Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Галина Кіт, викладач-дослідник з педагогіки та психології, кандидат педагогічних наук, доцент, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінницям.

Подчеркивается необходимость подготовки для современной школы педагога-исследователя, раскрывается содержание исследовательской функции в контексте основных функций профессиональной деятельности учителя-воспитателя. Определяются задачи и пути оптимизации подготовки студентов к поисково-исследовательской деятельности.

Ключевые слова: Педагог-исследователь, функции профессиональной деятельности, исследовательская технология в обучении, подготовка к поисково-исследовательской деятельности.

The necessity of training the teacher-researcher for the modern school is emphasized. The matter of the teacher-tutor’s professional activities is revealed. The tasks and ways of improving the effectiveness in preparation of the students for research activities are defined.

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Основна частина 3 Висновок 4 Список використаних джерел

Постановка проблеми

Розбудова національної школи, реформування педагогічної освіти у ракурсі розробки державних стандартів усіх ланок освітнього процесу утверджує нове розуміння змісту підготовки майбутнього вчителя. Потребує радикальної зміни сама методологія його підготовки. Майбутній спеціаліст має формуватися як творча особистість, здатна до самонавчання упродовж життя, яка прагне постійного самовдосконалення, саморозвитку, володіє достатнім потенціалом для продукування і реалізації у практичній діяльності перспективних ідей, які відображають нагальні потреби сучасної школи.

Основна частина

В умовах переорієнтації школи на вимоги ринкової побудови всіх сфер соціального життя держави змінюється становище вчителя як центральної фігури в організації навчально-виховного процесу. Школі потрібен не лише вчитель-професіонал, але і вчитель-дослідник, який постійно шукає, аналізує, апробує найраціональніші шляхи, умови, методи, засоби, форми високоефективного вирішення конкретних завдань виховання, освіти і навчання. Вчитель-дослідник залучає до творчих пошуків учнів, тим самим формує активну особистість, забезпечує продуктивний характер її діяльності, відповідальне, творчо-перетворювальне ставлення до свого індивідуального і суспільного життя. Таким чином, серед основних функцій професійної діяльності вчителя-вихователя, таких як інформаційна, мобілізаційна, розвиваюча, орієнтаційна, конструктивна, комунікативна, організаторська, особливої ваги набуває функція дослідницька. Як особливий вид діяльності вчителя вона включає такі компоненти:

• постійний творчий пошук, організація навчального процесу шляхом виявлення і впровадження у практику найефективніших методів, прийомів, засобів, форм навчання й виховання учнів;

• науковий аналіз, узагальнення та корекція власного педагогічного досвіду;

• дослідницька діяльність з метою подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу (експериментальна робота, педагогічне проектування, моделювання тощо).

Дослідницькі якості належно представлені і в структурі професійних якостей педагога. До їх аналізу все частіше звертаються як теоретики, так і вчителі-практики. До дослідницьких якостей педагога відносять (Л. Набока, М. Скрипник):

1. Розвинені інтелектуальні здібності (загальний інтелект, наявність творчого та емоційно-інтуїтивного мислення, здатність до творчого використання позитивного досвіду).

2. Інноваційний потенціал (стійкий інтерес до наукових досліджень, внутрішня усвідомлена потреба в пошуково-дослідницькій діяльності, творча здатність генерувати і продукувати перспективні ідеї, проектувати й моделювати їх у практичних формах діяльності).

3. Уміння і навички навчально-пошукової і дослідницької діяльності (працювати з науковою та методичною літературою, володіти технологією педагогічного дослідження, діагностувати стан досліджуваних об’єктів, аналізувати результати проведених досліджень, робити адекватні висновки тощо).

4. Здатність до проективної діяльності (вміння обирати проблему дослідження і науково організовувати працю над нею, вміння перспективно проектувати оптимальну взаємодію учасників педагогічного процесу, результати діяльності).

На дослідницький характер педагогічного процесу вказували Я.А.Коменський, Й.Г.Песталоцці, А.Дістервег, К.Д.Ушинський. Так, німецький педагог-демократ Адольф Дістервег писав, що без прагнення до наукової роботи вчитель неминуче потрапить під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності (2).

