Рєпнова Т.П. Психологічна культура як ресурс впровадження реформ в систему освіти
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Рєпнова Тетяна Петрівна (Riepnova Tetiana Petrivna) - доцент кафедри загальнонаукових, соціальних та поведінкових дисциплін Одеського інституту ПрАТ ВНЗ МАУП, кандидат психологічних наук, доцент,магістр публічного управління та адміністрування, м. Одеса
ORCID https://orcid.org/0000-0001-5200-8619
Зміст |
Вступ
Сьогодні система освіти України є генератором інноваційної моделі соціального, культурного та економічного розвитку. В основі такої моделі лежить інтелектуальний ресурс педагогічної спільноти, здобувачів освіти, громади, в якій функціонуватиме конкурентноспроможний, освічений громадянин, а також комплекс умов, в яких особистість дитини може досягти прогресу розвитку, зокрема у формуванні і застосуванні відповідних компетентностей, визначених державними стандартами. Проголошені суспільством моральні цінності, які лежать в основі змісту сучасної освіти, зокрема наслідування загальнолюдських цінностей, культурних цінностей Українського народу, цінностей громадянського суспільства, принципів верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина, що спрямовані на формування відповідальних та чесних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору, та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству – ґрунтуються на психологічних законах спілкування та взаємодії людей і виражаються у психологічній культурі, як індивідуальній, так і суспільній, а також знаходяться у площині організації безпечного освітнього середовища в освітньому закладі, дружнього до дитини, сім'ї [3]. Можливість реалізації оновлених цілей та завдань освіти на тлі реформ, зазаначених у Законі України Про освіту від 5.09.2017 року №2145-VIII, Про повну загальну середню освіту від 16 січня 2020 року № 463-IX , потребує відповідної перебудови її змісту [4,5].
Аналіз наукових праць вітчизняних (О. Бондарчук, Л. Журавська, Л. Карамушка, В. Панок, В. Рибалка, Т. Рєпнова, Т. Сущенко й ін.) та зарубіжних (К. Абульханова-Славська, О. Мотков, Л. Собчик) психологів та педагогів показав, що науковці працюють над дослідженням удосконалення психологічної культури особистості в освітньому просторі. Водночас проблема підвищення стандартів психологічної культури вчителів та учнів в освітньому процесі відповідно на кожному рівні повної загальної середньої освіти та психологізація навчання в умовах реформи загальної середньої освіти “Нова українська школа” не була предметом спеціальних досліджень.
Результати дослідження
Об'єктивним науковим знанням є те, що психологічна культура проявляється як на індивідуальному рівні і належить особистості конкретної людини, так і на суспільному рівні проявляється у культурних нормах соціальних груп, спільнот, та є консолідованим надбанням суспільної взаємодії колективу, соціуму, людства. Культура є безперервним процесом, який рухається уперед. Розвиток культури - це не тільки прогрес і удосконалення від примітивних форм до цивілізаційних за дарвінізмом, де примітивно-лінійний розвиток пов'язаний із віджитком старого та приходом нового, це також механізм зворотнього зв'язку та культурального обміну, що є по суті генератором змін та зміною значень, оновлене переосмислення культурних форм.
На суспільному рівні психологічна культура вибудовується у гармонійне коло групових, корпоративних норм, моральних переконань, традицій, стилю поведінки, відчуття приналежності до об'єднаного кола людей однієї спільноти, що створює етичне середовище позитивного відношення громади до суспільних змін, європейського вибору, реформ, демократичних перетворень в освіті.
Психолого-педагогічне формування психологічної культури учнів відбувається і у родинному колі. Сім'я як носій та передавач індивідуальної психологічної культури також знаходиться під впливом ринкової економіки, інфроматизації суспільства, є активним учасником освітніх реформ, що значно прискорює темпи інтеграції дитини в нових реаліях Концепції “Нова українська школа”. Так на індивідуальному рівні психологічна культура особистості включає в себе: культуру спілкування, мови й мовлення; культуру поведінки; культуру емоцій та почуттів; культуру мислення та опору інформаційним впливам; громадянську культуру [3].
Підвищення психологічної культури включає розуміння учнем самого себе як особистості, усвідомлення свого місця серед людей, формування навичок рефлексії, врахування потреб та інтересів інших, вміння вирішувати проблеми у конструктивний спосіб, гнучкість, комунікативну толерантність, що є важливими компетенціями як у школі, так і у родині, у широкому соціальному колі. Психологізація освітнього процесу передбачає оволодіння елементарними знаннями з психології як гуманітарної галузі знань про людину, соціальної психології та психології спілкування, що в свою чергу потребує доповнення психологічним змістом предметів гуманітарного циклу, ведення уроків, факультативів, тренінгів з психології людини та її життєдіяльності.
