Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 15:43, 15 квітня 2013

Ректор університету - Микола Іванович Степаненко, академік АН Вищої освіти України.

Офіційний сайт університету: pnpu.edu.ua

Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г.Короленка (ПДПУ) створено постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. на базі колишнього Полтавського державного педагогічного інституту, який було засновано в 1914 р. як Полтавський учительський інститут. У липні 1919 р. його перетворено на педагогічний. У 1918 р. було відкрито історико-філологічний факультет майбутнього університету (вул. Шевченка 20). У 1920 р. Полтавський педінститут уже мав три відділення: словесно-історичне, природниче та фізико-математичне. Лекторський склад – 25 чол. Загальне керівництво інститутом здійснювала рада, яка складалася з викладачів та студентів. Бібліотека інституту налічувала 2413 одиниць.

14 квітня 1921 р. створено Полтавський інститут народної освіти (ІНО) шляхом об’єднання Полтавського педагогічного інституту та Полтавського історико-філологічного факультету. У 1921-1922 рр. інститут мав два відділення: природничо-математичне та словесно-історичне. У 1922-1923 навчальному році було створено факультет соціального виховання зі спеціалізацією на 3 курсі за такими напрямками: індустріальний (математика і фізика), суспільствознавчий,сільськогосподарський.

У липні 1921 р. Полтавський губвиконком передав для ІНО приміщення колишньої приватної гімназії Н.О. Старицької (тепер на цьому місці будинок НВК № 6), наприкінці 1923 р. – приміщення 2-ї чоловічої гімназії (тепер старий корпус університету, вул. Остроградського 2). Згодом будинок колишньої гімназії було відібрано, а втрату компенсовано передачею ІНО колишньої Полтавської жіночої художньо-ремісничої школи ім. С.С. Хрульова (ріг вулиць Луначарського та Жовтневої), де до Великої Вітчизняної війни містився філологічний факультет. У 1922 р. в ІНО працювало 34 викладачі та 18 осіб адміністративного апарату, навчалося 369 студентів. Широкою популярністю користувався хор інституту, яким керував український композитор проф. В.М. Верховинець.

24 серпня 1930 р. ІНО перетворено на Інститут соціального виховання, а в 1933 р. – на педагогічний інститут з фізико-математичним, природничо-географічним, історичним, філологічним факультетами та дошкільним відділенням. 1931-1932 навчального року при Інституті соціального виховання почало працювати заочне відділення.

У 1936 р. при Полтавському педагогічному інституті створено Полтавський учительський інститут з мовно-літературним та фізико-математичним факультетами. Напередодні війни в інституті діяло 15 кафедр, на яких працювали 66 доцентів, 6 старших викладачів і 29 аспірантів. На 4-х факультетах навчалися 1500 студентів стаціонарно та 1400 заочно. Інститут підготував понад 3500 учителів.

21 жовтня 1943 р. Полтавський педагогічний та Полтавський учительський інститути відновили роботу. Станом на 6 жовтня 1944 р. в них навчалося 397 студентів. 1951 р. учительський інститут ліквідовано, але навчання в ньому на стаціонарі тривало до 1954 р., окремі студенти закінчували інститут ще у 1957 р.

У грудні 1949 р. Полтавському педагогічному інституту присвоєно ім’я В.Г. Короленка. Протягом 1950-х рр. було відбудовано приміщення на вул. Остроградського 2, споруджено гуртожиток для студентів.

У 1977 р. введено до ладу новий 4-поверховий корпус, у 1979 р. закінчено будівництво третього гуртожитку на 550 місць, відкрито їдальню та спортивний корпус. Став до ладу профілакторій на 100 місць. У 1990 р. закінчилося будівництво 4-го гуртожитку. На початок 1990 р. на 6 факультетах (історичному, філологічному, фізико-математичному, біологічному, початкових класів та загально-технічних дисциплін) стаціонарного та заочного відділень навчалися 6,5 тис. студентів. Інститут мав 27 кафедр, на яких працювало 386 викладачів, у т. ч. 5 докторів, професорів і 140 кандидатів наук і доцентів. Бібліотека інституту (понад 500 тис. од. зб.) мала три студентські читальні зали та один зал для викладачів.

Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка – один із найстаріших педагогічних вищих навчальних закладів України, славний своїми освітньо-виховними традиціями. Короленківці пишаються тим, що духовну ауру закладу творили видатні вчені й викладачі: основоположник національної української педагогіки Г. Ващенко, історики Д. Багалій, І. Рибаков та Н. Мірза-Авакянц, філологи й етнографи М. Сумцов, В. Щепотьєв, І. Майфет, математик В. Воропай, фізик А. Побєдоносцев, композитор і диригент М. Верховинець. Протягом понад 90-річної історії в його стінах підготовлено більше 50 тисяч кваліфікованих освітян різноманітних спеціальностей, серед яких видатні педагоги сучасності А. Макаренко (1914-1917 рр.) та В. Сухомлинський (1936-1938 рр.), вчені М. Остроградський та Ю. Кондратюк, понад 30 письменників, понад 100 заслужених працівників освіти, сотні відмінників освіти України, а також Герої Соціалістичної Праці, Герої Радянського Союзу, міністри, академіки.

