучасному етапі розбудови Української держави, в умовах руйнації старої, радянської, системи цінностей і відсутності єдиних, загальнонаціональних аксіологічних імперативів міжособистісних взаємин сучасна молодь переживає вплив різноманітних соціальних стереотипів, в тому числі - і стереотипів романтичних взаємин.
		+
		+	Такими стереотипами є батьківська сім’я, житєвий досвід значущих інших, різноманітні приклади українських і зарубіжних засобів масової інформації.
		+
		+	За таких умов проблема визначення сучасною молоддю базових когніцій кохання, які стають основою конструювання подальших романтичних взаємин надзвичайно ускладнюється. Висока значущість не лише когнітивного й емоційного компонентів кохання, але й поведінкових стратегій романтичних взаємин сучасної молоді обумовлюється і тим, що ефективність цих стратегій обумовлює успішність юнаків у конструюванні подальших шлюбних взаємин.
		+
		+	== [[Новини/2016-01-17|17 січня 2016 року]] ==
		+	[[Файл:Studenti-350.jpg|left]][[Вісник психології та педагогіки]] опублікував статтю [[Юрченко В.І. Особливості локус-контролю студентів у зв’язку з педагогічною практикою]].
		+
		+	Перехід до нової якості вищої педагогічної освіти передбачає реалізацію низки послідовних кроків: створення інноваційного освітнього середовища; формування контингенту студентів; кадрове забезпечення освітнього процесу; діагностика навчальних досягнень студентів; соціально-гуманітарна діяльність.
		+
		+	Результатом цього має бути сучасний конкурентноздатний педагог.
		+
		+	Щоб досягнути цього потрібно суттєво розширити практичну складову професійної підготовки майбутніх учителів, насамперед шляхом збільшення до 25 % часу на проходження студентами різних видів педагогічної практики.
		+
		+	Педагогічна практика – одна з провідних подій у професійно-спрямованому житті майбутнього вчителя. Вона сприяє професійній ідентифікації студента, формуванню професійного аспекту його «Я-концепції» і коригуванню самооцінки.
		+
		+	== [[Новини/2016-01-01|01 січня 2016 року]] ==
		+	[[Файл:Eda-na-god-ovcy 00.jpg|left]][[Вісник психології та педагогіки]] '''вітає Вас з Новим Роком 2016!'''
		+
		+	Нехай у Новий рік збуваються бажання,
		+
		+	І Дід Мороз дарунки принесе,
		+
		+	Нехай геть підуть всі розчарування,
		+
		+	І хай погане вмить розтане все
		+
		+	Нехай цей Новий рік дарує нам усмішки,
		+
		+	Здоров'я міцного і щастя цілий віз,
		+
		+	І гроші хай течуть до вас, а не йдуть пішки,
		+
		+	І лиш від радості хай буде море сліз!

---

Поточна версія на 08:33, 19 січня 2017

Зміст 1 До всіх новин Віснику психології та педагогіки 2 30 грудня 2016 року 3 19 грудня 2016 року 4 10 жовтня 2016 року 5 13 липня 2016 року 6 16 червня 2016 року 7 31 травня 2016 року 8 11 травня 2016 року 9 12 квітня 2016 року 10 29 березня 2016 року 11 8 березня 2016 року 12 17 лютого 2016 року 13 11 лютого 2016 року 14 10 лютого 2016 року 15 25 січня 2016 року 16 17 січня 2016 року 17 01 січня 2016 року

До всіх новин Віснику психології та педагогіки

30 грудня 2016 року

Дорогі читачі! Вісник психології та педагогіки вітає Вас з Новим 2017 роком!

Нехай магічна чарівність цих свят буде в посмішках Ваших близьких, урочистих вітаннях, особливій теплоті, радості, які створюють дивовижне відчуття світла, злагоди і щастя.

Зичимо здоров’я, здійснення всіх бажань і надій, успіхів у Ваших справах, щоб кожен день був наповнений благополуччям та мудрістю, яка допоможе здолати всі негаразди.

Щиро бажаємо радості, любові, достатку в домі, щасливої та щедрої долі, а впевненість у завтрашньому дні хай назавжди наповнює Ваші серця!

З повагою, колектив Вісник психології та педагогіки

19 грудня 2016 року

Вісник психології та педагогіки опублікував статтю на тему:Столярчук О.А. Інтелігентність як провідна риса професіоналізму особистості сучасного викладача ВНЗ.

У статті розкрито зміст поняття професіоналізму педагога вищої школи, наголошено на провідній ролі його особистісних якостей у реалізації педагогічного супроводу професійного становлення студентів; розглянуто зміст і значення інтелігентності як базової риси професіоналізму особистості сучасного викладача; наведено дані емпіричного дослідження значущості інтелігентності у рейтингу особистісно-професійних якостей педагога вищої школи.

