Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 15:45, 15 квітня 2013

Ректор університету - Анатолій Іванович Кузьмінський, професор, доктор педагогічних наук, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України.

Офіційний сайт університету - cdu.edu.ua/

Черкаський національний унiверситет iменi Богдана Хмельницького має добрi освiтянськi та науковi традицiї. У 1912 роцi в Черкасах була створена вчительська семiнарiя, яка готувала фахiвцiв iз середньою педагогiчною освiтою. В 1919 роцi серед мiсцевої iнтелiгенцiї зародилась iдея вiдкриття в Черкасах вищого педагогiчного закладу. З вересня 1920 року розгортається пiдготовча робота, в результатi якої 6 лютого 1921 року розпочав дiяльнiсть Черкаський iнститут народної освiти (iНО). iнститут мав один факультет - соцiального виховання, який складався з трьох вiддiлень: природничого, фiзико-математичного та iсторико-фiлологiчного, на яких навчалося 214 студентiв першого набору. Викладання в iнститутi вели 3 професори i приват-доценти та 9 викладачiв.

На жаль, через матерiальнi труднощi скорочується контингент студентiв. На початку 1922-1923 навчального року тут навчалось 96 осiб. До початку 30-х рокiв чисельнiсть студентiв залишалася на рiвнi 110 осiб. У 1924-1925 навчальному роцi вiдбувався випуск перших 27 фахiвцiв з вищою педагогiчною освiтою, якi були направленi на роботу у школи Черкаського округу. У подальшому випуск спецiалiстiв становив щорiчно 35-36 осiб. Протягом 20-х рокiв, незважаючи на важкi матерiальнi умови, Черкаський iнститут пiдготував близько 170 учителiв з вищою освiтою. В 1933 роцi Черкаський iнститут народної освiти реорганiзовано у 4iрiчний педагогiчний iнститут з природничим, фiзико-математичним, мовно-лiтературним та iсторичним факультетами. З 1938 року при ньому функцiонував дворiчний учительський iнститут.

Iнститут зростав i мiцнiв, щороку збiльшувалася чисельнiсть студентiв. Напередоднi Великої Вiтчизняної вiйни, у 1940-1941 навчальному роцi, на 9 кафедрах iнституту працювало близько 100 викладачiв, з них 2 професори та 10 кандидатiв наук. Розгорталася науково-дослiдна робота. В 1941 роцi видано два збiрники "Наукових записок", три викладачi захистили дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата наук. Вiроломний напад фашистської Нiмеччини на нашу Батькiвщину перервав мирну працю i навчання. Багато викладачiв i студентiв iнституту зi зброєю в руках захищали рiдну землю. Коли Радянська Армiя 14 грудня 1943 року визволила м. Черкаси, почалася напружена робота по вiдбудовi зруйнованого фашистськими окупантами iнституту. У березнi 1944 року педiнститут вiдновив свою роботу. Почали працювати три факультети: фiзико-математичний, фiлологiчний та природничий. Вiдновив роботу й учительський iнститут (iснував до 1952 року). Розпочало роботу заочне вiддiлення. Викладання здiйснювали 55 викладачiв, з яких у той час лише 4 мали науковий ступiнь та вчене звання доцента. У вереснi 1949 року був вiдкритий факультет фiзичного виховання, у 1962-у - загальнонауковий факультет (iснував до 1965 року). З 1962 року при фiлологiчному факультетi почало дiяти вiддiлення з пiдготовки вчителiв англiйської мови, яке з 1964 року перетворено у самостiйний факультет iноземних мов.

З 1983 року на природничому факультетi вперше в Українi розпочали пiдготовку вчителiв хiмiї та обслуговуючої працi. В 1988 роцi на фiзико-математичному факультетi розпочалася пiдготовка учителiв з основ iнформатики й обчислювальної технiки. На кiнець 80-х рокiв якiсть кадрiв, навчально-матерiальна база i стан навчально-виховної та науково-дослiдної роботи в iнститутi досягли рiвня провiдних ВНЗ країни. З огляду на це ректорат звернувся у державнi органи з обiрунтуванням необхiдностi i можливостi створення класичного унiверситету на базi педагогiчного iнституту. Взявши курс на створення унiверситету, колектив iнституту продовжив дiяльнiсть щодо пiднесення рiвня органiзацiйної, навчально-виховної та науково-методичної роботи.

