Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Шкіль Микола Іванович - вчений у галузі математики та педагогіки, дійсний член Національної академії педагогічних наук України (1992), доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1966), почесний ректор Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Народився 13 грудня 1932 року в с. Бурбине Семенівського району Полтавської області.

Зміст 1 Освіта 2 Професійний шлях 3 Наукова діяльність 4 Нагороди

Освіта

• 1951 р. – закінчив Худоліївську середню школу

• 1955 року закінчив з відзнакою Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горькогофізико-математичний факультет за спеціальністю “ Вчитель математики середньої школи ”

Професійний шлях

• 1955р. – учитель математики Розкішанської середньої школи

Вся наукова і педагогічна діяльність М.І. Шкіля пов’язана з Київським педагогічним інститутом ім. О.М. Горького, нині Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова:

• 1955-1958 рр. – аспірант кафедри математичного аналізу КДПІ імен О.М. Горького

• 1959 р. –кандидат фізико-математичних наук

• 1961р. – заступник декана фізико-математичного факультету

• 1962 р. – присвоєно вчене звання доцента

• 1964р. – декан загальнонаукового факультету

• 1969р. – присуджено науковий ступінь доктора фізико-математичних наук

• 1970 р. – присвоєно вчене звання професора;

• декан фізико-математичного факультету;

• 1971 р. - проректор з наукової роботи;

• 1972р. – завідувач кафедри алгебри і геометрії

• з 1973р. – ректор Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького

• 1982 р. – обрано членом-кореспондентом АПН СРСР;

• 1990 р. – обрано дійсним членом АПН СРСР; присуджено Премію НАН України імені академіка М.М.Крилова

• 1992 р. – дійсний член АПН України; присуджено почесне звання “заслужений діяч науки і техніки України”

• 1995 р. –іноземний член Російської академії освіти;

• 1997 р. – академік Академії наук вищої школи України; Президент Товариства “Україна - Казахстан”;

• 2003 р. – радник ректора НПУ імені М.П. Драгоманова.

Наукова діяльність

Результати досліджень Шкіля М. І. представлено у більш ніж 400 наукових працях, зокрема в 10 монографіях, 30 підручниках і навчально-методичних посібниках, 26 іноземних виданнях.

Найважливіші праці – "Асимптотические методы в теории линейных дифференциальных уравнений" (монографія у співавторстві у 1967 р. була перевидана у США); "З любов’ю до професії" (у співавторстві).

Керівник наукової школи "Проблеми наближених методів розв’язання диференціальних та інтегральних рівнянь".

Серед його учнів 31 кандидат і 3 доктори наук.

М.І. Шкіль очолює Всеукраїнське методичне об’єднання розвитку шкільної математичної науки зі створення та видання підручників для учнів загальноосвітніх шкіл і середніх спеціальних навчальних закладів, входить до складу редколегій журналів "Український математичний журнал", "Нелінійні коливання", "Рідна школа"; член правління Київського математичного товариства.

Нагороди

• Лауреат Державної премії в галузі науки й техніки за цикл підручників: "Вища математика" (у трьох книгах), "Математичний аналіз" (у двох частинах) (1996),

• Лауреат премії імені М. М. Крилова Національної академії наук України за вагомий внесок у розвиток аналітичних і асимптотичних методів розв’язання диференціальних, інтегральних та інтегродиференціальних рівнянь (1995),

• Лауреат премії імені В. Вернадського Фонду інтелектуальної співпраці України ХХІ ст. (2003),

• Лауреат премії імені М. В. Остроградського Національної академії наук України (2004).

Відзначений нагородами:

• кавалер орденів "За заслуги" I, II, III ступенів,

• орден "Ярослава Мудрого" V ступеня,

• "Знак Пошани",

• "Дружби народів",

• "Трудового Червоного Прапора",

• медаль "За доблесну працю",

• "Ветеран праці",

• "М. В. Остроградського – 200 років",

• почесні грамоти Президії Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Почесна відзнака Президента України,

• лауреат премії "Засвіти вогонь – 2000",

• Диплом кращого освітянина року – 2001.

Примітка

---

Використаний матеріал із сайту Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського

---

---