Глибоке обгрунтування творчо-інноваційного характеру праці вчителя, необхідності дослідництва у педагогічній діяльності знаходимо в працях В.О.Сухомлинського. На його думку, педагогічна праця за своєю внутрішньою багатокомпонентною структурою надзвичайно близька до наукового дослідження, їй притаманні найбільш характерні риси дослідницького пошуку. Великий педагог пропагував ідею дослідницького характеру праці вчителя, наполегливо обстоював думку про необхідність поєднання учителем функцій безпосереднього шкільного працівника і функцій ученого. Хороший учитель, за словами видатного педагога, добре знає науку, закоханий у неї, знає її найновіші відкриття, праці вчених, здатний до самостійних досліджень (8). Звертаючись до директорів шкіл, В.О.Сухомлинський говорив: “Якщо ви хочете, щоб педагогічна робота приносила вчителеві радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворилося в нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя на щасливу стежинку дослідження… Стає майстром педагогічної праці звичайно той, хто відчув себе дослідником” (9, 471).

Практика сучасної школи, розробка і впровадження інноваційних технологій педагогічного процесу – яскраве підтвердження фундаментальних теоретичних положень класиків педагогіки.

В останні десятиліття у вітчизняній і зарубіжній педагогіці питанням формування дослідницького потенціалу вчителя приділяється все більше уваги. Проблеми змісту педагогічної і, зокрема, науково-дослідницької діяльності вчителів висвітлені у працях В.І.Загвязинського, В.А.Кан-Калика, І.А.Зязюна, Г.Х.Валеєвої та інших. На сучасному етапі педагогічний професіоналізм ставиться у пряму залежність від пошуково-дослідницької діяльності вчителя. Саме творчо-інноваційну діяльність взято за основу виділення рядом науковців (Спірін Л., Поташник М., Кичук Н., Савченко О. та ін.) етапів розвитку педагогічного професіоналізму:

1) володіння основами професії, успішне застосування відомих у науці та практиці прийомів діяльності (вчитель-професіонал);

2) використання в учительській практиці поряд з апробованими засобами нових оригінальних підходів до розв’язання завдань, їх реалізація у власній діяльності (вчитель-новатор);

3) уміння вчителя не лише пропонувати нові ідеї, застосовувати їх у своїй роботі, а й науково обґрунтовано оцінювати їх ефективність і можливість передачі іншим учителям (учитель-дослідник).

Отже, дослідництво є однією з найважливіших характеристик творчого педагога, якому властиві високий рівень педагогічної майстерності, вміння нетрадиційно мислити, дослідницька сміливість, інтуїція, усвідомлення необхідності професійного самовдосконалення. Справжній педагогічній творчості властиві риси дослідження, а творчий педагог – це насамперед педагог-дослідник.

Зважаючи на це, надзвичайно важливим завданням у галузі освіти є підготовка вчителя до пошуково-дослідницької діяльності, реалізації елементарного педагогічного дослідження. Зробити кожного вчителя вдумливим і допитливим, переконати у необхідності творчих наукових пошуків, спрямувати його працю у творче русло – першочергове завдання сучасної педагогічної освіти. Посилення дослідницького компонента у професійній діяльності педагога вимагає і модернізація його фахової підготовки, яку зумовлює утвердження її багатоступеневого характеру, впровадження новітніх педагогічних технологій.

Однак, як свідчать результати нашого дослідження, більшість учителів не підготовлені ні психологічно, ні професійно до ефективної пошуково-дослідницької діяльності, до вільного вибору та впровадження інновацій у свою практичну діяльність. Так, лише 14% опитаних нами учителів виявили постійну зацікавленість в дослідно-експериментальній роботі, у впровадженні інновацій. Більшість учителів (61%) готова експериментувати, використовувати нові методики та технології, але за умови їх успішної апробації та наявності методичних розробок; 19% учителів більш активно прилучалися б до пошуково-дослідницької діяльності, впроваджували б інновації, але тоді, коли б отримали прямий наказ керівника школи; 6% заявили, що не змінюватимуть звичних прийомів роботи ні за яких умов. В той же час більше половини опитаних вважають пошуково-дослідницьку діяльність педагога дуже важливою в умовах реформування системи освіти, що значною мірою забезпечує успіх поступального руху вперед як освіти, так і суспільства в цілому. Отже, вчитель має бути підготовленим до елементарного наукового дослідження, до творчо-інноваційної діяльності, до аналізу, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду, до творчого розвитку дітей.

“Народження” творчого вчителя, вчителя-дослідника є не тільки замовленням суспільства, але й необхідною умовою зміни всієї системи сучасної освіти. Щоб учитель ефективно реалізовував дослідницьку функцію, його треба цілеспрямовано і науково обґрунтовано до цього готувати.

