Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
- DOCENDO DISCIMUS – НАВЧАЮЧИ, ВЧИМОСЯ
Місія Інституту післядипломної педагогічної освіти (ІППО) Київського університету імені Бориса Грінченка– забезпечення готовності педагогічних працівників столиці до повної професійної самореалізації через досягнення ними високого науково-методичного рівня.
Ціль ІППО – організація безперервного фахового розвитку педагогів на основі сучасних професійних стандартів і вимог, а також індивідуальних потреб кожного.
Щорічно в ІППО підвищують кваліфікацію понад 6000 педагогічних і керівних працівників ЗНЗ м. Києва, різних регіонів України, працівників навчальних закладів близького й далекого зарубіжжя.
Директор Інституту післядипломної педагогічної освіти - Войцехівський Михайло Федорович
Структура
Сьогодні у складі інституту працюють 4 кафедри, кожна з яких включає по два науково-методичних центри:
1) Кафедра методики та психології дошкільної і початкової освіти.
- НМЦ дошкільної і початкової освіти.
- НМЦ здоров’я, фізичної та естетичної культури.
2) Кафедра природничо-математичної освіти і технологій.
- НМЦ природничо-математичної освіти.
- НМЦ технологій.
3) Кафедра методики мов і літератури.
- НМЦ української мови та літератури.
- НМЦ іноземних мов та зарубіжної літератури.
4)Кафедра методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання.
- НМЦ суспільствознавства та українознавства.
- НМЦ громадського виховання, виховних технологій та позашкільної освіт
Історія
Історія післядипломної освіти київських учителів налічує понад сто років. 5 серпня 1875 р. в Києві було відкрито Педагогічні курси удосконалення вчителів початкових навчальних закладів Київського учбового округу.
Такі курси діяли протягом 4–6 тижнів у літній час. Їхня діяльність була спрямована на підвищення фахової освіченості вчителів. Освітян ознайомлювали з найпрогресивнішими на той час методами навчання, поглиблювали їхні знання навчальних предметів. Метою курсів було удосконалення початкової освіти в цілому.
За Української революції 1917–1918 рр. Педагогічні курси було реорганізовано в Українську Педагогічну Академію, а в 1919 р. – у Інститут Бориса Грінченка.
Проте 1920–21 рр. з метою забезпечення кваліфікованими вчителями всіх типів шкіл, а також вищих жіночих курсів та учительських інститутів було створено нову форму вищого навчального закладу – інститути народної освіти (ІНО), а також Вищі педагогічні курси. Слід зазначити, що, незважаючи на багаторазову реорганізацію, педагогічні курси працювали безперебійно. З 22 травня 1939 року справу фахового удосконалення вчителів Києва продовжив Київський міський інститут удосконалення вчителів (Постанова Наркома освіти УРСР № 2502).
У 1991 р. навчальний заклад було реорганізовано в Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів (Рішення Колегії Міністерства народної освіти УРСР, протокол № 4/22 від 10.05.1991 р.)
Ім’я видатного українського педагога, науковця та громадського діяча Бориса Дмитровича Грінченка було присвоєно закладу 17 грудня 1993 р. (Постанова Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.12. 1993р.)
2002 р. КМІУВ імені Б.Д. Грінченка було реорганізовано в Київський міський педагогічний університет імені Б.Д. Грінченка (Рішення Київської міської ради № 82/12 від 20.06.2002р.) Підвищення фахового рівня вчителів та керівників навчальних закладів столиці здійснював факультет підвищення кваліфікації.
У вересні 2007 р. на базі факультету було створено Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка.
Сайт Інституту післядипломної педагогічної освіти
 |
Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка має відношення до Київського університету ім. Б.Грінченка! | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|||||||||