У 1989 роцi на базi фiлологiчного факультету створено два нових факультети: росiйської та української фiлологiї. В 1990 роцi розпочато пiдготовку вчителiв iсторiї, у 1991 роцi - учителiв народознавства та психологiв-практикiв. У 1994 роцi на базi iсторичного вiддiлення факультету української фiлологiї створено iсторичний факультет. У 1995 роцi розпочато пiдготовку вчителiв правознавства. Творча праця колективу iнституту одержала високу оцiнку. Рiшенням Мiжгалузевої акредитацiйної комiсiї вiд 26 сiчня 1995 року (протокол №16) та наказом Мiнiстерства освiти України вiд 29 березня 1995 року №77 Черкаському державному педагогiчному iнституту було надано право здiйснення освiтньої дiяльностi за четвертим (найвищим) рiвнем акредитацiї. Одержання такої лiцензiї було вирiшальним кроком на шляху створення унiверситету на базi педагогiчного iнституту.

Вирiшенню питання про створення унiверситету сприяли Мiнiстерство освiти України та органи мiсцевого самоврядування. 6 жовтня 1995 року Кабiнет Мiнiстрiв України прийняв Постанову про створення Черкаського державного унiверситету i присвоїв йому iм'я Богдана Хмельницького. Колектив унiверситету сприйняв рiшення уряду як високу оцiнку наполегливої працi викладачiв i спiвробiтникiв усiх поколiнь. Тих, хто починав у далекому 1921 роцi, працював у довоєнний i пiслявоєнний час, примножував славнi традицiї у наступнi роки. Набуття статусу державного унiверситету вiдкрило широкi можливостi для реалiзацiї головного завдання вищої школи - всебiчної i iрунтовної пiдготовки майбутнiх фахiвцiв рiзних спецiальностей, формування у них високих громадянських якостей. Саме на це сьогоднi спрямовуються усi зусилля колективу, який напружено працює над удосконаленням навчально-виховного процесу, розширенням сфери наукових дослiджень, змiцненням навчально-матерiальної бази.

У новий 1996-1997 навчальний рiк унiверситет вступив, зазнавши якiсних змiн. За короткий час розв'язано питання про вiдкриття ряду нових факультетiв i спецiальностей, розроблено вiдповiдно до пiдвищених унiверситетських вимог навчальнi плани i робочi програми курсiв, видано ряд методичних посiбникiв i матерiалiв на допомогу студентам. З 1 вересня 1996 року розпочали свою роботу вже не 7, а 10 факультетiв: української фiлологiї, iноземних мов, хiмiчний, бiологiчний, iсторичний, росiйської фiлологiї, фiзичний, математичний, фiзичної культури, перепiдготовки кадрiв. На них готуються фахiвцi не лише для освiти, як це було ранiше, а й для iнших галузей з цiлого ряду необхiдних для Черкаської та сусiднiх областей спецiальностей, перш за все таких, як "Українська мова та лiтература", "Англiйська i нiмецька мови та лiтература", "Хiмiя", "Бiологiя", "iсторiя та основи правознавства", "iсторiя та народознавство", "Росiйська мова i лiтература", "Росiйська мова i лiтература та практична психологiя", "Фiзика", "Математика", "Програмне забезпечення обчислювальної технiки i автоматизованих систем", "Фiзичне виховання", "Хiмiя та обслуговуюча праця", "Психологiя, соцiальна педагогiка". В 1998 роцi розпочато пiдготовку фахiвцiв зi спецiальнiстi "Економiчна теорiя", що дало можливiсть через два роки (у 2000 роцi) створити економiчний факультет. Указом Президента України від 21 серпня 2003 р. № 871/2003 університетові імені Богдана Хмельницького надано статус національного. Сьогоднi Черкаський національний унiверситет - вiдомий вищий навчальний заклад України. У ньому навчається близько 6 тисяч студентiв, в тому числi на стацiонарi майже 4 тисячi. За 90 рокiв свого iснування унiверситет пiдготував майже 80 тисяч висококвалiфiкованих спецiалiстiв для України, а також кiлька тисяч для Казахстану, Узбекистану i Туркменiї.