Окреслено перспективи подальших досліджень зв’язку інтелігентності викладача ВНЗ з його фаховою Я-концепцією та схильністю до професійного вигорання.

Попри розповсюдженість інформаційних технологій, технічних засобів навчання у педагогічному процесі ВНЗ особистісні риси викладача залишаються головним ресурсом його успішної взаємодії зі студентами.

Більше того, в умовах розвиненого суспільства «знань», коли викладач перестав бути єдиним авторитетним джерелом інформації для майбутніх фахівців, актуальним завданням постає його спроможність стати наставником на шляху їх професійного становлення.

10 жовтня 2016 року

Вісник психології та педагогіки опублікував Вісник Дидактичної майстерні‎ №33

13 липня 2016 року

Вісник психології та педагогіки опублікував статтю на тему: Ляшова І.Ф. Психoлoгo-педaгoгічні oсoбливoсті фoрмувaння твoрчoгo пoтенціaлу мaйбутньoгo вихoвaтеля.

У стaтті дoсліджується прoблемa визнaчення психoлoгo-педaгoгічних умoв, сприятливих для удoскoнaлення нaвчaльнo-вихoвнoгo прoцесу, з метою результaтивнoгo фoрмувaння твoрчoгo пoтенціaлу студента; висвітлені чинники, щo впливaють нa рoзвитoк твoрчoгo пoтенціaлу; виoкремленo aрсенaл метoдів рoзвитку креaтивнoсті тa чoтири групи oсoбистісних якoстей креaтивнoгo суб'єктa, які склaдaють твoрчий пoтенціaл oсoбистoсті.

Рoзкриття твoрчoгo пoтенціaлу oсoбистoсті, твoрчa сaмoреaлізaція у прoфесійній діяльнoсті є вaжливим пoкaзникoм зрoстaння прoфесіoнaлізму.

Oсвітня прaктикa виoкремилa aрсенaл метoдів рoзвитку креaтивнoсті. Oдні з них пoв’язaні з підвищенням рефлексивнoї культури, інші – із стимулювaнням oсoбливoгo психічнoгo стaну твoрчoї aктивнoсті – нaтхнення, ще інші – із зaстoсувaнням метoдів aктивізaції пoшуку ідей, рoзвиткoм імaжинaтивних здібнoстей, пoшукoм внутрішніх спoнукaльних причин aктивізaції твoрчoї aктивнoсті.

Вaжливoю є думкa O. Мaтюшкінa прo те, щo твoрчий пoтенціaл зaклaдений в кoжнoму, і це відкривaє пoтенційні мoжливoсті для йoгo рoзвитку.

16 червня 2016 року

Вісник психології та педагогіки опублікував статтю на тему: Уніченко С. С. Виховання почуття гумору у дітей дошкільного віку як науково-педагогічна проблема.

У статті висвітлено питання науково-педагогічного дослідження проблеми виховання почуття гумору у дітей дошкільного віку;

проаналізовані підходи до визначення поняття «гумор», охарактеризовано психологічні механізми сприйняття і розуміння смішного дітьми, розвитку почуття гумору;

визначено методи та засоби виховання почуття гумору у дітей на етапі дошкільного дитинства.

Мета та завдання дослідження полягали у висвітленні результатів початкового входження в проблему виховання почуття гумору у дітей дошкільного віку, прагненні дослідити теоретичні та методичні аспекти її розв’язання засобами художнього слова;

визначенні психологічних механізмів розвитку почуття гумору у дошкільників та висвітленні методів та засобів виховання здатності до сприйняття, інтерпретації та продукування комічного у дошкільників.

31 травня 2016 року

Вісник психології та педагогіки опублікував статтю на тему: Гумовська Т.Ю. Роль казки на уроках англійської мови в початкових класах.

Стаття присвячена визначенню ролі казок на уроках іноземної мови в початковій школі та організації уроків з використанням казок.

В наш час дітей захоплює цікаве, невідоме, тому саме за допомогою казки дітям легше усвідомлюється матеріал.

Вчитель є тим самим ключем, який прищепить любов до казок, до казкових героїв, адже кожна казка має навчити чомусь учнів.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується означена стаття. Актуальність даної проблеми викликана цілим рядом чинників. По-перше, інтенсифікація навчального процесу ставить завдання пошуку засобів залучення інтересу учнів до іноземного матеріалу і активізації їх діяльності. По-друге, однією з найважливіших проблем викладання іноземної мови є навчання усного мовлення.

Формулювання цілей статті. Метою статті є вивчення технології використання казки на уроках іноземної мови в початковій школі.

