Екологічна психологія

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Екологічна психологія (психологія середовища) (від гр. oikos – будинок, батьківщина; гр. psyhē – душа+ гр. logos – слово, поняття, вчення) – галузь психології, яка вивчає відношення людини і навколишнього середовища (просторово-географічного, соціального, культурного та ін.), органічно включеного в життєдіяльність людини, що є важливим фактором регуляції її поведінки і соціальної взаємодії. Найактуальніші проблеми екологічної психології: 1) дослідження екологічної свідомості, у тому числі й особливості сприймання людиною оточуючого її середовища, з’ясування значущих для суб’єкта факторів, що гальмують її розвиток; 2) дослідження мотивації екологічної поведінки, причин вчинків осіб, відповідальних за нанесення шкоди оточуючому середовищу і таких, що намагаються будь-якими шляхами перешкодити цьому процесу; 3) аналіз закономірностей психологічних наслідків екологічних проблем (порушення психічного здоров’я, зростання злочинності тощо); 4) розробка психологічних засобів пропаганди, орієнтованої на формування уявлень, адекватних істинній екологічній ситуації.

Див.: Психологія