Джумирко Т.В. Вплив гендерних стереотипів на життя сучасної жінки
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Джумирко Т.В., студентка III курсу спеціальності "Психологія", Навчально-науковий гуманітарний інститут Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, м. Київ.
Зміст |
Постановка проблеми
Майже все життя людина сприймaє і реaгує на прoцеси своєї життєдіяльності через стереотипи. Одними із наскрізь пронизуючих життя сучасної людини є гендерні стереотипи. Гендерні стереотипи – це уявлення про якості і норми поведінки чоловіків і жінок. Основним джерелом їх конструювання може бути як особистий досвід людини, так і вироблені суспільством норми.
Аналіз результатів дослідження
Аналізуючи трактування поняття «гендер» можна зробити висновки, що «гендер» – це психологічні, культурні особливості індивіда, які дають можливість особистості орієнтуватися у загальноприйнятих нормах та правилах, які стосуються її ролі у суспільстві.
Гендерні стереотипи формують певні поведінкові ідеали, залежно від статі особистості, також ці стереотипи впливають на формування міжособистісної комунікації між індивідами. Ці стереотипи створюються протягом довгого часу, і є характерними для певної етнічної приналежності, також в них є особливість змінюватися відповідно до певної епохи і тих норм і принципів, які притаманні цій епосі. Дані стереотипи можуть змінюватися залежно від соціальних, економічних чи політичних змін, але цей процес відбувається досить повільно.
З одного боку, гендер визнається в якості певної соціальної надбудови щодо статі, своєрідним вираженням біологічних ознак у соціумі і культурному середовищі. З іншого ж боку, фактичне привласнення гендеру пов’язане з жорстким репресивним впливом культури, який не допускає ніяких альтернатив і вільного волевиявлення. За невідповідне вираження гендеру передбачені покарання. Таке покарання не являє собою законну процедуру, а є суто умовним і знаходить своє вираження у негативному, прискіпливому ставленні до індивіда, що безумовно спрямоване на приниження його честі та гідності. Безліч прикладів негативного ставлення до трансгендерів тільки підтверджують репресивні стратегії нав’язування гендерної ідентичності. Якби гендер відповідав статі, то механізму культурного примусу просто б не існувало. Отже, обумов- леність йде не від статі до гендеру, а від гендеру до статі [3, c. 31].
Перебуваючи у соціумі, ми безперервно пропускаємо через себе величезну масу інформації. Будучи активними суб’єктами інформаційного середовища ми шляхом спілкування з іншими не просто передаємо, обмінюємось словесною інформацією, а й шляхом невербального спілкування підпорядковуємось своєрідній соціальній грі. Гендерні стереотипи часто діють як соціальні норми. Нормативний та інформаційний тиск змушує нас підкорятися гендерних нормам. Дія нормативного тиску полягає в тому, що ми намагаємося відповідати гендерним ролям, щоб отримати соціальне схвалення і уникнути соціального несхвалення. Про інформаційний тиск можна говорити, коли ми починаємо вважати гендерні норми правильними, тому що перебуваємо під впливом соціальної інформації.
У процесі спілкування це знаходить прояв у тому, що нормативний формат вираження гендерної ідентичності існує у вигляді ритуалів взаємодії – схематизованих способів встановлення соціального зв’язку; заборон – способів встановлення негативних санкцій за невідповідне нормам вираження своєї особистості; обов’язків – соціальних очікувань; ігор – умовно-символічних образів гендерного вираження особистості, вільних від соціальних очікувань і регульованих обмеженими правилами – умовами гри і трансгресії – опозиції домінуючим гендерним нормам [1, c. 78].
Для кращого розуміння гендерних стереотипів І. Р. Клецина пропонує класифікувати їх на три окремі групи. До першої вона відносить стереотипи маскулінності та фемінності – це нормативні уявлення про соматичні, психічні та поведінкові властивості, що характерні чоловікам і жінкам. Друга група – стереотипів включає в себе зміст праці жінок і чоловіків: традиційна діяльність для жінок вважається обслуговуюча, виконавча; для чоловіків характерною є діяльність творча, інструментальна, керівнича, вони здатні до організації та управління. Третя група стереотипів виявляється у закріпленні сімейних та професійних ролей відповідно до статі. Для чоловіків головні ролі – професійні, для жінок – сімейні. Вважається, що середньостатистичний чоловік прагне до професійного успіху, побудови кар’єри, а жінка хоче вийти заміж, мати дітей та вести домашнє господарство [2, c. 29].