Скринінгове дослідження в закладах загальної середньої освіти Одеської області засвідчило недостатність викладання предмету психології, що зумовило подальшу експериментальну роботу з підвищення психологізації освітнього процесу у 24 пілотних освітніх закладах Одеської області.
Загальна кількість учнів у досліджуваних класах районів області складло 132 052 осіб, кількість інтегрованих програм з психології, які викладаються на весь загал досліджуваних учнів – всього 40.
За результатами дослідження основними формами роботи інтегрованих програм з психології є: факультатив, урок, спецкурс, система тренінгів, лекторії, гуртки. З них: факультативів – 27, уроків з психології – 11, спецкурсів – 2, систем тренінгів – 29, лекторіїв – 9 та гуртків – 2.
Зміст програм інтегрованих курсів переважно з проблем охорони здоров'я, формування навичок здорового способу життя, емоційного розвитку, покращення соціально-психологічної адаптації при переході но нового шкільного циклу, шкільної медіації, проблем спілкування, активного професійного вибору, статевої просвіти та культури сімейних взаємин, громадянської освіченості тощо. Всього по вибірці проаналізовано викладання 11 уроків з психології, з них: у першому та другому циклі початкової школи – 1; у першому та другому циклі базової середньої освіти – 6; у першому циклі профільної освіти – 4, що свідчить про перевагу інтерактивних форм навчання у початковій ланці та тренінгових форм навчання у старшій школі, яке пов'язане із віковими та психофізіологічними особливостями учнів.
Так, у класах із викладанням різних інтегрованих психологічних курсів практичним психологом більш позитивне відношення до оновлень сучасної української школи серед вчителів. Результати дослідження свідчать, що започаткування в Одеській області на 2015 - 2020 роки експериментальної роботи щодо викладання інтегрованих програм з психології у освітніх закладах та науково-методичний супровід педагогічних працівників стало підґрунтям для впровадження реформ Концепції “Нова українська школа”. Залучення ланок методичного та наукового супроводу проекту, відділів та департаментів освіти, методичних кабінетів, кафедри загальної та практичної психології Університету менеджменту освіти НАПН України посприяло системній роботі щодо супроводу педагогічних працівників експериментальних шкіл із задоволення дефіциту психологічного знання та м'якому переходу до оновлених стандартів реформ освіти, зокрема у процесі побудови індивідуальної траєкторії розвитку школяра та безпечного освітнього середовища.
Подальша дослідна робота пов’язана із реалізацію засад дитиноцентрованих принципів освіти, які ґрунтуються, насамперед, на навчанні дитини бути самостійною, відповідальною, творчою особистістю, забезпечення етично збагаченого освітнього середовища. Результатом такого навчання і виховання є здатність дитини діяти самостійно, на основі засвоєних загальнолюдських норм і цінностей; вільний розвиток відповідно освітніх потреб; оволодіння інтелектуальними, комунікативними, вольовими та іншими здібностями.
Висновки
Підвищення стандартів психологічної культури педагогічних працівників, учнів, батьківської громади та психологізація змісту навчання з навчальних предметів гуманітарного циклу на різних спеціальностях набуває особливого значення. Тому метою застосування психологічних знань в освітньому процесі є оволодіння кожним учасником освітнього процесу елементарною психологічною культурою, яка є частиною загальної культури та стає підґрунтям особистісних перетворень, необхідною внутрішньою потребою до саморозвитку, самовдосконалення, самоактуалізації особистості на тлі реформування освіти в Україні.
Список використаних джерел
- Зязюн І. А Неперервна освіта як основа соціального поступу. Неперервна професійна освіта: теорія і практика : зб. наук. пр. – К. : Вид. центр НТУ „ХПІ”, 2001. – Ч. 1. – С. 15 – 23.
- Киричук О.В. Розвиток і самореалізація особистості в умовах освітнього закладу. Рідна шк. – 2002.– № 5. – С. 28 – 29.
- Рєпнова Т. П. Формування психологічної культури учнів через введення у навчальний процес системи уроків психології. Тарас Шевченко і національна ідея: Зб. Наукових праць за матеріалами Всеукр. Науково-практ. Конф до 200-річчя з Дня народження Т.Г.Шевченка./ МАУП. Одеський інститут. – Одеса: Лерадрук, 2015. – 301 с. – С. 124 – 135.
- Закон України “Про освіту”. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/stru
- Закон України “Про повну загальну середню освіту”. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20