Патопсихологія
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Патопсихологія (від гр. pathos – біль, страждання + гр. psychē – душа+ гр. logos – слово, поняття, вчення) – одна з галузей психології, яка вивчає закономірності розладу психічної діяльності і властивостей особистості при хворобі. Аналіз патологічних змін здійснюється на основі зіставлення з характером формування і перебігу психічних процесів, станів і властивостей особистості в нормі. Патопсихологія інтерпретує результати дослідження в категоріях психологічної теорії, на відміну від психопатології – галузі психіатрії, яка вивчає патологію психіки на основі загальноклінічних категорій (виникнення і результат хвороби як клінічно закономірна зміна симптомів і синдромів). При цьому якщо клінічні (психопатологічні) дослідження виявляють, описують і систематизують прояви порушень психічних процесів, то патопсихологія розкриває характер перебігу і особливості структури психічних процесів, які спричинюють клінічні симптоми. Патопсихологія вивчає психічні розлади насамперед експериментально-психологічними методами. Прикладне значення патопсихології в практиці медицини полягає у використанні в експерименті даних для диференційної діагностики розладів психіки, з’ясування степеня вираження психічного дефекту в інтересах експертизи (судової, трудової, військової та ін.), оцінки ефективності лікування за об’єктивними характеристиками динаміки психічного стану хворих, аналізу можливостей особистості хворого з погляду її збережених сторін і перспектив компенсації втрачених властивостей із метою вибору оптимальних психотерапевтичних заходів, проведення індивідуальної психічної реабілітації.