Сьогодні значна частина жінок прагне до реалізації свого потенціалу. Вони більше не можуть задовільнятися стандартними ролями дружини та матері. Загалом, прагнення до професійної самореалізації є цілком логічним та обумовленим багатьма факторами. Багато країн всіляко сприяють активному виходу жінок на політичну арену. Для цього вводяться спеціальні виборчі квоти. Вони являють собою ефективний засіб, який розширює доступ та залучає більшу кількість жінок до посад у керівних органах. Квоти стають своєрідним фільтром для усунення дисбалансу у представництві.
Для кращого розуміння уявлень сучасної молоді про гендер та стереотипи із ним пов’язані, було проведено анкетування, яке влючало в себе такі питання: чи повинен чоловік повністю матеріально забезпечувати власну родину? Чи погоджуєтесь Ви з тим, що основна роль жінки в суспільстві пов’язана з її «природним» призначенням – родина, чоловік, діти? Чи доводилось Вам на собі відчути вплив гендерних стереотипів? Чи мають чоловіки та жінки в реальності однакові шанси професійного зростання та просування?
У ході анкетування було виявлено, що для більшості жінок побудова кар’єри є більш важливою, ніж створення сім’ї. А твердження про те, що основна роль жінки в суспільстві пов’язана з її «природним» призначенням – родина, чоловік, діти зазнало повного краху серед жіночої аудиторії в той час, коли майже всі опитані чоловіки охоче з цим погоджувались. Стосовно матеріального аспекту, чоловіки виявили повну готовність взяти на себе роль годувальника сім’ї. Також анкетування продемонструвало, що жінки частіше та у більшій мірі відчувають вплив гендерного фактору на своє життя. Що ж стосується професійного зростання, то обидві статі були єдиноголосними стосовно рівності шансів у просуванні по кар’єрній драбині.
Було виявлено, що традиційні гендерні стереотипи такі як – «чоловіки від природи є полігамними, а жінки – моногамними», «для жінки головне – вдало вийти заміж», «чоловіки більш схильні до точних наук, тоді як жінки до гуманітарних», «для жінки головне бути привабливою, для чоловіка – розумним» – більше не мають настільки високої суспільної значимості в очах молодих людей, щоб формувати їх уявлення про розподіл сімейних ролей та професійних сфер.
Висновок
Можна зробити висновок, що чоловіки у більшій мірі дотримуються традиційних ґендерних стереотипів, а також більше страждають на ґендерну сліпоту, ніж жінки. У свою чергу жінки, хоча і демонструють у деяких питаннях більш прогресивні погляди та більш високу ґендерну чутливість у порівнянні з опитаними чоловіками, самі виступають джерелом ґендерної нерівності, наслідуючи ті чи інші ґендерні стереотипи. Загалом роль стереотипів у сучасному інформаційному суспільстві є доволі неоднозначною, з однієї сторони вони мають руйнівний вплив на нашу свідомість, а з іншої вони є носіями певної етнічної інформації, яка була, і до сьогодні є, основним орієнтиром для людей у побудові взаємостосунків.
Список використаних джерел
- Воронцов Д. В. Гендерна психологія спілкування / Д. В. Воронцов. – Ростов н/Д: Вид-во ЮФУ, 2008. – 208 с.
- Iвaнoв В.Ф. Сoцioлoгiя мaсoвoї кoмунiкaцiї: нaвч. пoсiбник / В.Ф. Iвaнoв. – Черкaси: Вид-вo ЧДУ, 2003. – 312 с.
- Хитрук Е.Б. Гендерна проблематика в сучасній філософії: навч. посіб- ник. – Томск: Томський державний університет, 2015. – 60 с.