Унiверситет по праву пишається своїми випускниками, багато з яких стали заслуженими вчителями, вiдмiнниками народної освiти, вiдповiдальними працiвниками освiтнiх та державних органiв, вченими, громадськими дiячами. Серед них - народний учитель СРСР, академiк АПН України, директор Сахнiвської середньої школи Корсунь-Шевченкiвського району О.А.Захаренко, доктори наук В.Д.Мурза, А.А.Мартинюк, П.С.Дишлевий, заслуженi вчителi П.Л.Батрак, К.Ф.Павловськиа, К.А.Заремба, Г.Г.Ткаченко, В.Ф.Харченко та iн. У свiй час в iнститутi навчалися Герой Радянського Союзу Г.Г.Брик, Герой Соцiолiстичної Працi К.П.Батюк, академiк НАН України i.О.Гуржiй, академiк АПН України Т.С.Яценко, письменники Степан Бен (Бендюженко), Михайло Масло, iван Дробний, Марк Вейцман, Наталя Вiргуш, Ляля Рубан, Володимир Гаптар, Олександр Лан (Коршак), Сергiй Носань, Володимир Шкурупiй, Микита Шумило, композитор Антон Лебединець, вiдомий збирач фольклору i бандурист Федiр Жарко, лiтературознавець Людмила Дем'янiвська, перекладач Олександр Мокровольський та iншi. У розвиток унiверситету, вдосконалення навчального процесу, науково-дослiдної роботи значний внесок зробили його керiвники 20-30 рокiв I.М.Звiнський, О.Г.Архипович, О.В.Вадимiв, А.Т.Шафет, Кожин, Ф.П.Мельник, З.К.Смоляров, О.Й.Свердлiковський, Ф.М.Засульський, В.I.Данильченко, М.О.Довгяло (1943-1945), I.I.Кобиляцький (1945-1953), ректори Герой Радянського Союзу О.В.Тканко (1953-1979), Ф.Ф.Боєчко (1979-2000), А.I.Кузьмiнський, проректори Ю.В.Солодовник, Ф.О.Нерода, Ю.Т.Мандзюк, В.I.Солдатов, О.В.Бiлий, М.М.Горбач, I.I.Кукурудза, С.В.Звiрковська, Л.М.Голубнича, Ю.В.Триус, М.Г.Чобiтько, декани факультетiв О.М.Дудник, Л.М.Корж, Г.Г.Аврахов, Г.В.Смолянiнова, Г.I.Полiщук, Ф.М.Непийвода, В.Г.Леденьов, Т.С.Завало, М.П.Гусак, М.В.Мусiєнко, В.П.Джумайло, М.Г.Свергуненко, О.А.Догмаров, В.К.Кур'янова, Б.П.Моргунов, В.Д.Фролов, В.С.Лизогуб, О.I.Богатирьов, М.В.Любченко, О.О.Мануйкiн, С.I.Дерiй, О.О.Селiванова, А.С.Погрiбний, О.Г.Перехрест, Л.М.Кляцька, О.П.Безкопильний, Н.Є.Карловська, завiдувачi кафедр, професори i доценти М.А.Жовтобрюх, Т.М.Гасовський, Г.В.Попов, I.С.Сидорчук, Т.Т.Ковальчук, О.П.Пресняков, М.К.Босий, I.М.Давиденко, Г.О.Бугаєнко, М.Є.Фонкiч, О.Ф.Семенович, I.Я.Мiнський, I.Г.Дерiй, В.П.Мусiєнко, С.А.Жаботинська, А.М.Гусак, Т.О.Тулiна, А.Ю.Чабан, Д.I.Говорун, М.П.iщенко, М.Г.Шамрай, А.Г.Морозов, М.А.Стiшкова, П.М.Пасенченко, С.М.Кузнецов, А.В.Тарасенков, Г.Л.Лук'янова, В.М.Найдан, М.I.Петруня, С.Л.Самарський, Ф.М.Береговська, Г.Р.Передрiй, I.Т.Яценко, В.Ф.Яценко, А.I.Бондаренко, В.Г.Коваленко, В.В.Клюєв, Л.М.Крицька, О.М.Соловйов, О.Ф.iваненко, О.С.Аргунов, В.Ф.Сич, Г.П.Олiйник, Г.У.Масальська, В.Т.Полiщук, М.I.Калько, В.М.Войнов, О.Ф.Артюшенко, В.К.Пiдгорний, В.Я.Коваленко, Ю.Ю.Майборода, Р.К.Бутенко, Н.М.Остапенко та багато iнших.