Підготовка студентів до застосування дослідницької технології в навчанні має вирішувати ряд спеціальних педагогічних завдань:

• прищеплення студентам інтересу до навчальних і наукових досліджень;

• орієнтація майбутніх учителів на поєднання навчально-виховної роботи в школі з науковими пошуками і на усвідомлення вчительської роботи як наукової діяльності у стінах школи;

• формування дослідницької складової у світогляді студентів, уявлення про дослідницьку стратегію в пізнавальній діяльності, розуміння наближення навчання у вузі до наукового пізнання;

• застосування дослідження під час освоєння студентами окремих явищ, процесів, фактів педагогічної дійсності;

• допомога студентам у засвоєнні комплексу дослідницьких заходів, освоєнні методів та технології науково-педагогічного дослідження, формування їхніх дослідницьких умінь та навичок;

• збагачення творчого потенціалу студентів на основі формування їхнього дослідницького досвіду;

• освоєння майбутніми вчителями дослідницького підходу до розкриття змісту шкільних програм з навчальних предметів, до розподілу часу на вивчення окремих тем і розділів програмного матеріалу, до встановлення міжпредметних зв’язків, до вибору доцільної методики організації дослідницько-пізнавальної діяльності учнів.

Фундаментальність психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя, оволодіння ним набором нових педагогічних технологій передбачають і оптимізацію підготовки студентів до пошуково-дослідницької діяльності, яка охоплює:

1. Реалізацію особистісно орієнтованого підходу до підготовки вчителя, перехід від масово-репродуктивного підходу до індивідуально-творчого. Творчого вчителя, вчителя-дослідника надзвичайно важко продукувати у масовому порядку.

2. Введення спеціальних дисциплін, які покликані готувати студентів до дослідницької роботи (“Основи науково-педагогічних досліджень” та ін.). Потребує серйозного наукового обґрунтування робота по удосконаленню змісту, форм і методів викладання таких навчальних дисциплін, їх навчально-методичного та кадрового забезпечення, способів аудиторної та самостійної роботи студентів тощо.

3. Забезпечення відповідної спрямованості усіх навчальних дисциплін, особливо психолого-педагогічних, на науково-дослідну роботу студентів, оскільки окремими дисциплінами підготувати, а особливо забезпечити участь студентів у пошуково-дослідницькій діяльності практично неможливо.

4. Широке залучення студентів до роботи у наукових гуртках, проблемних групах, атмосфера творчих пошуків на кафедрах і в аудиторіях педагогічних закладів, стимулювання пошуково-дослідницької діяльності сприятимуть професійному становленню педагога-дослідника.

Висновок

Слід особливо підкреслити, що пошуково-дослідницька діяльність педагога, як і будь-яка інша діяльність, вимагає не тільки певної професійної підготовки, а й психологічної готовності виконувати її. Підготовка включає насамперед систему знань, умінь і навичок, а психологічна готовність передбачає позитивну спрямованість, тобто відповідну систему взаємопов’язаних інтересів, установок і почуттів. Підготовка і готовність до роботи не завжди збігаються. Вчитель може бути добре підготовленим до науково-дослідної роботи, але не виявляти готовності до її проведення. У такому разі він або уникає її, або веде її формально, без належної віддачі, не виявляючи своїх здібностей. Звичайно, недоліки в науково-дослідній роботі можуть бути і в того педагога, який володіє відповідним настроєм на дослідницьку діяльність, але не достатньо володіє необхідними знаннями і вміннями. Звідси можна дійти до висновку, що тільки за умови єдності належної підготовки і готовності вчителя досягаються найвищі результати у його дослідницьких пошуках, употужнюється його творчо-інноваційна діяльність, яка призводить не лише до якісного оновлення окремих компонентів освітньої системи – цілей, змісту, методів і технологій навчально-виховного процесу, а й перебудовує його сутнісну концептуальну основу.

Список використаних джерел

1. Валеева Г.Х. Формирование методологической культуры педагога-исследователя: Монография. – Челябинск: Стерли -Тамак, 2000. – 192 с.
2. Дистервег А. Руководство к образованию немецких учителей // Избр. пед. соч. – М.: Учпедгиз, 1956. – С. 55-212.
3. Зязюн І.А. та ін. Педагогічна майстерність: Підручник. – К.: Вища школа, 1997. – 349 с.
4. Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество. – М.: Педагогика, 1990. – 140 с.
5. Кичук Н.В. Формування творчої особистості вчителя. – К.: Либідь, 1991. – 96 с.
6. Набока Л., Скрипник М. Як підготувати педагога-дослідника // Директор школи. – 2002. - №4. – С. 90-95.
7. Поташник М.М. Педагогическое творчество: проблемы развития и опыт: Пособие для учителя. – К.: Рад. школа, 1988. – 189 с.
8. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа // Вибрані твори: В 5 т. – К.: Радянська школа, 1977. – Т.4. – С. 5 - 390.
9. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором // Вибрані твори: В 5 т. – К.: Радянська школа, 1977. – Т.4. – С. 391- 626.

---

---