Гештальт

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Гештальт (від нім. Gestalt – цілісна форма, образ, структура) – функціональна структура, яка впорядковує згідно з властивими їй законами різноманіття окремих явищ. Поняття про гештальт зародилося при вивченні сенсорних утворень, коли треба було відмежувати від приналежних їм окремих компонентів (відчуттів) спосіб їхнього структурування (наприклад, хоча мелодія при виконанні в різних тональностях викликає різні відчуття, вона впізнається як та сама).

Цей спосіб і став розумітися як гештальт. Серед законів гештальту виділено такі: 1) тенденція частин до утворення симетричного цілого; 2) угрупування цих частин у напрямку максимальної простоти, близькості, рівноваги; 3) прегнантність – тенденція кожного психічного феномена прийняти більш визначену, виразну і завершену форму.

Див.: Гештальпсихологія