11 травня 2016 року

Вісник психології та педагогіки опублікував статтю на тему: Кравчук К.М. Проблема варіантності англійської мови (на прикладі канадської англійської мови).

Англійська мова, як і більшість інших мов світу, має безліч різноманітних діалектів.

В даному випадку це пов'язано з тим, що велика кількість носіїв мови в періоди англійської колонізації покинули рідний будинок і на чужій землі стали спілкуватися з представниками інших мов і мовних груп.

Як наслідок, їхня англійська видозмінилася і багато в чому стала відрізнятися від британської англійської.

Так, з'явилися численні діалекти, серед яких американська англійська, канадська англійська, австралійська англійська тощо.

В даний час проблемі мовної варіативності приділяється підвищена увага. На зміну спрощеним поданням про мову як єдиному монолітному освіту прийшло розуміння гетерогенності мовної структури, обумовленої лінгвістичними і екстралінгвістичними факторами.

Вісник психології та педагогіки опублікував статтю на тему: Жабська О.П. Методика роботи з різними жанрами писемної творчості на уроці англійської мови в початковій школі .

Мета статті – з’ясувати особливості методики роботи з різними жанрами писемної творчості на уроці англійської мови в початковій школі.

Проблема сучасної шкільної освіти полягає в тому, що учні дуже перевантажені.

Кожен вчитель вважає свій предмет найважливішим, тому вимагає від учнів досконалого вивчення саме свого предмету.

Через надмірну кількість завдань, учні не можуть вивчити і запам’ятати все на належному рівні.

Крім того, вони починають вивчати іноземну мову, наразі англійську, вже з першого класу.

Саме різні жанри писемної творчості можуть забезпечити цікавість, ентузіазм, легше розуміння і запам’ятовування матеріалу, а також можуть познайомити учнів початкової школи з культурою, традиціями та історією країни, мова якої вивчається.

12 квітня 2016 року

Вісник психології та педагогіки опублікував статтю на тему: Миколаєнко М.О. Розвиток педагогічної діагностики у Великій Британії.

На сучасному етапі розвитку Української держави система освіти зазнає докорінних змін, зокрема змінюються форми, методи, технології навчання, а, отже, змінюється й педагогічна діагностика.

Сучасний викладач має вміти не лише здобути інформацію про рівень навчальних досягнень тих, хто навчається, а й приймати відповідне управлінське рішення в залежності від отриманих ним даних.

Досконале знання сутності форм і методів педагогічної діагностики та доцільний вибір діагностичних методик сприятимуть ефективному аналізу стану протікання освітнього процесу та його результатів, а відповідні управлінські рішення впливатимуть на якість підготовки майбутніх фахівців.

Запорука успішного впровадження змін в системі освіти значною мірою залежить від вивчення та врахування як вітчизняного, так і світового досвіду.

29 березня 2016 року

Вісник психології та педагогіки опублікував статтю на тему: Методологічні підходи як підґрунтя дидактичної підготовки майб.учителів математики до проектування навч.діяльності старшокласників.

У статті розглядаються методологічні підходи щодо дидактичної підготовки майбутнього вчителя математики до проектування навчальної діяльності старшокласників.

Структура методологічного знання передбачає три рівні проблеми розвитку підготовки майбутнього вчителя: загальнонауковий, конкретно-науковий, технологічний.

Загальнонауковий рівень заснований на системному підході.

Конкретно-науковий рівень, заснований на практичному використанні в процесі підготовки майбутнього вчителя математики положень особистісно орієнтованого, компетентнісного, контекстного та діяльнісного підходів у їх взаємодії.

Системне використання методологічних підходів забезпечує методологічний синергізм, тобто підвищення їх ефективності в результаті взаємодії з іншими.

8 березня 2016 року

Ніжні матері, турботливі бабусі, любі сестри, кохані дружини, милі дочки й онучки!

Вісник психології та педагогіки cердечно вітає Вас із найпрекраснішим святом весни – Міжнародним жіночим днем 8 березня!

Добрі і ласкаві, мужні і ранимі, такі хоробрі і такі тендітні, Ви – найдорожче, що є в житті чоловіків.

Охоронниці домашнього вогнища, берегині роду людського, Ви народжуєте і виховуєте дітей, передаючи з покоління в покоління традиції високої духовності, культури, працьовитості.

Щедрість ваших душ зігріває, сила духу – захоплює, а краса – вселяє віру в те, що світ буде врятований.

Від усієї душі бажаємо Вам величезного жіночого щастя, любові і добра!

Бажаємо, щоб кожен прийдешній день Ви зустрічали з посмішкою, з передчуттям радості, із впевненістю і щиросердечним спокоєм!