Зусиллями кількох поколінь професорсько-викладацького складу, студентів, співробітників університет став відомим не лише в межах України, а й за кордонами нашої держави. Про авторитет університету серед вищих навчальних закладів свідчать високі місця в рейтингах (зокрема "Золота Фортуна" та "Софія Київська") за різними номінаціями протягом багатьох років. У роки незалежності відбулися певні структурні зміни. Сьогодні університет має 8 факультетів: історичний, природничий, фізико-математичний, філологічний, технологій та дизайну, психолого-педагогічний, фізичного виховання та один відокремлений Кримський психолого-педагогічний факультет (м. Сімферополь), 36 кафедр, успішно пройшов державну акредитацію, впровадивши ступеневу систему підготовку фахівців, у тому числі в магістратурі. Було відкрито аспірантуру з 12 спеціальностей (загальна педагогіка та історія педагогіки, теорія навчання, теорія і методика виховання, ботаніка, екологія, економічна теорія, історія України, теплофізика та молекулярна фізика, соціальна філософія та філософія історії, українська література, російська література, германські мови) і докторантуру з 2 спеціальностей (загальна педагогіка та історія педагогіки, історія України).

Станом на 31 грудня 2006 року навчальний та науково-дослідний процес у ПДПУ забезпечують 463 викладачі, серед яких 34 доктори наук та професори і 184 кандидати наук та доценти.

У складі професорсько-викладацького колективу університету – дійсний член та член-кореспондент АПН України, 2 заслужені діячі мистецтв України, 3 заслужені діячі науки і техніки України, 3 заслужені працівники освіти України, народний художник України, заслужений художник України, 2 заслужені працівники культури України, заслужений артист України, заслужений майстер народної творчості України, заслужений працівник фізичної культури і спорту, заслужений тренер України, понад 30 нагороджених знаком "Відмінник освіти України", заслужений майстер спорту України, 6 майстрів спорту, лауреат державної премії СРСР.

Загальний контингент студентів складає 8508 осіб, у тому числі 4959 студентів денної, 3446 студентів заочної та 103 студенти екстернатної форм навчання. Університет готує фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавр, спеціаліст, магістр на денній, заочній і екстернатній формах навчання. Підготовка спеціалістів ведеться за подвійними спеціальностями.

Сьогодні ПДПУ розміщується у чотирьох навчальних корпусах, має чотири гуртожитки на 1300 місць, спортивний комплекс. При закладі діють власний ботанічний сад, виробничі майстерні, санаторій-профілакторій, в якому одноразово оздоровлюються 50 студентів.

На сьогодні бібліотека університету нараховує 543 тис. томів і є найбільшим книгосховищем у Полтавській області, має 5 абонементів та 4 читальних зали на 300 місць, відділ раритетних видань. Для зручності студентів створено кабінети самостійної роботи в гуртожитках.

В університеті функціонують музеї історії університету, еволюції природи, археологічний, українського рушникарства, а також меморіальні аудиторії В. Короленка, А. Макаренка, В. Сухомлинського, М. Остроградського, Ю. Кондратюка та ін. У лютому 2006 р. відкрито музей народної артистки України, Героя України Раїси Кириченко.

Серед творчих колективів університету є лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів: ансамбль спортивно-бального танцю "Грація" (призер чемпіонатів України, світу і Європи); український народний хор "Калина", який щорічно гастролює за кордоном (Росія, Бельгія, Німеччина, Швейцарія, Австрія, Італія, Туреччина та ін.); народний ансамбль танцю "Весна"; фольклорний ансамбль "Жива вода"; камерний хор імені П. Лиманського; вокальні гурти "1000 років музики" та "Чебрець"; команда КВК "Фіма" (учасник вищої ліги СНД) та інші. Щороку відбуваються фестивалі художньої творчості "Студентська весна" (лише в гала-концерті беруть участь близько 20 колективів і понад 30 сольних виконавців), конкурси першокурсників "Алло, ми шукаємо таланти!" та багато інших.

В університеті навчаються і працюють близько 60 майстрів спорту України, 6 майстрів спорту міжнародного класу, 1 заслужений майстер спорту України, серед яких – чемпіонка світу з пауерліфтингу І. Яворська, учасник Олімпійських ігор у Сіднеї С. Ізмайлов (легка атлетика). Щорічно проводяться спартакіади з легкої атлетики, змагання на призи ректора акад. В.О. Пащенка з волейболу, пляжного волейболу, міні-футболу, тенісу, ритмічної гімнастики тощо. Зусиллями факультету фізичного виховання кожної весни відбувається загальноуніверситетський день здоров’я. На базі ПДПУ створені й успішно виступають у чемпіонатах України команди з волейболу (жіноча), футзалу (жіноча), футболу (чоловіча), гандболу (чоловіча), хокею на траві (жіноча). Університет має розвинену інфраструктуру, яка відповідає основним напрямкам його діяльності, зазначеним Статутом, і забезпечує підготовку педагогічних кадрів вищого рівня.