17 лютого 2016 року

Вісник психології та педагогіки опублікував Вісник психології і педагогіки. Збірник наук. праць. - Випуск 15. Файл доступний у форматі pdf.

11 лютого 2016 року

Вісник психології та педагогіки опублікував статтю Закусило В.С. Науково-педагогічні дослідження проблеми формування готовності майбутніх вихователів ДНЗ до екологічного виховання дітей. На сьогоднішній день особливого значення у змісті підготовки майбутніх фахівців вищих педагогічних навчальних закладів набуває екологічна складова.

Це зумовлено низкою чинників, серед яких варто назвати глобальну екологічну кризу, низький рівень екологічної освіти та свідомості населення, зокрема молоді.

Споживацькі настрої, що домінують у суспільстві, утилітарний підхід, до вирішення проблем охорони навколишнього середовища раціонального природокористування, нехтування правами громадянина (зокрема право жити в екологічно чистому середовищі) та гуманістичними цінностями – усі ці проблеми можна подолати лише на основі прищеплення молоді почуття відповідальності за стан довкілля, здатності сприймати життя як найвищу цінність і невід’ємну частину природи.

Важливу роль тут має відігравати якісна екологічна освіта підростаючого покоління.

10 лютого 2016 року

Вісник психології та педагогіки опублікував статтю Глібовець Г.С. Формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку засобами театралізованих ігор Дошкільне дитинство визначається педагогами та психологами як найбільш сенситивний період для формування основ базових якостей особистості.

Одним з найважливіших напрямів роботи в цей період є становлення у дитини самостійності, яка закладається в молодшому дошкільному віці в процесі формування певних умінь і навичок. В цей період важливо формувати в дітей звичку до чистоти, акуратності, порядку, адже навички та звички, сформовані в молодшому дошкільному віці, зберігаються на все життя. Слід також зазначити, що формування у дітей навичок особистої гігієни відіграє найважливішу роль в охороні їх здоров'я, сприяє правильній поведінці в побуті, у громадських місцях.

Зрештою, від знання і дотримання дітьми необхідних гігієнічних правил і норм поведінки залежить не тільки їх здоров'я, але й здоров'я інших дітей і дорослих.

25 січня 2016 року

Вісник психології та педагогіки опублікував статтю Гріньова О.М., Науменко М.С. Гендерні особливості ставлення до кохання у сучасної молоді.

На сучасному етапі розбудови Української держави, в умовах руйнації старої, радянської, системи цінностей і відсутності єдиних, загальнонаціональних аксіологічних імперативів міжособистісних взаємин сучасна молодь переживає вплив різноманітних соціальних стереотипів, в тому числі - і стереотипів романтичних взаємин.

Такими стереотипами є батьківська сім’я, житєвий досвід значущих інших, різноманітні приклади українських і зарубіжних засобів масової інформації.

За таких умов проблема визначення сучасною молоддю базових когніцій кохання, які стають основою конструювання подальших романтичних взаємин надзвичайно ускладнюється. Висока значущість не лише когнітивного й емоційного компонентів кохання, але й поведінкових стратегій романтичних взаємин сучасної молоді обумовлюється і тим, що ефективність цих стратегій обумовлює успішність юнаків у конструюванні подальших шлюбних взаємин.

17 січня 2016 року

Вісник психології та педагогіки опублікував статтю Юрченко В.І. Особливості локус-контролю студентів у зв’язку з педагогічною практикою.

Перехід до нової якості вищої педагогічної освіти передбачає реалізацію низки послідовних кроків: створення інноваційного освітнього середовища; формування контингенту студентів; кадрове забезпечення освітнього процесу; діагностика навчальних досягнень студентів; соціально-гуманітарна діяльність.

Результатом цього має бути сучасний конкурентноздатний педагог.

Щоб досягнути цього потрібно суттєво розширити практичну складову професійної підготовки майбутніх учителів, насамперед шляхом збільшення до 25 % часу на проходження студентами різних видів педагогічної практики.

Педагогічна практика – одна з провідних подій у професійно-спрямованому житті майбутнього вчителя. Вона сприяє професійній ідентифікації студента, формуванню професійного аспекту його «Я-концепції» і коригуванню самооцінки.

01 січня 2016 року

Вісник психології та педагогіки вітає Вас з Новим Роком 2016!

Нехай у Новий рік збуваються бажання,

І Дід Мороз дарунки принесе,

Нехай геть підуть всі розчарування,

І хай погане вмить розтане все

Нехай цей Новий рік дарує нам усмішки,

Здоров'я міцного і щастя цілий віз,

І гроші хай течуть до вас, а не йдуть пішки,

І лиш від радості хай буде море сліз!

---

---